Постанова 4855 № 580/9835/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/9835/23 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І. За участю секретаря: Єжелі А.О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року, суддя Гаврилюк В.О., у справі за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Приватного акціонерного товариства «Черкаський шовковий комбінат» про застосування заходів реагування,- У С Т А Н О В И В: Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулось до Черкаського окружного адміністратративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Черкаський шовковий комбінат» про застосування заходів реагування. Відповідно до ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року адміністративний позов залишено без задоволення. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено наступні обставини. 22.08.2023 Приватне акціонерне товариство Черкаський шовковий комбінат повідомлено про нещасний випадок із ОСОБА_1 у фарбувально-обробному виробництві. Відповідно до направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 30.08.2023 № Ц/2/24857-23, виданого на підставі наказу від 25.08.2023 № 381/Ц-ЗК посадові особи Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці у період з 05.09.2023 по 08.09.2023 провели позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці Приватного акціонерного товариства "Черкаський шовковий комбінат". За результатами здійснення позапланового заходу складено Акт від 08.09.2023 № Ц/ЧК/21455/181, яким виявлено порушення, зокрема п. п. 1, 4, 6 Акту: 1) статті 18, 13 ЗУ № 2694, п.5.1, додаток 5 ППЛОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці (відповідальна особа з охорони праці слюсарів-ремонтників фарбувально-обробного виробництва ПрАТ ЧШК Васічкін В.В. не пройшов навчання і перевірку знань згідно з Типовими тематичним планом і програмою навчання з питань охорони праці посадових осіб); 4) статті 8, 13 ЗУ № 2694, п. 15 р. ІІІ НПАОІ1 0.00-7.17-18 Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров`я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту па робочому місці (не проведено навчання та перевірку знань слюсарю-ремонтнику ОСОБА_1 щодо експлуатації спецодягу, спецвзуття, правил користування засобів індивідуального захисту згідно з інструкціями експлуатації та способів їх очищення (хімочищення), прання, обезпилювання, дегазації, дезактивації, дезінфекції); 6) статті 13 ЗУ № 2694, п. 3.2 НПАОП 28.0-1.32-13 Правила охорони праці під час фарбувальних робіт (приміщення фарбувально-обробного виробництва, де працює слюсар-ремонтник ОСОБА_1 , не обладнані системою припливно-витяжної вентиляції з очищенням повітря). 08.09.2023 Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці прийняло припис № Ц/ЧК/21455/181/П, яким зобов`язало відповідача усунути виявлені у Акті від 08.09.2023 № Ц/ЧК/21455/181 порушення. Окрім того, відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом до суду. Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли у справі, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено Положення про Держпраці (далі Положення № 96), за змістом пункту 1 якого Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Згідно з пунктом 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом. Відповідно до пункту 1 Положення про Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого наказом Державної служби України від 23.09.2022 № 170 (далі - Положення № 170) Центральне управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Повноваження Міжрегіонального управління поширюються на територію Чернігівської, Київської та Черкаської областей. За приписами п. 4 Положення № 170 Міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці, зокрема в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива га вибухових матеріалів військовою призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та перевірки їх знань. Положеннями статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877) закріплено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Згідно частини 1 статті 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, зокрема, мають право видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов`язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки, а також забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих. Нормами частини 5 статті 4 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Згідно частини 7 статті 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 303) припиняється проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні". Згідно пункту 2 Постанови № 303 зазначено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах. Зокрема, згідно статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі - Закон № 2136) позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються за наявності підстав, визначених абзацами п`ятим, восьмим, дев`ятим частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Відповідно до абз. 9 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставою для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) є настання смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання. Аналіз вказаних приписів вказує на те, що на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю). При цьому, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, протягом періоду воєнного стану дозволяється здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах. Колегія суддів зазначає, що як Указ Президента України №64, так і Постанова №303 прийняті у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а отже і підстави та оформлення проведення позапланових заходів під час воєнного стану відрізняється від підстав та оформлення для проведення такого заходу в мирний час. Як вже зазначено колегією суддів відповідно до постанови КМ України від 13 березня 2022 р. № 303 (в редакції на час проведення заходу) постановлено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні". За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах Судом першої інстанції встановлено, що позивач здійснив захід державного нагляду (контролю) у зв`язку із настанням смерті працівника відповідача внаслідок нещасного випадку, що відповідає меті здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Разом з тим, проведений захід здійснено на підставі наказу Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 25.08.2023 № 381/Ц-ЗК (а.с. 17), тобто територіального органу Державної служби України з питань праці, тоді як Державна служба з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України . Як вірно зазначив суд першої інстанції, у спірних правовідносинах, в умовах запровадження правового режиму воєнного стану, захід державного нагляду мав бути здійснений за погодженням із Державною службою України з питань праці, яка є центральним органом виконавчої влади. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні жодні докази прийняття Державною службою України з питань праці рішення про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідача. Таким чином, позивач здійснив позаплановий захід державного нагляду (контролю) відповідача з порушенням процедури його проведення. Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке. Як зазначає позивач у позовній заяві, перелік порушень, зафіксованих у п. п. 1, 4, 6 Акту від 08.09.2023 створюють загрозу життю та здоров`ю працівників підприємства. З Акту від 08.09.2023 № Ц/ЧК/21455/181 убачається, що під час перевірки позивачем встановлено наступні порушення: 1) статті 18, 13 ЗУ № 2694, п. 5.1, додаток 5 ППЛОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці (відповідальна особа з охорони праці слюсарів-ремонтників фарбувально-обробного виробництва ПрАТ ЧШК Васічкін В.В. не пройшов навчання і перевірку знань згідно з Типовими тематичним планом і програмою навчання з питань охорони праці посадових осіб); 4) статті 8, 13 ЗУ № 2694, п. 15 р. ІІІ НПАОІ1 0.00-7.17-18 Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров`я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці (не проведено навчання та перевірку знань слюсарю-ремонтнику ОСОБА_1 щодо експлуатації спецодягу, спецвзуття, правил користування засобів індивідуального захисту згідно з інструкціями експлуатації та способів їх очищення (хімочищення), прання, обезпилювання, дегазації, дезактивації, дезінфекції); 6) статті 13 ЗУ № 2694, п. 3.2 НПАОП 28.0-1.32-13 Правила охорони праці під час фарбувальних робіт (приміщення фарбувально-обробного виробництва де працює слюсар-ремонтник ОСОБА_1 не обладнані системою припливно-витяжної вентиляції з очищенням повітря). Згідно витягу з протоколу № 22-к засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці (а.с. 107-108) та посвідчення № 22-к/23 (а.с.106) механік фарбувально-оздоблювального виробництва ПрАТ ЧШК Васічкін В.В. пройшов навчання і перевірку знань законодавчих актів з питань охорони праці в ТОВ Навчальний заклад Черкаський навчально-курсовий комбінат. Отже, наявні у матеріалах справи докази вказують про усунення відповідачем порушення, зазначеного у п. 1 виявлених порушень Акту. Разом з тим, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, пункт № 4 Акту не може бути застосований відповідачем з об`єктивних причин, оскільки в зв`язку зі смертю ОСОБА_1 йому, як слюсарю-ремонтнику ремонтно-механічного відділу не може бути проведено навчання та не може бути здійснена перевірка його знань після винесення Припису. Щодо не обладнання системою припливно-витяжної вентиляції з очищенням повітря у приміщенні фарбувально-обробного виробництва (п. 6 Акту) суд встановив, що фарбувальний цех обладнаний працюючою припливно-витяжною вентиляцією, що підтверджується паспортом № 4 вентиляційної cистеми В-73 виданим ТОВ "Вентпромелектромонтаж" (а.с. 96). Суд також врахував, що згідно протоколу Державного підприємства Київський експертно-технічний центр Держпраці № 2208 від 30.11.2023 (проведення досліджень повітря робочої зони) на обстежених робочих місцях слюсаря - ремонтника в повітрі робочої зони концентрація шкідливих хімічних речовин не перевищує ГДК що відповідає вимогам Наказу МОЗ України № 1596 від 14.07.2020 «Про затвердження гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин у повітрі робочої зони». Таким чином, наявні у матеріалах справи докази вказують на відсутність у відповідача порушення зазначеного у п. 6 виявлених порушень Акту. За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перелік порушень, зафіксованих у п. п. 1, 4, 6 Акту від 08.09.2023, що створюють загрозу життю та здоров`ю працівників підприємства, не знайшли свого підтвердження та не підтверджуються зібраними матеріалами справи. Колегія суддів бере до уваги, що згідно наказу Міністерства економіки України від 24.04.2023 № 2409 (а.с. 103) Приватне акціонерне товариство "Черкаський шовковий комбінат" визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а тому застосування такого заходу як заборона експлуатації фарбувально-обробного виробництва ПрА ЧШК не відповідатиме загальнонаціональним інтересам Держави в умовах запровадженого в Україні правового режиму воєнного стану. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Кобаль М.І.