Ухвала КЦС ВС № 447/845/23

УХВАЛА 12 березня 2024 року м. Київ справа № 447/845/23 провадження № 61-17439ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 03 лютого 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу у справі № 447/845/23. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2024 року касаційна скарга ОСОБА_1 передана до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. 06 березня 2024 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду та передана судді-доповідачу. За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження)вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав. I. Щодо клопотання (процесуальної вимоги) особи, яка подає скаргу Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується, а також клопотання особи, яка подає скаргу. Відповідно до статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті. Касаційна скарга містить суперечливі відомості щодо судових рішень які оскаржуються та клопотання (процесуальної вимоги) ОСОБА_1 . За відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 02 серпня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 29 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 02 серпня 2023 року залишено без змін. В порушення пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України викладене в касаційній скарзі клопотання (процесуальна вимога) сформульована некоректно, без урахування змісту рішень судів попередніх інстанцій та повноважень касаційного суду. Так, в касаційній скарзі ОСОБА_1 просить зокрема «Змінити постанову колегії суддів Львівського апеляційного суду від 29 грудня 2023 року в складі: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В., секретаря Марко О. Р.: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 02 серпня 2023 року залишити без змін, якою задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 …». Отже із касаційної скарги незрозуміло чи оскаржує ОСОБА_1 лише постанову Львівського апеляційного суду від 29 грудня 2023 року чи також і рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 02 серпня 2023 року та яке судове рішення, із передбачених статтею 409 ЦПК України, він просить постановити суд касаційної інстанції. Визначення судових рішень, які є предметом касаційного оскарження та формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має істотне значення як при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) та і під час касаційного розгляду. II. Щодо підстав касаційного оскарження Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. В касаційній скарзі ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження зазначає пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України. Крім того касаційна скарга містить окремі посилання на постанови Верховного Суду. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України). ІІІ. Щодо зазначення в касаційній скарзі відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у особи, яка подає касаційну скаргу. Заявник не зазначив передбачені пунктом 2 частини другої статті 392 ЦПК України відомості щодо наявності або відсутності у нього електронного кабінету в підсистемі Електронний Суд ЄСІТС. Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній: - судових рішень, які оскаржують та викладенням клопотання (процесуальної вимоги) щодо кожного із оскаржених судових рішень з урахуванням повноважень Верховного Суду передбачених статтею 409 ЦПК України; - підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав), з урахуванням роз`яснень викладених в цій ухвалі; - відомостей про наявність або відсутність у ОСОБА_1 електронного кабінету в підсистемі Електронний Суд ЄСІТС. У разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі заявник має надати докази надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення учасникам справи, які не зареєстровані в системі Електронний Суд. У разі подання уточненої касаційної скарги засобами поштового зв`язку, копії скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи. Згідно частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 447/845/23 залишити без руху. Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Шипович