Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/18499/20 (910/17890/23)

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "04" березня 2024 р. Справа№ 910/18499/20 (910/17890/23) Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Полякова Б.М. суддів: Копитової О.С. Отрюха Б.В. за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М. розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Неомінерали» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі №910/18499/20(910/17890/23) (суддя Чеберяк П.П.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Неомінерали" про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину в межах справи № 910/18499/20 за заявою Приватного акціонерного товариства "Росава" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" про банкрутство за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 04.03.2024 ВСТАНОВИВ: У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/18499/20 за заявою Приватного акціонерного товариства "Росава" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2020. 21.11.2023 до Господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Неомінерали" про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину. Також 21.11.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича про забезпечення позову. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі №910/18499/20(910/17890/23) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи до забезпечення позову у справі № 910/18499/20 (910/17890/23), шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках та все нерухоме й рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Неомінерали" в межах ціни позову - 28 097 795, 00 грн., зокрема на частки в розмірі:- 465000 шт. акцій номінальною вартістю 0,25 грн., що становить 9.9036 % від загальної кількості акцій юридичної особи: Приватного акціонерного товариства "ДОНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ ПО ПРОЕКТУВАННЮ ОРГАНІЗАЦІЇ ШАХТНОГО БУДІВНИЦТВА ТА ПІДПРИЄМСТВ БУДІВЕЛЬНОЇ ІНДУСТРІЇ";- 1 741 476 шт. акцій номінальною вартістю 0,25 грн., що становить 19.68 % від загальної кількості акцій юридичної особи: Відкритого акціонерного товариства "ЛУГАНСЬКГЕОЛОГІЯ";- 4 900 шт. акцій номінальною вартістю 10 грн., що становить 9,8 % від загальної кількості акцій юридичної особи: Приватного акціонерного товариства "ІНІЦІАТОР+";- 46,27 % у статутному капіталі юридичної особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ОБЄДНАННЯ КИСЕНЬ»;- 20,02 % у статутному капіталі юридичної особи: Приватного акціонерного товариства «КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ ЗАВОД КЕРАМЗИТОВОГО ГРАВІЮ»;- 90,91 % у статутному капіталі юридичної особи: Товариства обмеженою відповідальністю «ВОРСКЛА СТАЛЬ»;- 99 % у статутному капіталі юридичної особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРЕКСПО-ГІДРОМЕТ». Ключовим мотивом ухвали є: - обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Неомінерали» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі №910/18499/20(910/17890/23) скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича. Ключовими аргументами скарги є: - позивач звернувся до суду з немайновою вимогою про визнання договору недійсним, а застосування наслідків недійсності правочину є похідною; - заява позивача про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджується доказами. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №910/18499/20(910/17890/23) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Сотніков С.В., Отрюх Б.В. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/18499/20(910/17890/23). Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи. На виконання ухвали від 08.01.2024 з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/18499/20(910/17890/23). Розпорядженням керівника апарату від 31.01.2024 у зв`язку з перебуванням судді Сотнікова С.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до повторного витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи, справу №910910/18499/20(910/17890/23) передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді - Копитова О.С., Отрюх Б.В. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності. Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Неомінерали» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі №910/18499/20(910/17890/23), розгляд справи призначено на 04.03.2024. В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/18499/20 за заявою Приватного акціонерного товариства "Росава" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2020. Як вбачається з матеріалів справи, до Господарського суду м. Києва звернулось ТОВ "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича з позовом до ТОВ "Неомінерали" про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину. Крім того, ТОВ "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка О.О. звернулося до суду про забезпечення позову. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.11.2023 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича про забезпечення позову. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.11.2023 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Неомінерали" про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину до розгляду в межах справи № 910/18499/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив", постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 10.01.2024. 19.12.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про забезпечення позову. У поданій заяві позивач просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках та все нерухоме й рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Неомінерали" в межах ціни позову - 28 097 795, 00 грн, зокрема, на частки в розмірі:- 465000 шт. акцій номінальною вартістю 0,25 грн., що становить 9.9036 % від загальної кількості акцій юридичної особи: Приватного акціонерного товариства "ДОНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ ПО ПРОЕКТУВАННЮ ОРГАНІЗАЦІЇ ШАХТНОГО БУДІВНИЦТВА ТА ПІДПРИЄМСТВ БУДІВЕЛЬНОЇ ІНДУСТРІЇ";- 1 741 476 шт. акцій номінальною вартістю 0,25 грн., що становить 19.68 % від загальної кількості акцій юридичної особи: Відкритого акціонерного товариства "ЛУГАНСЬКГЕОЛОГІЯ";- 4 900 шт. акцій номінальною вартістю 10 грн., що становить 9,8 % від загальної кількості акцій юридичної особи: Приватного акціонерного товариства "ІНІЦІАТОР+";- 46,27 % у статутному капіталі юридичної особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ОБЄДНАННЯ КИСЕНЬ»;- 20,02 % у статутному капіталі юридичної особи: Приватного акціонерного товариства «КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ ЗАВОД КЕРАМЗИТОВОГО ГРАВІЮ»;- 90,91 % у статутному капіталі юридичної особи: Товариства обмеженою відповідальністю «ВОРСКЛА СТАЛЬ»;- 99 % у статутному капіталі юридичної особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРЕКСПО-ГІДРОМЕТ». Місцевий суд задовольняючи заяву ТОВ "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка О.О. про забезпечення позову, виходив з того, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке. За приписами ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Частинами 1, 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо,- 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановления ухвали про забезпечення позову. За змістом ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Вказані правові позиції взаємоузгоджуються із правовими позиціями, висловленими у постановах Верховного Суду у справі №918/702/18 від 03.04.2019 та у справі № 914/1257/18 від 17.04.2019. Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача». Згідно зі ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. У даній справі позивач звернувся з вимогою немайнового характеру, а саме визнати недійсним договір № БВ-50 від 14.06.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Неомінерали", в свою чергу вимога про застосування наслідків недійсності правочину є похідною вимогою. Твердження позивача про можливість вчинення відповідачем певних дій, які направлені на відчуження власного майна з метою уникнення відповідальності, тобто дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду у майбутньому або які б слугували підставою для висновку про неможливість чи істотне ускладнення виконання судового рішення, є лише припущеннями, не підтвердженими жодними доказами. Таким чином колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Неомінерали» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі №910/18499/20(910/17890/23) підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі №910/18499/20(910/17890/23) - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Неомінерали» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі №910/18499/20(910/17890/23) задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі №910/18499/20(910/17890/23) скасувати та ухвалити нове рішення.

3. Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича.

4. Справу № 910/18499/20(910/17890/23) повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Повний текст складено 11.03.2024. Головуючий суддя Б.М. Поляков Судді О.С. Копитова Б.В. Отрюх