Постанова Чернівецький апеляційний суд № 720/2157/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 березня 2024 року м. Чернівці Справа № 720/2157/23 Провадження №22-ц/822/285/24 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Литвинюк І. М. суддів: Височанської Н.К., Перепелюк І.Б. секретар Собчук І.Ю., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі - ОСОБА_2 , Магальська територіальна громада Чернівецького району Чернівецької області, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 29 грудня 2023 року, головуючий у І-й інстанції Оленчук І.В., ВСТАНОВИВ: Позивач у серпні 2023 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Магальської територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області про усунення перешкод у користуванні майном. В ході розгляду справи в суді першої інстанції представник позивача ОСОБА_4 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила забезпечити позов шляхом накладення арешту або заборони відчуження на майно, що є предметом спору (ангар, об`єкт незавершеного будівництва, що знаходиться у с. Рідківці на земельній ділянці площею 0,81га кадастровий номер 7323086300:02:006:0036) щодо заборони вчинення будь-яких дій по відчуженню вказаного майна. Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 29 грудня 2023 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт або заборону відчуження на майно, що є предметом спору (ангар, об`єкт незавершеного будівництва, що знаходиться у с. Рідківці на земельній ділянці площею 0,81 га, кадастровий номер 7323086300:02:006:0036) щодо заборони вчинення будь-яких дій, щодо вищевказаного об`єкту нерухомого майна, до вирішення справи в судовому порядку по суті та набуття рішенням законної сили. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має обґрунтовані підстави вважати, що відповідач може перереєструвати рухоме та нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, на іншу особу. Не погоджуючись з ухвалою суду, представник відповідача ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати. Посилається на те, що вказана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що позивачем не доведено про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а захід забезпечення не є співмірним заявленим позовним вимогам. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18 та від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20). При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу. Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 334/6521/19. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами». В позовній заяві ОСОБА_1 вказує на те, що на належній їй земельній ділянці знаходиться самовільно збудований ангар, що заважає заходу, заїзду до належного їй нежитлового приміщення і просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва. В апеляційній скарзі представник відповідача зазначає, що позивачем не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а заходи забезпечення не є співмірними заявленим позовним вимогам. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не оспорюється право власності відповідача на нерухоме майно, відносно якого вона просить застосувати заходи забезпечення позову, а оспорюється лише право на вільне користування належною їй земельною ділянкою, тому обраний спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту або заборони відчуження на майно, що є предметом спору (ангар, об`єкт незавершеного будівництва, що знаходиться у с. Рідківці на земельній ділянці площею 0,81 га, кадастровий номер 7323086300:02:006:0036), заборони вчинення будь-яких дій щодо вищевказаного об`єкту нерухомого майна не відповідають заявленим ОСОБА_1 позовним вимогам. Тобто таке забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку ОСОБА_1 , права та не є співмірним із позовними вимогами. Крім того, судом першої інстанції не наведено обґрунтування існування реальної загрози невиконання або утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову ОСОБА_1 , не зазначено, чим керувався суд, визначаючи співмірність застосованого ним виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, не вказано, яким чином суд пересвідчився, що між сторонами дійсно існує спір, не надано оцінки доводам заявника щодо забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності таких вимог. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, окрім посилань на загальні норми процесуального права про забезпечення позову, не міститься мотивів співмірності застосованих заходів із предметом позову, підтверджену доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного зазначеного виду забезпечення позову, підстав обмеження прав та інтересів суб`єктів правовідносин. А саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість вчинення дій, що створить перешкоди до виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Аналогічний правовий висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 07 червня 2022 року у справі №127/25378/21. За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що питання щодо задоволення заяви про забезпечення позову судом першої інстанції вирішено з неповним з`ясуванням обставин справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення. За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Новоселицького районного суду Чернівецької області від 29 грудня 2023 року - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , задовольнити. Ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 29 грудня 2023 року скасувати, постановити нове судове рішення про відмову у забезпеченні позову. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 605 гривень 60 копійок судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повна постанова складена 13 березня 2024 року. Головуючий І.М. Литвинюк Судді: Н.К. Височанська І.Б. Перепелюк