Постанова Вінницький апеляційний суд № 930/3032/23

Справа № 930/3032/23 Провадження № 22-ц/801/528/2024 Категорія: 101 Головуючий у суді 1-ї інстанції Царапора О. П. Доповідач:Сало Т. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 березня 2024 рокуСправа № 930/3032/23м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Берегового О.Ю., Ковальчука О.В., секретар Луцишин О.П., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2023 року, ухвалене суддею Царапорою О.П. в м. Немирові, повне рішення складено 17 листопада 2023 року, в цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Ладижинська міська рада, про встановлення факту родинних відносин, встановив: У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Чуків Немирівського району Вінницької області, останнє місце проживання: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її двоюрідним дядьком. Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її двоюрідний дядько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно. Вона, як двоюрідна племінниця, є спадкоємцем після смерті свого дядька ОСОБА_3 .. Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає. Заявником протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_3 подано заяву про прийняття спадщини до Другої тростянецької державної нотаріальної контори. Однак, нотаріус, переглянувши всі додані заявником документи для прийняття спадщини, відмовилась видавати їй свідоцтво про право на спадщину через недостатність документів, що підтверджують родинні відносини заявника із померлим та запропонувала в усній формі звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин із покійним ОСОБА_3 .. Встановлення зазначеного факту має для заявника юридичне значення, оскільки впливає на оформлення спадщини. Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2023 року заяву задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Чуків Немирівського району Вінницької області, останнє місце проживання: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є двоюрідним дядьком ОСОБА_2 .. Не погодившись із вказаним рішенням ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення про залишення заяви ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту без розгляду. У скарзі зазначає, що рішення суду стосується його прав та інтересів, оскільки факт родинних відносин встановлювався з метою реалізації ОСОБА_1 своїх спадкових прав. Суд розглянув справу лише через десять днів після її надходження до суду, не перевіривши всіх обставин, зокрема, не витребував копію спадкової справи до майна померлого. У випадку дослідження судом спадкової справи було б встановлено, що він також є спадкоємцем до майна померлого, якого суд мав би залучити та залишити заяву ОСОБА_2 без розгляду через наявність спору про право. У письмових поясненнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_4 .. У судове засідання, призначене на 05 березня 2024 року, учасники справи не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином. 05 березня 2024 року представник ОСОБА_2 адвокат Шеремет Г.А. засобами електронного зв`язку (на електронну адресу) подала заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні Немирівського районного суду Вінницької області по справі №930/1191/22. Відповідно до положень ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року №3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», який був розроблений для запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями. Статтею 14 ЦПК України, зокрема, передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. У частинах шостій, восьмій цієї статті зазначено, що адвокати реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Частинами п`ятою, шостою статті 43 ЦПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Встановлено, що заява про відкладення розгляду справи надіслана адвокатом на електронну пошту суду апеляційної інстанції. Адвокат Шеремет Г.А. могла подати клопотання про відкладення розгляду справи: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету). Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 183 ЦПК України. Відповідно до пункту першого частини першої статті 183 ЦПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, в тому числі, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Згідно з частиною другою статті 183 ЦПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. У частині четвертій цієї статті закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. Враховуючи наведене, заява адвоката Шеремет Г.А. про відкладення розгляду справи підлягає залишенню без розгляду, оскільки вона надіслана не за допомогою підсистеми «Електронний суд». Відтак, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність належно повідомлених учасників справи. Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав. У пункті 8 частини першої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), на справедливий судовий розгляд, до якого також відноситься і право апеляційного оскарження. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. У силу ч. 1 ст. 352 ЦПК України особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Вказана норма права визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у такій справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Водночас судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження. Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду. У постанові Верховного Суду від 27 серпня 2020 року у справі№127/26512/16 (провадження № 61-47768св18) вказано, що у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті. В той же час відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Отже, у разі якщо апеляційний суд встановить, що судовим рішенням вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, що не були залучені до участі у справі, це є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. У даній справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Ладижині Гайсинського району Вінницької області помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16 грудня 2022 року (а.с.8). Звертаючись до суду із заявою ОСОБА_2 просила встановити юридичний факт, а саме що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її двоюрідним дядьком. Встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_3 потрібно ОСОБА_2 для прийняття спадщини після його смерті. Звертаючись до суду із апеляційною скаргою ОСОБА_1 зазначив, що він в межах визначеного законом строку прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, відтак вважає, що встановлення судом факту родинних відносин впливає на його права, як спадкоємця. Під час апеляційного перегляду справи апеляційним судом з Другої тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області було витребувано копію спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .. Спадкова справа №124/2023 заведена 12 червня 2023 року за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини. У вказаній заяві ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , який постійно проживав з ним. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема квартиру АДРЕСА_2 . Вказав також, що він був пов`язаним із ОСОБА_3 спільним побутом, вони мали спільні права та обов`язки, а тому він є спадкоємцем четвертої черги за законом. Крім того, 15 червня 2023 року до Другої тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області від ОСОБА_2 надійшла заява, в якій вона зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її дядько ОСОБА_3 . На день смерті дядька залишилося спадкове майно, яке вона приймає. Повідомила, що крім неї у померлого інших спадкоємців, передбачених ст. 1261-1266 ЦК Україна немає. З доданої до апеляційної скарги копії постанови завідувача Другою тростянецькою державною нотаріальною конторою №821/02-31 від 05.12.2023 встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , через те, що ОСОБА_1 не надав документів, які підтверджують родинний зв`язок з померлим. Листом завідувача Другою тростянецькою державною нотаріальною конторою №870/02-14 від 29.12.2023 ОСОБА_1 повідомлено, що із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 звернулась інша спадкоємиця, яка її вчасно прийняла, подавши заяву до нотаріальної контори та встановила факт родинних зв`язків із ОСОБА_3 в судовому порядку. Зазначено, що ОСОБА_1 також заявив про свої права на майно ОСОБА_3 , проте не надав документів, які посвідчують факт родинних відносин з померлим. Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 26 січня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю не менше, як п`ять років до часу відкриття спадщини, та відкрито провадження в цивільній справі №135/102/24. Із вказаного слідує, що як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 протягом шести місяців з часу відкриття спадщини звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. При цьому, ОСОБА_1 у судовому порядку встановлює факт проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, пред`явивши до ОСОБА_2 відповідний позов. Судове рішення про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_3 та між ОСОБА_2 є підставою виникнення в останньої права на ту саму спадщину, на яку претендує ОСОБА_1 .. Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України). У п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України зазначено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта цієї статті). Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення у порядку окремого провадження є те, що розгляд такої заяви не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ в порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умови, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. Таким чином, факт, який просить встановити заявник, не може бути встановлений в порядку окремого провадження, оскільки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які претендують на отримання однієї і тієї ж спадщини, вбачається спір щодо отримання у власність спадкового майна, а відтак спір про право на майно підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Залишення заяви ОСОБА_2 без розгляду не позбавляє заявника права звернутися до суду для вирішення цього питання в порядку позовного провадження на загальних підставах, залучивши до участі у справі ОСОБА_1 , який заявляє про право на спадщину після померлого ОСОБА_3 .. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права. Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про залишення заяви ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин без розгляду. У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 805,20 грн. Керуючись ст. 367, 374, 367, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2023 року скасувати, ухвалити нове. Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа Ладижинська міська рада, про встановлення факту родинних відносин - залишити без розгляду. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 805 (вісімсот п`ять) гривень 20 копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Т.Б. Сало Судді О.Ю. Береговий О.В. Ковальчук