Постанова Харківський апеляційний суд № 631/1181/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 631/1181/23 Головуючий І інстанції Трояновська Т.М. Провадження № 33/818/236/24 Суддя доповідач Гєрцик Р.В. Категорія: ч.3 ст.172-20 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 лютого 2024 року Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Гєрцика Р.В. секретаря судового засідання Соболєвої Є.Є. за участю захисника Ковдій І.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу захисника Воробйова В.В. на постанову судді Нововодолазського районного суду Харківської області від 28 листопада 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , - УСТАНОВИВ: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини Судом першої інстанції встановлено, що 12 вересня 2023 року о 00 годині 45 хвилин солдат ОСОБА_1 , призваний 26 березня 2022 року за мобілізацією згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022, та на даний час виконуючий обов`язки військової служби на посаді стрільця Військової частини НОМЕР_1 , був виявлений в селищі міського типу Нова Водолага та доставлений до Військової служби правопорядку в селищі міського типу Нова Водолага Харківського району Харківського області, із явними ознаками алкогольного сп`яніння, який виконував обов`язки військової служби в нетверезому стані, що мало місце в умовах особливого періоду, який настав з моменту введення воєнного стану в Україні., чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Постановою судді Нововодолазського районного суду Харківської області від 28 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційній скарзі захисник Воробйов В.В. просить постанову судді скасувати та постановити нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП. В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, що у протоколі про військове адміністративне правопорушення не конкретизоване місце його вчинення, а лише зазначено загальну назву населеного пункту селище міського типу Нова Водолага. Так, ОСОБА_1 12 вересня 2023 року було виявлено та затримано в місті Валки Богодухівського району Харківської області та під супроводом військовослужбовців ВСП поміщено до автомобіля та доставлено до селища міського типу Нова Водолага. Де йому було надано матеріал для підпису, зі змістом якого останньому не надали навіть ознайомитись. Таким чином, до матеріалів про адміністративне правопорушення не додано підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення на території селища міського типу Нова Водолага, а тому було порушено підсудність розгляду справи, оскільки дана справа не підсудна Нововодолазському районному суду Харківської області. Вказує, що судом першої інстанції не було взято до уваги пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які вказували, що ОСОБА_1 перебував у розташуванні ВЧ НОМЕР_1 в м.Валки, однак було взято до уваги пояснення свідків, які не змогли вказати в судовому засіданні де саме було затримано ОСОБА_4 . Зазначає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений за допомогою спеціального технічного засобу «Алконт-М» (прилад № 00291), проте долучено свідоцтво № 12-02/2985 про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки на «Алконт-М» № 00291-15 та саме цей вимірювальний засіб пройшов повірку й строк дії якої становить до 16 грудня 2021 року. Зазначене, на переконання апелянта, свідчить, що отримані результати огляду є недопустимими доказами, оскільки факт законності використання приладу «Алконт-М» № 00291 не підтверджений відповідним сертифікатом, свідоцтвом про своєчасну повірку робочого засобу вимірювальної техніки та його строк повірки є простроченим. Із показів свідків, допитаних у судовому засіданні, не встановлено, що вони особисто бачили факт проходження (продуття) за допомогою спеціального технічного засобу ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння. Мотиви суду Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника на підтримання вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права. У рішенні Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року відображено послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами. Положеннями ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до адміністративної відповідальності. Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування. У п. 4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу. А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості. Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання. У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції. Так, згідно ч. 1 ст. 172-20 КУпАП відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП відповідальність настає за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду. Тобто, ч.1 ст.172-20 КУпАП передбачає такі окремі кваліфікуючі ознаки: 1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів; 2) поява військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння; 3) виконання військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння; 4) відмова військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Разом з цим, наказом Міністерства оборони України від 10.10.2016 року №515 затверджено Інструкцію про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України (далі - Інструкція). У пункті 3 підпункт 7 розділу VІІІ Інструкції визначено процедуру огляду військовослужбовця на стан сп`яніння, зокрема: За наявності ознак алкогольного сп`яніння у затриманої особи, установлених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, уповноважена посадова особа органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) у присутності двох свідків пропонує затриманій особі, з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, пройти добровільно тест з використанням спеціальних технічних засобів в органі управління Служби правопорядку (підрозділі Служби правопорядку в гарнізоні). Перед проведенням огляду на стан алкогольного сп`яніння уповноважена посадова особа органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) інформує особу, яка підлягає огляду, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. За результатами проведення огляду на стан сп`яніння посадовою особою органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) складається акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 15), який підписується посадовою особою, яка проводила огляд, та двома свідками. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається порушнику, а другий підшивається до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), зазначаються у відповідних графах протоколів про адміністративне правопорушення та адміністративне затримання. Аналіз зазначених приписів дозволяє зробити висновок, що встановлення факту знаходження військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння (в даному випадку) можливе лише з додержанням спеціальної процедури та виконання чітких і послідовних дій, результати яких лише і можуть бути належними та допустимими доказами, не входить до компетенції та дискреційних повноважень інших осіб, в тому числі й суду. Крім того, ст. 266-1 КУпАП передбачено порядок огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції Водночас, протокол про адміністративне правопорушення, сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимим доказами не є беззаперечним доказом на доведення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять висновків службового розслідування або службової перевірки, яка на думку апеляційного суду, повинна була бути проведена керівництвом військової частини за фактом перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння під час виконання службових обов`язків на території військової частини. Крім того, апеляційний суд не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо критичної оцінки пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Так, в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_2 пояснив, що він є колегою ОСОБА_1 , 12 вересня 2022 року близько дванадцятої години ночі у розташування військової частини приїхав командир 3 роти ВСП Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 та забрав ОСОБА_1 , але куди та з приводу чого, свідку не відомо. Зі слів ОСОБА_2 . ОСОБА_1 забрали одного, а повернувся він лише вранці з селища міського типу Нова Водолага. Під час проведення тестування на визначення стану алкогольного сп`яніння солдата ОСОБА_1 свідок присутній не був. Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що знаходиться у дружніх відносинах з ОСОБА_1 та був свідком того, як близько місяця тому, більш точної дати не пам`ятає, о 00 годин ночі до Військової частини НОМЕР_1 , що тимчасово дислокується у місті Валки Богодухівського району Харківської області, приїхав командир роти ОСОБА_5 та молодший сержант ОСОБА_6 . Під час шикування військових, останні забрали ОСОБА_1 , оскільки його зовнішній вигляд був підозрілим, він мав почервоніння обличчя. Куди забрали ОСОБА_1 та коли останній повернувся свідок не знає. Так, дійсно, зазначені свідки не були присутніми під час проходження ОСОБА_1 огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння з використанням приладу «Алконт-М» та складання протоколу про військове адміністративне правопорушення, однак зазначені свідки підтвердили версію сторони захисту про те, що ОСОБА_1 12.09.2023 року перебував у ВЧ НОМЕР_1 , що дислокувалась у м.Валки Богодухівського району Харківської області, а не як зазначено в протоколі про військове адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 був виявлений у м.Нова Водолага Слід констатувати, що матеріали провадження взагалі не містять достовірних відомостей, з яких можна було б беззаперечно, за принципом «поза розумним сумнівом» встановити факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння саме під час виконання ним службових обов`язків на території військової частини, військового об`єкту а тому зазначене не породжувало обов`язку проходити огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння за зазначеною процедурою. Цим обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав та дійшов необґрунтованого та передчасного висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Крім того, відповідно до ст. 266-1 КУпАП під час проведення огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Матеріали, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про військове адміністративне правопорушення покладається на уповноважену посадову особу, яка складає протокол. Як убачається з матеріалів справи, відомостей щодо здійснення відеозапису під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння матеріали справи не містять, однак були залучені свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . Разом з цим, до матеріалів протоколу про військове адміністративне правопорушення не були долучені письмові пояснення вказаних свідків від 12.09.2023 року. Таким чином, письмові пояснення свідків, залучених при огляді на стан алкогольного сп`яніння, повинні були бути долученими до протоколу про адміністративне правопорушення та під час їх допиту судом пояснення таких свідків повинні були бути лише дослідженні щодо їх достовірності та відповідності наданих ними під час складання протоколу. Апеляційний суд зазначає, що незважаючи на те, що свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_7 були допитані судом першої інстанції, однак суд не може перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. В рішенні по справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). В межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд не має права на порушення принципу змагальності та диспозитивності, принципу рівності сторін, перебирати на себе функції обвинувачення. Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП не доведена допустимими та достовірними доказами. При цьому, вина є елементом суб`єктивної сторони правопорушення та відсутність вини свідчить про відсутність самого складу адміністративного правопорушення. Так, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням. Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25). Враховуючи, що до складеного щодо ОСОБА_1 протоколу за ч.3 ст. 172-20 КУпАП не надано достатніх доказів вчинення адміністративного правопорушення, зазначені порушення слід визнати істотними, які унеможливлюють встановлення у його діях складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є слушними та підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, із закриттям провадження в справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Воробйова В.В. задовольнити. Постанову Нововодолазського районного суду Харківської області від 28 листопада 2023 року щодо ОСОБА_1 скасувати. Провадження в справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП . Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя бтмс Р.В. Гєрцик