Постанова Дніпровський апеляційний суд № 175/1850/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/15/24 Справа № 175/1850/23 Суддя у 1-й інстанції - Ребров С. О. Суддя у 2-й інстанції - Рябчун О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 березня 2024 року м. Дніпро Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Рябчун О.В. апеляційну скаргу захисника Вдовідченка Вадима Віталійовича, який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подану на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), встановила: Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу, також визначено зобов`язання сплати ним судового збору у розмірі 536 грн. 80 коп.. Відповідно до змісту постанови 02 квітня 2023 року о 21-00 год. у Дніпровському районі, с. Дослідне по вул. Наукова, 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Leaf державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах з порожнини рота та нестійка хода. Від проходження медичного освідування на стан сп`яніння водій відмовився у встановленому законом порядку. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Крім цього, ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами Амур-Нижньодніпровським судом від 14.12.2022 року строком на 12 місяців. Правопорушення скоєно повторно протягом року. Подія зафіксована на нагрудний відео реєстратор № 470950. ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1 а та 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст.130 та ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На зазначену постанову суду захисник Вдовідченко В.В. подав апеляційну скаргу із проханням про скасування постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року та закриття провадження по справі на підставі п.3 ч.1 ст.247 КпАП України у зв`язку з неосудністю особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність Відповідно до доводів поданої апеляційної скарги захисник, посилаючись на положення ст.20 КУпАП, зазначає про те, що судом першої інстанції під час судового засідання не було надано оцінки та не звернуто уваги на долучені до матеріалів справи копій медичної документації, відповідно до якої ОСОБА_1 протягом 2015-2022 року має психічні розлади, неодноразово стаціонарно лікувався в КП «ДБКЛПД» ДОР, остання госпіталізація з 16.02.2021 року по 31.03.2021 розу з діагнозом: біполярний ефективний розлад, маніакальний епізод, стан ремісії. Захисник стверджує, що обставини, які наявні у медичній документації, дають підстави вважати особу ОСОБА_1 такою, яка не підлягає адміністративній відповідальності. В судове засідання апеляційної інстанції захисник Вдовідченко В.В. та особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату та час судового розгляду, про причини своєї неявки суд не повідомили, але їх неявка, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному розгляду Перевіривши витребувані із Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року матеріали провадження про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП, дослідивши додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи, проаналізувавши зміст судової постанови та співставивши викладені у ній обставини із наявними у матеріалах доказами, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за такими підставами. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Між тим, вказаних вимог закону судом першої інстанції не дотримано з огляду на наступне. Як слідує зі змісту постанови суду першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП, суддя місцевого суду послався, як на докази, на матеріали справи, а саме на: протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД № 042171 від 02.04.2023 року, № ДПР 18 №126439 від 02.04.2023 року, рапорт працівника поліції, картку обліку адміністративного правопорушення та оглянутому у судовому засіданні відео з боді камери. Разом з тим, як вбачається з наданих стороною захисту висновку судово-психіатричної експертизи №438 від 06.10.2022 року проведених в рамках кримінального провадження №12022041030001575 від 05.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_1 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, виявляв і в даний час виявляє психічне захворювання у формі біполярного афективного розладу; зазначений психічний розлад позбавляв ОСОБА_1 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними; за своїм психічним станом ОСОБА_1 в даний час також не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керуватися ними. Крім того, ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 13.03.2023 року у справі №199/1815/23 до ОСОБА_1 , на підставі ч.2 ст.19, а.1 ч.1 ст.93, п.3 ч.1 ст.94 КК України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом. Таким чином, вищенаведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 на час вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керуватися ними, у зв`язку із психічним розладом у формі біполярного афективного розладу, що вказує на його перебування в стані неосудності. Згідно ст. 20 КУпАП не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану. Відповідно до п.3 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність. Отже, слід дійти висновків про те, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст.280 КУпАП, не було з`ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов передчасного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. За таких обставин, постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.3 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з неосудністю особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга захисника Вдовідченка Вадима Віталійовича підлягає задоволенню, а постанова судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року скасуванню із закриттям провадження на підставі п.3 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з неосудністю ОСОБА_1 .. На підставі п.3 ч.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: Апеляційну скаргу захисника Вдовідченка Вадима Віталійовича задовольнити. Постанову судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року про визнання винним і притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з неосудністю ОСОБА_1 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.В. Рябчун