Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/6942/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/6942/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Окис Т.О. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 04 березня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, стягнення коштів, В С Т А Н О В И В : у березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168 (далі Постанова №168) у розмірі 100000 гривень за жовтень 2022 року, у зв`язку з безпосередньою участю у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України та стягнення такої винагороди. На обґрунтування позовних вимог зазначено, що проходив військову службу в Збройних Силах України та був зарахований до списків особового складу В/ч НОМЕР_1 . У період з 08 серпня 14 листопада 2022 року безпосередньо брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в селищі Дружба Донецької області. Зауважує, що за жовтень місяць 2022 року ні позивачу, ні іншим військовослужбовцям у складі батальйону, в якому він проходив службу, не ставилось жодного бойового завдання, яке він відмовився виконувати. Із наказом про призначення службового розслідування, так само як із наказом, прийнятим за наслідками такого розслідування, відповідач його не ознайомив. Зауважує, що наказ Міністра оборони України про порядок та умови виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, доведений телеграмою від 25 березня 2022 року №248/1298, не є джерелом права в розумінні Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не може застосовуватися, оскільки його положення обмежують встановлені законом права військовослужбовців на гідну заробітну плату. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, за жовтень 2022 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, за жовтень 2022 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації. Відповідно до наказу командира В/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07 травня 2022 року №114 позивача, призначеного наказом Командувача військ Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по особовому складу) від 04 травня 2022 року №30-рс на посаду стрільця-санітара 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 5 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону, який прибув для подальшого проходження військової служби із 1-го відділення Житомирського РТЦК та СП Житомирської області (м.Коростишів), з 07 травня 2022 року вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив для виконання службових обов`язків за посадою. Згідно довідки про безпосередню участь особи, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (додаток 6 до порядку) від 15 грудня 2022 року №4743 ОСОБА_1 у період з 08 серпня по 07 вересня 2022 року та з 16 вересня по 14 листопада 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. ІНФОРМАЦІЯ_2 командир 2 стрілецького батальйону підполковник ОСОБА_2 склав рапорт на ім`я командира частини про призначення службового розслідування по факту невиконання наказу командира В/ч НОМЕР_1 24 жовтня 2022 року військовослужбовцем військової служби за мобілізацією старшим сержантом ОСОБА_1 , який зареєстрований 27 жовтня 2022 року. Відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за №1503/31317 та на підставі рапорту підполковника ОСОБА_3 , командира 2 стрілецького батальйону від 27 жовтня 2022 року, наказом командира В/ч НОМЕР_1 від 27 жовтня 2022 року №4762 призначено проведення службового розслідування по факту невиконання наказу командира старшим сержантом ОСОБА_1 . Згідно пункту 3 цього наказу визначено, що проведення службового розслідування та дання акта здійснити до 25 листопада 2022 року. Наказом командира В/ч НОМЕР_1 від 30 листопада 2022 року №5861 продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом командира В/ч НОМЕР_1 від 27 жовтня 2022 року №4762, до 29 грудня 2022 року. 16 жовтня 2023 року за вхідним №5545 зареєстровано Акт проведення службового розслідування по факту не виконання наказу командира старшим сержантом ОСОБА_1 . На підставі зазначеного акта, 17 березня 2023 року наказом командира В/ч НОМЕР_1 (з основної діяльності) "Про результати службового розслідування по факту невиконання наказу командира старшим сержантом ОСОБА_1 " №745 командиру 2 стрілецького батальйону В/ч НОМЕР_1 наказано встановленим порядком подати рапорт про виплату додаткової винагороди за жовтень 2022 року старшому сержанту ОСОБА_1 , встановленої Постановою №168 на підставі підпункту 9.7 пункту 9 окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29, щодо врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168. Згідно листа В/ч НОМЕР_1 від 17 жовтня 2023 року №15253 рапорт командира 2 стрілецького батальйону про виплату додаткової винагороди за жовтень 2022 року старшому сержанту ОСОБА_1 не подавався, а наказ для виплати такої винагороди не видавався. Вважаючи дії по не проведенню нарахування і виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн відповідно до Постанови № 168 за жовтень 2022 року протиправними, ОСОБА_1 звернувся із цим позовом до суду. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості заявлених позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Згідно із ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закон України №2232-ХІІ), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Відповідно до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Відповідно до п.1 ст.9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Положеннями п.2-4 ст.9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Отже до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до пункту 1 Постанови №168, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). 07 липня 2022 року постановою Кабінету Міністрів України №793 до Постанови №168 внесено пункт 21, який підлягає застосуванню з 24 лютого 2022 року, згідно якого установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. До 01 лютого 2023 року порядок і умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України було визначено Міністром оборони України в Окремому дорученні №912/з/29 від 23 червня 2022 року, яке є обов`язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01 червня 2022 року. Абзацами 3, 4 пункту 3 Окремого доручення передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Пунктом 5 Окремого доручення закріплено виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини. У цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення). Отже, з огляду на зазначені положення, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Відповідно до пункту 6 Окремого доручення накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів. Згідно підпункту 9.7 пункту 9 Окремого доручення до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн не включаються військовослужбовці, які відмовились виконувати бойові накази (розпорядження) за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника). Даючи правову оцінку доводам апелянта щодо правомірності оскаржуваних дій, які полягають у невиплаті позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168, за жовтень 2022 року, колегія суддів зважає на таке. Матеріалами справи підтверджується, що наказом командира В/ч НОМЕР_1 (з основної діяльності) "Про результати службового розслідування по факту невиконання наказу командира старшим сержантом ОСОБА_1 " від 17 березня 2023 року №745 командиру 2 стрілецького батальйону В/ч НОМЕР_1 наказано встановленим порядком подати рапорт про виплату додаткової винагороди за жовтень 2022 року старшому сержанту ОСОБА_1 , встановленої Постановою №168 на підставі підпункту 9.7 пункту 9 окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29 щодо врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168. Станом на момент прийняття зазначеного наказу до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 (далі Порядок №260) внесено зміни, зокрема, Порядок №260 доповнено розділом XXXIV "Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану". Відповідно до п.п. 8 та 9 цього розділу, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини; керівника органу військового управління командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів. Станом на момент вирішення справи судом першої інстанції, командир 2 стрілецького батальйону В/ч НОМЕР_1 наказ командира частини від 17 березня 2023 року №745 не виконав та рапорт про виплату додаткової винагороди за жовтень 2022 року старшому сержанту ОСОБА_1 , встановленої Постановою №168, не подав. Стосовно посилання апелянта на те, що за невиконання наказу в жовтні місяці 2022 року за рапортом командира підрозділу, у листопаді 2022 року ОСОБА_1 було позбавлено (не включено) виплати додаткової винагороди, то колегія суддів наголошує, що за наслідками проведеного службового розслідування видано наказ від 17.03.2023 №745, яким на командира 2 стрілецького батальйону В/ч НОМЕР_1 покладено обов`язок подати рапорт про виплату додаткової винагороди за жовтень 2022 року старшому сержанту ОСОБА_1 , встановленої Постановою №168. Належних мотивів щодо невиконання наказу від 17.03.2023 №745 апеляційна скарга не містить, а відтак колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що саме бездіяльність посадових осіб В/ч НОМЕР_1 обумовила порушення права позивача на отримання додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168, а такому така бездіяльність є протиправною. Щодо вимоги позивача про стягнення з В/ч НОМЕР_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168 за жовтень 2022 року у розмірі 100000 грн, то суд апеляційної інстанції вказує на наступне. Як зазначено вище, додаткова грошова винагорода виплачується військовослужбовцям Збройних Сил України у збільшеному до 100000 грн розмірі, за певних умов, а саме: беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; перебувають безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби). Згідно Окремого доручення Міністра оборони від 23 червня 2022 року №912/з/29 та Порядку №260 документальним підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі є: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Позивачем до позовної заяви додано довідку про безпосередню участь особи, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (додаток 6 до порядку) від 15 грудня 2022 року №4743, згідно якої ОСОБА_1 у період з 08 серпня по 07 вересня 2022 року та з 16 вересня по 14 листопада 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Зазначена довідка складена згідно Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413. Однак, названих документ, згідно наведених вище положень Окремого доручення Міністра оборони від 23 червня 2022 року №912/з/29 та Порядку №260, не є таким, що підтверджує право на отримання додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168. Додатково слід врахувати, що згідно приписів пункту 1 Постанови №168 розмір додаткової грошової винагороди збільшеної до 100000 грн визначається пропорційно часу участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. При цьому, відповідач не заперечує факт участі позивача у зазначених діях, однак не надає інформації про час такої участі. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що для повного та об`єктивного вирішення спору, наявні підстави для прийняття рішення про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168, за жовтень 2022 року. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.