Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/4372/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 березня 2024 року м. Рівне Справа № 569/4372/23 Провадження № 22-ц/4815/181/24 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя: Боймиструк С.В., судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Сулковського Богдана Павловича на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, В С Т А Н О В И В: У березні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості: за кредитним договором № 19685-07/2021 в розмірі 26000 грн., з яких 6500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 19500 грн. - сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором № 3299713169/714840 в розмірі 16000 грн., з яких 4000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12000 грн. - сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором № 3299713169/455256 в розмірі 16000 грн., з яких 4000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12000 грн. - сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором № 0673867202 в розмірі 21145 грн., з яких 2000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 19145 грн. - сума заборгованості за відсотками, а всього стягнути 79145 грн. та стягнути понесені судові витрати. В обґрунтування позовних вимог вказував, що за вказаними договорами у ОСОБА_1 існує заборгованість, яка підлягає поверненню ТОВ "ЄАПБ" у зв`язку з набуттям права вимоги до боржника за договорами факторингу. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2023 року позов задоволено та вирішено наступне. Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" суму заборгованості за кредитним договором № 19685-07/2021 в розмірі 26000 (двадцять шість тисяч) грн.., з яких 6500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 19500 грн. - сума заборгованості за відсотками; суму заборгованості за кредитним договором № 3299713169/714840 в розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) грн., з яких 4000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12000 грн. - сума заборгованості за відсотками; суму заборгованості за кредитним договором № 3299713169/455256 в розмірі 16000 грн., з яких 4000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12000 грн. - сума заборгованості за відсотками: суму заборгованості за кредитним договором № 0673867202 в розмірі 3050 (три тисяч п`ятдесят) грн.., з яких 2000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1050 грн. - сума заборгованості за відсотками, а всього - 61050 (шістдесят одну тисячу п`ятдесят) грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 2066 (дві тисячі шістдесят шість) грн. 68 коп. у відшкодування судових витрат. У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Сулковський Богдан Павлович не погоджується з ухваленим рішенням, вважає його необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню через неправильне встановлення обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивачем не підтверджено належними доказами факту надання кредитних коштів первісними кредиторами. Вказує, що позивачем не надано оригіналів договорів факторингу, а тому право вимоги також належним чином не доведене. Просили скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що 28 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвеструм" та ОСОБА_2 укладений договір про надання фінансового кредиту № 19685-07/2021. Клієнтом (відповідачем) договір підписаний електронним підписом W33213. Відповідно до п.1.1 договору про надання фінансового кредиту № 19685-07/2021, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 6500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Згідно з п.1.2 договору про надання фінансового кредиту № 19685-07/2021, кредит надається строком на 30 днів, тобто до 26 серпня 2021 року. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 2,50 % на добу (п.1.3 договору). Відповідно до п.2.5 договору про надання фінансового кредиту № 19685-07/2021, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. Згідно з п.4.3 договору про надання фінансового кредиту № 19685-07/2021, у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2 цього договору та/або в додатку (ах) до цього договору, проценти передбачені в п.1.3 цього договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення договору. 18 лютого 2022 року між ТОВ "ФК "Інвеструм" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладений договір факторингу № 18022022, за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 19685-07/2021 в загальній сумі 26000 грн, що підтверджується договором факторингу № 18022022 від 18 лютого 2023 року, актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 18022022 від 18 лютого 2023 року, витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 18022022 від 18 лютого 2023 року. За розрахунком позивача заборгованість за кредитним договором № 19685-07/2021 від 28 липня 2021 року за період з 18 лютого 2022 року по 31 січня 2023 року становить 26000 грн та складається із суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 6500 грн та суми заборгованості за відсотками в розмірі 19500 грн. 05 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Європейська кредитна група" та ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансового кредиту № 3299713169/714840 шляхом підписання клієнтом (відповідачем) індивідуальної частини договору електронним підписом R72369. Відповідно до п.1.1 договору про надання фінансового кредиту № 3299713169/714840, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Згідно з п.1.2 договору про надання фінансового кредиту № 3299713169/714840, кредит надається строком на 30 днів, тобто до 03 вересня 2021 року. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 2,50 % на добу (п.1.3 договору). Відповідно до п.2.4 договору про надання фінансового кредиту № 3299713169/714840, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. Згідно з п.4.3 договору про надання фінансового кредиту № 3299713169/714840, у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2 цього договору та/або в додатку (ах) до цього договору, проценти передбачені в п.1.3 цього договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення договору. 19 квітня 2022 року між ТОВ "Кредитна установа "Європейська кредитна група" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладений договір факторингу № 19042022-Є, за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 3299713169/714840 від 05 серпня 2021 року в загальній сумі 16000 грн, що підтверджується договором факторингу № 19042022-Є від 19 квітня 2022 року, актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 19042022-Є від 19 квітня 2022 року, витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 19042022 від 19 квітня 2022 року. За розрахунком позивача заборгованість за кредитним договором № 3299713169/714840 від 05 серпня 2021 року за період з 19 квітня 2022 року по 31 січня 2023 року становить 16000 грн. та складається з заборгованості за основною сумою боргу в сумі 4000 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 12000 грн. 06 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гоуфінгоу" та ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансового кредиту № 3299713169/455256 шляхом підписання клієнтом (відповідачем) індивідуальної частини договору електронним підписом R23727. Відповідно до п.1.1 договору про надання фінансового кредиту № 3299713169/455256, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Згідно з п.1.2 договору про надання фінансового кредиту № 3299713169/455256, кредит надається строком на 30 днів, тобто до 04 вересня 2021 року. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % на добу (п.1.3 договору). Відповідно до п.2.3 договору про надання фінансового кредиту № 3299713169/455256, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. Згідно з п.4.3 договору про надання фінансового кредиту № 3299713169/455256, у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2 цього договору та/або в додатку (ах) до цього договору, проценти передбачені в п.1.3 цього договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення договору. 19 квітня 2022 року між ТОВ "Гоуфінгоу" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладений договір факторингу № 19042022-Г, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до відповідача за договором № 3299713169/455256 від 06 серпня 2021 року в загальній сумі 16000 грн, що підтверджується договором факторингу № 19042022-Г від 19 квітня 2022 року, актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 19042022-Г від 19 квітня 2022 року, витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 19042022-Г від 19 квітня 2022 року . За розрахунком позивача заборгованість за кредитним договором № 3299713169/455256 від 06 серпня 2021 року за період з 19 квітня 2022 року по 31 січня 2023 року становить 16000 грн. та складається з заборгованості по основному боргу в сумі 4000 грн. та заборгованості по відсоткам в сумі 12000 грн. 15 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфінанс" та ОСОБА_1 укладений договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту шляхом акцепту оферти від 15 серпня 2021 року на укладення договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0673867202/1 від 15 серпня 2021 року та отримання кредиту згідно заявки-анкети № 3774505 від 15 серпня 2021 року. Акцепт підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 0n0w5n. Відповідно до зазначених в акцепті оферти основних умов кредиту, розмір кредиту 2000 грн.; строк користування кредитом 30 днів; строк дії договору 3 роки; відсоткова ставка 1.75 % за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації; загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить 3050 грн. за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації. Інші умови викладені у Правилах, з якими позичальник ознайомився до укладення договору, та які є невід`ємною частиною договору (оферти та акцепту оферти). 24 листопада 2022 року між ТОВ "Інфінанс" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладений договір факторингу № 24/11-22/2, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до відповідача за договором № 0673867202 від 15 серпня 2021 року в загальній сумі 21145 грн., що підтверджується договором факторингу № 24/11-22/2 від 24 листопада 2022 року, актом прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 24/11-22/2 від 24 листопада 2022 року, витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 24/11-22/2 від 24 листопада 2022 року . За розрахунком заборгованості за кредитним договором № 0673867202 від 15 серпня 2021 року за період з 24 листопада 2022 року по 31 січня 2023 року, наданим позивачем, та розрахунком заборгованості за період з 15 серпня 2021 року по 24 листопада 2022 року, наданим ТОВ "Інфінанс", заборгованість становить 21145 грн. та складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 2000 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 19145 грн. Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. За правилами ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ст.ст. 11, 12 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. У частині першій статті 11 Закону України "Про захист персональних даних" встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України). Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Кожен з долучених договорів містить: прізвище, ім`я, по батькові відповідача, РНОКПП, паспортні дані, адресу, мобільний телефон та банківський рахунок, а також підписи у формі алфавітно-цифрової послідовності, що підтверджує факт укладення договорів між первинними кредиторами та ОСОБА_1 . Договори укладені відповідачкою з ТОВ "ФК"ІНВЕСТРУМ" № 19685-07/2021 (п.1.6); ТОВ "Кредитна установа "Європейська кредитна група" № 3299713169/714840 (п.1.4); ТОВ "Гоуфінгоу" № 3299713169/455256 (п.1.4 ); передбачають надання кредиту лише у безготівковій формі шляхом переказу на платіжну банківську картку, вказану клієнтом. На підтвердження виконання ТОВ "ІНФІНАНС" зобов`язань за договором позики №0673867202/1 від 15 серпня 2021 року, позивачем надано до суду квитанцію про грошовий переказ на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який зазначено у всіх долучених договорах, на суму 2000 гривень (а.с. 53). Зазначаючи про недоведеність факту надання кредитних коштів апелянт не заперечує належність їй картки з номером зазначеним в досліджуваних договорах та не надає виписок з банківського рахунку, хоча, як власник, має безпосередню можливість спростувати твердження позивача, зокрема і по договору з ТОВ "ІНФІНАНС". Привертає увагу зміна позиції відповідача в суді апеляційної інстанції з огляду на її суперечливість, оскільки при розгляді справи місцевим судом доводи зводились до неправомірності нарахування відсотків за межами строку кредитування, тобто питання отримання коштів на розгляд суду не ставилось. За таких обставин колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги про неотримання кредитних коштів за умовами договорів. Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з частиною першою статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Колегія суддів вважає, що не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що позивач не мав права вимоги до ОСОБА_1 за договорами позики, оскільки у матеріалах справи є належні та допустимі докази, зокрема акти прийому-передачі реєстру боржників за договорами факторингу та витяги з реєстрів боржників до договорів факторингу. Крім того, ці доводи відповідача не заслуговують на увагу, адже предметом судового розгляду є спір про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованості за договорами позики. Договори факторингу нею неоспорені. Згідно з нормою ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання за договорами позики не виконала, у передбачений в договорах строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування позикою не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість. Суд попередньої інстанції з`ясував, що у відповідача існує така заборгованість перед новим кредитором: за кредитним договором № 19685-07/2021 від 28 липня 2021 року за період з 18 лютого 2022 року по 31 січня 2023 року 26000 грн. та складається із суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 6500 грн. та суми заборгованості за відсотками в розмірі 19500 грн.; за кредитним договором № 3299713169/714840 від 05 серпня 2021 року за період з 19 квітня 2022 року по 31 січня 2023 року становить 16000 грн. та складається з заборгованості за основною сумою боргу в сумі 4000 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 12000 грн. за кредитним договором № 3299713169/455256 від 06 серпня 2021 року за період з 19 квітня 2022 року по 31 січня 2023 року становить 16000 грн. та складається з заборгованості по основному боргу в сумі 4000 грн. та заборгованості по відсоткам в сумі 12000 грн. Проте колегія суддів не може погодитись з нарахованими розмірами заборгованості за відсотками, оскільки, як правильно на це посилався відповідач, за цими правочинами здійснювались нарахування поза межами встановлених строків кредитування. З договору №19685-07/2021 та графіку розрахунків вбачається, що сторони обумовили сукупну вартість кредиту в розмірі 11375 гривень, яка складається з суми кредиту 6500 грн. та 4875 грн. процентів за користування кредитними коштами з розрахунку 2.50 % від суми кредиту на добу. Кредит надавався строком на 30 днів, тобто до 26.08.2021 року. З договору №3299713169/714840 та графіку розрахунків вбачається, що сторони обумовили сукупну вартість кредиту в розмірі 7000 гривень, яка складається з суми кредиту 4000 грн. та 3000 грн. процентів за користування кредитними коштами з розрахунку 2.50 % від суми кредиту на добу. Кредит надавався строком на 30 днів, тобто до 03.09.2021 року. З договору №3299713169/455256 та графіку розрахунків вбачається, що сторони обумовили сукупну вартість кредиту в розмірі 7000 гривень, яка складається з суми кредиту 4000 грн. та 3000 грн. процентів за користування кредитними коштами з розрахунку 2.50 % від суми кредиту на добу. Кредит надавався строком на 30 днів, тобто до 04.09.2021 року. Слід зауважити, що у згаданих договорах можливість нараховувати проценти за межами строку кредитування визначена у розділі, що регулює питання відповідальності сторін, тобто як санкція за неналежне виконання зобов`язань. З договору №0673867202 та графіку розрахунків вбачається, що сторони обумовили сукупну вартість кредиту в розмірі 3050 гривень, яка складається з суми кредиту 2000 грн. та 1050 грн. процентів за користування кредитними коштами з розрахунку 1.75 % від суми кредиту на добу. Кредит надавався строком на 30 днів, тобто до 14.09.2021 року. З правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), видно, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, однак в порядку вказаної норми закону такої позовної вимоги заявлено не було. Тому суд не вправі вийти за межі заявлених вимог з огляду на дію принципу диспозитивності цивільного судочинства. На ці обставини суд попередньої інстанції уваги не звернув і дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за процентами поза строком кредитування. До цього ж відповідно до ч.4 ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів. В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21) зроблено висновок, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань. Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами кредитних договорів умовах, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 30 днів відповідно, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації. Такий механізм не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Відповідно до статті 376 ЦПК України, оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині стягнення заборгованості за договорами: №19685-07/2021; №3299713169/714840; №3299713169/455256; із ухваленням нового судового рішення про задоволення позову частково та стягнення з відповідача заборгованості за договором №19685-07/2021 в розмірі 11375 гривень, яка складається з суми кредиту 6500 грн. та 4875 грн. процентів; за договором №3299713169/714840 в розмірі 7000 гривень, яка складається з суми кредиту 4000 грн. та 3000 грн. процентів; за договором №3299713169/455256 в розмірі 7000 гривень, яка складається з суми кредиту 4000 грн. та 3000 грн. процентів. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Сулковського Богдана Павловича задовольнити частково. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2023 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами: №19685-07/2021; №3299713169/714840; №3299713169/455256. Позов в скасованій частині задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість в сумі 25375 гривень. В решті рішення залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Боймиструк С.В. Судді: Гордійчук С.О. Шимків С.С.