Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/1787/24

Справа № 991/1787/24 Провадження 1-кс/991/1816/24 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А 08 березня 2024 року м. Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді застави щодо: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Вінниця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000167 від 01.04.2021, ВСТАНОВИВ: 06.03.2024 вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 . 1.Зміст поданого клопотання У поданому клопотанні детектив просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави у розмірі 8257 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 25 002 196 грн (двадцять п`ять мільйонів дві тисячі сто дев`яносто шість гривень). В обґрунтування заявленого клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52021000000000167 від 01.04.2021, зокрема за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. За версією слідства, не пізніше січня 2018 року ОСОБА_7 утворив організовану групу з числа службових осіб АТ «Укрзалізниця» та осіб з приватного сектору економіки, які не були пов`язані із АТ «Укрзалізниця» трудовими відносинами, з метою заволодіння грошима АТ «Укрзалізниця» під час організації та проведення регіональними філіями та філіями АТ «Укрзалізниця» публічних закупівель товарів, робіт та/або послуг шляхом забезпечення акцепту пропозицій та укладання договорів із контрольованими ОСОБА_7 та іншими учасниками організованої групи суб`єктами господарської діяльності, шляхом створення умов з уникнення реальної конкуренції під час проведення публічних торгів, надання контрольованим організованій групі товариствам переваг порівняно з альтернативними постачальниками товарної продукції та створення для них додаткових перешкод, які усували можливість участі у публічних закупівлях АТ «Укрзалізниця» або суттєво її ускладнювали. Детектив зазначає, що основна мета існування та діяльності вказаної організованої групи, як правило, забезпечувалася поданням контрольованими нею товариствами цінових пропозицій товарної продукції до публічних закупівель, що оголошувалися регіональними філіями та філіями АТ «Укрзалізниця», понад їх існуючу ринкову ціну, що дозволяло протиправно обернути на свою користь учасникам організованої групи гроші АТ «Укрзалізниця» у вигляді різниці між ціною (вартістю) реалізації товарної продукції та ціною (вартістю) її фактичного придбання у суб`єктів реального сектору економіки. В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 залучив до складу такої групи ОСОБА_4 , який був відповідальний за підтримання комунікації зі службовими особами АТ «Укрзалізниця» та ведення неформального фінансового звіту про доходи і витрати організованої групи, ОСОБА_8 , який був контролером постачальника пневматичних інструментів ТОВ «Аналіт-Технобуд» та інших компаній, а також службових осіб АТ «Укрзалізниця», зокрема виконувача обов`язків голови правління АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_9 , виконувача обов`язків начальника філії «Панютинський вагоноремонтний завод» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_10 , начальника регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_11 , головного інженера регіональної філії Придніпровська залізниця ОСОБА_12 , начальника служби матеріально-технічного забезпечення/начальника служби організації та проведення закупівель регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_13 , начальника відділу обладнання служби матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_14 . Так, за версією органу досудового розслідування, у порушення принципів здійснення закупівель встановлених ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» у вигляді добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників та рівного ставлення до них, об`єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі, запобігання корупційним діям і зловживанням, службові особи філії «Панютинський вагоноремонтний завод» АТ «Укрзалізниця», зловживаючи своїм службовим становищем, здійснили в 2018-2020 роках закупівлю пневматичного інструменту за завищеними цінами, здійснивши заволодівши таким чином грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» в інтересах організованої групи. Зокрема, наприкінці 2018 року службовими особами Філії організовано проведення 2 процедур закупівлі ручного пневматичного інструменту (UA-2018-10-26-000371-b та UA-2018-10-26-000348-b), при цьому, як зазначає детектив, тендерна документація в частині технічних вимог до предмету закупівель була викладена таким чином, що усувалась можливість перемоги в тендерах сторонніх компаній та забезпечувалась перемога наперед визначеного підконтрольного ОСОБА_8 підприємства ТОВ «Аналіт Технобуд» та подальше придбання дороговартісного обладнання конкретної марки за завищеною ціною. За результатами проведених торгів, службові особи Філії «Панютинський вагоноремонтний завод» АТ «Укрзалізниця» уклали договори поставки з ТОВ «Аналіт Технобуд» № ПВРЗ (ВМТП-18.775)ю на загальну суму 2 264 928 грн з ПДВ (1 887 440 грн без ПДВ), № ПВРЗ (ВМТП-18.776)ю на загальну суму 2 733 000 грн з ПДВ (2 277 500 грн без ПДВ). За вказаними договорами було сплачено кошти у розмірі 4 164 940 грн без ПДВ, в тому числі предмет заволодіння у розмірі 2 311 240,79 грн без ПДВ. Як стверджує детектив, аналогічно вказаним обставинам у 2019 2020 роках службовими особами Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» було проведено 6 процедур закупівлі ручного пневматичного інструменту (UA-2020-11-04-003806-c, UA-2020-10-16-004166-c, UA-2020-10-16-001657-b, UA-2020-04-10-000292-a, UA-2020-04-10-000159-c, UA-2019-07-25-000767-b), за результатами яких були укладені договори поставки пневматичних інструментів № ПЗ/НХ-201023/НЮ, № ПЗ/НХ-20933/НЮ, № ПЗ/НХ-20936/НЮ, № ПЗ/НХ-20410/НЮ, № ПЗ/НХ-20409/НЮ, № ПЗ/НХ-191115/НЮ з ТОВ «Аналіт-Технобуд» на загальну суму 15 238 892,20 грн. без ПДВ, сума ПДВ - 3 047 778,44 грн., разом з ПДВ 18 286 670,64 грн. За вказаними договорами було сплачено кошти у розмірі 15 238 892,20 грн. без ПДВ, в тому числі предмет заволодіння у розмірі 6 086 633,06 грн без ПДВ. Крім того, слідство встановлено, що наприкінці грудня 2019 року різними внутрішніми підрозділами Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» організовано проведення 5 процедур закупівлі ручного пневматичного інструменту (UA-2019-11-19-002959-b, UA-2019-11-19-001336-c, UA-2019-11-18-002451-b, UA-2019-11-18-001308-c, UA-2019-11-15-002185-c). При цьому, за твердженням детектива, в цьому випадку тендерна документація в частині технічних вимог до предмету закупівель, також була викладена таким чином, що усувалась конкуренція та забезпечувалась перемога ТОВ «Аналіт Технобуд». За результатами проведених торгів, службові особи Регіональної філії «Придніпровська залізниця» уклали договори поставки пневматичних інструментів № ПР/т.-191124/НЮ, № ПР/В-191126/НЮ, № ПР/НРП-191103/НЮ, № ПР/П-191113/НЮ, № ПР/Ш-191130/НЮ із ТОВ «Аналіт-Технобуд». За вказаними договорами було сплачено кошти у розмірі 6 169 828,90 грн з ПДВ, в тому числі предмет заволодіння у розмірі 3 086 631,90 грн без ПДВ. Таким чином, на думку детектива, за результатами відкритих торгів, проведених вказаними вище структурними підрозділами АТ «Укрзалізниця», учасники організованої групи, заволоділи грошима АТ «Укрзалізниця» у загальному розмірі 11 432 000,36 грн без ПДВ (у вигляді різниці між ціною реалізації пневматичних інструментів та їх ринковою вартістю станом на момент укладання вищезазначених договорів поставки). 26.02.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Детектив вказує, що повідомлена ОСОБА_4 підозра відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості» та на підтвердження чого навів у клопотанні перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі. Також, на переконання детектива, наявні відомості про можливість вчинення ОСОБА_4 спроб переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні. Так, детектив зазначає, що інкримінований ОСОБА_4 є особливо тяжким злочином, корупційним, має високий ступінь суспільної небезпеки та передбачає можливість призначення максимального покарання у виді позбавлення волі на строк дванадцять років, що може підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду. До того ж, у межах кримінального провадження встановлено, що доходи від діяльності організованої групи, до якої входив ОСОБА_4 , розподілялись між учасниками такої групи, в тому числі між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . Також детектив зауважує, що ОСОБА_4 має достатньо коштів, що дозволить йому вільно проживати за межами постійного місця проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Більше того, підозрюваний ОСОБА_4 , не дивлячись на наявне постійне місце проживання у м. Києві, з часу початку повномасштабного вторгнення виїхав на проживання до Вінницької області, де проживають його батьки та перебував там певний час. На обгрунтування ризику впливу на свідків та інших підозрюваних детектив зазначає, що діяльність ОСОБА_4 зокрема у 2018-2021 роках була пов`язана із його особистим збагаченням за рахунок коштів АТ «Укрзалізниця», чому сприяло широке коло службових осіб АТ «Укрзалізниця». Відтак, ОСОБА_4 має розгалужене коло знайомих серед представників службових осіб АТ «Укрзалізниця», багато з яких й наразі працюють на підприємстві, в тому числі на керівних посадах. Не будучи під дією запобіжного заходу, ОСОБА_4 може вільно підтримувати зв`язок із іншими підозрюваними, свідками та представниками АТ «Укрзалізниця», та шляхом умовляння, переконання, підкупу, залякування, тощо останніх незаконно впливати на них для вироблення спільної лінії інтерпретації обставин злочину, відмови від показань, їх перекручування та спотворення у ході судового розгляду справи або зайняття іншої, вигідної йому позиції. За твердженням детектива, встановлені в ході досудового розслідування обставини вчинення злочину, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші, більш м`які, запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування та не гарантують можливості запобігти ризикам, зазначеним у ч. 1 ст. 177 КПК України, тому стосовно підозрюваного необхідним і обґрунтованим є застосування запобіжного заходу у виді застави. При визначенні розміру застави, детектив посилається на високий майновий стан підозрюваного ОСОБА_4 зокрема відомості про доходи з 1999 по 2023 рік становлять 10 342 011,81 гривень доходу, більша частина з яких отримана за останні три роки. Крім того, як згадувалося вище, доходи від діяльності організованої групи, до якої входив ОСОБА_4 , розподілялись між учасниками такої групи, в тому числі між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . Більше того, представник сторони обвинувачення просить врахувати зазначені ризики, обставини злочинної діяльності ОСОБА_4 у складі організованої групи; неодноразове та приховане продовжуване (з 2018 року по 2021 рік) його збагачення в результаті вчинення злочину; завдання АТ «Укрзалізниця» в результаті вчинення злочину загального розміру збитків у розмірі 11 432 000,36 грн без ПДВ та визначити розмір застави вищий, ніж передбачено статтею 182 КПК України, а саме у розмірі 8257 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 25 002 196 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків та запобігти вказаним вище ризикам. Крім того, детектив зазначає про необхідність в покладенні на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: 1)Прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000167; 2)Не відлучатися із Вінницької області, в якій він проживає без дозволу детектива, прокурора або суду. 3)Повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання 4)Утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними: ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 . 5)Носити електронний засіб контролю. 6)Здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. 2.Позиція учасників у судовому засіданні У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи заявленого клопотання та просив його задовольнити. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання та вказував на допущені під час слідства порушення, а саме: - порушення права на захист, оскільки під час вручення його підзахисному повідомлення про підозру не було надано можливості на залучення захисника та отримання правничої допомоги; - пред`явлена ОСОБА_4 підозра є необгрунтованою, оскільки викладена інформація у клопотанні та повідомленні про підозру суттєво різниться, а підзахисний незнайомий із керівниками підприємств, які були залучені до тендерів. Окрім цього, надане на обгрунтування підозри нібито електронне листування ОСОБА_4 відсутнє на його телефоні після вилучення детективами, тому існують сумніви щодо достовірності змісту такого листування. У час, який інкримінується ОСОБА_4 він уже не працював в Укрзалізниці та не був залучений до підписання будь-яких із перелічених у клопотанні договорів; - відсутні будь-які ризики перешкоджання кримінальному провадженню, обставини переїзду до Вінницької області викликані лише необхідністю догляду за батьками похилого віку, детективами не встановлено, що квартира належить дружині, доходи які дозволяють на її купівлю. Більше того, відсутні будь-які відомості про розподіл коштів, які ніби-то отримані злочинним шляхом, їх спосіб отримання та безпосередню суму отриману ОСОБА_4 ; - зазначена у клопотанні сума застави є непомірною для ОСОБА_4 , що не відповідає критеріям висловленим неодноразово у рішеннях ЄСПЛ. Захисник вказує на необгрунтованість поданого клопотання та просить відмовити у задоволенні вказаного клопотання та не покладати на ОСОБА_4 електронний засіб контролю через відсутність інтернет зв`язку у місцевості, де проживає останній. Підозрюваний ОСОБА_4 також заперечував проти задоволення такого клопотання, наголошуючи на своїй непричетності до подій, зазначених у клопотанні. Підозрюваний повідомив про історію своєї трудової діяльності, сімейний стан та обставини переїзду до Вінницької області. Також просив звернути увагу на невідповідності та розбіжності матеріалів, зібраних слідством. Підтвердив невідповідність та відсутність на телефоні відомостей, які зафіксовано детективами у протоколі огляду телефону ОСОБА_4 . 3.Мотиви та оцінка слідчого судді Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України. Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України запобіжний захід у виді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Частиною п`ятої цієї статті визначено межі розміру застави, який може бути визначений, залежно від тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа. Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Крім того, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді застави слідчому судді необхідно перевірити: 1)чи набула особа статусу підозрюваного? 2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення? 3)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України? 4)чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України? 5)чи можливо застосувати запобіжний захід у виді застави та у якому розмірі та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження? 6)які обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного? Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора та сторони захисту, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків. 3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру. Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру 26.02.2024 було вручено особисто ОСОБА_4 , про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про її отримання. Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу. Доводи адвоката про порушення права на захист через відсутність захисника під час вручення повідомлення про підозру не свідчать про незаконність набуття статусу підозрюваного, а статтею 278 КПК України не визначено, що процесуальна дія вручення підозри має відбуватися виключно за участю захисника. 3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і +4 посилання», «Нечипорук і Йонкало проти України»). Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів. Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті. Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, в межах цього кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Так, за версією слідства, ОСОБА_7 утворив організовану групу з числа службових осіб АТ «Укрзалізниця» та осіб з приватного сектору економіки, які не були пов`язані із АТ «Укрзалізниця» трудовими відносинами, з метою заволодіння грошима АТ «Укрзалізниця» під час організації та проведення регіональними філіями та філіями АТ «Укрзалізниця» публічних закупівель ручних пневматичних інструментів за завищеними цінами шляхом забезпечення перемоги в торгах та укладання договорів із підконтрольними ОСОБА_7 приватними підприємствами, зокрема ТОВ «Аналіт-Технобуд». В ході досудового розслідування встановлено, що основний механізм злочинної діяльності полягав у поданні контрольованими товариствами цінових пропозицій товарної продукції до публічних закупівель, що оголошувалися регіональними філіями та філіями АТ «Укрзалізниця», понад їх існуючу ринкову ціну, що дозволяло протиправно обернути на свою користь учасникам організованої групи гроші АТ «Укрзалізниця» у вигляді різниці між вартістю фактичного придбання продукції на ринку та вартістю її реалізації АТ «Укрзалізниця». Зокрема, з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що в 2018-2020 роках регіональними філіями та філіями АТ «Укрзалізниця» було організовано проведення 13 процедур закупівель ручного пневматичного інструменту переможцем яких був визнаний ТОВ «Аналіт Технобуд». При цьому, в ході дослідження відповідної тендерної документації було встановлено, що технічні вимоги до предмету закупівель, були викладені таким чином, що усувалась можливість акцепту пропозицій альтернативних постачальників інших марок такої товарної продукції, оскільки вказані технічні вимоги відповідали конкретним моделям пневматичних інструментів виробництва Atlas Copco, що, ймовірно, і гарантувало визнання переможцем торгів саме ТОВ «Аналіт Технобуд», яке є постачальником відповідної продукції. Крім цього, встановлено, що при визначенні суми закупівлі, службові особи АТ «Укрзалізниця» керувались не результатами об`єктивного вивчення (моніторингу) ринку аналогічних ручних пневматичних інструментів, а використовували ціни, які були заздалегідь визначені учасниками організованої групи як обсяг грошей в якому предмет заволодіння складатиме її орієнтовну половину. Так, загальна сума договорів постачання пневматичних інструментів укладених між АТ «Укрзалізниця» ТОВ «Аналіт Технобуд» за результатами проведення вказаних вище 13 процедур закупівель складає 24 606 504,3 грн без ПДВ, при цьому відповідно до висновку судової економічної експертизи від 21.12.2023 №1041/73801 розмір завищення вартості закупівлі пневматичних інструментів АТ «Укрзалізниця» у ТОВ «Аналіт-Технобуд» у порівнянні з ринковою становить 11 484 505,74 грн без ПДВ. До складу організованої групи, за даними слідства, входив ОСОБА_4 , роль якого полягала у комунікації із службовими особами АТ «Укрзалізниця» щодо організації необхідної документації, якою визначено обсяги предмету закупівель. Також ОСОБА_4 виступав посередником у спілкуванні із контролерами афілійованих із ними підприємств задля ефективного обміну інформацією та документами, необхідними для реалізації плану заволодіння грошовими коштами УЗ. При цьому, відшукані у ході слідства відомості свідчать про ведення підозрюваним для ОСОБА_7 , неформального фінансового звіту про доходи і витрати організованої групи, тощо. Аналіз наданих документів про проведення таких закупівель, зібрані відомості про комунікацію службових осіб АТ «Укрзалізниця», представників приватних товариств та ОСОБА_7 , ОСОБА_4 з достатньою вірогідністю свідчать, що зазначені особи могли діяти спільно у складі організованої групи з метою заволодіння грошима АТ «Укрзалізниця» у розмірі 11 484 505,74 грн без ПДВ, що складає різницю між ціною реалізації пневматичних інструментів на користь АТ «Укрзалізниця» та їх ринковою вартістю станом на момент укладання вищезазначених договорів поставки. Описані вище дії вказаних осіб, їх взаємоузгодженість та взаємозалежність, характер та послідовність, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі особи ймовірно діяли у співучасті, мали спільний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця», а з огляду на зміст та обсяг дій підозрюваного ОСОБА_4 існують достатні підстави вважати, що він міг вчинити інкримінований йому злочин, виконуючи роль співорганізатора. Таким чином викладені обставини, у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що мало місце вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, яке може бути вчинене ОСОБА_4 . Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями ОСОБА_4 та ознаками складу інкримінованого йому злочину. Зазначені обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів: - договорами № ПЗ/НХ-201023/НЮ від 17.12.2020, № ПЗ/НХ-20933/НЮ від 27.11.2020, № ПЗ/НХ-20936/НЮ від 27.11.2020, № ПЗ/НХ-20410/НЮ від 27.05.2020, № ПЗ/НХ-20409/НЮ від 27.05.2020, № ПЗ/НХ-191115/НЮ від 03.10.2019; - договорами № ПР/Ш-191130/НЮ від 26.12.2019, № ПР/В-191126/НЮ від 26.12.2019, № ПР/П-19113/НЮ від 24.12.2019, № ПР/Т-191124/НЮ від 26.12.2019, №ПР/НРП-191103/НЮ від 23.12.2019; - договорами №ПВРЗ (ВМТП-18.776)ю від 30.11.2018 та №ПВРЗ (ВМТП-18.775)ю від 30.11.2018; - висновком судової товарознавчої експертизи від 20.09.2023 № СE-1235-6-1348.23, яким визначено ринкову вартість придбаних структурними підрозділами АТ «Укрзалізниця» пневматичних інструментів; - висновком судової економічної експертизи від 21.12.2023 №1041/73801, яким визначено розмір завищення вартості закупівлі пневматичних інструментів АТ «Укрзалізниця» у ТОВ «Аналіт-Технобуд» (окремо по кожному структурному підрозділу) у порівнянні з ринковою на суму 11 484 505,74 грн без ПДВ; - актом № 03/6 від 12.02.2021 службової перевірки регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» щодо закупівель пневматичного інструменту у 2019 році (проведеної згідно з наказом АТ «Укрзалізниця» від 10.12.2020 № 546); - протоколом огляду від 27.12.2023 телефону, вилученого у ОСОБА_7 , в ході огляду якого встановлено наявність листування щодо передачі ОСОБА_7 . ОСОБА_11 коштів, ймовірно злочинного походження за його зловживання на посаді в інтересах суб`єктів підприємницької діяльності, прохання щодо призначення ОСОБА_11 на посади до регіональної філії «Придніпровська залізниця» осіб, про яких просить ОСОБА_7 , щодо впливу головного інженера ОСОБА_12 на тендерні закупівлі тощо; - протоколом огляду від 05.05.2023 телефону, вилученого у ОСОБА_7 , в ході огляду якого серед іншого виявлено листування з довіреною особою ОСОБА_7 ОСОБА_4 , з яким вони листуються щодо необхідності повпливати на призначення (звільнення та продовження контрактів) лояльних до їх злочинної групи службових осіб Укрзалізниці, щодо необхідності вплинути на керівництво Укрзалізниці щодо виділення фінансування на придбання товарів та послуг, які постачала їх злочинна група та виділення коштів на оплати вже поставлених товарів та послуг, щодо розподілу фінансових ресурсів їх злочинної групи, які формувались в тому числі в результаті поставок підконтрольною їм ТОВ «Аналіт-Технобуд» пневматичних інструментів на адресу структурних підрозділів Укрзалізниці, щодо спрямуванням діяльності ОСОБА_10 , передачу йому неправомірної вигоди, в тому числі від частини незаконно одержаних коштів на рахунки ТОВ «Аналіт-Технобуд» за поставки пневматичного інструменту та з інших питань діяльності організованої групи; - протоколом огляду від 28.12.2023, вилученого у ОСОБА_7 , в ході огляду якого виявлення листування ОСОБА_9 , яке свідчить про тісне спілкування останніх протягом 2017-2018 років, в тому числі ОСОБА_9 надсилає повідомлення про те, що «вони є бандою», обговорюють злочинні схеми (називаючи їх «проектами») на Укрзалізниці, які приносять ОСОБА_7 неправомірну вигоду. Крім того, ОСОБА_7 періодично просить ОСОБА_9 посприяти у призначенні різних осіб на посади в Укрзалізницю, в тому числі щодо призначення ОСОБА_10 на посаду в філію «Панютинський вагоноремонтний завод» АТ «Укрзалізниця»; - протоколами огляду від 01.05.2023, 03.05.2023, 12.09.2023, 15.12.2023; - протоколами допитів службових осіб РФ «Південно-Західна залізниця»: заступника начальника служби організації та проведення закупівель ОСОБА_15 від 28.11.2023; менеджера відділу ремонту служби локомотивного господарства ОСОБА_16 від 14.11.2023; - протоколами допитів службових осіб РФ «Придніпровська залізниця»: ОСОБА_17 від 24.11.2023; ОСОБА_18 від 24.10.2023; ОСОБА_19 від 17.10.2023; - протоколом допиту заступника начальника Управління апарату директора з економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_20 від 01.03.2023, який повідомив, що був головою комісії з перевірки закупівлі РФ «Придніпровська залізниця» пневматичних інструментів, в ході якої було виявлено, що технічні вимоги на продукцію були виписані виключно під єдиного виробника Atlas Copco та те, що не було потреби у закупівлі саме такої дороговартісної продукції; -іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності. Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України за викладених у клопотанні обставин. Доводи сторони захисту про необґрунтованість повідомленої підозри слідчий суддя відхиляє, оскільки наведені твердження не спростовують зібрані матеріали про спілкування між імовірними учасниками організованої групи та обговорення стосовно закупівлі інструментів. Більше того, факт того, що інкриміновані події охоплюють період під час якого ОСОБА_4 уже був працівником АТ «Укрзалізниця», однак інкриміновані йому дії і не стосуються зловживанням його службового становища чи повноважень, а виключно вказують на використання ним раніше отриманих зв`язків із службовими особами підприємства, які і були використані під час реалізації злочинного плану. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу на стадії досудового розслідування слідчий суддя на підставі оцінки сукупності досліджених доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Як вказав слідчий суддя вище, надані стороною обвинувачення на даному етапі свідчать про пов`язаність події щодо закупівлю за завищеними цінами пневмоінтрументів та заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» із діями підозрюваного. Обставини вчинення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами отриманими у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду. 3.3.Щодо наявності ризиків Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому. У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних. 3.3.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи пред`явлення ОСОБА_4 підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з можливою конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права. Окрім цього, слідчий суддя бере до уваги наявні відомості про майновий стан та доходи підозрюваного та імовірне отримання у неформальний спосіб додаткових доходів, що може свідчити про наявність фінансових можливостей та ресурсів тривалий час перебувати за межами території України. Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі свідчить про наявність такого ризику. Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду. 3.3.2. Щодо ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. При цьому, характер та інкриміновані ОСОБА_4 дії вказують на те, що він координував та організовував дії службових осіб АТ «Укрзалізниця», які мали вчиняти дії в його інтересах та представників приватних компаній. Більше того, такі відносини сформовані у силу зайняття підозрюваним тривалий час посади в АТ «Укрзалізниця», що вказує на наявність довірливих відносин. При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що: - інкримінований підозрюваному злочин, передбачений ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України ймовірно вчинений у співучасті, а ОСОБА_4 мав роль організатора, що дозволяє йому координувати дії з іншими підозрюваними та узгоджувати з ними зміст їхніх показань; - імовірність використання, підкупу, залякування, умовляння для впливу на свідків та інших підозрюваних, з метою невикриття ними інформації про вчинений злочин; - на цій стадії досудового розслідування не допитані всі особи, яким можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину; Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження. У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя доходить висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. 3.4. Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: - вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; - пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права; - станом на день розгляду клопотання ОСОБА_4 виповнився 39 років; - достатній майновий стан, описаний у п. 3.6. цієї ухвали; -на даний час офіційно не працює, має доньку 2009 року народження, яка проживає закордоном; -інформації про наявність у підозрюваного тяжких хронічних захворювань, які б перешкоджали застосуванню до нього запобіжного заходу, слідчому судді не надано; -розмір ймовірно завданої кримінальним правопорушенням шкоди складає понад 11 млн грн.; -надані характеризуючі відомості з місць роботи та рекомендаційні листи; -підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано. Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваної, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваної не спростовують висновків слідчого судді про ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу. 3.5.Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні, оскільки з урахуванням встановлених у п. 3.3. цієї ухвали ризиків та наведених у п. 3.4. індивідуальних обставин підозрюваного, такий запобіжний захід буде достатнім та необхідним стримуючим фактором від ймовірної неналежної поведінки та перешкоджання кримінальному провадженню. Водночас, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. Крім того, відсутні особи, які б висловили готовність надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб. 3.6. Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому він підозрюється, його майновий та сімейний стан, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені статтею 177 КПК України. Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, тобто особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Зважаючи на тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обставини його вчинення, участь в організованій групі та індивідуальні особливості підозрюваного, зокрема відомості про періодичні отримання неофіційних доходів, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде недостатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі вище встановленого п. 3 ч. 1 ст. 182 КПК України, оскільки прокурором наведено достатньо обставин, які свідчать про неможливість забезпечити дотримання підозрюваним, покладених на нього обов`язків вказаним розміром застави. Водночас, на переконання слідчого судді, зазначений стороною обвинувачення розмір застави у сумі 25002 196 гривень, є надмірно високим, необґрунтованим та таким, що не відповідає майновому стану підозрюваного. Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного та членів його сім`ї. Зокрема, за період останніх років офіційний дохід ОСОБА_4 складає 6 171 785 грн. Окрім цього, слідчий суддя бере до уваги імовірність отримання неофіційних доходів (прибутків) від діяльності організованої групи, на що вказують відомості, отримані під час огляду листування ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (т.4, а/с. 26, 103, 112) та ведення «чорнової» бухгалтерії (т.4, а/с. 202-208). Таким чином, враховуючи обставини розслідуваного злочину, який інкримінується підозрюваному, розмір ймовірно завданої шкоди, обставини та спосіб вчинення розслідуваного злочину, беручи до уваги існування ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає, що заставу слід визначити у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 056 000 (шість мільйонів п`ятдесят шість тисяч) гривень. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних обставин, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти реалізації ризиків кримінального провадження. Визначений розмір застави є співмірним з вартістю належного підозрюваному майна, а також з огляду на розмір ймовірно завданої шкоди. Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного. Крім того, слідчий суддя вважає, що встановлений та доведений ризик переховування та імовірної втечі можливо нівелювати шляхом покладення на підозрюваного обов`язків повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи, не відлучатись із Вінницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон. Також, беручи до уваги доведеність існування ризику впливу на свідків, слідчий суддя вважає, що обов`язок утримуватися від спілкування з ними не дасть можливості втіленню такому ризику. Однак, слідчий суддя погоджується із відсутністю необхідності покладати обов`язок - носити електронний засіб контролю, враховуючи наявність можливих об`єктивних неспроможностей реалізації його призначення через слабкий Інтернет зв`язок у місцевості, в якій проживає підозрюваний. Отже, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки: 1)прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000167, прокурора, суду; 2)не відлучатися із Вінницької області без дозволу детектива, прокурора або суду; 3)повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4)утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними: ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 ; 5)здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків. Строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 квітня 2024 року включно, тобто у межах строку досудового розслідування. З урахуванням викладеного, слідчий суддя доходить висновку, що подане клопотання підлягає частковому задоволенню. При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень. На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 182, 184, 193-198, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ: 1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді застави у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000167 від 01.04.2021, задовольнити частково. 2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 056 000 (шість мільйонів п`ятдесят шість тисяч) гривень. 3.У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави до підозрюваного ОСОБА_4 , покласти на нього такі обов`язки: 6)прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000167, прокурора, суду; 7)не відлучатися із Вінницької області без дозволу детектива, прокурора або суду; 8)повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 9)утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними: ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 ; 10)здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; 4.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити у межах строку досудового розслідування - до 26 квітня 2024 року включно. 5.В іншій частині вимог клопотання відмовити. 6.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами: Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259; номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 ; призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду). 7.Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави. 8.Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, який карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом. 9.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу. 10.Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52021000000000167 від 01.04.2021 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування. 11.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захиснику. 12.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. 13.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Слідчий суддя ОСОБА_1