Постанова Полтавський апеляційний суд № 643/7344/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 643/7344/21 Номер провадження 33/814/44/24Головуючий у 1-й інстанції Новіченко Н.В. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 березня 2024 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 15 листопада 2021 року, В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 гривень. За постановою судді, 12.04.2021 року о 00 год. 00 хв. у м. Харкові по пр. Ювілейний, буд. 67 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та в закладі охорони здоров`я (КЗОЗ ХОНД) відмовився в присутності двох свідків. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено докази, які містяться в матеріалах справи. Суд не враховано, що в порушення п.7 розд. 10 інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі №1408/27853 від 10.11.2015, працівники поліції згідно рапорту та відеозапису - громадянина ОСОБА_1 не зупиняли, а склали протокол на підставі пояснень зацікавлених свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , якими завдано фізичної шкоди ОСОБА_1 , копія медичного висновку міститься у матеріалах справи. Вказує, що долученим відеозаписом до матеріалів справи спростовується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Додатково в апеляційній скарзі ставить питання про виклик свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та інспектора роти №5 УПП в Харківській області Іванишина Д.В. для допиту. ОСОБА_1 та його адвокат Гулієв Е.В. будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення, у судове засідання Полтавського апеляційного суду не з`явилися, клопотань про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції не надсилали, за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити без їх участі. До початку розгляду до Полтавського апеляційного суду надійшло клопотання про направлення справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 до Харківського апеляційного суду за підсудністю для розгляду. Клопотання ОСОБА_1 про направлення даної справи про адміністративне правопорушення до Харківського апеляційного суду за підсудністю для розгляду апеляційний суд вважає таким, що не ґрунтується на нормах КУпАП. Відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Відповідно до норм ст. 294 КУпАП апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд. З системного аналізу чинного законодавства необхідно зробити висновок, що апеляційні суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду). Між тим, на підставі розпорядження голови Верховного Суду №14/0/9-22 від 25.03.2022 про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської областей) територіальну підсудність Харківського апеляційного суду визначено за Полтавським апеляційним судом. Згідно з Указом Президента України № №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжується. За розпорядженням голови Верховного Суду № 42 від 25.07.2022 про відновлення територіальної підсудності судових справ Харківського апеляційного суду, відновлено територіальну підсудність судових справ Харківського апеляційного суду, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22, із 08 серпня 2022 року. При цьому зазначено, що Полтавському апеляційному суду забезпечити розгляд справ (проваджень), які до 07 серпня 2022 року включно надійшли на розгляд цього суду відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22. Оскільки, апеляційна скарга разом з матеріалами провадження надійшли до Полтавського апеляційного суду 01 серпня 2022 року, тому, відповідно до розпорядження голови Верховного Суду №14/0/9-22 від 25.03.2022 року, Полтавський апеляційний суд є апеляційним судом, який уповноважений здійснювати перегляд судових рішень судів Харківської області, у тому числі рішення по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП (справа №643/7344/21), яка прийнята Полтавським апеляційним судом, та призначена до розгляду. Між тим, нормами КУпАП не врегульовано питання щодо направлення справи про адміністративне правопорушення з одного суду до іншого, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 257 цього Кодексу. За таких обставин Полтавський апеляційний суд позбавлений можливості вирішувати питання про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення з одного апеляційного суду до іншого. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є законними та відповідають фактичним обставинам справи. Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №524116 від 12 квітня 2021 року, даними рапорту інспектора роти 5 батальйону 1 УПП в Харківській області Іванишина Д.В., даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 квітня 2021 року; даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, однак огляд не проводився у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 , що засвідчено підписами двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наявними в матеріалах справи, про те, що 12 квітня 2021 року у їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме за допомогою приладу Драгер алкотест та від проходження медичного освідування в медичному закладі. Доводи наведені в апеляційній скарзі щодо скасування постанови судді у зв`язку з недоведенням факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд розцінює як намагання ОСОБА_1 ухилитися від адміністративної відповідальності. Так, в матеріалах справи наявні письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були очевидцями події, яка сталася 12 квітня 2021 року за участі ОСОБА_1 . Як убачається, з письмових пояснень свідка ОСОБА_6 знаходячись на вулиці біля буд. № 67 по пр. Ювілейному у м. Харкові, вона разом із друзями о 23:50 год. 11.04.2021 року побачила, що під`їхав автомобіль, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого був чоловік, який вискочив із-за керма та почав бити жінку, яка як потім з`ясувалося його сестра. Вони підбігли розборонити їх, чоловік поводився агресивно, неадекватно, можливо знаходився під дією алкогольних чи наркотичних засобів. Неодноразово сідав за кермо авто, намагався їхати, поведінка була незрозумілою. Після того як під`їхала патрульна поліція, та після з`ясування обставин, що він керував вищевказаним автомобілем можливо під дією алкогольних чи наркотичних засобів, в її присутності ОСОБА_1 патрульними поліцейськими було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на приладі Драгер на місці при свідках, останній у їх присутності від огляду відмовився та погодився пройти огляд у лікаря-нарколога; Відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_3 , 12.04.2021 року приблизно о 00:00 год. за адресою м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 67 він відпочивав зі своїми знайомими біля будинку та побачив, що під`їхав автомобіль «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з якого вийшов водій та почав сваритися зі своїми нібито родичами, після чого вони підійшли щоб заспокоїти їх, на що водій вищевказаного автомобіля почав кидатися, поводити себе неадекватно, після чого почав сідати до автомобіля і хотів їхати з місця, але вони стали перед автомобілем і чекали наряд поліції. Водій мав ознаки алкогольного сп`яніння. Після того, як приїхав наряд поліції та запропонував пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу водій відмовився та погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі. Не заслуговують на увагу й доводи апелянта про недопустимість показань вказаних свідків, оскільки у відповідності з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Більше того, відповідно до рапорту інспектора роти 5 батальйону 1 УПП в Харківській області Іванишина Д.В. вбачається, що прибувши за викликом за адресою проспект Ювілейний, 67 в м.Харкові виявлено заявницю ОСОБА_2 , яка повідомила про громадянин ОСОБА_1 керував автомобілем «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, поводив себе агресивно, кидався на її знайомих. Крім того, відповідно до відомостей відеозапису, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що працівниками поліції у ході прибуття на місце виклику здійснено збір інформації шляхом проведення допиту свідків події, які вказували про керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння. На підставі чого дійсно запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, пояснивши йому про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння. Таким чином, доводи апеляційної скарги про відсутність доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, спростовуються даними відеозапису, на якому зафіксовано показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. За таких обставин, суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта на безпідставне направлення на проведення огляду на стан сп`яніння у зв`язку з відсутністю доведеності факту керування транспортним засобом. При дослідженні матеріалів справи, у тому числі при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено. Отже, здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом. Таким чином, відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи. На переконання апеляційного суду, за наявності беззаперечних доказів перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля, суд обґрунтовано поставив під сумнів достовірність показань свідка ОСОБА_7 , яка є цивільною дружиною ОСОБА_1 , та показання якої не узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є послідовними та узгодженими між собою, та не викликають сумнівів у їх достовірності щодо розвитку подій, які мали місце 12 квітня 2021 року. Що стосується тверджень апелянта про те, що суд не допитав свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інспектора роти 5 УПП в Харківській області, то з матеріалів справи вбачається, що суд вживав заходів для виклику вказаних осіб шляхом здійснення судового виклику та SMS-повідомлення, однак у зв`язку з неявкою даних осіб, суд обґрунтовано ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів, які він мав можливість безпосередньо дослідити в судовому засіданні. Виклик свідків є правом, а не обов`язком суду, та здійснюється лише на розсуд суду при необхідності встановлення додаткових обставин справи. Апеляційний суд вважає, що матеріали справи містять достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, яке мало місце 12 квітня 2021 року, які між собою взаємоузгоджуються, є чіткими, несуперечливими, відтак сумнівів не викликають та не потребують додаткового виклику свідків у судове засідання для дачі пояснень. Отже, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав визнати обґрунтованими доводи ОСОБА_1 , не погоджується з ними та розцінює їх лише як спосіб захисту. Проаналізовані вище докази у своїй сукупності цілком і беззаперечно вказують про правильність висновків суду щодо належного встановлення обставин доведеності факту відмови ОСОБА_1 від проходження запропонованого огляду на стан алкогольного сп`яніння, які давали суду обґрунтоване право притягнути його до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Інші доводи апелянта не впливають на правильність висновку суду про доведеність факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, та правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП. Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав. Постанова судді місцевого суду відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено. За таких підстав, обґрунтування апеляційної скарги не спростовують законних висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану постанову залишити без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 15 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.М. Герасименко