Постанова Західний апеляційний господарський суд № 907/784/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "22" лютого 2024 р. Справа №907/784/23 м.Львів Західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого - судді МАТУЩАКА О.І. суддів: ПЛОТНІЦЬКОГО Б.Д. СКРИПЧУК О.С. за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г. за участю представників сторін від: скаржника: Грищенко І.В. (адвокат); боржника: Ракущинець А.А. (адвокат); розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Таскомбанк, б/н від 30.11.2023 (вх.ЗАГС №01-05/3664/23 від 01.12.2023) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 13.11.2023 ( суддя Ремецькі О.Ф. ) у справі №907/784/23 за заявою: ОСОБА_1 , с. Пістрялово Мукачіського району Закарпатської області про неплатоспроможність фізичної особи ВСТАНОВИВ: Суть спору. Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Закарпатської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи. Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 13.11.2023 у справі №907/784/23 відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); увів процедуру реструктуризації боргів боржника відповідно до плану реструктуризації; затвердив план реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; увів мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника строком на 120 днів. Вказав, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: - зупинити стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів чи про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж; - зупинити нарахування неустойки (штраф, пеня), не застосовувати інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій; - зупинити перебіг позовної давності щодо вимог до боржника; - не застосовувати індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань боржника. Вказана ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_1 є майновим поручителем (іпотекодавцем) по кредитному договору. При цьому, суд зазначив, що в останньої наявний прострочений борг по вказаному договору, а також нею отримано повідомлення про погашення боргу. Вказане зумовлено наявністю позову до позичальника ОСОБА_1 у справі № 303/2591/23, яка перебуває на розгляді у Мукачівському міськрайонному суді. Відтак ОСОБА_1 може мати статус боржника відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи. Кредитор - Акціонерне товариство Таскомбанк, не погодився із постановленою ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, АТ Таскомбанк зазначило наступні обставини: - у ОСОБА_1 відсутнє невиконане своє грошове зобов`язання, строк виконання якого настав, оскільки укладений договір іпотеки, безпосередньо, не встановлює обов`язку боржнику сплатити на користь банку певну грошову суму. Отже, іпотечний договір не встановлює грошові зобов`язання боржника - ОСОБА_1 , а лише забезпечує грошові зобов`язання позичальника за кредитним договором - ОСОБА_2 ; - строк виконання грошового зобов`язання для майнового поручителя настає після спливу строку, встановленого у письмовій вимозі про усунення порушення або після пред`явлення позову до майнового поручителя про звернення стягнення на предмет іпотеки. Однак, на день відкриття провадження у справі про неплатоспроможність АТ «Таскомбанк» не пред`являв до майнового поручителя ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень основного зобов`язання та позову про звернення стягнення на предмет іпотеки. Посилання суду першої інстанції на обставини цивільної справи № 303/2591/23, яке перебуває на розгляду у Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області є необґрунтованими, оскільки у зазначеній справі АТ «Таскомбанк» пред`явив позовні вимоги до ОСОБА_1 як поручителя, а не майнового поручителя та повідомлення - вимогу про погашення боргу від 14.12.2022 було направлено ОСОБА_1 також як поручителю, а не майновому поручителю. Таким чином, у справі № 303/2591/23 не пред`являлися позовні вимоги до ОСОБА_1 , як майнового поручителя про звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому у неї не настав строк виконання грошового зобов`язання за кредитним договором. - боржник ОСОБА_1 не надала доказів (відомостей) про відсутність інших кредиторів, крім АТ «Таскомбанк», відомостей з Єдиного реєстру боржників, відомостей з державної виконавчої служби, що є відповідним порушенням абз. 1-3 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ; - не надано довідку про доходи від контролюючого органу, яка б підтверджувала відсутність у боржника доходів, за рахунок яких можливо було б здійснювати погашення наявної заборгованості перед кредитором. Натомість, згідно з поданими деклараціями, які була подані до органів ДПС, боржник, ОСОБА_1 , за 2020 рік мала дохід в сумі 720 000,00 грн, за 2021 - 670 000, 00 грн.; - в оскаржуваному рішенні суд визначив розмір відсоткової ставки 17,35 % (14,35 % +3%), що не відповідає поданому змісту плану реструктуризації боржника ОСОБА_1 . Так, у плані реструктуризації божника ОСОБА_1 , мала б відображатися відсоткова ставка на реструктуризоване зобов`язання в розмірі 17,35 % (14,35 % +3 %), а не 15,23 %. При цьому покликається на неможливість врахування оновленого плану реструктуризації , оскільки такий подано адвокатом боржника після подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; - суд помилково врахував правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 06.12.2022 у справі № 910/273/22, оскільки обставини у цій справі є відмінними від обставин у справі № 910/273/22, за яких Верховний Суд робив відповідний правовий висновок. Таким чином, вважає, що суд першої інстанції зробив передчасні висновки щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі. У поданому відзиві боржник заперечує вимоги апеляційної скарги та просить залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. Зазначає, що заявник у цій справі, як боржник щодо вимог банку, має борг перед банком, строк виконання вимог настав, наявний ризик втрати свого майна, а відтак має право на подання до суду заяви про відкриття провадження з метою захисту такого майна. Покликається на безпідставність тверджень банку щодо відсутності даних про інших кредиторів боржника, оскільки в матеріалах справи наявний витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, який засвідчує відсутність в боржника інших кредиторів. Також вказує, що затверджений судом першої інстанції план реструктуризації повністю відповідає вимогам Закону. Інших клопотань та заяв в порядку ст. 207 ГПК України у справі подано не було. В судовому засіданні взяли участь представники скаржника та боржника, які надали пояснення по суті вимог апеляційної скарги та заперечень на неї. Фактичні обставини справи та оцінка суду. Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Відповідно до ст. 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом. Згідно зі ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою. Статтею 115 КУзПБ передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника. Абзацом 1 та 2 п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ установлено, що протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. У разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об`єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до ст. 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених п. 12 ч. 3 ст. 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом. Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, у серпні 2023 року фізична особа ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у порядку п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ з підстав наявності у неї боргу в загальному розмірі 607 208,88 грн та неможливістю його погашення у зв`язку із скрутним матеріальним становищем. Обґрунтовуючи заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, заявник вказала, що 06.03.2008 між ОСОБА_2 та АТ «ТАСКОМБАНК», який є правонаступником ВАТ "Електронбанк" і ПАТ "ВіЕсБанк", укладено кредитний договір №KF47640. Виконання зазначеного договору забезпечено договором іпотеки від 07.03.2008, укладеного між банком та іпотекодавцем - майновим поручителем ОСОБА_1 . Відповідно до п. 1. статуту, АТ «ТАСКОМБАНК» є правонаступником ВАТ "Електронбанк". Згідно поданого представником заявника плану реструктуризації, сума вимог кредитора АТ «ТАСКОМБАНК» складає 599 674,29 грн., - 2 черга. Сума вимог кредиторів, що підлягає реструктуризації відповідно до плану реструктуризації боргів боржника, становить 599 674,29 грн. Майновий стан боржника (за результатами інвентаризації): будинковолодіння (будинок та земельна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Предметом забезпечення є договір іпотеки від 07.03.2008. Доходи, які боржник отримує (заробітна плата, пенсія тощо): пенсія в розмірі 9 200,00 грн. Доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів - (заробітна плата, пенсія тощо) доходи в розмірі 10 000 грн. Доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів - заробітна плата орієнтовно 15 000,00 грн./міс. Розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення вимог кредиторів відповідно до графіку погашення, кошти в розмірі, визначені Законом. Розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо) вказані вимоги відсутні. Вимоги кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів: вимоги, які не охоплені даним планом реструктуризації. Розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб - орієнтовно 7 000,00 грн. Порядок і строки реалізації майна боржника (частини майна), у тому числі, що є предметом забезпечення - умовами плану реструктуризації не передбачається продаж майна. Задоволення вимог забезпечених кредиторів за рахунок продажу майна боржника, що є предметом забезпечення умовами плану реструктуризації не передбачається продаж майна. Зміна способу та порядку виконання зобов`язань не відбувається, погашення розстрочується на 120 місяців. Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ до розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. Із позовної заяви, поданої до Мукачівського міськрайонного суду у справі № 303/2591/23, заборгованість по кредитному договору вказана банком в розмірі 67 650,19 дол. США, в тому числі 39 343,85 дол. США по тілу кредиту, 28 306,34 дол. США по відсотках. Таким чином, до розрахунку враховується сума, що складає 67 650,19 дол. США по тілу кредиту та відсотках. У разі якщо боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частково виконав зобов`язання за кредитним договором, а саме: частково сплатив кредит та відсотки за користування кредитом, розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, зменшується на більшу з таких величин: відсоток основного боргу за кредитом, погашений боржником до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; відсоток загальної вартості кредиту для споживача, розрахованої відповідно до законодавства про споживче кредитування на дату укладення договору про надання кредиту в іноземній валюті, погашений боржником до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Розрахунок відсотку основного боргу за кредитом, погашений боржником до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. За умовами кредитного договору, кредит, а саме тіло кредиту, видавався в розмірі 130 000 дол. США. Борг, станом на день подання заяви про реструктуризацію до суду, складає по тілу кредиту 39 343,85 дол. США. Тобто позичальником добровільно погашено по тілу кредиту до подання заяви про реструктуризацію 90 656,15 дол. США. Таким чином, 130 000 дол. США - це 100 %. Відсоток боргу складає: 100 % х 39 343,85 дол. США боргу по тілу кредиту / 130 000 дол. США виданого кредиту = 30,26 % Відсоток погашення складає: 100 % - 30,26 % = 69,74 % Отже, розмір вимог кредитора після застосування понижуючого коефіцієнту по тілу кредиту складає 20 473,99 дол. США Розрахунок відсотку загальної вартості кредиту для споживача, розрахованої відповідно до законодавства про споживче кредитування на дату укладення договору про надання кредиту в іноземній валюті, погашений боржником до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Відповідно до укладеного кредитного договору, сукупна вартість сплачених платежів відповідно до умом даного договору повинна була становити 265052,21 дол. США, в тому числі 130000 дол. США по кредиту, 123657,67 дол. США по відсоткам. Позичальником сплачено тіла кредиту 130000 - 39343,85 = 90 656,15 дол. США, відсотків 109 261,94 дол. США. Всього сплачено: 199 918,09 дол. США. Відсоток боргу складає: 100 % х 199918,09 дол.США/ 265052,21 дол.США = 75,43 %. Отже, розмір вимог кредитора після застосування понижуючого коефіцієнту по тілу кредиту складає: 67650,19 дол. США 75,43 % = 16 621,65 дол. США. У зв`язку з вищевикладеним, береться до розрахунку сума 16 621,65 дол. США. Окрім того, відповідно до п. 5 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, у разі якщо загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа такої квартири перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім`ї боржника, або якщо загальна площа будинку, обтяженого іпотекою, перевищує 120 квадратних метрів: - на реструктуризоване відповідно до цього пункту зобов`язання боржника встановлюється відсоткова ставка у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 3 процентні пункти; - строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 10 років. Площа іпотеки складає 336,1 кв.м., а її вартість - 2 535 000,00 грн. Офіційний курс долара США відносно гривні станом на 13.11.2023 складає 36,0779 грн. Сума вимог кредитора складає 16 621,65 дол. США х 36,5312 грн. = 599 674,29 грн. Визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню) в порядку, визначеному цим пунктом. Як правомірно вказав суд першої інстанції, вказаний пункт не застосовується, оскільки вартість будинку більша, ніж вартість боргу. Розстрочення здійснено на 10 років з нарахуванням відсотків в розмірі відсоткової ставки у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 3 процентні пункти 14,35 % + 3 % = 17,35 %. Розрахунок погашення вказано в плані реструктуризації боргів боржника. Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи апелянта в частині невідповідності плану реструктуризації вимогам закону. Щодо покликання апелянта про невідповідність відсоткової ставки, то такі спростовуються математичним розрахунком суду першої інстанції, зазначеним вище та відповідає матеріалам справи і фактичним обставинам. Оскільки всі розрахунки за планом реструктуризації здійснюються станом на момент відкриття провадження у справі, представником заявника надано план реструктуризації з врахуванням курсу долара США до гривні станом на день проведення судового засідання, а також на цей же день надано розрахунки відсоткової ставки по кредитам НБУ. В цій частині, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами представника боржника, що на станом на момент затвердження плану реструктуризації (13.11.2023) в матеріалах справи наявний новий план з відповідними розрахунками відсоткової ставки 14,35 % + 3 % = 17,35 %. Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо відсутності підстав для відкриття справи про неплатоспроможність, оскільки строк виконання грошового зобов`язання для ОСОБА_1 як майнового поручителя, не настав, з огляду на таке. Згідно із ст. 572 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Згідно із ч. 4 ст. 591 ЦК України, якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до ст.112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом. Окрім того, норми КУзПБ не містять заборони звернення кредитором до боржника - майнового поручителя. Згідно із ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Стаття 1 Закону України "Про іпотеку" визначає, що боржник - іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання; іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання свого зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Виходячи з наведеного вбачається, що поручитель (в тому числі майновий) відповідає перед кредитором за невиконання боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів саме в тій частині, яка останнім не виконана і така частина зобов`язання має своє відображення у конкретній грошовій формі. Так, грошове зобов`язання, відповідно до визначення КУзПБ, це - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви. Норми КУзПБ не містять вичерпного переліку підстав, з яких виникають зобов`язання боржника, які є грошовими в розумінні цього кодексу. Водночас, визначальним для таких зобов`язань є можливість вираження зобов`язань саме в грошових одиницях. Зокрема, заборгованість за кредитом позичальника виражається в грошових одиницях, водночас, наявність забезпечення такого зобов`язання дає кредитору можливість самостійно визначити модель поведінки щодо своєї участі у справі про банкрутство: або його вимоги є повністю забезпеченими однак при цьому він бере участь у засіданні зборів кредиторів та комітеті кредиторів лише з правом дорадчого голосу, або він вчиняє активні процесуальні дії щодо повної чи часткової відмови від забезпечення і таким чином набуватиме право вирішального голосу на зборах кредиторів. Питання порядку визначення розміру вимог забезпечених кредиторів, заявлених до боржника (юридичної особи), як до майнового поручителя, було предметом розгляду у судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а правова позиція викладена у постанові від 04.02.2021 у справі №904/1360/19. Так, враховуючи, що провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб здійснюється у порядку, визначеному КУзПБ для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, визначених Книгою Четвертою названого Кодексу, то на фізичну особу, яка є майновим поручителем, відмінним від позичальника, поширюється статус боржника у справі про неплатоспроможність в розумінні КУзПБ нарівні з боржником - позичальником за кредитним договором в іноземній валюті (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 926/2987-б/20). При цьому, відповідно до абз. 1 п. 5 цього розділу КУзПБ банкрутства протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Положення п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ визначають особливості відкриття, здійснення застосування процедури реструктуризації боргів та затвердження плану реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність фізичних осіб за заборгованістю за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника. З огляду на викладене, оскільки вказаними вище нормами регулюється порядок провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб, хоча і з певними особливостями, то на фізичну особу, яка є майновим поручителем за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири, що є єдиним місцем проживання боржника і не є позичальником за цим кредитом та звертається до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність поширюються і застосовуються положення п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ щодо статусу боржника у справі про неплатоспроможність в розумінні цього кодексу. При цьому, як правомірно вказав суд першої інстанції, обставина щодо того, хто саме є позичальником та здійснював погашення боргу і відсотків за кредитним договором не є визначальною для можливості застосування до спірних правовідносин приписів абзаців 2, 8 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, оскільки майновий поручитель, у разі невиконання позичальником своїх зобов`язань, несе відповідальність за таке невиконання у тому ж обсязі і у тій самій грошовій сумі, що і позичальник, проте в межах вартості предмета іпотеки. Згідно абз.7 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. У разі якщо боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частково виконав зобов`язання за кредитним договором, а саме частково сплатив кредит та відсотки за користування кредитом, розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, зменшується на більшу з таких величин: відсоток основного боргу за кредитом, погашений боржником до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; відсоток загальної вартості кредиту для споживача, розрахованої відповідно до законодавства про споживче кредитування на дату укладення договору про надання кредиту в іноземній валюті, погашений боржником до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Як підтверджується матеріалами справи, банк направив позичальнику та боржнику у цій справі повідомлення-вимогу про погашення боргу від 14.12.2022, в якій вказано про наявність простроченого боргу. 23.01.2023 банк направив позичальнику та заявнику у цій справі повідомлення-вимогу про дострокове погашення в повному обсязі заборгованості за кредитним договором. Відтак, строк виконання за договором вважається таким, що настав. Таким чином, доводи апелянта щодо того, що строк виконання грошового зобов`язання для ОСОБА_1 не настав спростовуються зазначеним вище. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що в матеріалах справи наявна копія позовної заяви банку, спрямованої кредитором до Мукачівського міськрайонного суду про стягнення боргу по кредиту з позичальника ОСОБА_2 та заявника в цій справі ОСОБА_1 .. Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 30.03.2023 відкрито провадження у справі №303/2591/23. Таким чином, заявник в даній справі як боржник щодо вимог банку має борг перед банком, строк виконання вимог настав, наявний ризик втрати свого майна, а відтак має право на подання до суду заяви про відкриття провадження з метою захисту такого майна, оскільки подання позову - це по суті вимога про виконання зобов`язань, що здійснюється і за рахунок належного заявнику майна, а відтак ОСОБА_1 зацікавлена це майно зберегти, в тому числі і шляхом застосування процедур, передбачених КУзПБ. Так, відповідно до ч. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. Склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. Відповідно до статей 55, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк. Заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів у разі можливості допускається дострокове погашення вимог кредитора зі сплатою відсотків пропорційно до строку погашення вимог кредитора. Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника 180 місяців з дня початку виконання плану реструктуризації. Початок виконання плану реструктуризації через 30 днів з дня набрання чинності Ухвали суду про затвердження плану реструктуризації та отримання відповідних реквізитів для погашення від кредитора. У разі оскарження Ухвали про затвердження плану - строк початку виконання плану - закінчення розгляду справи в апеляційному та касаційному порядку. Додаткові умови виконання плану реструктуризації боргів боржника у разі дострокового погашення вимог кредитора платежі згідно законодавства сплачуються за фактичний строк відстрочення сплати вимог кредитора. Вимоги кредитора погашаються з врахуванням визначених Законом платежів. Умови та порядок внесення змін та доповнень до плану реструктуризації боргів боржника внесення змін та доповнень до плану реструктуризації боргів боржника здійснюється за окремою угодою між кредитором і боржником. Участь керуючого реструктуризацією у виконанні плану реструктуризації боргів боржника, його повноваження не передбачено. З огляду на викладене вище, на переконання боржника, єдиним можливим способом врегулювання питання щодо наявної заборгованості є подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи та відкриття провадження у справі із одночасним затвердженням плану реструктуризації наявної заборгованості. На підтвердження викладених вище обставин боржником було надано наступні документи та докази: копія статуту банку; копія паспорта; виписки з банківського рахунку; копія кредитного договору; копії додатків до кредитного договору; копія договору поруки; копії додаткових угод до договору поруки; копія позовної заяви банку; копія розрахунку боргу перед банком; копія довідки про склад сім`ї; копія договору іпотеки; копії податкових декларацій; довідка з ДАІ про зареєстровані транспортні засоби; довідка Держгеокадастру про земельні ділянки, зареєстровані за заявником; Інформація розширена з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта щодо майна заявника; Інформація розширена з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта щодо майна членів сім`ї; довідка про перелік кредиторів (конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників); довідка про наявність майна фізичної особи (опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна); декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства за 2020 рік; декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства за 2021 рік; декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства за 2022 рік; декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства за 2023 рік; план реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність (проект); звіт про оцінку будинку; звіт про оцінку земельної ділянки; копії документів про майно та доходи членів сім`ї; копія довідки про несудимість; копія довідки про припинення статусу приватного підприємця; план реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність (проект) з розрахунком планових показників станом на день засідання. З огляду на вказане, доводи апелянта про не надання боржнико доказів (відомостей) про відсутність інших кредиторів, крім АТ «Таскомбанк», відомостей з Єдиного реєстру боржників, відомостей з державної виконавчої служби, що є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи. Так, наявний витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, який засвідчує відсутність в боржника інших кредиторів. Даний реєстр є офіційним реєстром Міністерства юстиції України, до якого державний виконавець вносить дані наявності заборгованостей перед кредиторами у разі відкриття виконавчого провадження (ст. 9, 56 Закону України «Про виконавче провадження», Постанова КМУ від 26.10.2011 № 1141), а дані цього реєстру дублюються з іншими реєстрами Міністерства юстиції України (Автоматизована система виконавчого провадження, Реєстр боржників та ін.). Відповідно до абз. 7 п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню) в порядку, визначеному цим пунктом. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що безспірні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» до боржника складають 16 621,65 дол. США заборгованості за кредитним договором № KF47640 від 06.03.2008 станом на дату подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи. Враховуючи зазначені вище обставини та положення чинного законодавства, місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 із відповідними правовими наслідками. Пунктом 5 прикінцевих та перехідних положень КУзПБ встановлено, що протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Як було вказано вище, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом. Господарський суд на підготовчому засіданні розглядає план реструктуризації, доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, без застосування ст. 126 КУзПБ та заперечення кредитора. За результатами розгляду на підготовчому засіданні господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, передбаченого цим пунктом, або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом. Склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. План реструктуризації, що відповідає вимогам цього пункту, вважається підтриманим забезпеченим кредитором у частині вимог такого забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, що виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника. Прощення (списання) залишку заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою, що визначається як різниця між розміром вимог забезпеченого кредитора, визнаних господарським судом у справі про неплатоспроможність боржника, та розміром вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, здійснюється після повного виконання зобов`язань боржником за реструктуризованим зобов`язанням на підставі рішення господарського суду, визначеного статтею 129 цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відповідності поданого боржником плану реструктуризації боргів від 13.11.2023 (уточнений) положенням п. 5 розділу Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав, що визначені КУзПБ, для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність та відповідно підстав для відмови у затвердженні плану реструктуризації. Також, згідно ч. 2 ст. 121 КУзПБ передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій стосовно боржника. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: 1) зупиняється виконання боржником грошових зобов`язань, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів чи про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж; 3) не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій; 4) зупиняється перебіг позовної давності щодо вимог до боржника; 5) не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань боржника. Вказана норма правомірно застосована судом першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених ч. 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Водночас, ЄСПЛ вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України»). З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що надав відповіді на усі вагомі аргументи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, однак такі не спростовують імперативних норм чинного законодавства про банкрутство, якими обґрунтована оскаржувана ухвала, а тому відсутні підстави для її скасування. Відповідно до ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З огляду на викладене, ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Судові витрати. Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат суд апеляційної інстанції не здійснює (ч. 14 ст.129 ГПК України). З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом. Керуючись ст. ст. 11, 74, 129, 269 - 270, 275 - 276, 281- 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Таскомбанк залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 13.11.2023 у справі №907/784/23 без змін.

2. Судовий збір залишити за апелянтом. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок оскарження постанови встановлено Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Повний текст постанови складено та підписано 04.03.2024. Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК Судді Б.Д. ПЛОТНІЦЬКИЙ О.С. СКРИПЧУК