Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/3667/23-а
від 13.03.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/3667/23-а Головуючий у 1-й інстанції: Боднарюк О.В. Суддя-доповідач: Курко О. П. 13 березня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просила суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком державного службовця; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 роботу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, а саме: період роботи в управлінні освіти Чернівецької міської ради з 17.02.1992 по 28.02.2007, Чернівецькій обласній державній адміністрації з 01.03.2007 по 21.10.2016, Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з 22.06.2020 по 26.01.2023; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком державного службовця; - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивач звернулася до ГУ ПФУ в Чернівецькій області із заявою в якій просила призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". 17.02.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивача про те, що за результатами перевірки електронної пенсійної справи встановлено, що станом на 01.05.2016 у останньої відсутні 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України. З 04.07.2001 (дата набрання чинності ЗУ №2493-ІІІ) посади органів місцевого самоврядування не віднесені до відповідних категорій посад державних службовців. У зв`язку з цим, безпідставно видана довідка про середні розміри складових заробітної плати державного службовця від 27.01.2023 №609, а також і як наслідок відсутні підстави для проведення перерахунку з урахуванням вказаної довідки. Також повідомлено про те, що позивача залишено на пенсії за віком згідно Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та про необхідність надати довідку про розмір виплат (крім посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з позовом до суду. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області приймаючи рішення про відмову у переведенні позивача з пенсії за віком відповідно до Закону №1058 на пенсію державного службовця за віком у відповідності до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993р. №3723-ХІІ діяло правомірно. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. До 01 травня 2016 року суспільні відносини, що охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулювались Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ). З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VIII), в Прикінцевих та перехідних положеннях якого закріплено, що Закон України №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII, втратив чинність. Пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 13 лютого 2019 року за результатами апеляційного перегляду рішення Верховного Суду 04 квітня 2018 року у зразковій справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18). Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. В січні 2023 року позивач звернулась з заявою щодо переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону "Про державну службу". 17.02.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивача про те, що за результатами перевірки електронної пенсійної справи встановлено, що станом на 01.05.2016 у останньої відсутні 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України. З 04.07.2001 (дата набрання чинності ЗУ №2493-ІІІ) посади органів місцевого самоврядування не віднесені до відповідних категорій посад державних службовців. У зв`язку з цим, безпідставно видана довідка про середні розміри складових заробітної плати державного службовця від 27.01.2023 №609, а також і як наслідок відсутні підстави для проведення перерахунку з урахуванням вказаної довідки. Також повідомлено про те, що позивача залишено на пенсії за віком згідно Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та про необхідність надати довідку про розмір виплат (крім посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Водночас, суд звертає увагу на наступне. Пунктом 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (надалі Порядок № 22-1) визначено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. При прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через веб-портал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (пункт 4.2 Порядку № 22-1). Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. За приписами пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Відтак наведеними вище приписами передбачено, що за результатами поданих до пенсійного органу заяву приймається одне з наступних рішень: - про призначення пенсії або про відмову в її призначенні; - про перерахунок пенсії або про відмову в перерахунку пенсії; - про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії або про відмову в такому переведенні. При цьому у разі негативного результату розгляду поданої заяви рішення пенсійного органу має бути обґрунтованим, тобто із зазначенням конкретних причин відмови. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Разом з тим, суд зауважує, що пенсійним органом належним чином не розглянуто заяву позивача, оскільки будь - яке рішення за результатами її розгляду, а саме щодо призначення позивачу пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" чи відмову у її призначенні відповідачем не прийнято. В той же час, суд не може перебирати на себе функції органу Пенсійного фонду і вирішувати питання про переведення позивача з одного виду пенсії на інший. Отже, з метою захисту порушених прав та інтересів позивача слід визнати протиправною відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, що викладена у листі від 17.02.2023 №2400-1706-8/6160, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього судового рішення. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову. У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог. Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в сумі 1342 грн. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року скасувати. Прийняти нове рішення. Адміністративний позов задовольнити частково. Визнати протиправною відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, що викладена у листі від 17.02.2023 №2400-1706-8/6160. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього судового рішення. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області понесені судові витрати в сумі 1342 грн. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Курко О. П. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.