Постанова 4824 № 760/29444/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №760/29444/23 Головуючий у І інстанції - Застрожнікова К.С. апеляційне провадження №33/824/1666/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2024 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Гуль В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - Рвачова Олексія Олександровича на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 02 лютого 2024 року, - ВСТАНОВИВ: Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 02 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Судом установлено, що згідно протоколу серії ААД №525678 від 26 листопада 2023 року водій ОСОБА_1 26 листопада 2023 року о 22 год. 30 хв. у м. Києві по вул. В. Гетьмана, буд. 25/43, керуючи транспортним засобом MITSUBISHI Lancer, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом VOLKSWAGEN Passat, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП. Відповідно до протоколу серії ААД №525679 від 26 листопада 2023 року водій ОСОБА_1 26 листопада 2023 року о 22 год. 30 хв. у м. Києві по вул. В. Гетьмана, буд. 25/43 керував транспортним засобом MITSUBISHI Lancer, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, захисник ОСОБА_1 - Рвачов О.О. 16 лютого 2024 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, скасувати, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. У мотивування скарги зазначає, що з відеозапису, який міститься у матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, однак працівники поліції, ігноруючи пояснення останнього, безпідставно склали протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП. Зауважує, що після того, як ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, працівник поліції почав повідомляти ОСОБА_1 про те, що нібито в лікарні лікар-нарколог буде проводити медичний огляд з використанням приладу Драгер, що, вочевидь, не відповідає дійсності, тому що це не передбачено жодним нормативним актом. Вказує, що ОСОБА_1 поліцейськими було введено в оману шляхом повідомлення йому недостовірної інформації стосовно порядку проведення огляду водії транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Уважає, що такі дії працівників поліції свідчать про намагання схилити ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду у лікаря-нарколога з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення за пунктом 2.5 ПДР України. Посилається на те, що відеозапис є неповним, небезперервним, оскільки працівники поліції примусово вимикали відеореєстратори, а тому відеофайл є недопустимим доказом у справі. Зважаючи на вимоги апеляційної скарги, сторона захисту не погоджується з оскаржуваною постановою суду першої інстанції в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а тому в іншій частині вказана постанова апеляційним судом не перевіряється. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №525679 від 26 листопада 2023 року вбачається, що водій ОСОБА_1 26 листопада 2023 року о 22 год. 30 хв. у м. Києві по вул. В. Гетьмана, буд. 25/43 керував транспортним засобом MITSUBISHI Lancer, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно частини першої статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому згідно положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103. Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я i оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція). Відповідно до пункту 9 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція) з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Згідно з частиною п`ятою статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, суд послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №525679 від 26 листопада 2023 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 листопада 2023 року; письмову розписку ОСОБА_2 від 26 листопада 2023 року, в якій він підтвердив факт залишення на зберігання транспортного засобу MITSUBISHI Lancer, д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 25 та зобов`язався не передавати керування вказаним транспортним засобом ОСОБА_1 протягом 24 годин; постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №8215543 від 26 листопада 2023 року; письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , з яких слідує, що 26 листопада 2023 року о 22 год. 30 хв. він, керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN, д.н.з. НОМЕР_2 , у місті Києві на перехресті вул. В. Гетьмана та вул. О. Тихого, зупинився на червоний сигнал світлофору, після чого відчув сильний удар в задній частині автомобіля, під час спілкування з водієм автомобіля MITSUBISHI Lancer, д.н.з. НОМЕР_1 , відчув запах алкоголю та візуальні ознаки алкогольного сп`яніння; відеозапис з нагрудної камери поліцейського. Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу. Відповідно до вимог вказаної статті у протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені, зокрема: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27941 (далі - Інструкція №1376). Зокрема, розділом ІІ вказаної Інструкції №1376 визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, форму якого затверджено відповідним додатком, складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом із проставленням серії та номера, в якому не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції №1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 особисто підписав протокол, у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення» зазначив лише, що не згоден з протоколом. При цьому, протокол не містить будь-яких інших пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу незгоди з його змістом. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_4 не заявляв. Відомості про те, що ОСОБА_1 оскаржував у встановленому законом порядку дії працівників поліції за фактом складання протоколу у справі також відсутні. На підставі викладеного, апеляційний суд доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №525679 від 26 листопада 2023 рокувідповідає вимогам, установленим статтею 256 КУпАП та Інструкції №1376, є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву у суду не викликає. Отже, доводи захисника ОСОБА_1 щодо невідповідності вимогам законодавства протоколу про адміністративне правопорушення є необґрунтованими, оскільки такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами, а обставини, викладені у протоколі, останнім не спростовані. Судом було досліджено дані відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, згідно якого водій ОСОБА_1 був учасником ДТП, факт не заперечував факт керування транспортним засобом, вину у скоєному ДТП визнав. Як зазначив інший водій, який є потерпілими в ДТП, ОСОБА_1 має явні ознаки алкогольного сп`яніння. Також на відеозаписі зафіксовано, як працівник поліції повідомив ОСОБА_1 виявлені ним ознаки алкогольного сп`яніння та неодноразово пропонував останньому пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі. ОСОБА_1 поліцейськими було роз`яснено порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та повідомлено про наслідки відмови від проходження такого огляду як на місці, так і в медичному закладі. Водій ОСОБА_1 на початку відеозапису вказав, що відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння, на наступну пропозицію відповів, що не знає чи буде проходити такий огляд. Згодом спитав навіщо йому проходити огляд за допомогою приладу Драгер, адже він тверезий, після чого інспектор поліції декілька разів пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що водій відповідає відмовою (фрагмент відеозапису з 22:53:34). У подальшому водій погоджується пройти огляд у лікаря нарколога в медичному закладі, однак уникає від прослідування разом з інспектором патрульної поліції до закладу охорони здоров`я з метою проходження такого огляду, ігноруючи прохання інспектора патрульної поліції пройти огляд на стан сп`яніння, відходячи від інспекторів поліції, не реагуючи на їхні звернення до нього. На запитання патрульних водій каже, що не відмовляється від огляду, однак не вчиняє жодних дій, спрямованих на проходження даного огляду. Зважаючи на викладене, така поведінка ОСОБА_1 була правильно розцінена працівниками поліції, як відмова водія пройти огляд на стан сп`яніння. Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці, так і в медичному закладі належним чином зафіксована працівниками поліції на нагрудну відеокамеру, матеріали відеозапису долучені до матеріалів справи, що відповідає вимогам частини другої статті 266 КУпАП. Підстави вважати вказаний відеозапис недопустимим доказом у суду апеляційної інстанції відсутні, оскільки на ньому зафіксовані усі процесуальні дії, які мав вчинити поліцейський при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення. Посилання скаржника на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, однак працівники поліції, ігноруючи пояснення останнього, безпідставно склали протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, спростовуються наявним у справі відеозаписом, з якого чітко вбачається, що водій ОСОБА_1 спочатку відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці, так і в медичному закладі, а після того як погодився проїхати до закладу охорони здоров`я, всіляко уникав працівників поліції, перебігав на інший бік проїжджої частини дороги, відмовлявся спілкуватися з поліцейськими, затягував час, на останню пропозицію працівника поліції щодо проходження огляду ствердно не відповів. Доводи захисника ОСОБА_1 про те, що поліцейськими було введено водія в оману шляхом повідомлення йому недостовірної інформації стосовно порядку проведення огляду водії транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я та такі дії працівників поліції свідчать про намагання схилити ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду у лікаря-нарколога з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення за пунктом 2.5 ПДР України, є безпідставними з огляду на наступне. ЄСПЛ під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб`єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто, отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року). Даючи оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку, що в діях працівників патрульної поліції не вбачаються будь-які спонукання до висловлення ОСОБА_1 відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки у матеріалах справи відсутні докази здійснення поліцейськими будь-яких роз`яснень особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, прав або обов`язків, які законодавством не передбачені та не встановлені. Навпаки, працівниками поліції було неодноразово запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на місці, а також проїхати з ними до закладу охорони здорові для проходження такого огляду. Натомість ОСОБА_1 , відмовляючись від проходження огляду на стан сп`яніння в категоричній формі, поводився впевнено. Будь-яких ознак впливу на ОСОБА_1 з боку працівників поліції з матеріалів справи не вбачається. Аргументи апелянта, що відеозапис є неповним, небезперервним, оскільки працівники поліції примусово вимикали відеореєстратори, а тому відеофайл є недопустимим доказом у справі, є безпідставними, оскільки на відеозаписі зафіксовані всі обставини події, необхідні для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, а також зафіксовані всі необхідні та передбачені законом дії працівників поліції. Доводи адвоката, що працівник поліції почав повідомляти ОСОБА_1 про те, що нібито в лікарні лікар-нарколог буде проводити медичний огляд з використанням приладу Драгер, що, вочевидь, не відповідає дійсності, тому що ще не передбачено жодним нормативним актом, не є підставою для закриття провадження у справі. Жодних доказів на спростування вказаних обставин та наявних у матеріалах справи доказів стороною захисту суду надано не було як в суді першої, так і в апеляційної інстанцій. Таким чином, відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку є самостійною підставою притягнення особи до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП. Отже, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що зводяться до незгоди апелянта з висновками і постановою суду першої інстанції, та розцінюються апеляційним судом як намагання уникнути відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Враховуючи викладене, вищезазначеними діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не є суттєвими та такими, що доводять невинуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, а отже не є підставою для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог закону при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП та накладенні на нього стягнення. Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв`язку з чим доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови - без змін. Керуючись статтями 284, 289, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - Рвачова Олексія Олександровича - залишити без задоволення. Постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 02 лютого 2024 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Гуль