Постанова 4855 № 760/15521/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 760/15521/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Букіна О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 березня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 31 серпня 2023 року (розглянута за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - 31 серпня 2023 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертас Олега Федоровича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И Л А: У червні 2024 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач -1), головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертас Олега Федоровича (далі - відповідач -2) про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 03.06.2021 головним інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертасом Олегом Федоровичем було винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 1КІ № 0000048599 від 03.06.2021, якою було притягнуто його до адміністративної відповідальності за порушення п. 15.10 «д» ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП з одночасним накладенням штрафу у розмірі 680,00 грн. Вказує, що підставою для складення даної постанови стало те, що транспортний засіб CITROEN C-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 було залишено для стоянки таким чином, що він створює перешкоду для руху пасажирів або інших транспортних засобів. Зазначає, що інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертасом Олегом Федоровичем також було складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 03.06.2021 відповідно до якого було прийнято рішення про тимчасове вилучення транспортного засобу CITROEN C-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 шляхом його доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова,

4. Посилається, що оспорювана постанова не містить доказів, що саме позивач керував транспортним засобом CITROEN C-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 , а тому відповідачем не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. Стверджує, що із наданих відповідачем фотокопій транспортного засобу CITROEN C-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 не можливо встановити місце його знаходження, який пункт ПДР України було порушено, а також яким чином транспортний засіб перешкоджає руху іншим транспортним засобам чи пішоходам. Вказує, що у день складання оскаржуваної постанови позивач не користувався транспортним засобом CITROEN C-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 та передав його у користування своєму батькові ОСОБА_2 , а тому вважає, що у діях позивача відсутній факт вчинення адміністративного правопорушення. Зазначає, що в оскаржуваній постанові відсутні відомості щодо опису обставин встановлених під час розгляду справи, відсутні відомості щодо порядку сплати штрафу, відсутні відомості щодо правових наслідків невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, не вказано яким саме технічним засобом було здійснено фото фіксацію транспортного засобу CITROEN C-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 (його номер та інформацію про проходження повірки та сертифікації. Посилається, що у акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу відсутні підписи двох понятих, а тому тимчасове вилучення транспортного засобу CITROEN C-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 відбулося із порушеннями. Стверджує, що відповідачем не доведено факт суттєвого перешкоджання дорожньому руху розміщенням транспортного засобу CITROEN C-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 , тому були відсутні підстави для його тимчасового вилучення. З урахуванням викладеного вище просив суд позовні вимоги задовольнити. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 31 серпня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таку, що складена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, що 03.06.2021 головним інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертасом Олегом Федоровичем було винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 1КІ № 0000048599 від 03.06.2021, якою було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п. 15.10 «д» ПДР України, за яке передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено штрафу у розмірі 680,00 грн. (а.с. 19). Відповідно до даної постанови, транспортний засіб CITROEN C-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 03 червня 2021 о 21 год. 50 хв. на вул. Терещенківській, 15-17 у м. Києві залишено для стоянки таким чином, що створює перешкоди для руху пішоходів або інших транспортних засобів, чим порушено п. 15.10 «д» ПДР та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Надаючи правову цінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій). З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2021 головним інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертасом Олегом Федоровичем було винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 1КІ № 0000048599 від 03.06.2021, якою було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п. 15.10 «д» ПДР України, за яке передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено штрафу у розмірі 680,00 грн. (а.с. 19). Відповідно до даної постанови, транспортний засіб CITROEN C-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 03 червня 2021 о 21 год. 50 хв. на вул. Терещенківській, 15-17 у м. Києві залишено для стоянки таким чином, що створює перешкоди для руху пішоходів або інших транспортних засобів, чим порушено п. 15.10 «д» ПДР та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Відповідно до пункту 15.10 Правил дорожнього руху стоянка забороняється: а) у місцях, де заборонена зупинка; б) на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками); в) на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м; г) ближче 50 м від залізничних переїздів; ґ) поза населеними пунктами в зоні небезпечних поворотів і випуклих переломів поздовжнього профілю дороги з видимістю або оглядовістю менше 100 м хоча б в одному напрямку руху; д) у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів; е) ближче 5 м від контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання побутових відходів, місце розміщення або облаштування яких відповідає вимогам законодавства; є) на газонах. Відповідно до частини першої статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з частиною третьою статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Аналіз положень статті 122 КУпАП свідчить про те, що законодавством про адміністративні правопорушення розмежовано відповідальність за порушення правил стоянки та за порушення правил стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Положеннями частини третьої статті 265-4 КУпАП встановлено, що для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб: 1) поставлено на проїзній частині у два і більше рядів; 2) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: а) на залізничних переїздах; б) на трамвайних коліях; в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях; г) на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі; ґ) на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга; д) на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів; е) ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а за їх відсутності - ближче 30 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків; є) ближче 10 метрів від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання; ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився; з) ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду; и) розташовано на позначених відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою місцях, призначених для паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома); 3) своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками; 4) розташовано на виділеній смузі для руху громадського маршрутного транспорту; 5) розташовано на позначеній відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою велодоріжці; 6) перешкоджає руху або роботі снігоприбирального та іншого технологічного комунального транспорту у разі запровадження надзвичайного стану або у разі оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації; 7) порушує схему паркування транспортних засобів таким чином, що він блокує проїзд по двох або більше смугах руху. Таким чином розташування транспортного засобу на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів, за змістом підпункту «д» пункту 2 частини третьої статті 265-4 КУпАП є суттєвим перешкоджанням дорожньому руху, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 122 КУпАП. Зазначені положення кореспондуються з положеннями підпункту «д» пункту 15.10 Правил дорожнього руху, якими, зокрема, встановлено заборону стоянки транспортного засобу у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів. Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Правилами дорожнього руху визначено, що проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги. Як вбачається із наданих до відповідачем фото-доказів транспортний засіб CITROEN C-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 розташований на проїзній частині дороги та відстань між транспортним засобом CITROEN C-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 та лінією, яка розділяє проїзну частину дороги та смугу для стоянки транспортних засобів візуально є меншою ніж 3 метри, як це встановлено підпунктом «д» пункту 2 частини третьої статті 265-4 КУпАП, а тому суд приходить до висновку, що у даному випадку транспортний засібC-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 був розміщений для стоянки з суттєвим перешкоджанням дорожньому руху (а.с. 44, 47). Наведені обставини свідчать про те, що транспортний засібC-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 був розміщений для стоянки з порушенням п. 15.10 «д» ПДР, що свідчить про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. Посилання позивача на ту обставину, що у спірній постанові не було зазначено технічний засіб, яким було здійснено фото/відеофіксацію правопорушення суд оцінює критично, оскільки у постанові серії 1КІ №0000048599 інспектором було зазначено технічний засіб, яким було здійснено фото/відеофіксацію правопорушення, а саме: Термінал ParkUP. Сама по собі лише відсутність у постанові серії 1КІ № 0000048599 інформації про серійний номер та інші характеристики термінал ParkUP, у даному випадку не може бути підставою для визнання недопустимими доказами фотознімків, які були здійснені за допомого такого приладу, оскільки у позовній заяві позивач не посилається на обставини, що інформація, яка була зафіксована термінал ParkUP та відображена на фотознімках, не відповідає дійсним обставинам справи. Тому суд приходить до висновку, що долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву фотознімки є допустимими доказами, а також стверджує про їх належність, достовірність та достатність у розумінні статей 73-76 КАС України. Також суд критично оцінює посилання позивача на те, що відповідачем не було доведено факт знаходження транспортного засобуC-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 на вул. Терещенківська у м. Києві, оскільки на усіх фотознімках міститься інформація про дату час їх здійснення, а також GPS координати за якими здійснена така фотозйомка: 50.44136139, 30.5142925, що відповідає розташуванню вулиці Терещенківська у м. Києві. Колегія суддів звертає увагу, що дана інформація є загальнодоступною та такою, що може бути здобута та перевірена будь-якою особою, а тому приходить до висновку про її доведеність. При цьому, позивачем у позові не оспорюється той факт, що транспортний засібC-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 03.06.2021 о 21 год. 30 хв. - 21 год. 50 хв. перебував на вул. Терещенківська у м. Києві, та позивачем будь-яких тверджень чи доказів на спростування не наведено та не надано. З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що транспортний засіб CITROEN C-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 03.06.2021 у період з 21 год. 30 хв. по 21 год. 50 хв. на вул. Терещенківська у м. Києві був розміщений для стоянки з порушенням п. 15.10 «д» ПДР, що свідчить про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. Щодо суб`єкта за порушення п. 15.10 «д» ПДР відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП. За приписами примітки до статті 122 КУпАП, суб`єктом правопорушення в цій статті у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. Частиною 1 статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Примітка. Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів. Статтею 219 КУпАП визначено, що виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, серед іншого, частинами першою і третьою статті 122 КУпАП (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування. Відповідно до ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається відповідальній особі, зазначеній у ч. 1статті 14-2 цього Кодексу, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). З аналізу вищевказаних норм слідує висновок про те, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу. Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 транспортний засіб CITROEN C-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований на праві власності за позивачем ОСОБА_1 (а.с. 14). Як було зазначено вище, позивач у позові посилається, що він у день складання оскаржуваної постанови не користувався транспортним засобом CITROEN C-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 та передав його у користування своєму батькові ОСОБА_2 . При цьому, будь-яких доказів того, що до Єдиного державного реєстру транспортних засобів були внесені відомості про належного станом на 03.06.2021 користувача відповідного транспортного засобу - ОСОБА_2 матеріали справи не містять, а тому відсутні підстави для покладення відповідальності у такому випадку на ОСОБА_2 . З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що за вказаних обставин саме позивач, як особа за якою зареєстровано транспортний засіб, має нести відповідальність за порушення правил дорожнього руху, яке відбулося 03.06.2021. Щодо інших обставин наведених позивачем у позові та представником відповідача у відзиві на позовну заяву, колегія суддів зазначає наступне. Колегія суддів критично оцінює посилання позивача на те, що оскаржуваній постанові відсутні посилання на докази щодо порушення ПДР, оскільки у поставні інспектором зазначено посилання у мережі Інтернет на фото/відеодокази правопорушення які, в свою чергу, самим же позивачем було додані до позовної заяви. Також колегія суддів критично оцінює посилання позивача на те, що у оскаржуваній постанові відсутні відомості про обставини встановлені під час розгляду справи, оскільки, як було зазначено судом вище, інспектор встановив, що транспортний засіб CITROEN C-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 03 червня 2021 о 21 год. 50 хв. на вул. Терещенківській, 15-17 у м. Києві залишено для стоянки таким чином, що створює перешкоди для руху пішоходів або інших транспортних засобів. Дані обставини є відображеними у поставні. Окрім цього, посилання позивача на ту обставину, що у оскаржуваній поставні відсутні відомості щодо строків сплати штрафу, а також відповідальність за несплату такого штрафу, на думку суду не може бути самостійною підставою для скасування даної постави враховуючи той факт, що суд прийшов до висновку про доведеність факту порушення Правил дорожнього руху. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 753/4366/17, від 11.09.2018 у справі № 826/11623/16, від 14.08.2018 у справі № 826/15341/15. Колегія суддів також критично оцінює твердження інспектора викладене у постанові, що транспортний засіб залишено для стоянки таким чином, що він створює перешкоди для руху пішоходів, оскільки судом вище було встановлено, що транспортний засіб CITROEN C-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 було розміщено на проїзній частині, біля його місця розташування відсутні пішохідні переходи, а тому у даному випадку є не доведеним факт створення перешкод саме для руху пішоходів. Також колегія суддів приймає до уваги посилання представника відповідача у відзиві на порушення позивачем вимог знаку 3.34 «Зупинку заборонено», оскільки таке порушення не інкримінувалося інспектором позивачу та не було предметом розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому підлягає встановленню та оцінці під час розгляду даної справи. З урахуванням викладеного вище колегія суддів приходить до висновку, що обставини викладені у постанові інспектора щодо розміщення транспортного засобу CITROEN C-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 03.06.2021 у період з 21 год. 30 хв. по 21 год. 50 хв. на вул. Терещенківська у м. Києві для стоянки з порушенням п. 15.10 «д» ПДР, що свідчить про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП є доведеними, оскільки таке розташування створювало перешкоди для руху інших транспортних засобів. Таким чином вимоги позивача щодо скасування постанови серії 1КІ № 0000048599 від 03.06.2021 задоволенню не підлягають. Щодо вимог щодо визнання протиправними дій інспектора щодо складання акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу та скасування такого акту, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 1 cт. 260 КУпАП з метою припинення адміністративних правопорушень та для забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускається тимчасове затримання транспортного засобу. Відповідно до cт. 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. У разі якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху, крім розміщення транспортного засобу на місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик (ч. 3 ст. 265-2 КУпАП). Відповідно до приписів ст. 265-4 КУпАП тимчасове затримання транспортного засобу інспектором з паркування здійснюється шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора і дозволяється виключно у випадках, встановлених цією статтею. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих. Згідно з розділом 7 Положення про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 19.11.2018 року № 2089 у структурі Департаменту утворюється управління (інспекція) з паркування, положення про яке затверджується наказом Департаменту. У складі управління (інспекції) з паркування Департаменту діють інспектори з паркування. Згідно п. 8 Порядку тимчасово затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою КМУ №990 від 14.11.2018 передбачено, що у разі коли в режимі фотозйомки (відеозапису) зафіксоване адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки), інспектор з паркування зобов`язаний розмістити на лобовому склі транспортного засобу: копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - якщо технічні можливості дають можливість установити відповідальну особу, зазначену в частині першій статті 14-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення; або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності - якщо технічні можливості не дають можливості установити відповідальну особу, зазначену в частині першій статті 14-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Відповідно до пункту 7 вказаного Порядку у разі коли водій, що вчинив правопорушення, присутній під час тимчасового затримання транспортного засобу і порушення неможливо усунути на місці в максимально короткий строк, інспектор з паркування складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу і виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, а якщо правопорушення може бути усунуте водієм у максимально короткий строк, інспектор з паркування не складає зазначений акт і не здійснює тимчасове затримання транспортного засобу, але виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення. Затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках можливо виключно за наявності обґрунтованих підстав, що особою вчинено адміністративне правопорушення передбачене зокрема частинами третьою, четвертою і п`ятою статті 122 КУпАП та є крайнім заходом для припинення цих адміністративних правопорушень, який можливо застосувати лише у разі відсутності можливості усунути в іншій спосіб та при цьому, вичерпано інші заходи впливу. Відтак, для правильного вирішення даного спору у цій частині необхідно було встановити, чи був розміщений транспортний засіб позивача таким чином, що суттєво перешкоджав дорожньому руху, оскільки це є необхідною умовою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та відповідно для затримання та доставки транспортного засобу на спеціальний майданчик. Враховуючи ту обставину, що суд прийшов до висновку про доведеність факту порушення п. 15.10 «д» ПДР та вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, тому у інспектора були наявні підстави для затримання та доставки транспортного засобу на спеціальний майданчик, а тому суд приходить до відмови у задоволенні позовних вимог у частині визнання протиправними дій інспектора. Колегія суддів також зазначає, що акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу не є індивідуальним актом, який підлягає оспорюванню, оскільки його складання лише фіксує сам факт огляду і затримання транспортного засобу, а тому вимоги позивача про скасування акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу задоволенню не підлягають. Посилання позивача на ту обставину, що у акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу відсутні підписи двох понятих, а тому тимчасове вилучення транспортного засобу CITROEN C-ELYSEE д.н.з. НОМЕР_1 відбулося із порушеннями, суд оцінює критично, оскільки відповідно до положень ст. 265-4 КУпАП у разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих. Враховуючи ту обставину, що фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу позивача відбувалася в режимі фотозйомки (відеозапису), тому таке затримання відбувається без присутності понятих. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 205, 241, 242, 243, 251, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 31 серпня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена. Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Н.П. Бужак М.І. Кобаль