Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/19737/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/19737/23 Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 23.10.2023 року; Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Єщенка О.В. суддів Крусяна А.В. Яковлєва О.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.07.2023 року за №155250021385 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 02.03.2023 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 56% суддівської винагороди зазначеної у довідці ТУ ДСА України в Одеській області від 21.07.2023 року за №1636/23-вих, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання. В обґрунтування позову зазначено, що позивач є суддею у відставці, з березня 2023 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та має право на виплату довічного грошового утримання, виходячи з 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Вказує, що довічне грошове утримання розраховано з порушенням законодавства про судоустрій і статус суддів, а саме, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у межах суми 2102 грн. Порушені права позивач мав захищати в судовому порядку та на виконання судового рішення, яке набрало законної сили в іншій адміністративній справі, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області видано на ім`я позивача довідку про розмір суддівської винагороди, визначеної з прожиткового мінімуму станом на січень 2023 року 2684 грн., для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Отримавши належні дані про розмір суддівської винагороди та керуючись положеннями статтей 135, 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», позивач звернувся в Управління із заявою про перерахунок раніше призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Проте, за відсутності належних правових підстав у задоволенні його вимог було відмовлено, у зв`язку із чим позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.07.2023 року за №155250021385 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 02.03.2023 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру суддівської винагороди, зазначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області від 21.07.2023 року за №1636/23-вих, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання. В іншій частині позовних вимог відмовив. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,6 грн. Вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суддівська винагорода визначається виключно законом про судоустрій та її розмір напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на відповідний календарний рік. При цьому, законодавством про прожитковий мінімум не визначено такого виду як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», і судді цим Законом не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо. Тому для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди законні підстави відсутні, а з огляду на положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що для визначення розміру суддівської винагороди слід враховувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволення позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково не враховано, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» не передбачено збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2023 року, цей базовий розмір посадового окладу судді залишено на рівні 2020 року у розмірі 2102 грн., а тому правові підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не виникли. Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, Рішенням Вищої ради правосуддя від 21.02.2023 року №124/0/15-23 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області у зв`язку з поданням заяви про відставку. З 02.03.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначено ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди, зазначеної у довідці ТУ ДСА України в Одеській області від 07.03.2023 року, з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року, яке набрало законної сили по справі №420/8873/23, зобов`язано ТУ ДСА України в Одеській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій нарахувати суддівську винагороду з розрахунку встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684 грн. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі №420/8873/23 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області видано Довідку від 21.07.2023 року за №1636/23-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , в якій зазначається суддівська винагорода, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2023 рік складає 2684 грн. Так, у Довідці визначено, що суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 161040 грн., у тому числі: посадовий оклад 100650 грн.; доплата за вислугу років (60%) 60390 грн. 21.07.2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, в якій просив провести перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі Довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області від 21.07.2023 року за №1636/23-вих. Рішенням відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.07.2023 року №155250021385, відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань, відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Так, посилаючись на положення частини 4 статті 142, статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Управління вказало, що перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з урахуванням базового розміру посадового окладу, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. При цьому, Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» не передбачено збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2023 року, а залишено на рівні 2020 року у розмірі 2102 грн. Не погоджуючись із рішенням відповідача, посилаючись на його неправомірність та необґрунтованість, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII. За правилами частини 3 статті 142 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Відповідно до частин 4, 5 статті 142 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Слід враховувати, що відповідно до статті 130 Конституції України Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Аналогічні положення закріплені частиною 1 статті 135 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII, згідно якої суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. У частинах 2, 3 статті 135 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII передбачається, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Таким чином, Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме встановлення розміру винагороди законом про судоустрій. Разом із цим розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року №966-XIV. За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 15.07.1999 року №966-XIV, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Також, у цій статті Закону передбачається, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. У змісті наведеної норми Закону України від 15.07.1999 року №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум. Статтею 4 Закону України від 15.07.1999 року №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження. Отже, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». При цьому судді Законом №966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо. Натомість статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», разом із встановленням на 01 січня 2023 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2684 гривні, був введений новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102 гривні. Варто зазначити, що зміни до Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірному періоді, а також в Закон України від 15.07.1999 року №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися. Тому для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди відсутні законні підстави. Отже, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій. Подібні висновки щодо обчислення суддівської винагороди (обрання розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року) сформовані у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року по справі №400/2031/21, від 30 листопада 2021 року по справі №360/503/21. Також, виходячи з обставин цієї справи, слід враховувати, що право позивача на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи із суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні, визначеного станом на 1 січня 2023 року, підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили в адміністративній справі №420/8873/23. Оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін. Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий суддя: О.В. Єщенко судді: А.В. Крусян О.В. Яковлєв