Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/19186/23
від 14.03.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/19186/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С. Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 14 березня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2023 з урахуванням індексації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" без обмеження індексації максимальним розміром 1500 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при перерахунку пенсії з 01.03.2023 відповідач протиправно обмежив розмір індексації. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, отримуючи пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2022 у справі №560/15229/21, яке набрало законної сили, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було зобов`язане здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 12.10.2021 №ХС48417, з урахуванням раніше виплачених сум. Відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019. У подальшому відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023 з урахуванням індексації 1500 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році". Позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії з 01 березня 2023 без обмеження індексації максимальним розміром, на що отримав відмову. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. У статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приписами статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №1282-ХІІ) визначено, що індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно із частиною 1 статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону України №1282-ХІІ, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Відповідно до пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році частина 2 та абзац 5 частини 4 статті 42, третє речення абзацу 1 пункту 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», частина 2 статті 22, стаття 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», частина 2 статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX, частина 4 статті 54, частина 2 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», частина 4 статті 12 та абзац 2 пункту 12 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», частина 6 статті 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», абзац 2 частини 5 статті 6 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», стаття 29 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України. Кабінетом Міністрів України 24 лютого 2023 року прийнято Постанову №168. Згідно з пунктом 1 названої Постанови встановлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197. Відповідно до пункту 2 Постанови № 168 з 01 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України №2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Пунктом 10 цієї Постанови установлено, що у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1 7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1 7 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 гривень. Отже, відповідно до наведених положень Постанови № 168 Кабінет Міністрів України запровадив обмеження на максимальний розмір індексації пенсій, а саме розмір підвищення пенсії за результатами індексації обмежено 1500 грн. Як убачається з матеріалів справи, з 01 березня 2023 року позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постанови №168, однак у межах максимальної суми 1500,00 грн. З огляду на вище зазначені обставини, суд наголошує, що індексація пенсії позивача з 01 березня 2023 року проведена відповідачем у межах чинного законодавства із дотриманням умови, що підвищення, відповідно до пункту 10 постанови КМУ № 168, не може перевищувати 1500,00 грн. Щодо доводів позивача відносно того, що пункт 10 Постанови № 168 звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод особи, як пенсіонера-військовослужбовця, а тому не повинен застосовуватись відповідачем, оскільки не відповідає Конституції та законам України, то суд враховує, що законодавчо визначене в діючих нормативно-правових актах, якими врегульовані спірні правовідносини, словосполучення про те, що відповідне збільшення пенсії у 2023 році визначається на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України прямо вказує на наявність повноважень уряду встановлювати як показники збільшення розміру пенсій внаслідок індексації, так і обмеження розміру такої індексації. Посилання апелянта на звуження та обмеження його прав колегія суддів відхиляє, оскільки внаслідок прийняття Постанови № 168 розмір його пенсійного забезпечення збільшився, що ніяк не може вважатися обмеженням права. Більше того, норма законодавства про те, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1 - 7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень, не є дискримінаційною відносно позивача, оскільки стосується й інших категорій пенсіонерів. Виключень щодо неврахування п.10 вказаної постанови Уряду під час такого перерахунку пенсії законодавство не містить. Зазначений пункт 10 постанови КМУ №168 на момент виникнення спірних правовідносин був чинним, з огляду на що підлягав застосуванню відповідачем. Окрім того, щодо інших доводів апелянта, то аналізуючи питання правомірності встановлення максимального розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії на підставі індексації, необхідно зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат. Так, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у Рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави. Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що нарахування індексації пенсії позивача з 01 березня 2023 проведено відповідачем відповідно до діючого законодавства. Що стосується перерахунку пенсії з 01.03.2023 без обмеження пенсії максимальним розміром, судом встановлено, що у справі відсутні належні докази обмеження пенсії максимальним розміром при здійсненні вищезгаданого перерахунку з 01 березня 2023. Так, як вбачається зі змісту протоколу перерахунку пенсії позивача з 01.03.2023, у ньому відсутні відомості щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром. Не зазначається про таке обмеження і у наданій позивачу відповіді пенсійного органу. Враховуючи встановлені судом обставини, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення заявлених позовних вимог. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.