Постанова 4824 № 758/8919/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №758/8919/23 Головуючий у І інстанції - Петров Д.В. апеляційне провадження №22-ц/824/1930/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 березня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Гуля В.В. (суддя-доповідач) суддів - Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С. за участю секретаря судового засідання - Никифорова І.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Демарчук Наталі Олександрівни на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 листопада 2023 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ: У серпні 2023 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 16 січня 2021 року у розмірі 378 985,28 грн, яка складається з: 312 719,84 грн - заборгованість за кредитом; 66 265,44 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом та судові витрати у розмірі 5 684,78 грн. В обґрунтування позову зазначав, що 16 січня 2021 року відповідач уклав з позивачем договір б/н, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Підписавши заяву, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між сторонами договір про надання банківських послуг. Зауважував, що банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та у межах кредитного ліміту, однак, відповідач умови укладеного договору не виконує належним чином, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед банком. Згідно розрахунку позивача, станом на 25 червня 2023 року заборгованість відповідача за кредитом перед банком склала 378 985,28 грн, яка складається з: 312 719,84 грн - заборгованості за тілом кредиту, 66 265,44 грн - заборгованість за простроченими відсотками. На підставі викладеного позовні вимоги позивач просив задовольнити у повному обсязі. Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01 листопада 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 312 719,84 грн заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» судовий збір у розмірі 4 690,80 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з указаним рішенням, представник позивача АТ КБ «Приватбанк» - Демарчук Н.О. звернулася до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 66 265,44 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вимог у повному обсязі; стягнути з відповідача судові витрати. Вказує, що в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 312 719,84 грн рішення суду першої інстанції не оскаржується. Вважає рішення суду в оскаржуваній частині таким, що ухвалено без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм процесуального і матеріального права. Зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишився факт того, що відповідач 16 січня 2021 року підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, в якій були викладені всі істотні умови кредитного договору. Таким чином, уважав, що відповідач, підписавши вказану заяву, добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов`язання. Згідно розрахунку заборгованості та виписки, відповідач користувався кредитними коштами та періодично вносив кошти на погашення заборгованості. Зауважував, що суд першої інстанції помилково вважав, що позивачем не було надано доказів на підтвердження погодження умов кредитування щодо сплати відсотків, оскільки підписавши викладені у заяві умови кредитування, сторони в подальшому їх виконували, угод про зміну умов кредитування не підписували, а тому саме такі умови є погодженими сторонами. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направив. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 листопада 2023 року оскаржується банком в апеляційному порядку лише в частині незадоволених позовних вимог про стягнення заборгованості за простроченими відсотками, а тому в іншій частині апеляційним судом не перевіряється. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд уважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення прострочених відсотків суд першої інстанції виходив з того, що паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту та передує укладенню основного кредитного договору з позичальником і сам по собі не може вважатися умовами кредитного договору чи його частиною до укладення основного договору про споживчий кредит, якого між сторонами укладено не було, а надана позивачем анкета-заява про приєднання до банківських послуг від 16 січня 2021 року та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови та правила надання банківських послуг, не є договором про споживчий кредит у розумінні Закону України «Про споживче кредитування». При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяги з Тарифів і з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів) та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком, розмірах і порядках нарахування. Згідно зі статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Проте, колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та відповідачем 16 січня 2021 року укладено кредитний договір б/н, шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг. У заяві зазначено, що відповідач підписанням цієї заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою.» Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі- Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка (далі - Договір), приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати. Також судом установлено, що заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг підписана відповідачем 16 січня 2021 року. На підтвердження факту укладення кредитного договору, банком надано копію заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг №б/н від 16 січня 2021 року; розрахунок заборгованості станом на 25 червня 2023 року; довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 ; довідку про видані кредитні картки; паспорт споживчого кредиту типу кредитного продукту: Картка Універсальна, Картка Універсальна Gold, Картка Platinum, Картка МС World Black Edition, Картка Visa Signature, Картка МС World Elite, Картка Visa Infinite; Витяг з Тарифів обслуговування преміальних кредитних карток Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, Visa Signature; виписку за договором №б/н за період з 05 листопада 2018 року по 27 червня 2023 року ОСОБА_1 ; копію паспорта відповідача. Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 25 червня 2023 рокустановить 378 985,28 грн, яка складається з: 312 719,84 грн - заборгованості за тілом кредиту, 66 265,44 грн - заборгованість за простроченими відсотками. Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України). Згідно частини першої статті 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних справа та обов`язків. Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Частинами першою та другою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. За змістом статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. За правилами частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку та, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ КБ «Приватбанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до статті 1056-1 ЦК розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною першою статті 610 цього Кодексу визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Виходячи з вимог частини другої статті 1050 та частини другої статті 1054 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати від боржника повернення всієї суми кредиту. При порушенні зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Стороною позивача на підтвердження позовних вимог надано копію заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг №б/н від 16 січня 2021 року; розрахунок заборгованості станом на 25 червня 2023 року; довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 ; довідку про видані кредитні картки; паспорт споживчого кредиту типу кредитного продукту: Картка Універсальна, Картка Універсальна Gold, Картка Platinum, Картка МС World Black Edition, Картка Visa Signature, Картка МС World Elite, Картка Visa Infinite; Витяг з Тарифів обслуговування преміальних кредитних карток Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, Visa Signature; виписку за договором №б/н за період з 05 листопада 2018 року по 27 червня 2023 року ОСОБА_1 ; копію паспорта відповідача. Згідно довідки про видані кредитні картки ОСОБА_1 банком було надано 05 листопада 2018 року кредитну картку Універсальна Gold с фото (№ НОМЕР_1 , термін дії 10/22), 02 грудня 2019 року - MasterCard Platinum (№ НОМЕР_2 , термін дії 12/22), 16 січня 2021 року картку MasterCard World Black Edition (№ НОМЕР_3 , термін дії 01/24). Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , останньому з 20 січня 2021 року неодноразово змінювався кредитний ліміт, а саме: з 20 січня 2021 року - збільшено кредитний ліміт до 160 000 грн, з 12 березня 2021 року - збільшено кредитний ліміт до 200 000 грн, з 06 жовтня 2021 року - збільшено кредитний ліміт до 300 000 грн, з 04 січня 2023 року - зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн. У заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг №б/н від 16 січня 2021 року, підписаній відповідачем ОСОБА_1 вказано, зокрема, тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; сума/ліміт кредиту - 200 000 грн для Преміальної картки World Black Edition; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту - споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом; можливі види (форми) забезпечення кредиту - без забезпечення; процентну ставка - 36% річних для преміальних карток Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, Visa Signature; тип процентної ставки - фіксована. Також позивачем долучено до матеріалів справи виписку за договором №б/н за період з 05 листопада 2018 року по 27 червня 2023 року, з якої вбачається користування ОСОБА_1 картками № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 . Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розміру є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Вказані у виписці номери кредитних карток відповідають інформації, зазначеній у довідці про видані ОСОБА_1 картки: 05 листопада 2018 року кредитну картку Універсальна Gold с фото (№ НОМЕР_1 , термін дії 10/22), 02 грудня 2019 року - MasterCard Platinum (№ НОМЕР_2 , термін дії 12/22), 16 січня 2021 року картку MasterCard World Black Edition (№ НОМЕР_3 , термін дії 01/24). З наданого стороною позивача розрахунку заборгованості убачається, що процентна ставка 36% відсотків на рік застосовувалась банком за весь період, починаючи з 16 січня 2021 року по 25 червня 2023 року. Відповідачем не заперечувався його підпис у заяві ані в суді першої, ані апеляційної інстанції, у зв`язку з чим колегія вважає, що сторонами погоджено умови кредитування, зокрема, щодо розміру відсоткової ставки, зазначені в указаній заяві. Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції чинній на час підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. Споживач зобов`язаний надати кредитодавцю підтвердження про ознайомлення з інформацією, надання якої передбачено частинами другою та третьою цієї статті, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину. Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту (Правовий висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20). Отже, долучені до матеріалів справи паспорт споживчого кредиту та Витяг з Тарифів обслуговування преміальних кредитних карток Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, Visa Signature у даній справі у сукупності з інформацією, погодженою відповідачем у заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг, свідчать про погодження ОСОБА_1 саме таких умов нарахування відсотків. На підставі викладеного, колегія суддів, оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, доходить висновку, що позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, надав належні та допустимі докази на підтвердження укладення між сторонами кредитного договору та розміру заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами. Разом з тим, суд першої інстанцій, вірно встановивши, що відповідачем підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг 16 січня 2021 року, залишив поза увагою зміст вказаної заяви, згідно якого сторонами погоджено відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 36% річних, яка згідно наданого позивачем розрахунку не змінювалась за період з 16 січня 2021 року по 25 червня 2023 року. На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 66 265,44 грн є доведеною та підлягає задоволенню. Згідно статей 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій. Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом. Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами. Згідно частини другої статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Виходячи з викладеного, колегія уважає, що суд першої інстанції, оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог у частині стягнення заборгованості за відсотками з огляду на наявність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження укладення між сторонами кредитного договору та погодження розміру відсотків у заяві про приєднання до Умов та Правил від 16 січня 2021 року. Таким чином, враховуючи вищевстановлені обставини справи, колегія суддів доходить висновку, що матеріалами справи в їх сукупності підтверджується факт правомірності нарахування банком процентів та наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за відсотками у розмірі 66 265,44 грн. Пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Отже, ухвалене судом першої інстанції заочне рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення вказаних позовних вимог. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд змінює розподіл судових витрат. Таким чином, оскільки рішення суду першої інстанції відповідачем оскаржено лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 66 265,44 грн, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 993,98 грн та апеляційної скарги у розмірі 1 490,97 грн, а всього 2 484,95 грн. Керуючись статтями 367, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника позивача акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Демарчук Наталі Олександрівни- задовольнити. Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 листопада 2023 рокув частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення. Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (Код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за відсотками у розмірі 66 265,44 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги всього у розмірі 2 484,95 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених частиною третьою статті 389 ЦПК України. Головуючий В.В. Гуль Судді Ю.О. Матвієнко Я.С. Мельник