Постанова 4824 № 757/64243/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 757/64243/21-ц Головуючий у 1 інстанції: Остапчук Т.В. Провадження №22-ц/824/1029/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р. 27 лютого 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Гаращенка Д.Р. суддів Олійника В.І., Сушко Л.П., при секретарі Дуб С.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року в справі за позовом Печерської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про визнання недійсним ордеру на жилу площу в гуртожитку,- ВСТАНОВИВ: В листопаді 2021 року Печерська районна в місті Києві державна адміністрація звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про визнання недійсним ордеру на жилу площу в гуртожитку. Просить визнати недійсним ордер на жилу площу в гуртожитку від 14.07.2021 року № 678, виданий ОСОБА_1 (паспорт серія та номер: НОМЕР_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на кімнату АДРЕСА_1 площею 17,6 кв.м. Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.07.2021 року Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією було видано ОСОБА_1 ордер № 678 на жилу площу в гуртожитку на кімнату № НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 площею 17, 6 кв.м. Ордер виданий Печерською райдержадміністрацією на підставі рішення Київської міської ради від 24.05.2012 № 596/7933 «Про приватизацію жилих приміщень у гуртожитках міста Києва», яким делеговано районним в місті Києві державним адміністраціям право видачі ордерів на жилі приміщення в гуртожитках мешканцям, які постійно в них проживають, зареєстровані та перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов. 29.09.2021 року ОСОБА_1 подані до ЦНАП Печерського району документи на приватизацію кімнати АДРЕСА_1 . При опрацюванні документів Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Печерської райдержадміністрації було встановлено, що приміщення, про яке йдеться, знаходиться в гуртожитку на самочинно збудованому мансардному поверсі, який не прийнято в експлуатацію. 19.10.2021 року на засіданні Органу приватизації державного житлового фонду Печерської районної в місті Києві державної адміністрації було винесено рішення про відмову в приватизації кімнати АДРЕСА_1 . Якщо б Печерській райдержадміністрації було відомо, що ОСОБА_1 мешкає в приміщенні на самочинно збудованому мансардному поверсі, не прийнятому в експлуатацію, таке розпорядження прийнято не було б. Оскільки мають місце подання ОСОБА_1 не відповідних дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, неправомірні дії службових осіб КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також порушення порядку і умов надання жилих приміщень, враховуючи, що виданий ордер не може породити наслідків у вигляді приватизації житла просить суд задовольнити їх та визнати недійсним ордер на жилу площу в гуртожитку від 14.07.2021 року № 678, виданий ОСОБА_1 на приміщення самочинно збудованого поверху, який не прийнятий в експлуатацію. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року позов задоволено. Визнано недійсним ордер на жилу площу в гуртожитку від 14.07.2021 року №678, виданий ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на кімнату АДРЕСА_1 площею 17,6 кв.м. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Печерської районної в місті Києві державної адміністрації судовий збір в розмірі 2270 грн. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, 25 липня 2023 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції повністю прийняв всі доводи позивача та безпідставно відхилив доводи відповідача, не надавши обґрунтування такому рішенню. Судом було зазначено, як вказував позивач, що Печерській райдержадміністрації на момент видачі спірного ордеру не було відомо про обставину, що має вирішальне значення, а саме, про відсутність у приміщення статусу - житлова кімната, оскільки мансардний поверх, на якому приміщення розміщено, збудовано самочинно і не прийнято в експлуатацію. Якщо б Печерській райдержадміністрації було відомо, що ОСОБА_1 мешкає в приміщенні на самочинно збудованому мансардному поверсі, не прийнятому в експлуатацію, таке розпорядження прийнято не було б. Проте такі твердження позивача, що нібито не було відомо про статус приміщення, що позивач не був про це обізнаний повністю спростовується матеріалами справи та висновками, які робились відповідними органами, в тому числі самим позивачем. При цьому судом встановлено, що мають місце неправомірні дії службових осіб КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також порушення порядку і умов надання жилих приміщень, оскільки ордер був виданий ОСОБА_1 на приміщення самочинно збудованого поверху, який не прийнятий в експлуатацію. Тому приміщення кімнати не вважається жилим на яке може бути виданий ордер. Проте позивач не звертався з відповідними вимогами до комунального підприємства, не визначив його як відповідача, тощо. Отже, позивач вважав, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» не порушувала жодних його прав. Крім того, громадянин не повинен відповідати за неправомірні чи інші невірні дії самого державного органу чи органу місцевого самоврядування. Адже кожна особа покладається та розраховує, що вказані органи діють виключно на підставі закону та в межах своїх повноважень. Ризик будь-якої помилки державного органу влади має покладатися на саму державу і помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавлених осіб (рішення ЄСПЛ у справах «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, від 13 грудня 2007 року та «Трґо проти Хорватії» (Trgo v.Croatia), заява № 35298/04, пункт 67, від 11 червня 2009 року). Відзиву подано не було. У судовому засіданні адвокат Міхо К.В. - представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати. Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи по суті, причини неявки суду не повідомили. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд прийшов до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що гуртожиток за адресою: АДРЕСА_2 , переданий до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.11.2012 № 2131 «Про затвердження актів приймання-передачі відомчого житлового фонду ПАТ «ХК «Київміськбуд» в комунальну власність територіальної громади міста Києва до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій». 14.07.2021 року Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією було видано ОСОБА_1 ордер № 678 на жилу площу в гуртожитку на кімнату АДРЕСА_1 площею 17, 6 кв.м в м.Києві. Ордер виданий Печерською райдержадміністрацією на підставі рішення Київської міської ради від 24.05.2012 № 596/7933 «Про приватизацію жилих приміщень у гуртожитках міста Києва», яким делеговано районним в місті Києві державним адміністраціям право видачі ордерів на жилі приміщення в гуртожитках мешканцям, які постійно в них проживають, зареєстровані та перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов. Питання надання ордерів на займані мешканцями гуртожитків жилі приміщення районним в місті Києві державним адміністраціям необхідно розглядати попередньо на громадських комісіях з житлових питань за участю представників гуртожитків. Ордер видається за наявності 3 умов: постійне проживання, реєстрація місця проживання і перебування на квартирному обліку. Цей ордер надає підстави для приватизації жилого приміщення відповідно до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». Станом на 14.07.2021 (дату видачі ордеру) питання видачі ордеру ОСОБА_1 було розглянуто 22.06.2021 на засіданні громадської комісії з житлових питань при Печерській райдержадміністрації, а також на підставі представлених ОСОБА_1 і КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» документів, був зроблений висновок про наявність 3х умов, про які йдеться у рішенні Київради від 24.05.2012 року № 596/7933. Відповідно до статті 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» громадяни та члени їхніх сімей, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до цього Закону за рішенням місцевої ради. 29.09.2021 року ОСОБА_1 подані до ЦНАП Печерського району документи на приватизацію кімнати АДРЕСА_1 . Позивач вказував, що при опрацюванні документів Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Печерської райдержадміністрації було встановлено, що приміщення, кімнати АДРЕСА_1 , знаходиться в гуртожитку на самочинно збудованому мансардному поверсі, який не прийнято в експлуатацію. 19.10.2021 року на засіданні Органу приватизації державного житлового фонду Печерської районної в місті Києві державної адміністрації було винесено рішення про відмову відповідачці в приватизації кімнати АДРЕСА_1 . Представник відповідача вказував, що відповідачем не оскаржувалася відмова в приватизації. Печерською райдержадміністрацією вивчені матеріали облікової справи (справи квартирного обліку) гр. ОСОБА_1 і встановлено, що для зарахування на квартирний облік ОСОБА_1 було подано Довідку ф.3, від 02.03.2016 № 743, видану ЖЕД «Печерськжитло» КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» про реєстрацію родини ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 жилою площею 17,6 кв. м , гурт, та копію стор. 13 паспорту громадянина України ОСОБА_1 , на якій зазначено, що місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 . Вказані обставини і дали підстави райдержадміністрації прийняти на квартирний облік за місцем проживання ОСОБА_1 , як таку, що проживає в гуртожитку (розпорядження від 25.04.2012 року № 213). Позивач посилається , що якщо б Печерській райдержадміністрації було відомо, що ОСОБА_1 мешкає в приміщенні на самочинно збудованому мансардному поверсі, не прийнятому в експлуатацію, таке розпорядження прийнято не було б. Також для видачі ордеру було надано акт перевірки житлових умов заявника від 25.06.2021, складеного працівниками ЖЕД «Печерськжитло» КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва», про те, що ОСОБА_1 проживає в кім. 155 на мансарді, жилою площею 17, 6 кв. м в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 . Печерській райдержадміністрації на момент видачі спірного ордеру не було відомо про обставину, що має вирішальне значення, а саме, про відсутність у приміщення статусу - житлова кімната, оскільки мансардний поверх, на якому приміщення розміщено, збудовано самочинно і не прийнято в експлуатацію. Відповідно до технічного паспорту на гуртожиток АДРЕСА_2 (замовник технічної інвентаризації - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва»), виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації 29.07.2013 року, самочинно добудовано мансардний поверх, група приміщень 6 (до якої входить і приміщення 155). Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що мають місце неправомірні дії службових осіб КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також порушення порядку і умов надання жилих приміщень, оскільки ордер виданий ОСОБА_1 на приміщення самочинно збудованого поверху, який не прийнятий в експлуатацію. Тому приміщення кімнати 155 не вважається жилим на яке може бути виданий ордер. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Частиною другою статті 58 ЖК України передбачено, що ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Статтями 58, 59 ЖК України визначені підстави і порядок видачі ордера та визнання ордера на жиле приміщення недійсним. Зокрема, ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень. Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі. Отже, ордер на жиле приміщення визнається судом недійсним у випадку, коли при вирішенні питання про надання жилого приміщення мали місце: неправомірні дії службових осіб; було порушено порядок та умови їх надання і такий позов заявлений до суду не пізніше трьох років з дня видачі ордера. Згідно зі статтею 117 ЖК України у разі визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. У випадках визнання ордера на жиле приміщення недійсним з інших підстав, крім випадку, передбаченого частиною першою цієї статті, громадяни, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Кривіцька і Кривіцький проти України" (Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine, заява № 30856/03) поняття "житло" не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв`язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у право на житло. Предметом спору у цій справі є кімната № НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 площею 17, 6 кв.м в м.Києві. Відповідно до технічного паспорту на гуртожиток АДРЕСА_2 (замовник технічної інвентаризації - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва»), виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації 29.07.2013 року, було самочинно добудовано мансардний поверх, група приміщень 6 (до якої входить і приміщення 155). Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку стосовно того, що мають місце неправомірні дії службових осіб КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також порушення порядку і умов надання жилих приміщень, оскільки ордер виданий ОСОБА_1 на приміщення самочинно збудованого поверху, який не прийнятий в експлуатацію. Тому приміщення кімнати 155 не вважається жилим на яке може бути виданий ордер, а отже не може породити наслідків у вигляді приватизації житла. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу і спростовані зібраними у справі доказами та не впливають на правильність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому його слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 червня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту виготовлення повної постанови. Повний текст виготовлено 05 березня 2024 року. Головуючий Д.Р. Гаращенко Судді Л.П. Сушко В.І. Олійник