Постанова 4873 № 927/1250/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "07" березня 2024 р. Справа №927/1250/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Сітайло Л.Г. суддів: Буравльова С.І. Шапрана В.В. секретар судового засідання - Луцюк А.В. представники учасників справи у судове засідання не з`явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2023 у справі №927/1250/23 (суддя Ноувен М.П. ) за позовом Керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до 1) Носівської міської ради 2) Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька парафія Чернігівської єпархії Української православної церкви (ПЦУ) м. Носівка Ніжинського району Чернігівської області" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Комунальне підприємство "Носівське бюро технічної інвентаризації", про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються. 31.10.2023 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 до Чернігівської обласної ради (далі - Рада) та Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька парафія Чернігівської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) міста Носівка Ніжинського району Чернігівської області" (далі - Організація) про зобов`язання посадових осіб Організації усунути перешкоди у відвідуванні ОСОБА_1 храмової споруди Свято-Троїцької церкви за адресою: 17100, Чернігівська область, місто Носівка, вулиця Комунальна (Суворова), будинок 1, в дні богослужінь. Крім того, просить суд усунути перешкоди в участі ОСОБА_1 у Парафіяльних зборах Організації шляхом вчасного надсилання повідомлень про проведення чергових або позачергових Парафіяльних зборів, допущення ОСОБА_1 до реєстрації та голосування на Парафіяльних зборах згадуваної Релігійної організації, а також визнання незаконним рішення Ради від 26.06.2019 №59-18/VII "Про включення пам`яток архітектури до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області", в частині включення до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області пам`ятки архітектури Троїцької церкви, міста Носівка (пункт 24 додатку). В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначає, що починаючи з 04.10.2023 його не допускають до храмової споруди Свято-Троїцької церкви для участі у здійсненні богослужінь. Також, його усунуто від участі у Парафіяльних зборах, не запрошено до проведення останніх Парафіяльних зборів, на яких, зокрема, ОСОБА_1 звільнено з посади керівника Парафії. Зазначені дії можуть призвести до вибуття храмової споруди з колективної власності Релігійної громади спірної храмової споруди (виключна компетенція Парафіяльних зборів, пункт 3.2.4. статуту). ОСОБА_1 зауважує, що вищенаведеним рішенням Ради у спосіб, не передбачений чинним законодавством України, передано з колективної власності громади Української Православної Церкви в особі Свято-Троїцької парафії міста Носівка до власності об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області. Відтак, Рада не мала законних підстав для прийняття оскаржуваного рішення. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2023 у справі №927/1250/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Ради та Організації про зобов`язання вчинити дії та визнання незаконним рішення повернуто позивачу. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів залишено без розгляду. Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не дотримано предметного критерію при подачі позовної заяви. Так, предметом спору у справі №927/1250/23 є усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження майном - будівлею Свято-Троїцького храму, у той час як ОСОБА_1 посилається на порушення його корпоративних прав як члена Релігійної організації. Позовні вимоги ОСОБА_1 , у тому числі вимога про визнання незаконним рішення Ради від 26.06.2019 №59-18/VII, не є конкуруючими з вимогами прокурора, в особі позивачів, у справі №927/1250/23 і не спрямовані на доведення відсутності суб`єктивного права первісних позивачів щодо предмета спору та наявності цього права у третьої особи. Отже, ОСОБА_1 , як третя особа з самостійними вимогами, заперечує вимогу прокурора, в особі позивачів і переслідує мету вирішити спір на свою користь з іншими, не пов`язаними з предметом спору вимогами. Крім того, ОСОБА_1 не обґрунтував належним чином клопотання про звільнення від сплати судового збору, не підтвердив належними та допустимими доказами наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2023 у справі №927/1250/23, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала постановлена при неповному з`ясуванні місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що так як предметом спору у даній справі №927/1250/23 є усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження майном, а саме будівлі Свято-Троїцького храму та повернення територіальній громаді Чернігівської названої будівлі, а предметом позовної заяви ОСОБА_1 є наявність у нього інтересу, як члена релігійної громади у залишенні майна у власності цієї релігійної громади та визнання незаконним рішення Ради від 26.06.2019 №59-18/VII "Про включення пам`яток архітектури до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області", відповідно до якого і виникає у первісного позивача суб`єктивне право на пред`явлення позову, позовні заяви мали бути прийняті до спільного розгляду, оскільки фактично пов`язані спільним предметом. Апелянт стверджує, що задоволення позовної заяви ОСОБА_1 унеможливлює задоволення заяви первісного позивача, адже у нього не виникає будь-яких підстав вважати спірне майно своєю власністю. Також, на думку скаржника, в даному випадку подання позовної заяви третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, можливе без сплати судового збору, а тому суд першої інстанції дійшов необґрунтованих висновків про повернення позовної заяви. При цьому, апелянт зазначає, що чинне процесуальне законодавство не передбачає можливість постановлення однієї ухвали за результатами двох процесуальних заяв (позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами та заяви про забезпечення позову), а тому оскаржувана ухвала критеріям законності не відповідає. Крім того, в прохальній частині апеляційної скарги заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2023 у справі №927/1250/23. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №927/1250/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/1250/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №927/1250/23. 12.01.2024 матеріали справи №927/1250/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2024 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2023 у справі №927/1250/23. Відкрито апеляційне провадження у справі №927/1250/23. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2023 у справі №927/1250/23 призначено на 14.02.2024. Встановлено учасникам справи строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань та заперечень до 07.02.2024. У зв`язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. (головуючий суддя (суддя-доповідач) у відпустці, судове засідання призначене на 15.02.2024, не відбулося. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2023 у справі №927/1250/23 призначено на 28.02.2024. В зв`язку з перебуванням судді Шапрана В.В. на лікарняному з 26.02.2024, а судді Буравльова С.І. у відпустці, 28.02.2024 розгляд справи не відбувся. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2023 у справі №927/1250/23 призначено на 07.03.2024. Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу 05.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив Організації на апеляційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , посилаючись на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Так, Організація, зокрема зазначає, що ОСОБА_1 не дотримано предметного критерію при подачі позовної заяви. Отже, що ОСОБА_1 , як третя особа з самостійними вимогами, заперечує вимогу прокурора, в особі позивачів, і переслідує мету вирішити спір на свою користь з іншими, не пов`язаними з предметом спору вимогами. Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання Учасники справи своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені шляхом направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 на їх електронні адреси. Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Таким чином, учасники справи повідомлені судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом. При цьому, явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №927/1250/23 розглядається за їх відсутності. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 271 ГПК України). Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом. У вересні 2023 року керівник Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Чернігівської обласної ради, звернувся з позовом до Носівської міської ради та Релігійної організації Українська православна церква Парафії на честь святої Тройці про усунення перешкод у здійсненні територіальною громадою сіл, селищ, міст області в особі Чернігівської обласної ради права користування і розпорядження майном: будівлею Свято-Троїцького храму, а, 16,8 кв.м; притвор, а, 19,6 кв.м; притвор, а, 10,0 кв.м; котельня, ф 6,7 кв.м; дзвіниця В, 15,6 кв.м; житловий будинок, В, 63,2 кв.м; тамбур, в; будівля складу, Г, 39,4 кв.м; вбиральня, У; огорожа, 1-2, загальною площею 331,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 7305524), розташованим за адресою: вул. Комунальна (Суворова), буд. 1, м. Носівка, Чернігівська обл., шляхом: - визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Носівської міської ради від 28.08.2009 №143 "Про оформлення права власності на нерухоме майно"; - визнання недійсним свідоцтва на право колективної власності на нерухоме майно серія САС №500307 від 18.09.2009, виданого громаді Української православної церкви в особі Свято-Троїцької парафії м. Носівка на будівлю Свято-Троїцького храму та інші будівлі і споруди, що розташовані у м. Носівка по вул. Комунальна (Суворова), 1: А, 176,8 кв.м, притвор, а, 19,6 кв.м; притвор, а, 10,0 кв.м; котельня, ф 6,7 кв.м; дзвіниця В, 15,6 кв.м; житловий будинок, В, 63,2 кв.м; тамбур, в; будівля складу, Г, 39,4 кв.м; вбиральня, У; огорожа,1-2, загальною площею 331,3 кв.м; - скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на будівлю Свято-Троїцького храму, а, 16.8 кв.м; притвор, а, 19,6 кв.м; притвор, а, 10,0 кв.м; котельня, ф 6,7 кв.м; дзвіниця В, 15,6 кв.м; житловий будинок, В, 63,2 кв.м; тамбур, в; будівля складу, Г, 39,4 кв.м; вбиральня, У; огорожа, 1-2, загальною площею 331,3 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 7305524), розташованим за адресою: вул. Комунальна (Суворова), буд. 1, м. Носівка, Чернігівська обл. з одночасним припиненням за Релігійною організацією Українська Православна Церква парафії на честь Святої Тройці права власності на будівлю Свято-Троїцького храму, а, 16.8 кв.м; притвор, а, 19,6 кв.м; притвор, а, 10,0 кв.м; котельня, ф 6,7 кв.м; дзвіниця В, 15,6 кв.м; житловий будинок, В, 63,2 кв.м; тамбур, в; будівля складу, Г, 39,4 кв.м; вбиральня, У; огорожа, 1-2, загальною площею 331,3 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 7305524), розташованим за адресою: вул. Комунальна (Суворова), буд. 1, м. Носівка, Чернігівська обл.; - зобов`язання Релігійної організації Українська Православна Церква парафії на честь Святої Тройці повернути територіальній громаді сіл, селищ, міст області в особі Чернігівської обласної ради нерухоме майно: будівлю Свято-Троїцького храму, а, 16,8 кв.м; притвор, а 19,6 кв.м; притвор, а 10,0 кв.м; котельня, ф 6,7 кв.м; дзвіниця В, 15,6 кв.м; житловий будинок, В, 63,2 кв.м; тамбур, в; будівля складу, Г,39,4 кв.м; вбиральня, У; огорожа, 1-2, загальною площею 331,3 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 7305524), розташованим за адресою: вул. Комунальна (Суворова), буд. 1, м. Носівка, Чернігівська обл. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.09.2023 відкрито провадження у справі №927/1250/23 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Крім того, цією ухвалою залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, а також залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Комунальне підприємство "Носівське бюро технічної інвентаризації". 31.10.2023 ОСОБА_1 , в межах справи №927/1250/23 звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами про зобов`язання вчинити певні дії та визнання незаконним рішення. Обґрунтування заявлених ОСОБА_1 вимог наведено вище за текстом цієї постанови. Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. За приписами частини 1 статті 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Таким чином, за змістом частини 1 статті 49 ГПК України, для того, щоб набути статус третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору повинно бути дотримано декілька критеріїв: 1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору); 2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам ); 3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження). Зважаючи на це, саме дотримання цих критеріїв підлягає оцінці при прийнятті рішення щодо вступу у справу третьої особи із самостійними вимогами. Звернувшись з позовною заявою ОСОБА_1 вважає, що порушені його корпоративні права, як керівника (настоятеля) Релігійної організації "Українська православна церква парафії на честь Святої Тройці", якого звільнено з посади, але не припинено членство у даній релігійній організації. Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах. Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Як зазначалось вище, предметом позову у справі №927/1250/23 є усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження майном, а саме будівлі Свято-Троїцького храму та повернення територіальній громаді Чернігівської області будівлі Свято-Троїцького храму. В такий спосіб при поданні позову прокурор визначив як предмет позову, так і предмет спору. При цьому, колегія суддів наголошує на відмінностях між цими поняттями. Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів. Предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Схожа за змістом права позиція щодо визначення предмету спору викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах від 13.03.2019 №916/3245/17 та від 12.06.2019 №916/542/18. Позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред`явлення позову, на що безпосередньо вказують положення частини 5 статті 49 та частини 4 статті 180 цього Кодексу. Відповідно до цих норм до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 зазначеного Кодексу. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. За процесуально-правовими приписами частин 1-3 статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Отже, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем, третя особа, з метою захисту свого права, може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Таким чином, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини 1 статті 49 ГПК України обов`язково має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі. Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові. Подібна позиція сформована у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 та від 12.06.2019 у справі №916/542/18 і колегія суддів не вбачає підстав відступати від неї. При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона і саме її право порушено відповідачем. Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали позовної заяви третьої особи у сукупності з вимогами прокурора у справі №927/1250/23, колегія суддів вважає вірними висновки місцевого господарського суду, що ОСОБА_1 не дотримано предметного критерію при подачі позовної заяви, а саме предметом спору у справі №927/1250/23 є усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження майном - будівлею Свято-Троїцького храму, у той час як ОСОБА_1 посилається на порушення його корпоративних прав як члена Релігійної організації. Крім того, позовні вимоги ОСОБА_1 , у тому числі вимога про визнання незаконним рішення Ради від 26.06.2019 №9-18/VII, не є конкуруючими з вимогами прокурора, в особі позивачів, у справі №927/1250/23 і не спрямовані на доведення відсутності суб`єктивного права первісних позивачів щодо предмета спору та наявності цього права у третьої особи. Таким чином, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 як третя особа з самостійними вимогами, заперечує вимогу прокурора в особі позивачів і переслідує мету вирішити спір на свою користь з іншими, не пов`язаними з предметом спору вимогами. Відтак, вимоги співпозивачів спрямовані не на той самий предмет спору та суперечать одна одній. З огляду на наведене, з урахуванням положень статей 49, 180 ГПК України позов ОСОБА_1 як третьої особи з заявленням самостійних вимог на предмет спору підлягає поверненню позивачу. При цьому, місцевий господарський суд слушно вказав, що ОСОБА_1 не позбавлений права на звернення до суду з позовом за захистом своїх порушених прав з відповідними вимогами у рамках самостійного позовного провадження. Також колегія суддів звертає увагу скаржника, що позовна заява ОСОБА_1 повернута судом першої інстанції відповідно до приписів статей 49, 180 ГПК України, а не на підставі несплати останнім судового збору. Крім того, на переконання судової колегії, місцевий господарський суд правомірно залишив без розгляду заяву ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю підстав для її розгляду. Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду. Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення. В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими. При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду залишає апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2023 у справі №927/1250/23 - без змін. Розподіл судових витрат У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на ОСОБА_1 . Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2023 у справі №927/1250/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2023 у справі №927/1250/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

4. Матеріали справи №927/1250/23 повернути до Господарського суду Чернігівської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано - 13.03.2024. Головуючий суддя Л.Г. Сітайло Судді С.І. Буравльов В.В. Шапран