Постанова Одеський апеляційний суд № 522/5431/23

Номер провадження: 33/813/359/24 Номер справи місцевого суду: 522/5431/23 Головуючий у першій інстанції Іоніді К. В. Доповідач Толкаченко О. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.03.2024 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Толкаченко О.О., розглянувши апеляційну скаргу захисника Довбишева Д.О. на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2023 року, ВСТАНОВИВ: зазначеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнутий судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп. Обставини справи встановлені судом першої інстанції Постановою суду першої інстанції встановлено, що 01 березня 2023 о 22 годині 10 хвилин у м. Одеса, по вул. Французький бульвар 22, к.2 ЖК «Стікон», водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Fiat Doblo», державний номер НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала Не погодившись із зазначеною постановою захисник Довбишев Д.О. подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити йому строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі, в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, захисник зазначив, що повний текст оскарженої постанови він отримав 06 грудня 2023 року, та ознайомившись з мотивами прийнятого рішення подав апеляційну скаргу. Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що6 1)в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом; 2)з відеозапису убачається, що поліцейський надиктовує свідку зміст пояснень, що свідчить про спотворення фактичних обставин справи; 3)невірно та нечітко сформульована суть правопорушення та ознак алкогольного сп`яніння; 4)відсутнє направлення на проходження огляду. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Довбишев Д.О. тричі не з`явились в судові засідання апеляційного суду, призначені на 15 лютого 2024 року, 23 лютого 2024 року та на 06 березня 2024 року. Перед початком судового засідання призначеного на 06 березня 2024 року захисник Довбишев Д.О. надіслав заяву, в якій просив розглянути апеляційну скаргу без його участі через зайнятість у іншому процесі. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Апеляційний суд здійснив всі можливі заходи для забезпечення права ОСОБА_1 та його захисника Довбишева Д.О. на доступ до суду, проте останні тричі не з`явились до суду за викликом, а отже свідомо, за власної волі, позбавили себе можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені ст.268 КУпАП та надати пояснення щодо фактичних обставин справи. Враховуючи викладене, з метою розгляду справи в розумні строки, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Довбишева Д.О. При цьому апеляційний суд враховує, що положеннями ч.2 ст.268 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків. Щодо питання про поновлення строку на апеляційне оскарження Порядок звернення до суду за судовим захистом у справах про адміністративні правопорушення врегульований чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення. Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Відповідно до норм діючого законодавства, строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. В матеріалах справи міститься розписка адвоката Довбишева Д.О. про те, що копію повного тексту постанови він отримав 06 грудня 2023 року (а.с.51). В свою чергу, апеляційна скарга була подана ним за допомогою сервісу кур`єрської доставки о 15 годині 15 грудня 2023 року, тобто в межах 10-ти денного строку з моменту отримання копії постанови (а.с.58). За таких обставин, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2023 року пропущений не був. Мотиви суду апеляційної інстанції Згідно з ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду...., а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Оцінка доказів відповідно до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Згідно з ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Відповідно до п.2.5) Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи дану справу про адміністративне правопорушення додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. Так, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №098871, з фабули якого убачається, що 01 березня 2023 о 22 годині 10 хвилин у м. Одеса, по вул. Французький бульвар 22, к.2 ЖК «Стікон», водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Fiat», державний номер НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. У встановленому законом порядку водій відмовився проходити тест на стан алкогольного сп`яніння на алкотестері «Drager» та в медичному закладі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5) Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до ч.3 ст.256 КУпАП у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. ОСОБА_1 не підписував вказаний протокол серії ААД №098871, не отримував його копію та не надавав письмові пояснення в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення». В матеріалах справи містяться письмові пояснення свідка ОСОБА_2 , з яких убачається, що був свідком зупинки працівниками поліції автомобілю «Fiat», державний номер НОМЕР_2 , а також був свідком, як ОСОБА_1 добровільно передав працівникам поліції ключі та документи на автомобіль. З метою перевірки доводів викладених в апеляційній скарзі та прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, апеляційним судом були досліджені відеозаписи з нагрудних реєстраторів інспекторів патрульної поліції, які були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. З відеозаписів зафіксованих на портативних відеореєстраторах поліцейських № 473257, 475270, зокрема вбачається, як 01 березня 2023 року близько 21:57 транспортний засіб білого кольору, зовні схожий на автомобіль «Fiat Doblo», здійснює розворот на проїжджій частині з перетином подвійної суцільної лінії розмітки (оптичний диск 1), одразу після чого поліцейський екіпаж розпочинає переслідування на службовому транспортному засобі, в ході якого неодноразово висувають вимогу водію транспортного засобу, що переслідується, зупинити його. Близько 22:01:18 переслідування на службовому автомобілі завершується, поліцейські стрімко залишають салон автомобіля та одразу близько 22:01:24 (оптичний диск 2 - 43:19) підбігають до автомобіля «Fiat Doblo» державний номер НОМЕР_2 білого кольору, з водійського місця якого виходить ОСОБА_1 , до якого працівники поліції застосовують фізичну силу. Працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 , що фізичну силу застосовано до нього у зв`язку з керуванням транспортним засобом із грубим порушенням Правил дорожнього руху, що створювало небезпеку для життя та здоров`я осіб та ігноруванням вимог поліцейських про зупинку транспортного засобу. Після цього працівники поліції неодноразово висували вимогу ОСОБА_1 надати документи та пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, у зв`язку із наявністю у нього ознак алкогольного сп`яніння. При цьому, на початку розмови з поліцейськими ОСОБА_1 заявляв, що не розуміє, що вони говорять йому (01.03.2023 - 22:04:35), а в подальшому надав посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, почав заперечувати факт керування транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці та у закладі охорони здоров`я (01.03.2023 - 22:23:00). Крім того, з незрозумілих причин ОСОБА_1 залишив місце події під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд визнає докази, які були дослідженні під час апеляційного розгляду справи достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 01 березня 2023 року та інкримінуються ОСОБА_1 . У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Апеляційний суд вважає, що докази які були повторно дослідженні під час апеляційного розгляду, зокрема відеозаписи події, поза розумним сумнівом доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яка керуючи автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння, розуміючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку з метою уникнення адміністративної відповідальності. Зібрані у справі докази у своїй сукупності повністю та беззаперечно підтверджують вину ОСОБА_3 в порушенні ним вимог пункту 2.5) Правил дорожнього руху України за, що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Одним з основоположних принципів судочинства у справах про адміністративні правопорушення є принцип диспозитивності, відповідно до якого учасники адміністративно-юрисдикційного провадження за власним розсудом можуть розпоряджатися своїми правами: звертатися чи не звертатися зі скаргами в органи адміністративної юстиції, знайомитися чи не знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, користатися послугами перекладача, оскаржити постанови по справах про адміністративні правопорушення. Проте ОСОБА_1 та його захисник Довбишев Д.О. не з`явившись в судове засідання апеляційного суду, не скористались своїм правом надати суду апеляційної інстанції нові докази на підтвердження доводів про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Положеннями ст.33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладено судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 23, 33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника Довбишева Д.О. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни. Відповідно до п.1) ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Довбишева Д.О. залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.О. Толкаченко