Постанова Дніпровський апеляційний суд № 214/5528/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2169/24 Справа № 214/5528/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Чернова Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 березня 2024 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : Головуючого Тимченко О.О., суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П. за участю секретаря судового засідання Шумило І.В. учасники справи: скаржник ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються, державний виконавець Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Синявська Світлана Петрівна, заінтересована особа ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської областіцивільну справу № 214/5528/14-ц за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Синявської Світлани Петрівни, заінтересована особа ОСОБА_2 , пов`язані зі складанням розрахунку заборгованості зі сплати аліментів та зобов`язати вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 листопада 2023 року (суддя Чернова Н.В.), повне судове рішення складено13 листопада 2023 року, В С Т А Н О В И В: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ В листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зі значною скаргою , в обґрунтування якого послався на те, що рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 вересня 2014 року з нього на користь ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі від усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 червня 2014 року до досягнення дітьми повноліття, та в цей же день був виданий виконавчий лист. В 2015 році ОСОБА_1 переїхав на постійне місце проживання до США, де мешкає до теперішнього часу. З моменту його від`їзду до США між ним та ОСОБА_2 узгоджена усна угода про порядок утримання дітей, відповідно до якої він регулярно і у більшому розмірі, ніж визначено судом, здійснював грошові перекази на ім`я ОСОБА_2 та її матері ОСОБА_5 через міжнародну систему переказів грошових коштів MONEY GRAM. За період з 14 травня 2016 року по 23 липня 2021 року ним особисто на користь ОСОБА_2 було здійснено грошових переказів на суму 17 850 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 464 580, 50 грн. Таким чином він вважає дії державного виконавця щодо не включення до розрахунку заборгованості за аліментами на користь ОСОБА_2 від 26 жовтня 2022 року сплачених ним аліментів у розмірі 464 580, 50 грн. за період з 14 травня 2016 року по 23 липня 2021 року на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на утримання двох неповнолітніх дітей неправомірними. Просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Синявської Світлани Петрівни, пов`язані зі складанням розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом № 214/5525/14-ц у розмірі 464 580, 50 грн. та зобов`язати державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Синявську С.П. здійснити перерахунок заборгованості зі сплати ОСОБА_1 аліментів на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 вересня 2014 року по справі № 214/5528/14-ц з урахуванням сплаченої ним суми аліментів за період з 14 травня 2016 року по 23 липня 2021 року у розмірі 464 580, 50 грн. на утримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 листопада 2023 року скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця задоволено частково: визнано неправомірними дії державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Синявської С.П.,що пов`язані з невірним розрахунком заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому листу 214/5528/14-ц. Зобов`язано державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Синявську С.П. здійснити перерахунок за аліментами в межах виконавчого провадження № 65871621, з урахуванням документів по сплаті аліментів на користь ОСОБА_2 , сплачених ОСОБА_1 за період з 28 листопада 2019 року по 23 липня 2021 року на загальну суму, визначену у гривнях, що еквівалентно 7 500 доларів США відносно курсу на день сплати аліментів, яка підтверджена банківською установою ПрАТ «КБ «АКОРД БАНК». Ухвала суду мотивована тим, що чеки без зазначення призначення платежу «аліменти», у вигляді грошових переказів в іноземній валюті (доларів США), які в період з 14 травня 2016 року по 23 липня 2021 року були надіслані боржником стягувачу по міжнародній системі MoneyGram у розмірі 7 500 доларів США, які були надані на підтвердження сплати боржником на користь стягувача аліментів, мали бути перевірені державним виконавцем при обрахунку заборгованості ОСОБА_1 за аліментами шляхом запиту до банківських установ та враховані. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, ОСОБА_2 посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що боржник, працюючи в США, з метою уникнення нарахування йому аліментів у розмірі частини від усіх видів його заробітку та нарахування йому заборгованості, як безробітному, по середній заробітній платі в Україні, не надає державному виконавцю відомості про свій офіційний дохід, тому розрахунок заборгованості взагалі підлягає збільшенню. Зауважує на тому, що боржник виїхав за кордон з метою ухилення від сплати аліментів та продовжує ухилятися від їх сплати шляхом приховування доходу, тому дії державного виконавця з відмови у здійсненні перерахунку аліментів є правомірними, оскільки боржником не надано документів про його офіційний дохід, а чеки з системи MONEY GRAM не підтверджують сплату саме аліментів, оскільки не містять будь-якої інформації щодо призначення платежу, та будь-яких даних, крім прізвищ і імен платника та одержувача латинськими літерами, при цьому стягувач заперечує отримання зазначених коштів саме в якості аліментів на дітей. Вважає, що суд не мав брати до уваги в якості доказу інформацію, надану суду ПрАТ «КБ «АКОРД БАНК» 07 вересня 2023 року, оскільки на момент прийняття 27 жовтня 2022 року державним виконавцем оскаржуваного рішення, державному виконавцю зазначені документи надані не були, а боржник, у разі незгоди з розрахунком заборгованості і наявністю документів про їх сплату, міг звернутися до суду з позовом в порядку частини 2 статті 197 СК України, з вимогою про звільнення його від сплати заборгованості по аліментам, як така, що сплачена боржником та не врахована державним виконавцем. Вказує на те, що суд втрутився у дискреційні повноваження державного виконавця, оскільки зобов`язав виконавця здійснити дію з наперед визначеним результатом на підставі документів, відсутніх у державного виконавця. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Від ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник ОСОБА_1 ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала про задовлення апеляційної скарги. Представник ОСОБА_2 ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з`явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 вересня 2014 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 червня 2014 року до досягнення дітьми повноліття, на підставі якого 23 вересня 2014 року судом видано виконавчий лист № 214/5528/14-ц. відповідно до відмітки про виконання, яка міститься в даному виконавчому листі «Дзержинський ВДВС пункт 1 статті 49 ЗУ «Про виконавче провадження» в ред. від 21.04.1999 заборгованість відсутня. Державний виконавець Н.А. Ярмоленко з датою 23.06.2015», виконавче провадження було закінчене на підставі відмови стягувача від примусового виконання рішення суду (а.с. 11-12 т1) (а.с. том 1 а.с.11-12, том 2 а.с.11, том 3 а.с.82-83). 22 червня 2021 року стягувач ОСОБА_2 звернулась до начальника Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) з письмовою заявою про прийняття виконавчого документа до виконання, в якій просила прийняти до виконання вказаний вище виконавчий лист, зазначивши місце проживання боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та просила стягувати аліменти з 23 червня 2021 року до досягнення дітьми повноліття (том 2 а.с.81). 09 липня 2021 року стягувач звернулась до державного виконавця про видачу довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів боржником, зазначивши, що вона не отримувала від боржника аліментів за період з 23 червня 2015 року по теперішній час (том 3 а.с.102-103). Державним виконавцем на лист стягувача від 09 липня 2021 року надісланий розрахунок від 13 липня 2021 року про заборгованість по аліментам боржника за період з 23 червня 2015 року по 01 липня 2021 року у розмірі 232 530, 11 грн із зазначенням, що сторони виконавчого провадження не надали інформацію про фактично отримані доходи боржника, тому заборгованість була нарахована на підставі середньомісячної заробітної плати по м. Кривий Ріг (том 2 а.с.97-101). Відповідно до повідомлення від 17 листопада 2011 року державним виконавцем Синявською С.П. боржник був внесений до Єдиного реєстру боржників, про що йому було повідомлено за адресою: АДРЕСА_2 (том 2 а.с.125). Постановами державного виконавця Синявською С.П. від 17 листопада 2021 року встановлено щодо боржника тимчасове обмеження у праві полювання, встановлено тимчасове обмеження щодо боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та мисливською зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, тимчасове обмеження щодо боржника у праві керування транспортним засобами, встановлено тимчасове обмеження щодо боржника у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів в повному обсязі, накладено арешт на грошові кошти щомісяця на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 257 160, 11 грн. (том 2 а.с.126-132). 16 листопада 2021 року стягувач звернулась до державного виконавця із заявою про видачу довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів боржником за період з 23 червня 2021 року по 23 листопада 2021 року для пред`явлення відповідним органам для виїзду за кордон її дітям на відпочинок, зазначивши, що за вказаний період аліментів вона не отримувала (том 2 а.с.137). Згідно довідки № 17.13-34/73003 від 23 листопада 2021 року, виданої стягувачу Саксаганським відділом державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) заборгованість зі сплати аліментів боржником станом на 23 листопада 2021 року складає 257 260, 11 грн. (том 2 а.с.138). 16 грудня 2021 року до начальника відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Новікової О.О. звернувся боржник з письмовою заявою про перерахунок заборгованості, в якій просить зробити перерахунок заборгованості по сплаті аліментів на користь стягувача за вказаним виконавчим листом з урахуванням долучених до матеріалів виконавчого провадження копій документів про переказ ним грошових коштів стягувачу зі сплати аліментів за період з 14 квітня 2016 року по 23 липня 2021 рік на загальну суму 424 614, 26 грн. (том 2 а.с.142-180). 24 грудня 2021 року за № 13-34/82456 державний виконавець надіслав стягувачу вимогу про письмове повідомлення нею відомостей про отримання аліментів від боржника, починаючи з 23 червня 2015 року по грудень 2021 року, додавши до цієї вимоги заяву боржника від (том 2 а.с.181). 04 січня 2022 року до ДВС надійшла письмова заява стягувача про те, що боржник надав незрозумілі документи на підтвердження сплати аліментів, викладені на іноземній мові без будь-якого перекладу, оригінали цих документів також відсутні. Крім того, стягувач наголосила, що будь-яких коштів в якості аліментів вона не отримувала від боржника (том 2 а.с.185). 06 січня 2022 року державним виконавцем Синявською С.П. про це було повідомлено представнику боржника, адвокату Жданюк Т.С. та повідомлено про неможливість зарахувати надіслані документи в рахунок сплачених аліментів (том 2 а.с.182-183). Відповідно до інформації ПрАТ «КБ «АКОРД БАНК», наданої суду першої інстанції 07 вересня 2023 року, стягувач в період з 14 травня 2016 року по 23 липня 2021 року від боржника отримала грошових переказів по міжнародній системі MONEY GRAM в сумі 7 500 доларів США, а мати стягувача ОСОБА_5 також отримала від боржника за цей період грошових переказів по міжнародній системі MONEY GRAM в сумі 2 541, 4 доларів США. Боржником на підтвердження виплати аліментів на користь стягувача, а саме: чек від 14 травня 2016 року на суму 200 доларів США на ім`я ОСОБА_8 , № транзакції 98806463; чек від 31 травня 2016 року на суму 200 доларів США на ім`я ОСОБА_8 , № транзакції 35655314; чек від 18 червня 2016 року на суму 300 доларів США на ім`я ОСОБА_8 , № транзакції 79476482; чек від 29 липня 2016 року на суму 500 доларів США на ім`я ОСОБА_8 , № транзакції 68713000; чек від 09 вересня 2016 року на суму 500 доларів США на ім`я ОСОБА_8 , № транзакції 53838349; чек від 03 жовтня 2016 року на суму 200 доларів США на ім`я ОСОБА_8 , № транзакції 60079348; чек від 07 жовтня 2016 року на суму 200 доларів США на ім`я ОСОБА_8 , № транзакції 25405992; чек від 28 грудня 2016 року на суму 200 доларів США на ім`я ОСОБА_8 , № транзакції 29652295; чек від 09 березня 2017 року на суму 500 доларів США на ім`я ОСОБА_8 , № транзакції 15013193; чек від 28 травня 2017 року на суму 300 доларів США на ім`я ОСОБА_8 , № транзакції 61666029; чек від 13 червня 2017 року на суму 500 доларів США на ім`я ОСОБА_8 , № транзакції 7167; чек від 08 лютого 2017 року на суму 200 доларів США, № транзакції 82472047 на ім`я ОСОБА_8 ; чек від 19 квітня 2018 року на суму 300 доларів США на ім`я ОСОБА_8 , № транзакції 384480; чек з особистого кабінету від 16 квітня 2018 року на суму 300 доларів США на ім`я ОСОБА_8 , № транзакції 56901200; чек з особистого кабінету від 17 квітня 2018 року на суму 300 доларів США на ім`я ОСОБА_8 , № транзакції 56915632; чек з особистого кабінету від 18 квітня 2018 року на суму 300 доларів США на ім`я ОСОБА_8 , № транзакції 56958692; чек з особистого кабінету від 08 січня 2019 року на суму 50 доларів США на ім`я ОСОБА_9 , № транзакції 42065348; чек з особистого кабінету від 24 грудня 2019 року на суму 300 доларів США на ім`я ОСОБА_2 , № транзакції 83830942; чек з особистого кабінету від 21 січня 2020 року на суму 900 доларів США на ім`я ОСОБА_2 , № транзакції 195553476; чек з особистого кабінету від 05 серпня 2020 року на суму 300 доларів США на ім`я ОСОБА_2 , № транзакції 54653190; чек з особистого кабінету від 11 січня 2021 року на суму 300 доларів США на ім`я ОСОБА_2 , № транзакції 60216005; чек з особистого кабінету від 01 лютого 2021 року на суму 300 доларів США на ім`я ОСОБА_2 , № транзакції 31317735; чек з особистого кабінету від 13 лютого 2021 року на суму 400 доларів США на ім`я ОСОБА_2 , № транзакції 547996; чек з особистого кабінету від 01 січня 2021 року на суму 300 доларів США на ім`я ОСОБА_2 , № транзакції 54790472; чек з особистого кабінету від 24 березня 2021 року на суму 400 доларів США на ім`я ОСОБА_2 , № транзакції 86167547; чек з особистого кабінету від 08 квітня 2021 року на суму 300 доларів США на ім`я ОСОБА_2 , № транзакції 74886697; чек з особистого кабінету від 25 квітня 2021 року на суму 400 доларів США на ім`я ОСОБА_2 , № транзакції 83528018; чек з особистого кабінету від 05 червня 2021 року на суму 400 доларів США на ім`я ОСОБА_2 , № транзакції 63855407; чек з особистого кабінету від 23 липня 2021 року на суму 300 доларів США на ім`я ОСОБА_2 , № транзакції 21966100 (том 2 а.с.150-174). ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частин 1, 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає. Частково задовольняючи скаргу ОСОБА_10 на дії державного виконавця, суд першої виходив з того, що чеки без зазначення призначення платежу «аліменти», у вигляді грошових переказів в іноземній валюті (доларів США), які в період з 14 травня 2016 року по 23 липня 2021 року були надіслані боржником стягувачу по міжнародній системі MoneyGram у розмірі 7 500 доларів США, які були надані на підтвердження сплати боржником на користь стягувача аліментів, мали бути перевірені державним виконавцем при обрахунку заборгованості ОСОБА_1 за аліментами шляхом запиту до банківських установ та враховані. Такий висновок суду першої інстанції є правильним та ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. За статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»). На підставі статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Згідно зі статтею 71 Закону «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі, зокрема, надходження виконавчого документа на виконання від стягувача. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, визначено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. У частині третій статті 195 СК України зазначено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом. Відповідно законодавець визначив обов`язок виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами та водночас імперативно передбачив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Так, державний виконавець Синявська С.П. реалізовує виконавче провадження №65871621, відкрите 23 червня 2021 року за заявою стягувача ОСОБА_2 на підставі виконавчого листа № 214/5525/14-ц, виданого 23 вересня 2014 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі від усіх видів заробітку, щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з 17 червня 2014 року до досягнення дітьми повноліття. Перша довідка про заборгованість аліментів була видана державним виконавцем Бешльовим А.С. 13 липня 2021 року за період з 23 червня 2015 року по 01 липня 2021 року у розмірі 232 530, 11 грн. Розмір заборгованості був нарахований на підставі середньомісячної заробітної плати по м. Кривому Розі за цей період. Розмір заборгованості був нарахований на підстав заяви стягувача від 08 липня 2021 року для пред`явлення за місцем вимоги, одночасно в цій заяви було зазначено, що аліменти стягувач не отримувала. В листопаді 2021 року зазначене виконавче провадження було прийнято до виконання державним виконавцем Синявською С.П. За період з листопада 2021 року по момент звернення боржника до суду державним виконавцем Синявською С.П. були виконані такі виконавчі дії: ухвалено п`ять постанов щодо встановлення тимчасових обмежень боржника, накладено арешт на кошти боржника, а також внесено повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників від 17 литсопада 2021 року. Відомості про надіслання зазначених постанов боржнику в матеріалах виконавчого провадження відсутні. Крім того, державним виконавцем Синявською С.П. за письмовою заявою стягувача від 15 листопада 2021 року станом на 17 листопада 2021 року був зроблений розрахунок заборгованості по аліментам у розмірі 257 160, 11 грн. Довідка стягувачу була необхідна для пред`явлення відповідним органом для виїзду дітей за кордон на відпочинок, із зазначенням, що за вказаний період вона аліменти не отримувала. 16 грудня 2021 року боржник звернувся із заявою про здійснення перерахунку заборгованості по сплаті аліментів за період з 14 травня 2016 року по 23 липня 2021 року у розмірі 424 614, 26 грн. 06 січня 2022 року державним виконавцем Синявською С.П. було відмовлено у зарахуванні наданих боржником документів (чеків) на зазначену суму в рахунок сплати аліментів на тій підставі, що стягувач заперечувала отримання будь-яких виплат аліментів боржником. 30 грудня 2022 року державним виконавцем Синявською С.П. за письмовою заявою стягувача від 30 грудня 2021 року був зроблений розрахунок заборгованості по аліментам у розмірі 267 012, 11 грн. Довідка стягувачу була необхідна для пред`явлення відповідним органам для виїзду дітей за кордон на відпочинок, із зазначенням, що за вказаний період вона аліменти не отримувала. Звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Потьомкін Є.О. посилався на те, що за період з 14 травня 2016 року по 23 липня 2021 року ним особисто, в рахунок сплати аліментів на утримання дітей, на користь ОСОБА_2 було здійснено грошових переказів у розмірі 17 850 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 464 580, 50 грн., надавши відповідні копії чеків (том 2 а.с.150-174). Так, у справі, що переглядається, встановлено, що між стягувачем ОСОБА_2 та боржником ОСОБА_1 відсутні інші грошові зобов`язання, окрім аліментних. Водночас ОСОБА_2 не заперечувала отримання від ОСОБА_1 тих грошових переказів, де вона була зазначена отримувачем, а матеріали справи не містять відомостей щодо відмови стягувача від отримання грошових переказів, здійснених боржником. Стягувач лише заперечує отримання зазначених коштів саме в якості аліментів на дітей. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. У постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 642/6906/16-ц (провадження № 61-26229св18) зазначено, що боржник стверджував, що грошові кошти сплачував як добровільну виплату аліментів. Будь-яких доказів на підтвердження наявності інших зобов`язань боржника перед стягувачем до суду не надано, як і не надано доказів на підтвердження відмови стягувача від отримання банківських переказів від боржника. Суд врахував, що при грошових переказах через термінал самообслуговування банку у платника не було технічної можливості самостійно зазначати призначення платежу, всі платежі позначалися як «поповнення банківської картки в терміналі самообслуговування». У постановах від 18 листопада 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-7500св20) та від 26 травня 2021 року у справі № 569/11466/20 (провадження № 61-1534св21) Верховний Суд зробив висновки, що виконавець повинен враховувати кошти, сплачені боржником на користь стягувача, оскільки чинне законодавство не передбачає права та обов`язку у виконавця вимагати від боржника надання квитанцій із зазначенням призначення грошових переказів на ім`я стягувача й не враховувати безпосередньо копії наданих квитанцій. У постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 707/999/21 (провадження № 61-11411св22) враховано те, що немає відомостей про існування у боржника перед стягувачем будь-яких інших зобов`язань, які є відмінними від зобов`язань зі сплати аліментів. Сплата боржником на користь стягувача грошових коштів у спірний період здійснювалася зі сталою періодичністю. Також Верховний Суд врахував суперечливу процесуальну позицію стягувача щодо спірних коштів, яка у скарзі на дії державного виконавця посилалася на те, що не отримувала зазначених коштів, в апеляційній скарзі на ухвалу суду першої інстанції стверджувала, що кошти, які перераховував їй боржник, є платою за користування майном (побутовою технікою, меблями тощо), а у відзиві на касаційну скаргу звертала увагу, що із виписки за картковим рахунком неможливо встановити особу, яка перерахувала їй ці кошти. У постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 199/2951/21 (провадження № 61-1769св23) встановлено, що між стягувачем та боржником немає інших грошових зобов`язань, окрім аліментних. Стягувач не заперечувала отримання від боржника тих грошових переказів, де вона була зазначена отримувачем, а матеріали справи не містять відомостей щодо відмови стягувача від отримання грошових переказів, здійснених боржником. Наведене свідчить про часткове добровільне виконання боржником свого обов`язку зі сплати аліментів. Враховуючи, що боржник надав копії квитанцій про здійснення платежів на користь стягувача, у державного виконавця не було підстав не враховувати надані боржником квитанції під час визначення заборгованості зі сплати аліментів. Виходячи із сталої практики Верховного Суду, не зазначення боржником про те, що кошти перераховувались стягувачу в рахунок сплати аліментів з урахуванням того, що між стягувачем та боржником немає інших грошових зобов`язань, окрім аліментних та того, що стягував не заперечувала отримання коштів від боржника, однак заперечувала отримання зазначених коштів саме в якості аліментів на дітей, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, які мають значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, враховуючи вказані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 . Вказаний висновок колегії суддів повністю відповідає висновкам, викладеним в постанові Верховного Суду від 10 серпня 2023 року у справі № 206/2658/22 провадження № 61-4693св23. Доводи апеляційної скарги про те, що боржник, працюючи в США, з метою уникнення нарахування йому аліментів у розмірі частини від усіх видів його заробітку та нарахування йому заборгованості, як безробітному, по середній заробітній платі в Україні, не надає державному виконавцю відомості про свій офіційний дохід, тому розрахунок заборгованості взагалі підлягає збільшенню та про те, що боржник виїхав за кордон з метою ухилення від сплати аліментів та продовжує ухилятися від їх сплати шляхом приховування доходу, тому дії державного виконавця з відмови у здійсненні перерахунку аліментів є правомірними, оскільки боржником не надано документів про його офіційний дохід не приймаються колегією суддів, оскільки по суті не стосуються предмету даного спору. Крім того посилання апелянта про ухиляння боржника від сплати аліментів спростовуються наданими боржником чеками про переведення стягувачу грошових коштів. Колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що чеки з системи MONEY GRAM не підтверджують сплату саме аліментів, оскільки не містять будь-якої інформації щодо призначення платежу, та будь-яких даних, крім прізвищ і імен платника та одержувача латинськими літерами, при цьому стягувач заперечує отримання зазначених коштів саме в якості аліментів на дітей, оскільки між стягувачем та боржником немає інших грошових зобов`язань, окрім аліментних та стягувач не заперечує отримання від боржника тих грошових переказів, де вона була зазначена отримувачем, а матеріали справи не містять відомостей щодо відмови стягувача від отримання грошових переказів, здійснених боржником. Посилання апелянта на те, що суд не мав брати до уваги в якості доказу інформацію, надану суду ПрАТ «КБ «АКОРД БАНК» 07 вересня 2023 року, оскільки на момент прийняття 27 жовтня 2022 року державним виконавцем оскаржуваного рішення, державному виконавцю зазначені документи надані не були, а боржник, у разі незгоди з розрахунком заборгованості і наявністю документів про їх сплату, міг звернутися до суду з позовом в порядку частини 2 статті 197 СК України, з вимогою про звільнення його від сплати заборгованості по аліментам, як така, що сплачена боржником та не врахована державним виконавцем, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки разом із заявою про перерахунок заборгованості боржником державному виконавцю були надані копії відповідних чеків та квитанцій, в даному випадку інформація, надана ПрАТ «КБ «АКОРД БАНК» 07 вересня 2023 року є лише додатковим підтвердженням сплати боржником грошових коштів. При цьому боржник наділений правом як зверненням до суду зі скаргою на дії державного виконавця щодо зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів, так і звершенням до суду з позовом в порядку частини 2 статті 197 СК України вимогою про звільнення його від сплати заборгованості по аліментам. В даному випадку боржник скористався своїм правом на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця. Також колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд втрутився у дискреційні повноваження державного виконавця, оскільки зобов`язав виконавця здійснити дію з наперед визначеним результатом на підставі документів, відсутніх у державного виконавця, так як у частині третій статті 195 СК України зазначено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом, тому, у разі наявності спору, саме на суд покладено обов`язок визначення суми здійснення перерахунку заборгованості за аліментами. Інші наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі протии Фінляндії», п.32.) Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothersv. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorouv. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 листопада 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий О.О.Тимченко Судді: Я.М. Бондар В.П.Зубакова Повне судове рішення складено 12 березня 2024 року. Головуючий О.О. Тимченко