LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС260/7516/23

від 19.03.2024 · Адміністративна

УХВАЛА 19 березня 2024 року м. Київ справа №260/7516/23 адміністративне провадження №К/990/10065/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №260/7516/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 29.01.2020, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних видів грошового забезпечення та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% та премії у розмірі 35%) для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 Міністерства оборони України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме (надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% та премії у розмірі 35%) для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2021 пенсії ОСОБА_1 . Закарпатський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 29.11.2023 позов задовольнив. Не погодившись із вказаним вище рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Восьмий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 06.02.2024 апеляційну скаргу залишив без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (не додано документа про сплату судового збору) та надав десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків. Згодом, у зв`язку з неусуненням таких недоліків, Восьмий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 26.02.2024 апеляційну скаргу повернув скаржнику. На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 15.03.2024 надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024 та відкрити апеляційне провадження. Згідно з частиною 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Однак Верховний Суд встановив, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання. Згідно з частиною 4 статті 330 КАС України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору. Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3 028,00 грн. Касаційна скарга подана на судове рішення, яке може бути оскаржене згідно із частиною 3 статті 328 КАС України, а саме, ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, складає 3 028,00 грн. Проте, скаржником до касаційної скарги не долучено доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі. Натомість, у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору. Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною 2 статті 8 Закону №3674-VI встановлено право суду зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. З указаного випливає, що заявник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення такої сплати. Отже, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір. Частиною 2 статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частинами 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику необхідно надати документ про сплату судового збору на суму 3 028,00 грн. Керуючись статтями 44, 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Відмовити у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №260/7516/23. Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №260/7516/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху. Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддіВ.М. Шарапа Я.О. Берназюк С.М. Чиркін

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»