Постанова 4815 № 565/2130/23

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 березня 2024 року м. Рівне Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 29 січня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- в с т а н о в и в : Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 29 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Не погодившись із постановою суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв`язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою. Вважає, що його необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не виконував функції водія, адже він знаходився в автомобілі, який буксирувався через те, що перебував у технічно несправному стані. Просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити. У судове засідання правопорушник та його адвокат не з"явилися. Підтримуючи доводи апеляційної скарги, просять розглянути справу за їх відсутності. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. _______________________________________________________________________________________________________________________ Справа №565/2130/23 Суддя в суді І інстанції Бренчук Г.В. Провадження № 33/4815/189/24 Суддя в апеляційній інстанції Шимків С.С. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Судом встановлено, що 02 грудня 2023 року о 14 год. 40 хв., в м. Вараш, по вул. Рівненська, ОСОБА_1 керував транспортним засобом "ВАЗ 21114", р.н. НОМЕР_1 , що буксирувався, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів та проведення такого огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим допустив порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується актом відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, направленням водія на огляд до медичного закладу, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції. Досліджений відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції відображає із достатньою повнотою обставини, за яких патрульні пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився від огляду на місці зупинки автомобіля та в медичному закладі, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційним судом не встановлено об`єктивних причин відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння та обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно нього та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення. Доводи ОСОБА_1 , що його необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не виконував функції водія, адже перебував в автомобілі, який буксирувався, у зв`язку з технічною несправністю, є необґрунтованими. З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем, який буксирувався. Разом з цим, дана обставина не свідчить про те, що такий автомобіль не є учасником дорожнього руху і не звільняє його водія від обов`язку дотримуватися правил дорожнього руху та відповідальності за ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №172540 від 02 грудня 2023 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, направленням водія на такий огляд до медичного закладу, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції на CD-диску. Факт вчинення вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень. Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування відсутні. На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП,Рівненський апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 29 січня 2024 року без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду Шимків С.С.