Постанова Київський апеляційний суд № 755/4300/22

справа № 755/4300/22 головуючий у суді І інстанції Гончарук В.П. провадження № 22-ц/824/4580/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 06 березня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мостової Г.І., суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Усачука Олексія Івановича на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2022 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, - в с т а н о в и в : У червні 2022 року ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 5 512 грн 54 коп. та судовий збір у розмірі 2 481 грн. Позов обґрунтовано тим, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині прав та обов`язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії та передачі електричної енергії місцевим (локальним) електричним мережам. ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії, яку постачає ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», за адресою: бул. Перова, 3, буд 22, м. Київ. Відповідач неналежно виконує свої зобов`язання, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за спожиту електричну енергію, яка станом на 01 січня 2019 року на контрольних показниках 011326 кВт/г становить 4 182 грн 24 коп. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних становить 5 512 грн 54 коп., з якої: 4 182 грн 24 коп. - заборгованість за спожиту електричну енергію, 376 грн 75 коп. - 3 % річних, 953 грн 55 коп. - інфляційна складова. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2022 року позов ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 5 512 грн 54 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481 грн. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем електричної енергії, яку постачає ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», та не виконує неналежним чином свої зобов`язання щодо сплати за надані послуги. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Усачук О.І. подав апеляційну скаргу, у якій просить: скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач не є споживачем послуг постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 не зареєстрована за вказаною адресою з 30 вересня 1997 року. Відповідач проживала у квартирі АДРЕСА_2 , під час свого перебування у шлюбі з ОСОБА_2 , однак указаний шлюб було розірвано 23 листопада 1995 року, після чого, починаючи з 1997 року вона не проживала та не користувалася жодними комунальними послугами за цією адресою. Вказує, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_3 , та споживає усі комунальні послуги саме за цією адресою. Від представника ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» - адвоката Гаєвої Ю.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відзив обґрунтовано тим, що за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , а для споживання електроенергії новий най час (власник) квартири або іншого об`єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, які були фактично отримані та використані. Ані відповідач ані інші споживачі не зверталися для переоформлення особового рахунку за адресою: АДРЕСА_1 , що унеможливлює позивачу встановити, хто є споживачем електричної енергії. Вказує, що у зв`язку із запровадженням воєнного стану у ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» не має можливості самостійно отримати інформацію щодо зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 , а за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 07 червня 2023 року інформація щодо власника указаної квартири відсутня. Зазначає, що до апеляційної скарги додані копії квитанції про оплату за спожиту електричну енергію на банківські реквізити ТОВ «Київські енергетичні послуги», про оплату коштів за комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_3 , які не мають відношення до предмету спору у цій цивільній справі. За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке. Судом установлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно з випискою за особовим рахунком № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 за адресою споживання електроенергії: АДРЕСА_1 ,заборгованість станом на грудень 2021 року становить 4 182 грн 24 коп. (а.с. 13-21). Період заборгованості, питання про стягнення якої порушується ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі», у позові не зазначено, але з виписки за особовим рахунком № НОМЕР_1 вбачається, що з січня 2003 року по вересень 2006 року сальдо нараховане не було, а з жовтня 2006 року по грудень 2021 року сальдо нараховувалося та у кінці періоду - у грудні 2021 року становило 4 182 грн 24 коп. Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади від 02 квітня 2023 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , дата реєстрації: 07 жовтня 1997 року (а.с. 52). З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 10 квітня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 належить частини квартири за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 56-57). Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано 23 листопада 1995 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с. 59). Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 07 червня 2023 року відомості щодо власника квартири за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні (а.с. 113). Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Пунктом 84 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що споживач - це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання. Відповідно до частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Тобто обов`язок оплачувати за електричну енергію у строки, встановлені договором або законом, покладений саме на споживача таких послуг. За змістом статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг, що виникають зокрема у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Враховуючи викладене, відповідачем у справі про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію має бути споживач, на якого покладений законом обов`язок здійснення оплати житлово-комунальних послуг, яким у свою чергу є особа, визначення якій надано у пункті 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Вибір відповідача у справі є правом позивача. Відповідачем у цій справі позивач зазначив ОСОБА_1 . На підтвердження позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію за спірний період, заявлених до ОСОБА_1 , позивачем надано: виписку за особовим рахунком № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 за адресою споживання електроенергії: АДРЕСА_1 ; наряди на виконання робіт з відключення в електроустановках № № 42097, 32651. При цьому позивачем не надано доказів на підтвердження тих обставин, що за вказаною адресою проживає саме ОСОБА_1 і заборгованість за спожиті комунальні послуги за вказаною адресою виникла саме з вини відповідача у справі, також не надано доказів, коли та на підставі яких документів було відкрито особовий рахунок для оплати комунальних послуг на ім`я відповідача та хто зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . В апеляційній скарзі представник позивача посилається на те, що за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 07 червня 2023 року інформація щодо власника указаної квартири відсутня, а у зв`язку із запровадженням воєнного стану у ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» немає можливості самостійно отримати інформацію щодо зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 . З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції, на виконання вимог частини 6 статті 187 ЦПК України, 03 червня 2022 року перед вирішенням питання про відкриття провадження у справі направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 (а.с. 34). Однак, не отримавши відповідь на указаний запит, суд першої інстанції того ж дня постановив ухвалу про відкриття провадження у цій справі. Відповідь органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутня. Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України). Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 статті 76 ЦПК України). Відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , з 07 жовтня 1997 року, що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади від 02 квітня 2023 року. Саме по собі зазначення ОСОБА_1 в особовому рахунку за адресою споживання електроенергії: АДРЕСА_1 , з урахуванням того, що відповідач з 07 жовтня 1997 року за указаною адресою не зареєстрована, не може вважатися належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом того, що вона є споживачем та до неї можуть бути заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, надані за цією адресою. У зв`язку з цим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію є помилковими. Обставини щодо наявності та розміру заборгованості за послуги щодо постачання електроенергії, які надавалися за адресою: АДРЕСА_1 , апеляційним судом не встановлюються та не перевіряються, оскільки недоведеність того, що відповідач у справі є споживачем послуг, які постачає позивач до квартири за указаною адресою, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 31 серпня 2022 року ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи. Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Щодо судових витрат. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки, апеляційна скарга підлягає задоволенню, то наявні підстави для стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 721 грн 50 коп. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Усачука Олексія Івановича задовольнити. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2022 року скасувати з ухваленням нового судового рішення. Позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - залишити без задоволення. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 721 грн 50 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий Г.І. Мостова Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська