Постанова Одеський апеляційний суд № 947/17353/23

Номер провадження: 22-ц/813/2805/24 Справа № 947/17353/23 Головуючий у першій інстанції Бескровний Я. В. Доповідач Стахова Н. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.02.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Стахової Н.В. суддів Кострицького В.В., Комлевої О.С. розглянувши у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 вересня 2023 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: 1.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог. Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з зазначеним позовом та просило стягнути з відповідачки суму боргу за договором кредиту в розмірі 30540,37 грн. В обґрунтування вимог представник позивача посилався на те, що між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем було укладено договір № б/н від 10 січня 2020 року про надання встановленого кредитного ліміту на платіжну картку відповідно до якого, він отримав споживчий кредит. З часу отримання кредиту відповідач належним чином не виконував грошове зобов`язання в наслідок чого виникла заборгованість. Таким чином, представник позивача посилаючись на умови договору просить стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту у сумі 29968,45 грн, простроченими відсотками у сумі 5571,92 грн станом на 14.02.2023 та понесені судові витрати. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19 вересня 2023 року у позові АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту відмовлено. Короткий зміст та доводи апеляційної скарги. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що: до суду була надана заява від 10.01.2020 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яка підписана відповідачкою та в якій зазначено основні умови кредитування: тип кредиту - відновлювальна лінія, сума кредитного ліміту, процентна ставка: 43,2% річних для карт Універсальна, 42,0% річних для карт Універсальна Голд, а також порядок повернення кредиту. Розмір мінімального обов`язкового платежу 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно та 10% від заборгованості , але не менше ніж 100 грн щомісячно у разі прострочки , починаючи з другого місяця прострочення. Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків річних : 86,4% - для карт Універсальна, 84,0% - для карт Універсальна Голд. Відповідно до наданої до суду довідки відповідачці 10.01.2020 було відкрито картковий рахунок в розмірі 15000 грн, який згодом було збільшено до 25000 грн. Таким чином всі істотні умови кредитування узгоджено у заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 10.01.2020, яка особисто підписана відповідачем. Заперечень щодо підпису вказаної заяви відповідачкою не надано, судових експертиз щодо належності підпису судом не призначалося та не проводилася. Розрахунок заборгованості не спростовано, доказів повернення кредиту матеріали справи не містять, а отже суду безпідставно відмовив у стягненні заборгованості за тілом кредиту. Крім того з відповідачкою був погоджений розмірі відсоткової ставки - 42,0%, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню. Порядок розгляду апеляційної скарги. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи. Апеляційне провадження розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. 2.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно до ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Так, відмовляючи у задоволенні позовної заяви, суд першої інстанції послався на те, що стороною позивача не надано жодного та допустимого доказу того, що відповідачу видавалися, і коли саме, банківські кредитні карти позивача і відкривався картковий рахунок. Отже, суд дійшов висновку про те, що банком не надано належних доказів у розумінні положень ст. 77 ЦПК України, які б могли містити відомості щодо предмета доказування та слугувати підтвердженням заявлених вимог про стягнення заборгованості. Судом у даній справі не встановлено факту укладення правочину щодо надання кредиту відповідачу Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Анкета-заява позичальника від 10 січня 2020 року дійсно не містить розміру процентної ставки, суми комісії, строку повернення кредиту, а також умов щодо відповідальності боржника за невиконання/прострочення виконання зобов`язання у вигляді неустойки (пені, штрафів) та їх розміру. Заявляючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, банк просив, крім тіла кредиту, стягнути заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, на обґрунтування яких посилався те, що відповідальність позичальника за порушення зобов`язань за кредитним договором передбачена Умовами та Правилами надання банківських послуг, Заявою про приєднання до Умов та Правил надання послуг, Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», в яких визначені пільговий період користування кредитними коштами, процентна ставка, розмір неустойки та порядок її нарахування, а також інші умови. Умови договорів приєднання розробляються банком, а тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам банківських послуг та доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці Тарифи, Умови і правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», з якими був ознайомлений позичальник. За відсутності підтвердження конкретно запропонованих відповідачу Умов та Правил банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Умови та правила надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк», не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися АТ КБ «ПриватБанк». Витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки «Універсальна», а також Умови та правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати, як складову кредитного договору, укладеного між сторонами 10 січня 2020 року шляхом підписання анкети-заяви. Зважаючи на наведене, відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді обумовили розмір та порядок зміни процентної ставки, підстав нарахування та розміру комісії, а також відповідальність боржника у вигляді неустойки (пені та штрафу) за порушення виконання договірних зобов`язань. Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19). З урахуванням основних завдань та засад цивільного законодавства, апеляційний суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може вважатися належно проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», які являють собою значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для їх розуміння. Зважаючи на наведене, відсутні підстави вважати, що при укладенні кредитного договору з ОСОБА_1 , АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо надання споживачеві всієї необхідної інформації щодо умов кредитування. В анкеті-заяві позичальника від 10 січня 2020 року не визначено строк повернення кредиту, а тому виходячи з положень частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, та з огляду на неповернення позичальником отриманої суми кредитних коштів, які ОСОБА_1 отримала та фактично користувалася кредитним лімітом (кредитними коштами), що підтверджується рухом по картці, АТ КБ «ПриватБанк» вправі вимагати захисту порушених прав, шляхом стягнення з боржника фактично отриманої суми кредитних коштів, а отже позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з позичальника заборгованості по тілу кредиту у розмірі 29968,45 грн. грн є законною та обґрунтованою. Стосовно позовних вимог щодо стягнення процентів суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України). Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (частина перша статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (стаття 13 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Як зазначалося вище, ні Анкета заява від 10.01.2020, ні заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг, як і Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» не містять підпису відповідача, а тому у задоволенні позовних вимог про стягнення з останньої заборгованості за простроченими відсотками у сумі 5571,92 грн слід відмовити за необґрунтованістю Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим є підстави для зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового судового рішення по суті спору про часткове задоволення позову. Порядок оскарження постанови суду апеляційної інстанції. У зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Розподіл судових витрат. Згідно із ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що за подачу позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» сплатило судовий збір у розмірі 2684,00 гривень, а за подачу апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» - 4026,00 гривень. Позов задоволено частково (стягнення заборгованості за тілом кредиту), що становить 24968,45 грн, а отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2194 гривень, а за подачу апеляційної скарги 3286,57 гривень. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 вересня 2020 року змінити, скасувавши у відмові у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту, задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 24 вересня 2018 в розмірі 24968,45 гривень (заборгованість за тілом кредитом), суму сплаченого судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 2149 грн гривень, за подання апеляційної скарги - 3286,57 грн. В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий Н.В. Стахова Судді В.В. Кострицький О.С. Комлева