Постанова Дніпровський апеляційний суд № 185/10782/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2739/24 Справа № 185/10782/23 Суддя у 1-й інстанції - Юдіна С. Г. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 березня 2024 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я на виробництві, - В С Т А Н О В И Л А: У серпні 2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бутенко О.А. звернулася до суду з позовом до ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я на виробництві. В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бутенко О.А. посилалася на те, що позивач ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля в шкідливих умовах праці 14 років 4 місяці 22 дні. На підставі акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 05 грудня 2014 року позивачу було встановлено професійне захворювання: радикулопатія поперекова-крижова L5, S1, переважно справа і шийна С5-С6, переважно справа, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами, з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигяді двостороннього плечолопаткового періартрозу (ПФС другого ступеня), періартрозу ліктьових (ПФ першого-другого ступеня) і остеоартроз в поєднанні з періартрозом колінних (ПФ-першого-другого ст.) суглобів. 2) хронічне обструктивне захворюванням легень першої стадії (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.. Легенева недостатність першого ступеня. 3) нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху). Згідно з п.13, Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 05 грудня 2014 року, до шкідливих умов праці позивача відносяться пил, фізичне перенавантаження, шум. Згідно з п.16 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання професійне захворювання виникло в результаті тривалої дії шкідливих факторів виробничого середовища на організм робочого, та у результаті виконання важкої фізичної праці. Причинами виникнення професійного захворювання позивача (п.17 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання): рівень фізичного перевантаження: робоча поза вимушена на четвереньках впродовж 80% змінного часу, маса вантажу, що постійно підіймається перемішується вручну 40 кг, фізичне динамічне навантаження при загальному навантаженні за участю м?язів рук, тулуба, ніг до 90000 кг/м, величина статичного навантаження за зміну двома руками за участю мязів тулуба та ніг становить до 100000 кг/м. Запиленість повітря робочої зони: в концентрації 173,04 мг/м3 при ГДК 4,0 мг/м3, дія впродовж 90% змінного часу. Еквівалентний рівень шуму: 92 дБ при ГДР 80дБ. Комісією з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання було встановлено, що через тривалий час роботи в умовах дії шкідливих факторів та у результаті виконання важкої фізичної праці позивач ОСОБА_1 втратив своє здоров?я та працездатність і набув професійне захворювання. 16 липня 2014 року позивача ОСОБА_1 було звільнено, у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я. За довідками МСЕК від 13 січня 2015 року серії 12 ААА №004248 позивачу була первинно встановлена втрата професійної працездатності та за довідкою МСЕК серії 12 AAA №063602 повторно встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 60% (з яких: 45% - радикулопатія з ДПЛ, 10% - ХОЗЛ, 5% - тугоухість) та третя група інвалідності безстроково. Відповідно до рекомендацій МСЕК позивач потребує медикаментозне та санаторне лікування, корсет, рекомендовано лікування у невролога, травматолога, пульмонолога, лор лікарів. Позивач вважає, що з вини підприємства відповідача ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля, яке не створило безпечних умов праці, позивач втратив своє здоров`я та йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач відчуває стійкий біль та обмеженість рухів у шийному і поперековому відділах хребта з іррадіацією в праву руку та ногу, порушену ходу, біль в плечових, ліктьових і колінних суглобах, обмеження рухів та хрускіт в них, заніміння кінцівок, переважно правих, задишку при фізичному навантаженні, кашель з відходженням слизового мокротиння, загальну слабкість, зниження слуху. Настання негативних змін у житті позивача, окрім неможливості відновлення його стану здоров?я, який він мав до виникнення професійного захворювання, обумовлене істотним погіршенням психологічного аспекту життя позивача. Через хворобу позивач ОСОБА_1 втратив роботу, оскільки йому було заборонено працювати в шкідливих умовах праці. Не може належним чином слідкувати за побутом вдома, самостійно виконувати різні дії, які потребують фізичного навантаження у господарстві, це доводиться робити його близьким особам, що викликає неприхований осуд з боку оточуючих. Внаслідок набутого професійного захворювання, систематично виникає необхідність отримання медичної допомоги. Позивач ОСОБА_1 постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Тому, позивач, вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у позивача хронічного професійного захворювання. На підставі викладеного представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бутенко О.А. просила суд стягнути з ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я на виробництві у розмірі 241200 грн. без урахування утримань з цієї суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Судові витрати покласти на відповідача. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2023 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я на виробництві. Стягнуто з ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я 120 000 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля на користь держави судовий збір у розмірі 1200 грн. В апеляційній скарзі ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля просять рішення суду від 22 листопада 2023 року змінити, зменшив розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача у зв`язку з ушкодженням здоров`я до 60000 грн., та відповідно судового збору на користь держави до 1073 грн.60коп, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст.43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Згідно ст. 4 Закону України Про охорону праці, державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Статтею 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Відповідно до вимог статті 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку. Згідно статті 237-1 КЗпП України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом. У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року №20-рп/2008, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця). За таких обставин, з огляду на вищезазначені норми Законів, судом встановлено що позивачу спричинено моральну шкоду, у зв`язку з ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у позивача хронічного професійного захворювання. Право на компенсацію за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення йому стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії (дана правова позиція знайшла своє відображення в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року по справі № 6-3149цс15). У справі встановлено, позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля. 16 липня 2014 року позивач ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади за п.2 ст.40 КЗпП України у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі через стан здоров`я (а.с.17-21). 05 грудня 2014 року начальником Павлоградського міськрайонного Управління Головного управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області затверджено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 (а.с. 14). Відповідно до п.13 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 05 грудня 2014 року висновок про наявність шкідливих умов праці: пил, фізичне перенавантаження, шум. Згідно з п.14 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 05 грудня 2014 року позивачу ОСОБА_1 встановлено діагноз: радикулопатія поперекова-крижова L5, S1, переважно справа і шийна С5-С6, переважно справа, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами, з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигяді двостороннього плечолопаткового періартрозу (ПФС другого ступеня), періартрозу ліктьових (ПФ першого-другого ступеня) і остеоартроз в поєднанні з періартрозом колінних (ПФ-першого-другого ст.) суглобів. 2) хронічне обструктивне захворюванням легень першої стадії (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.. Легенева недостатність першого ступеня. 3) нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху). Відповідно до п.16 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 05 грудня 2014 року професійне захворювання виникло за таких обставин: в наслідок тривалої дії шкідливих факторів виробничого середовища на організм робочого та у результаті виконання важкої фізичної праці. Згідно з п.17 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 05 грудня 2014 року причина виникнення професійного захворювання: рівень фізичного перевантаження: робоча поза вимушена «на четвереньках» впродовж 80% змінного часу, маса вантажу, що постійно підіймається перемішується вручну 40 кг, фізичне динамічне навантаження при загальному навантаженні за участю м?язів рук, тулуба, ніг до 90000 кг/м, величина статичного навантаження за зміну двома руками за участю мязів тулуба та ніг становить до 100000 кг/м. Запиленість повітря робочої зони: в концентрації 173,04 мг/м3 при ГДК 4,0 мг/м3, дія впродовж 90% змінного часу. Рівень еквівалентного шуму: 92 дБ при ГДР 80дБ. Відповідно до довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серія 12ААА № 004248 від 13 січня 2015 року позивачу ОСОБА_1 первинно встановлено 60 % втрати працездатності, з них: 45 % - радикулопатія; 10% - хронічне обструктивне захворювання легень; 5% - туговухість з 30 грудня 2014 року по 01 січня 2016 року (а.с. 22) Довідкою МСЕК до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 10ААГ № 017512 від 13 січня 2015 року ОСОБА_1 встановлена первинно третю групу інвалідності з 30 грудня 2014 року до 01 січня 2016 року. Причина інвалідності професійне захворювання. Протипоказано важкий фізичний труд, підземні види праці. Рекомендовано легка підсобна праця, нагляд та лікування у ортопеда-травматолога, невропатолога, пульмонолога, ЛОР, стаціонарне лікування. (а.с. 23) Довідкою МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серія 12ААА № 063602 від 14 січня 2021 року позивачу ОСОБА_1 повторно встановлено 60 % втрати працездатності, з них: 45 % - радикулопатія; 10% - хронічне обструктивне захворювання легень; 5 % - туговухість. (а.с. 25) Довідкою МСЕК до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ № 129492 від 14 січня 2021 року позивачу ОСОБА_1 встановлена повторно з 01 січня 2021 року третя група інвалідності безстроковою. Причина інвалідності професійне захворювання. Протипоказана робота в умовах дії пилу, шуму, важкої фізичної праці, несприятливого мікроклімату, підземно. Рекомендовано нагляд і лікування у невролога, травматолога, пульмонолога, ЛОР, стаціонарне лікування. (а.с. 24) Таким чином, внаслідок тривалої дії шкідливих факторів на робочому місці позивач ОСОБА_1 втратив професійну працездатність, має інвалідність третьої групи, втратив 60% за профзахворюваннями професійної працездатності, що порушило його звичайний спосіб життя. Позивач постійно відчуває стійкий біль та обмеженість рухів у шийному і поперековому відділах хребта з іррадіацією в праву руку та ногу, порушену ходу, біль в плечових, ліктьових і колінних суглобах, обмеження рухів та хрускіт в них, заніміння кінцівок, переважно правих, задишку при фізичному навантаженні, кашель з відходженням слизового мокротиння, загальну слабкість, зниження слуху. Настання негативних змін у житті позивача, окрім неможливості відновлення його стану здоров?я, який він мав до виникнення професійного захворювання, обумовлене істотним погіршенням психологічного аспекту життя позивача. Через хворобу позивач ОСОБА_1 втратив роботу, оскільки йому було заборонено працювати в шкідливих умовах праці. Не може належним чином слідкувати за побутом вдома, самостійно виконувати різні дії, які потребують фізичного навантаження у господарстві. Внаслідок набутого професійного захворювання, систематично виникає необхідність отримання медичної допомоги. Позивач ОСОБА_1 постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху. Все це негативно позначається на душевному та фізичному станах позивача. На даний час самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає позивачу душевного болю та страждань. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. 23 травня 2020 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів податком на доходи фізичних осіб, внесені Законом України від 16 січня 2020 року 466-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві. Згідно підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Право позивача на відшкодування моральної шкоди відповідачем виникло з дня первинного встановлення йому висновком МСЕК стійкої втрати працездатності 13 січня 2015 року. Отже, ОСОБА_1 встановлено трудове каліцтво у період перебування у трудових відносинах з відповідачем ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля 13 січня 2015 року - дата встановлення непрацездатності у період роботи у відповідача, тобто до набрання чинності нової редакції ст.164.2.14 Податкового кодексу України Таким чином, враховуючи глибину фізичних та моральних страждань позивача, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у буденному житті, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 120000 грн. без утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів. Доводи апеляційної скарги ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля стосовно неповного з`ясування судом обставин у справі незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними. Доводи апеляційної скарги ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля про наявність підстав для зменшення розміру відшкодування моральної шкоди до 60 000 грн. є необґрунтованими належними доказами у справі. Приведені в апеляційних скаргах інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля залишити без задоволення. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2023 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 06 березня 2024 року. Головуючий суддя І.А.Єлізаренко Судді Т.П.Красвітна О.В.Свистунова