Постанова 4855 № 620/14345/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/14345/23 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2024 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року (м. Чернігів, дата складання повного тексту - 30.11.2023) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Соя Плюс» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,- В С Т А Н О В И Л А : Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Соя Плюс» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Форма «ВЗ» № 00028730404 від 20 березня 2023 року. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що фінансово-господарські документи оформлені в повній відповідності з вимогами діючого законодавства, в т.ч. і зазначені акти надання послуг та видаткові накладні складені на підставі правочинів здійснених з ПВТП «Джі-Ен-Ел», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Західпромпак», ТОВ «Брокерська контора «Агроенергопостач» та ТОВ «Еко Соя Продукт» та ТТН оформлені за результатами перевезення придбаних у контрагентів постачальників та вироблених товарів, повністю відповідають формі, яка дає можливість в повній мірі встановити об`єми поставлених товарів та наданих послуг і мають всі передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні», і свідчать про належне виконання сторонами покладених на них обов`язків. Також позивач вказав, що аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності, а також своєчасність та повнота сплати податків під час камеральної перевірки не здійснюється. Водночас реальність вчинених платником правочинів та повнота/правильність їх відображення у податковій звітності, що були основою відображених у звітності цифр, в т.ч. заявленої до відшкодування суми ПДВ, може бути перевірена контролюючим органом лише в разі здійснення документальних перевірок у порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України, проте не камеральної перевірки, яку було зроблено відповідачем. Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позову, зазначив, що камеральною перевіркою встановлено, що підприємство в податковому кредиті декларації з ПДВ за грудень 2022 року відображає операції з придбання товарів і послуг у листопаді та грудні 2022 року. За результатами камеральної перевірки не можливо в повному обсязі дослідити реальність здійснення підприємством фінансово-господарських операцій, правильності декларування платником таких операцій у складі податкових зобов`язань та податкового кредиту, зберігання, транспортування, наявність основних засобів, за рахунок яких сформовано суми від`ємного значення, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволення позовних вимог повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт наголошує, що за результатами камеральної перевірки, неможливо в повному обсязі дослідити реальність здійснення підприємством фінансово-господарських операцій, правильності декларування платником таких операцій у складі податкових зобов`язань та податкового кредиту, зберігання, транспортування, наявність основних засобів, за рахунок яких сформовано суми від`ємного значення, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Також вказує на неспівмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 23 січня 2023 року по 15 лютого 2023 року ГУ ДПС у Чернігівській області проведена камеральна перевірка ТОВ «Еко Соя Плюс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2022 року, за наслідками якої складено акт №1463/Ж5/25-01-04-04-02/40142870 від 15.02.2023. За результатами перевірки, які викладені в Акті, згідно п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8, п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами та доповненнями), ГУ ДПС у Чернігівській області прийняте податкове повідомлення-рішення №00028730404 від 20 березня 2023 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Еко Соя Плюс» відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування за період грудень 2022 року у розмірі 99 696,00 грн. Вважаючи вказане рішення податкового органу протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем документально підтверджено факти придбання товарів та їх подальшого експорту, а ці обставини не могли взагалі бути досліджені контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки, то оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно пп. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Приписи п. 200.7 ст. 200 ПК України визначають, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Положення п. 200.8 ст. 200 ПК України передбачено, що до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону. За правилами п. 200.10 ст. 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу. При цьому згідно п. 200.11 ст. 200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки. Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у тридцятиденний строк, передбачений абз. 1 п. 76.3 ст. 76 ПК України, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Результати такої перевірки отримують свій вияв у підтвердженні права платника на отримання бюджетного відшкодування або зменшення суми такого відшкодування чи відмові у ньому взагалі. При цьому, у встановлений для проведення камеральної перевірки тридцятиденний строк контролюючий орган вправі прийняти рішення про проведення документальної перевірки у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2017 між ТОВ «Еко Соя Плюс» та ПВТП «ДЖІ-ЕН-ЕЛ» укладено договір поставки №55, згідно якого позивачу мали поставити партії мучки горохової кормової. Факт придбання мучки горохової за договором від 20.02.2017 №55 з ПВТП «ДЖІ-ЕН-ЕЛ» підтверджується копіями рахунків на оплату від 14.11.2022 №100, від 29.11.2022 №104, від 01.12.2022 №108, копіями товарно-транспортних накладних від 14.11.2022 №0000-000687, від 29.11.2022 №0000-000731, від 01.12.2022 №0000-000743, копіями податкових накладних від 14.11.2022 №83, від 29.11.2022 №10, від 01.12.2022 №6 та копіями платіжних доручень від 22.11.2022 №92, від 02.12.2022 №105, що наявні у матеріалах справи. 01.11.2020 між ТОВ «Еко Соя Плюс» (Орендар) та ТОВ «Еко Соя Продукт» (Орендодавець) укладено договір оренди обладнання №01-11/2020, згідно якого позивач зобов`язується передати Орендареві, а Орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування обладнання, визначене актом приймання-передачі та зобов`язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату. Факт виконання договору оренди підтверджується копіями акту приймання -передачі обладнання в оренду до договору оренди від 01.11.2020, додатку №1-2022 до договору оренди обладнання, акту надання послуг від 30.11.2022 №21, рахунку на оплату від 15.11.2022 №19, податкової накладної від 15.11.2022 №20, платіжного доручення від 15.11.2022 №83. Також позивачем 01.01.2019 між ним та ФОП ОСОБА_1 укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №1-01/2019. Виконання вказаного договору підтверджується додатковою угодою №1 до договору від 01.01.2021, рахунком на оплату від 02.11.2022 №221, актом надання послуг від 02.11.2022 №219, товарно-транспортними накладними від 01.11.2022 №0000-000637, від 26.10.2022 №0000-000616, від 24.10.2022 №0000-000603, від 17.10.2022 №0000-000566, податковою накладною від 02.11.2022 №224 та іншими рахунками на оплату, актами надання послуг, товарно-транспортними накладними, податковими накладними та платіжними дорученнями, що містяться у матеріалах справи. 12.01.2022 між позивачем та ТОВ «Західпромпак» укладено договір поставки №12/01/01, згідно якого позивач зобов`язується передати у власність (поставити) позивачу контейнери п/п м`які (біг-беги) (Товар), а позивач зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах даного Договору. Здійснення поставки підтверджується видатковими накладними від 17.10.2022 №1801/10, 03.11.2022 №1965/11, податковою накладною від 02.11.2022 №16, платіжним дорученням від 02.11.2022 №72. Позивачем з підприємством ТОВ «Брокерська контора «Агроенергопостач» укладено договір-доручення №503 про надання послуг по декларуванню товарів від 01.08.2022, що також підтверджується наданими суду доказами. Також, 25.10.2016 між позивачем та Agrotrend OU укладено контракт №25102016-3 UA (зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами) про поставку макухи соєвої. Таким чином, матеріалами справи повністю спростовуються доводи відповідача щодо відсутності придбання товарів для їх подальшого експорту. Згідно зі статтею 75 Податкового кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1). Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абзац другий підпункт 75.1.1 пункту 75.1). Статтею 76 Податкового кодексу визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1). Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2). Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (пункт 76.3). Як зазначено в постанові Верховного Суду від 06 червня 2023 року у справі № 480/8796/21, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування). Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за грудень 2022 року на підставі податкової декларації з податку на додану вартість від 16.06.2023 № 9298944179. Разом з тим, зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати господарсько-правові взаємовідносини платника з його контрагентами, первинні господарські документи бухгалтерського обліку, тощо, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку із чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності, а також своєчасність та повнота сплати податків під час камеральної перевірки не здійснюються. Водночас, реальність вчинених платником правочинів та повнота/правильність їх відображення у податковій звітності, що були основою відображених у звітності цифр, в тому числі заявленої до відшкодування суми ПДВ, якраз може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок у порядку, передбаченому ст. 77, 78 Податкового кодексу України, проте ніяк не камеральної перевірки. Відтак, суд констатує, що зроблені відповідачем у межах камеральної перевірки висновки є безпідставними та суперечать законодавству з питань оподаткування. Про необґрунтованість висновків перевірки, у цьому випадку свідчить те, що в межах проведеної камеральної перевірки відповідач не мав права досліджувати господарсько-правові взаємовідносини позивача з його контрагентами, надавати оцінку укладеним правочинам та робити висновки про реальність/існування тих чи інших правочинів, а відтак робити висновки про правильність та достовірність відображення підприємством податкових зобов`язань та податкового кредиту. В межах камеральної перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за грудень 2022 року на підставі податкової декларації з податку на додану вартість, контролюючий орган в результаті проведення аналізу податкових баз, дійшов висновку про неможливість дослідити реальність здійснення підприємством фінансово-господарських операцій, правильності декларування платником таких операцій у складі податкових зобов`язань та податкового кредиту, зберігання, транспортування, наявність основних засобів, за рахунок яких сформовано суми від`ємного значення, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Тобто контролюючий орган здійснив перевірку достовірності формування позивачем податкового кредиту за грудень 2022 року, що не охоплюється предметом камеральної перевірки, та свідчить про те, що відповідач фактично провів документальну невиїзну перевірку без законних на те підстав. Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.06.2020 у справі №640/18801/18, від 20.01.2021 у справі №824/62/16-а, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів). Таким чином, під час камеральної перевірки податковим органом могла бути перевірена виключно своєчасність: подання податкових декларацій (розрахунків); реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних; виправлення помилок у податкових накладних; сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання. Натомість, інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України. Таким чином, під час камеральної перевірки податковим органом досліджені відмінні від передбачених підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України питання, а саме здійснено перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, що виходить за межі камеральної перевірки та може досліджуватися виключно в межах документальної перевірки. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Форми «ВЗ» № 00028730404 від 20 березня 2023 року є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому, апелянтом жодними доказами не було спростовано співмірність та обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 11.03.2024. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко Н.В. Безименна