Постанова Північний апеляційний господарський суд № 911/1941/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "06" березня 2024 р. Справа№ 911/1941/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Копитової О.С. суддів: Остапенка О.М. Пантелієнка В.О. за участю секретаря судового засідання: Гріщенко А.О. у присутності представників сторін: від АТ «КРЕДОБАНК» - Павленко С.В., від ОСОБА_1 - Ванжура Я.В., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 10.10.2023 року (повний текст ухвали складено 30.10.2023 року) у справі № 911/1941/22 (суддя Наріжний С.Ю.) за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Київської області від 10.10.2023 року у справі № 911/1941/22 заяву акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» від 14.06.2023 року № 39/2023 (вх. № 11924/23) задоволено, визнано грошові вимоги акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 у сумах: 5368,00 грн - до задоволення вимог кредиторів; 489817,10 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 (надалі по тексту - ОСОБА_1 , апелянт, боржник) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 10.10.2023 року у справі № 911/1941/22 повністю та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні кредиторської заяви акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (надалі по тексту - АТ «КРЕДОБАНК») до боржника ОСОБА_1 у сумі 489 817,10 грн. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заява з вимогами до боржника подається до господарського суду протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Розгляд заяви конкурсного кредитора здійснюється господарським судом у попередньому засіданні суду. Апелянт вважає, що пропущений конкурсним кредитором, строк на заявлення грошових вимог до боржника, визначений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, не може бути поновлений судом незалежно від поважності причин його пропуску наведених заявником. Тому апелянт вважає, що задоволення судом першої інстанції вимог АТ «КРЕДОБАНК» є неправомірним, оскільки останній пропустив строк на заявлення грошових вимог і такий строк не може бути поновлений. Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 31.10.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Сотнікова С.В., Остапенка О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 року витребувано матеріали справи № 911/1941/22 з господарського суду Київської області за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність. 09.11.2023 року від господарського суду Київської області на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду 06.11.2023 року надійшли матеріали справи № 911/1941/22 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2023 року, у зв`язку з перебуванням судді Сотнікова С.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 15.11.2023 року, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: та Остапенка О.М. та Пантелієнка В.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 10.10.2023 року у справі № 911/1941/22 залишено без руху. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 10.10.2023 року у справі № 911/1941/22. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 призначено на 07.02.2024 року. Вирішено інші процесуальні питання. 01.02.2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника АТ «КРЕДОБАНК» надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2024 року клопотання представника АТ «КРЕДОБАНК» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Повідомлено сторін, що судове засідання у справі №911/1941/22 призначене на 07.02.2024 року відбудеться в режимі відеоконференції. 07.02.2024 року судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 року розгляд справи №911/1941/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 призначено на 21.02.2024 року в режимі відеоконференції. 21.02.2024 року у судовому засіданні оголошено перерву до 06.03.2024 року. 06.03.2024 року в судове засідання з`явилися представник ОСОБА_1 та представник АТ «КРЕДОБАНК». В судовому засіданні представник ОСОБА_1 усно клопотав про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що він є новим представником і має намір ознайомитися з матеріалами справи. Колегія суддів відхилила заявлена клопотання про відкладення, з підстав його необґрунтованості. ОСОБА_1 є апелянтом в даній справі і його позиція викладена в поданій ним апеляційній скарзі. При цьому, розгляд даної справи неодноразово відкладався саме за клопотанням представників ОСОБА_1 , а зміна представників не є підставою для відкладення розгляду справи. 06.03.2024 року судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі. Згідно зі статтею 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Разом з тим, 21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства. Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/1941/22 за заявою боржника ОСОБА_1 про неплатоспроможність. Ухвалою господарського суду Київської області від 18.10.2022 року відкрито провадження у справі № 911/1941/22 про неплатоспроможність Боржника; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено проведення попереднього засідання у справі; вирішено інші процесуальні питання. Ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 24.01.2023 року визнано грошові вимоги акціонерного товариства «ПУМБ» до боржника у сумах: 3969,60 грн - до задоволення вимог кредиторів; 169057,25 грн - 2 черга; призначено засідання суду щодо розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів, або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі. Ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2023 року у справі № 911/1941/22 клопотання керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Солов`я Ю.А. від 15.05.2023 року б/№ (вх. № 9426/23) про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 задоволено. Затверджено план реструктуризації боргів Боржника у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 19.06.2023 до суду надійшла заява АТ «КРЕДОБАНК» від 14.06.2023 року № 39/2023 (вх. № 11924/23) про визнання грошових вимог до Боржника у сумі 489817,10 грн. Ухвалою господарського суду Київської області від 10.10.2023 року у справі № 911/1941/22 заяву АТ «КРЕДОБАНК» від 14.06.2023 року №39/2023 (вх. № 11924/23) задоволено, визнано грошові вимоги АТ «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 у сумах: 5368,00 грн - до задоволення вимог кредиторів; 489817,10 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів. Місцевий суд приймаючи оскаржувану ухвалу зазначив, що заява АТ «КРЕДОБАНК» від 14.06.2023 року № 39/2023 (вх. № 11924/23) надійшла до суду 19.06.2023 року з пропуском встановленого Кодексом України з процедур банкрутства строку, в зв`язку з чим, грошові вимоги АТ «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 підлягають визнанню без права вирішального голосу на зборах кредиторів. Зазначена ухвала і переглядається судом апеляційної інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 10.10.2023 року у справі № 911/1941/22 - без змін, виходячи з наступного. Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено: грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. Склад і розмір грошових зобов`язань визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Абзацом 4 ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Згідно з ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів. Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Виходячи із спеціальних норм Кодексу України з процедур банкрутства на господарський суд покладено обов`язок надавати правовий аналіз заявлених кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог. Тобто, кредитори, заявляючи вимоги до боржника, повинні довести свої грошові вимоги виключно відповідними документами (рішеннями суду, відповідями на претензію, договорами, первинними бухгалтерськими документами, актами звірок, накладними та ін.), тобто, грошові зобов`язання повинні бути встановлені як за розміром, так і за суттю. Докази, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредитора, повинні надавати право кредитору на звернення до боржника з грошовими вимогами у встановленому чинним законодавством порядку. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Разом з тим, право на звернення кредитора із грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не обмежено будь-яким строком. Кодекс України з процедур банкрутства визначає обов`язок конкурсного кредитора подати заяву протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство та наслідки пропуску такого строку - втрата конкурсними кредиторами права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Таким чином, на господарський суд покладений обов`язок з`ясування обставин при розгляді вимог кредиторів не тільки їх розміру і суті, а і строку, протягом якого кредитор звернуся із відповідною заявою до суду з метою визначення можливості визначення голосів на зборах та комітеті кредиторів, які належать відповідному кредитору. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Київської області з заявою про неплатоспроможність. Ухвалою господарського суду Київської області від 18.10.2022 року відкрито провадження у справі № 911/1941/22 про неплатоспроможність Боржника; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено проведення попереднього засідання у справі; вирішено інші процесуальні питання. Після офіційного оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 до суду першої інстанції з кредиторською заявою звернувся кредитор акціонерне товариство «ПУМБ», вимоги якого були задоволені ухвалою господарського суду Київської області від 24.01.2023 року. 15.05.2023 до місцевого суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією боржника від 15.05.2023 року б/№ (вх. № 9426/23) про затвердження Плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 . Ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2023 року затверджено план реструктуризації боргів боржника у справі №911/1941/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Вирішено інші процесуальні питання. 19.06.2023 року, тобто після спливу 30-ти денного строку для подання конкурсними кредиторами заяв із вимогами до боржника АТ «КРЕДОБАНК» звернулося до суду першої інстанції з заявою про визнання грошових вимог до боржника. В поданій заяві АТ «КРЕДОБАНК» просить суд визнати грошові вимоги до ОСОБА_1 в сумі 489817,10 грн та крім того 5368,00 грн судового збору. АТ «КРЕДОБАНК» зазначає, що заявлені вимоги виникли на підставі Кредитного договору № CL-191333 від 15.05.2019 року, за умовами якого Банком було видано Боржнику кредит в розмірі 350000,00 грн. У зв`язку з неналежним виконання Боржником зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків, за Боржником станом на 18.10.2022 обліковується заборгованість в розмірі 483952,41 грн, у т.ч. заборгованість за тілом кредиту в сумі 298337,66 грн, а також заборгованість за відсотками у сумі 185614,75 грн. Крім того Заявником заявлено судові витрати у сумі 5864,69 грн за рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.11.2022 у справі № 369/2170/22 та 5368,00 грн судового збору за подачу кредиторської заяви. Місцевий, визнаючи грошові вимоги АТ «КРЕДОБАНК» встановив їх обґрунтованість та дійшов висновку, що оскільки зазначені вимоги Банку заявлені з пропуском встановленого Кодексом України з процедур банкрутства строку, тому підлягають визнанню без права вирішального голосу на зборах кредиторів. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання грошових вимог АТ «КРЕДОБАНК» та відхиляє доводи апелянта про незаконність рішення суду. Суд апеляційної інстанції зазначає, що пропуск АТ «КРЕДОБАНК» встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства строку не ставиться під сумнів у даному провадженні. Водночас наслідки пропуску зазначеного строку кредитором вказані в ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства і такий пропуск строку не є підставою для відхилення заявлених кредиторських вимог. За таких обставин відповідні доводи боржника відхиляються судом. За вказаних обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а відтак підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали не вбачається. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування норм матеріального та процесуального права місцевим судом. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 269, ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 10.10.2023 року у справі №911/1941/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 10.10.2023 року у справі №911/1941/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/1941/22 повернути до господарського суду Київської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок оскарження встановлений ст. 288 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Повний текст постанови складено та підписано 14.03.2024 року Головуючий суддя О.С. Копитова Судді О.М. Остапенко В.О. Пантелієнко