Постанова Дніпровський апеляційний суд № 190/1881/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1653/24 Справа № 190/1881/23 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Канурна О. Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 березня 2024 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючої судді Канурної О.Д., суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В., за участю секретаря судового засідання: Керімової Бандюкової Л.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Войтенко Катерина Володимирівна, на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2023 року у справі № 190/1881/23 за позовною заявою ОСОБА_2 до Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну ділянку (пай) (суддя першої інстанції Кудрявцева Ю.В.), - В С Т А Н О В И В: У вересні 2023 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай). В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що вона з серпня 1992 року працювала у КСП «Лозуватка», який був розташований на території П`ятихатського району Дніпропетровської області та цього року позивачку прийнято у члени колгоспу. Протоколом № 1 від 02.02.1993 року колгосп «Лозуватський» було перейменовано в КСП «Лозуватка», 29.03.2000 року перейменований в ПП «Лозуватка» П`ятихатського району Дніпропетровської області. 18 травня 1995 року КСП «Лозуватка» отримало Державний акт на право колективної власності на землю І-ДП № 000040, розмір паю по КСП становив 7,63 умовних кадастрових гектарів. Оскільки на час видачі Державного акту на право колективної власності на землю вона являлася членом КСП та працювала на вказаному підприємстві, вона була включена до списку осіб членів КСП, що мають право на земельну частку (пай). 01 лютого 2000 року позивачку було виключено із членів КСП, однак сертифікат з невідомих причин їй видано було, що унеможливило і отримання нею відповідного Державного акту на землю. Позивачка вважає, що, враховуючи перебування її у трудових відносинах із КСП на час отримання ним Державного акту на право колективної власності на землю у 1995 році, вона має право на земельну частку (пай) у розмірі 7,63 умовних кадастрових гектарів із земель запасу, що перебували у колективній власності колишнього КСП «Лозуватка» П`ятихатського району Дніпропетровської області, розташованих на території Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області. Позивачка просила суд визнати за нею право на земельну частку (пай) у розмірі 7,63 умовних кадастрових гектарів із земель запасу, що перебували у колективній власності колишнього КСП «Лозуватка» П`ятихатського району Дніпропетровської області, розташованих на території Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області. Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну ділянку (пай) відмовлено. Із вказаним судовим рішенням позивачка ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Войтенко К.В. не погодилася та 04 грудня 2023 року подала до Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та невірним з`ясуванням фактичних обставин справи. Разом з цим ОСОБА_2 зазначає, що суд першої інстанції не надав уваги тим обставинам, що прізвище позивачки є в додатку № 1 до Державного акту під № 205, як члена колективного сільськогосподарського підприємства. З наданих письмових доказів встановлюється, що ОСОБА_2 працювала в КСП «Лозуватка» в період з серпня 1992 року по січень 1996 року, тобто на час отримання КСП Державного акту, вона була членом КСП, а лише 01 лютого 2000 року виключена. Згідно довідки Вишнівської селищної ради, по колишньому КСП «Лозуватка» рахуються 3 невитребувані земельні частки (паї), приблизною площею 22,89 умовних кадастрових гектарів, а за відомостями довідки виконкому Вишнівської селищної ради при розпаюванні КСП «Лозуватка» середній розмір земельної частки (паю) складав 7,63 умовних кадастрових гектарів. У цій справі суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 на момент одержання КСП «Лозуватка» державного акту на право колективної власності на землю, працювала у цьому колгоспі, була його членом та була включена до списку осіб, зазначених у додатку до Державного акту, а тому правильно вважав, що позивач має право на отримання земельної частки (паю) та набула право власності на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, тобто з 18 травня 1995 року, однак помилково застосував строк позовної давності та не звернув увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 540/1100/18 та від 29 вересня 2021 року у справі № 181/257/19. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року цивільну справу було витребувано із суду першої інстанції. 20 грудня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Дніпровського апеляційного суду. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 січня 2024 року, після усунення апелянтом 05 січня 2024 року недоліків, визначених ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року, відкрито провадження у даній справі та надано сторонам строк для надання відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року призначено апеляційну скаргу ОСОБА_2 до розгляду на 06 березня 2024 року о 13.10 год. Копію ухвали та виклики в судове засіданні сторонам надіслано судом засобами поштового зв`язку 31 січня 2024 року, того ж дня в додаток Viber, які є доставленими. Відповідач, не скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 не подавав. В судове засідання Дніпровського апеляційного суду 06 березня 2024 року позивачка ОСОБА_2 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою (а.с. 72 зв.). В судове засідання Дніпровського апеляційного суду 06 березня 2024 року представник відповідача - Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області не з`явився, надіслав до суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність (а.с. 73). Заслухавши головуючого суддю, вислухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_2 адвоката Войтенко К.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Войтенко Катерина Володимирівна, підлягає задоволенню з нступних підстав. Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Пунктом 4 частини 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: зокрема, порушення норм процессуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Із матеріалів справи вбачається, що згідно копії Державного акту на право колективної власності на землю серії І-ДП № 000040, який видано КСП «Лозуватка» П`ятихатського району Дніпропетровської області, місцезнаходження Лозуватська сільська рада П`ятихатського району, вказаному власнику землі передається у колективну власність 5423,2 гектарів землі в межах згідно з планом, землю передано у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Лозуватської сільської ради народних депутатів від 17 травня 1995 року (а.с.10-13). Згідно копії додатку № 1 до Державного акту в списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства під номером 205 вказана (російською мовою) ОСОБА_3 (а.с.14-16). Відповідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , 09 листопада 2001 року одружились ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , після одруження дружині присвоєно прізвище ОСОБА_6 (а.с.9). Згідно копії, довідки наданої Управлінням пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг відділу контролю за правильністю призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 працювала в КСП «Лозуватка» з серпня 1992 року по січень 1996 року (а.с.19-20). В листі Управління з надання адміністративних послуг Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області зазначено згідно додатку 1 списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, який є невід`ємною частиною до Державного акту на право колективної власності на зеилю КСП «Лозуватка» серії І-ДП № 000040 від 18.05.1995 на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_3 значиться за номером

205. Згідно Книги реєстрації сертифікатів на земельний пай членів КСП «Лозуватка» П`ятихатського району Дніпропетровської області, відомості щодо отримання сертифікату відсутні (а.с.21). Згідно довідки Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області № 1123 від 16.08.2022 року, по колишньому КСП Лозуватка рахуються три невитребувані земельні частки (паї), приблизною площею - 22,89 ум.кад.га (а.с.28). Згідно довідки виконавчого комітету Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, при розпаюванні КСП «Лозуватка» середній розмір земельної частки (пай) складав 7,63 умовних кадастрових гектар (а.с.29). Судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що з наданих сторонами та досліджених судом доказів суд встановив, що на момент отримання 18 травня 1995 року КСП «Лозуватка» державного акта на право колективної власності на землю позивачка булла членом цього КСП, булла включена до списку осіб, які мають право на одержання земельної частки (паю) і мала правові підстави для отримання відповідного сертифікату. Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що звернувшись до суду у 2023 році, позивачка пропустила встановлений законодавством строк звернення до суду з цим позовом, оскільки позивачка про порушення своїх прав дізналася або повинна булла дізнатися, коли почалося ропаювання земель колишніх колгоспників. Із матеріалів справи вбачається, що право позивачки ОСОБА_2 на земельну ділянку (пай) виникло з моменту отримання КСП «Лозуватка» П`ятихатського району Дніпропетровської області державного акта на право колективної власності на землю, у якому вона вказана як така, що має право на земельну частку (пай), що підтверджується додатком до цього державного акта, у якому вона значиться під №

205. З цього часу вказане право позивача не оспорювалось та припинено не було. Відповідно до пункту 6 «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред`явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 01 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК Української РСР 1963 року. Згідно зі статтею 71 ЦК Української РСР 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Відповідно до статті 75 ЦК Української РСР позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін. Статтею 76 ЦК Української РСР передбачено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Згідно зі статтею 80 ЦК Української РСР закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття «позовна» має на увазі форму захисту - шляхом пред`явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах - процесуальному (право на пред`явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту). Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права. Враховуючи, що метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, слід дійти висновку, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене. Таким чином, оскільки право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай), це право є непорушним, строк на його реалізацію законодавством не встановлено, а відтак воно підлягає захисту без обмеження строком позовної давності. Вказане вище співпадає з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 540/1100/18, провадження № 61-355св20. Такий висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року в справі № 181/257/19. Враховуючи викладене вище, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог позивачки. Керуючись ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Войтенко Катерина Володимирівна, задовольнити. Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2023 року скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити. Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право на земельну частку (пай) у розмірі 7,63 умовних кадастрових гектарів із земель запасу, що перебували у колективній власності колишнього КСП «Лозуватка» П`ятихатського району Дніпропетровської області, розташованих на території Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: О.Д. Канурна Т.В. Космачевська О.В.Халаджи Повний текст судового рішення складений 11 березня 2024 року Суддя: О.Д.Канурна