Постанова 4803 № 214/2532/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3031/24 Справа № 214/2532/22 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко А.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 березня 2024 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бондар Я.М. суддів Зубакової В.П., Тимченко О.О. секретар судового засідання Гладиш К.І. сторони позивач - Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» відповідач- ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 грудня 2023 року, ухваленого суддею Ткаченко А.В в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 08 грудня 2023 року, ВСТАНОВИВ У травні 2022 року позивач Акціонерне товариство «Креді Агріколь» (далі АТ «Креді Агріколь») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача заборгованість за укладеним кредитним договором №1/3704713 від 09.08.2019, що виникла станом на а 23.02.2022, у сумі 394 010 гривень 48 коп., з яких заборгованість за кредитом у сумі 362 762 гривні 20 коп., заборгованість за відсотками у сумі 31 248 гривень 28 коп. В обґрунтування вимог зазначено, що між сторонами було укладено комплексний договір №1/3704713, згідно пункту 1.2 якого відповідачу було надано кредит у сумі 423 882,00 грн. на купівлю транспортного засобу для особистого користування марки Renault Captur реєстраційни номер НОМЕР_1 VIN код НОМЕР_2 рік випуску 2019, також 20 338,73 грн. на сплату страхової премії за договором добровільного страхування від нещасних випадків, строком кредитування з 09.08.2019 по 08.08.2026. За користування кредитом позичальник згідно пункту 1.2 кредитного договору сплачує процентну винагороду за користування кредитом щомісячно у розмірі 18,90% річних (фіксована процентна ставка). Однак умови кредитного договору відповідачем виконувались неналежним чином, кредит та відсотки у встановлені договором строки не сплачені, тому з метою захисту прав кредитора позивач просив задовольнити вимоги. Рішенням Саксагансього районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 грудня 2023 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» заборгованість за договором №1/3704713 від 09.08.2019, що виникла станом на 23.02.2022, у сумі 394 010 (триста дев`яносто чотири тисячі десять) гривень 48 коп., з яких заборгованість за кредитом у сумі 362 762 (триста шістдесят дві тисячі сімсот шістдесят дві) гривні 20 коп., заборгованість за відсотками у сумі 31 248 (тридцять одна тисяча двісті сорок вісім) гривень 28 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 5 910 (п`ять тисяч дев`ятсот десять) гривень 16 коп. Відповідач ОСОБА_1 , будучи незгодною з ухваленим судовим рішенням подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість судового рішення, просить його скасувати, ухвалити нове судове рішення на підставі судово-економічної експертизи. При цьому, скаржник зазначає, що з 24.02.2022 та до звільнення від російської окупації 11 листопада 2022 року вона перебувала в місті Херсоні, в подальшому в районі Антонівки під ворожими обстрілами і на теперішній час їй довелось знайти тимчасовий прихісток у місті Вінниця, що підтверджено Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Вказує, що позивач звернувся до суду з позовом 26 травня 2022 року з порушенням правил підсудності, без врахування воєнного стану в Україні та відсутності інформації про відповідача, про місце її перебування, тому вважає безпідставним відкриття провадження по справі. Також відповідач зазначає, що позивачем не виконано вимогу про досудове врегулювання спору. Окрім того, відповідач зазначає, що вона неодноразово подавала суду клопотання про витребування доказів у позивача: 25.09.2023; 30.10.2023 та 06.12.2023, в яких зазначала необхідний перелік документів, які необхідно витребувати. Вказує, що про наявність ухвали від 30.10.2023 про витребування доказів їй стало відомо із оскаржуваного судового рішення, що позбавило її можливості подати клопотання про призначення та проведення судово-економічної експертизи, чим порушено її право на змагальність сторін. Вказує, що у рішенні суду не зазначена загальна сума за кредитними зобов`язаннями, яка була нею сплачена (не розбито за показниками погашення заборгованості основного кредитного боргу, на погашення процентів, на комісійну винагороду та інші показники), а відтак рішення є невмотивованим та необґрунтованим. Зазначає, що нею була сплачена Банку сума 251 574,00 грн., а позивачем зазначено у детальному розрахунку заборгованості менша сума 241 974,00 грн., а відтак вона не погоджується з тією інформацією та доказами, які надав позивач в своїх розрахунках. Вважає, що Позивачем були незаконно нараховані зайві відсотки, комісії, тощо та порядок погашення в більшій його частині за нараховані відсотки, аніж погашення заборгованості по основному зобов`язанню (тілу кредиту). У відзиві на апеляційну скаргу Відповідача, представник Позивача Коритний В.С., просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Клопотання Відповідача про призначення судово-економічної експертизи залишити без розгляду. При цьому, представник Позивача зазначає, що при подачі позову до Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області не було порушено територіальної підсудності, оскільки була змінена територіальні підсудність Херсонського міського суду Херсонської області на Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області. Також зазначає, що Позивачем двічі вживалися заходи досудового врегулювання спору, на адресу Відповідача 18.11.2021 та 20.12.2021 направлялись вимоги, проте заборгованість погашена не була. Наголошує на тому, що відповідач є діючим адвокатом та стороною по справі і зобов`язана цікавитись розглядом справи. Зазначає, що ухвала суду від 30.10.2023 року, яким частково було задоволено клопотання відповідача про витребування доказів була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 02.11.2023 року, тому, будучи зацікавленою особою у розгляді справи мала можливість ознайомитись з ухвалою суду та подати відповідне клопотання про призначення експертизи, або замовити висновок експерта в порядку ст.106 ЦПК України, однак цього зроблено не було, тому відсутні підстави для задоволення клопотання та призначення по справі судово-економічної експертизи. 12.03.2023 на електронну пошту Дніпровського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про проведення судово-економічної експертизи в Національному науковому центрі «Інституті судових експертиз ім. Засл. проф. М.С, Бокаріуса», на вирішення якої поставити питання чи підтверджується умовами спірного кредитного договору та документами до нього, в тому числі детальним розрахунком заборгованості за період з 09.08.2019 по 23.02.2022; розрахунок заборгованості, правильність визначення та нарахування процентної ставки, пені та інших складових, відповідність розрахунку сумам ануїтетного платежу наведений у договорі умовами договору та вимогами положення про кредитування. Клопотання просила розглянути за її відсутності. Колегія суддів, вивчивши матеріали справи дійшла висновку, що клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи слід залишити без задоволення, з огляду на таке. За нормами статті 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати. Згідно норм ч.1 ст.106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Відповідно до положень ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Так предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором та в розумінні норм ст. 103 ЦПК України, призначення експертизи судом не було обов`язковим, окрім того матеріали справи не містять клопотання жодної сторони про призначення експертизи, також матеріали справи не містять висновку експерта, виконаного на замовлення відповідача в порядку ст.106 ЦПК України. Дійсно матеріалами справи підтверджено, що відповідач подавала суду клопотання про витребування у позивача певних доказів та ухвалою суду від 30 жовтня 2023 клопотання було частково задоволено (а.с.162-163, т.1) 15.11.2023 на виконання ухвали про витребування доказів позивачем суду були надані наступні докази: Заява Анкетавід 25.06.2019 на отримання кредиту для купівлі нового транспортного засобу, укладеного між стронами (а.с.176-179); Правила надання та обслуговування кредиту на придбання та під заставу транспортного засобу в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (в редакції з 07 серпня 2019 року (а.с.180-197, т.1); Відомість про рух коштів по погашенню та простроченню заборгованості по кредиту, наданому ОСОБА_1 за період з 08.08.2019 по 23.02.2022 (а.с.198, т.1); Детальний розрахунок заборгованості про порядок нарахування та погашення процентів по кредиту відповідача (а.с199-200); Додаток №1 до Комплексного договору Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (201-204, т.1). Окрім того матеріали справи містять докази надіслання позивачем на адресу відповідача (Винниця) заяви про виконання ухвали з копіями наданих суду, зазначених вище доказів (а.с.205, т.1). Окрім того, матеріали справи містять клопотання відповідача про отримання 01.12.2023 (отримано судом на електронну пошту 06.12.2023) зазначених вище доказів та підтримує клопотання від 30.10.2023 про витребування документів у позивача, призначити наступне судове засідання на більш пізнішу дату та надати достатньо часу для ознайомлення з витребуваними від позивача доказами (а.с.236-239, т.1). Відповідно до положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі ст.ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності змагальності та диспозитивності. У відповідності до п.6 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі, оскільки згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. За приписами статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр). Реєстр - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»). Згідно з частинами першою та другою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст. 129 Конституції України. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи. У рішенні суд першої інстанції звернув увагу на те, що відзиву на позов, заяви про відкладення розгляд справи чи розгляд справи у її відсутність, до суду від відповідача ОСОБА_1 не надходило. При цьому клопотання відповідача від 30.10.2023 розглянуто судом у судовому засіданні 30 жовтня 2023 року, про що винесено відповідну ухвалу, яка виконана позивачем. Клопотань про призначення експертизи, про яку йшла мова у попередніх заявах відповідача, до суду від неї не надходило, суд за власною ініціативою експертизу не призначає. Отже, колегія суддів, вважає, що відповідач мала достатньо часу для подачі суду клопотання про призначення експертизи, або в порядку ст. 106 ЦПК України надати суду першої інстанції висновок експерта виготовлений на її замовлення, однак таким правом не скористалася, суд першої інстанції розглянув справу на підставі наданих позивачем доказів, яких суду було достатньо для ухвалення судового рішення про задоволення позову, а відтак відсутні підстави для призначення експертизи в суді апеляційної інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що та не оспорюється учасниками процесу, 09 серпня 2019 року між Акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 було укладено комплексний договір № 1/3704713 за умовами якого відповідачу надано кредит на купівлю транспортного засобу для особистого користування у сумі 423 882 гривні 00 коп. до 08.08.2026 включно, в тому числі на сплату страхової премії за договором добровільного страхування від нещасних випадків, укладеним між страховою компанією, позичальником та банком у сумі 20 388,73 грн. Згідно з п. 1.2. договору за користування кредитом позичальник сплачує: - процентну ставку в розмірі 18,90 % річних (фіксована процентна ставка), - комісійну винагороду в розмірі 2,50 % у місяць від суми кредиту. Факт надання відповідачу кредиту підтверджується копією меморіального ордеру. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за укладеним договором, відповідач станом на 23.02.2022, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 394 010 гривень 48 коп., що підтверджується наданим до суду розрахунком, з яких: заборгованість за кредитом у сумі 362 762 гривні 20 коп., заборгованість за відсотками у сумі 31 248 (тридцять одна тисяча двісті сорок вісім) гривень 28 коп. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про повне задоволення позовних вимог Банку, на підставі досліджених та оцінених судом доказів, наданих позивачем, виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеним у повному обсязі, тоді, як відповідачем розміри кредитної заборгованості та її складові не спростовані, контррозрахунку боргу не надано. Клопотання про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи з метою з`ясування питання наявності або відсутності заборгованості за кредитним договором, не заявлялось. Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог у зв`язку з їх доведеністю належними та допустимими доказами. Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Як вбачається зі змісту ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Відтак, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України). Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Укладення кредитного договору відповідачем не заперечується, проте вона не згодна з сумами заборгованості, за тілом кредиту на нарахованими відсотками , не погоджується з тією інформацією та доказами, які надав позивач в своїх розрахунках. Вважає, що Позивачем були незаконно нараховані зайві відсотки, комісії, тощо та порядок погашення в більшій його частині за нараховані відсотки, аніж погашення заборгованості по основному зобов`язанню. Зазначені вище доводи відповідача колегія суддів вважає необґрунтованими та недоведеними належними та допустимими доказами, скаржником не спростовано суми нарахованої кредитної заборгованості та її складових у даному випадку - процентів, свого контррозрахунку суду не надано, а відтак висновок суду першої інстанції про доведеність позивачем заявлених до відповідача позовних вимог у повному обсязі, колегія суддів вважає правильним і повністю з ним погоджується. Доводи відповідача про порушення позивачем правил підсудності, колегія суддів відхиляє, оскільки судом першої інстанції було перевірено та встановлено, що позовна заява згідно з ч.1 ст.27 ЦПК України підсудна Херсонському міському суду Херсонської області, підсудність якого змінена та визначена за Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відповідно до ч.7 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» під час воєнного стану на підставі розпорядження Верховного Суду №1/0/9-22 від 06 березня 2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану». На момент пред`явлення позову у позивача була наявна інформація про зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 та оскільки на час подачі позову місто Херсон було тимчасово окупованою територією, позивач на законних підставах пред`явив позов до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року було задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 та їй відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в розмірі 8 865,24 грн., тому, оскільки рішення суду першої інстанції залишено без змін, відстрочений відповідачу судовий збір підлягає з неї стягненню на користь держави (а.с32, т2). Керуючись ст.ст.367-369, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 грудня 2023 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, відстрочений за ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду в сумі 8 865,24 грн. (вісім тисяч вісімсот шістдесят п`ять тисяч 24 копійки) Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст судового рішення складено 12 березня 2024 року. Головуючий: Судді: