Постанова Сумський апеляційний суд № 576/3097/23

Справа №576/3097/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сапон О. В. Номер провадження 33/816/280/24 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 122-4 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 01 березня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 576/3097/23 за апеляційною скаргою захисника КОРЖА В. В. на постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 06.11.2023, якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця Шосткинського району с. Курдюмівка за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП накладене стягнення, установив: У поданій апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 адвокат КОРЖ В. В. просить скасувати постанову судді та закрити провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушень, оскільки рішення про об`єднання справи прийнято не було, резолютивна частина постанови не містить рішення про визнання ОСОБА_2 винним, факту пошкодження т/з чи іншого належного майна ОСОБА_3 не встановлено, відсутні відомості про коня та його власника. Постановою судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 06.11.2023 на ОСОБА_2 за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 536,80 грн судового збору. Згідно постанови судді, 27.09.2023 о 18 год. 30 хв. поблизу вул. Пелагеї Бартош в с. Землянка Шосткинського району ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ЗИЛ-131», р. н. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, в результаті чого здійснив наїзд на коня, після чого залишив місце ДТП. В результаті ДТП кінь отримав травми, чим порушив вимоги п. 1.5, 2.3б, 2.10а, 12.1 ПДР. Будучи відповідно вимог ст. 268, 277-2 і 294 КУпАП своєчасно сповіщеними у встановленому законом порядку про дату і місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_2 та його захисник Корж В. В. в судове засідання не з`явились та будь-яких клопотань про відкладення апеляційного розгляду справи не подавали, а тому апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у їх відсутності, що не протирічить вимогам КУпАП. Перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Висновки судді суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП, за обставин, викладених у постанові, відповідають матеріалам справи, ґрунтуються на досліджених у суді першої інстанції доказах і є вмотивованими. Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушень, то вони є безпідставними і задоволенню не підлягають, оскільки на підтвердження викладених у протоколах фактичних обставин правопорушень суддя суду першої інстанції у постанові послався на належні, допустимі та достовірні докази, які у своїй сукупності та взаємозв`язку є достатніми для доведення винуватості ОСОБА_2 поза розумним сумнівом. Так, розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД № 008504 від 28.09.2023 та серії ААД 008502 від 28.09.2023, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшов висновку, що ОСОБА_2 , керуючи т/з, не вибрав безпечної швидкості руху, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, в результаті чого здійснив наїзд на коня, який отримав травми, після чого залишив місце ДТП, чим порушив вимоги п. 1.5, 2.3б, 2.10а, 12.1 ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об`єктивно підтверджується доказами у справі, зокрема: - схемою наслідків ДТП від 27.09.2023 із фото таблицею, якою зафіксовано дорожню обстановку після ДТП, розташування коня тощо; - поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких 27.09.2023 він рухався на т/з «ЗИЛ-131», р. н. НОМЕР_1 неподалік с. Землянка Шосткинського району. В цей час його вершки на коні обігнав ОСОБА_3 . Він не встиг загальмувати та здійснив наїзд на коня. Коли він намагався об`їхати коня, то ОСОБА_3 вступив з ним у конфлікт. Після цього він поїхав з місця ДТП. Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП, настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження, крім іншого, т/з, а за ст. 122-4 КУпАП за залишення водіями т/з, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця ДТП, до якої вони причетні. Оскільки зазначені норми матеріального закону є бланкетними, тобто відсилають до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, то у протоколах присутнє посилання на порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 1.5, 2.3б, 2.10а, 12.1 ПДР, згідно яких дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом т/з і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан т/з, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; у разі причетності до ДТП водій зобов`язаний негайно зупинити т/з і залишатися на місці пригоди. Доводи апеляційної скарги відносно того, що не було прийнято рішення про об`єднання справ є безпідставними, оскільки ухвалення такого рішення положеннями КУпАП не передбачене. При цьому згідно ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Вказані вимоги закону при ухваленні рішення дотримані суддею суду першої інстанції, так як дійшовши висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, на останнього згідно ст. 36 КУпАП було накладене стягнення у виді штрафу за ст. 122-4 КУпАП у розмірі 3400 грн, що є більшим від розміру, визначеного санкцією ст. 124 КУпАП. Також не можуть бути прийнятими до уваги доводи апеляційної скарги захисника про те, що суддя суду першої інстанції наклав на ОСОБА_2 стягнення, а не визнав його винним у вчиненні правопорушень, оскільки постанова містить опис обставин, установлених під час розгляду справи, з посиланням на докази, на підставі яких встановлена вина особи, а також прийняте у справі рішення про накладення адміністративного стягнення, що є одним із видів постанов (п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП). Є необгрунтованими і доводи апеляційної скарги в тій частині, що спричинення шкоду коню не утворює складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки відповідальність за цією статтею настає за порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження, зокрема т/з, іншого майна. Зі змісту ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 180, ч. 1 ст. 179 ЦК убачається, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Тварини є особливим об`єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки. Таким чином, тварину, а в даному випадку коня, слід вважати іншим майном в розумінні ст. 124 КУпАП, спричинення шкоду якому охоплюється об`єктивною стороною цього правопорушення. При цьому не установлення відомостей про коня та його власника при складанні протоколу не спростовує висновків щодо спричинення шкоди, тому відповідні доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу. Крім того, з письмових пояснень ОСОБА_2 , які він надав під час складання матеріалів, убачається, що в результаті ДТП механічні пошкодження отримав також і т/з «ЗИЛ-131», р. н. НОМЕР_1 . В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні відносно ОСОБА_2 протоколів дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм та права і законні інтереси останнього, а наявні у справі та досліджені в судовому засіданні докази у своїй сукупності і взаємозв`язку є достатніми для прийняття рішення про недотримання ОСОБА_2 вимог п. 1.5, 2.3б, 2.10а, 12.1 ПДР та вчинення правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП. Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протоколи про адміністративні правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 06.11.2023 відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника КОРЖА В. В. на цю постанову без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Рунов