Постанова 4857 № 380/14663/23
від 20.02.2024 ·ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/14663/23 пров. № А/857/23195/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Матковської З.М., суддів: Запотічного І.І., Кузьмича С.М., при секретарі судового засідання: Зінчук Ю.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №380/14663/23 за адміністративним позовом Фермерського господарства «УЛАР» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання дії та бездіяльності протиправними (головуючий суддя першої інстанції Мричко Н.І., час ухвалення 10.36 год., місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 30.10.2023),- В С Т А Н О В И В: Фермерське господарство «УЛАР» звернулось в суд із позовом до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №175/34-00-04-01-01 від 07.06.2023. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач при обчисленні розміру штрафу неправильно застосував норми чинного законодавства. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки таким на позивача покладається неправомірний обов`язок сплати грошових коштів. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №175/34-00-04-01-01 від 07.06.2023 винесене Південним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків. Стягнуто з Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства «УЛАР» судовий збір у розмірі 26 840,00 грн. Стягнуто з Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства «УЛАР» судові витрати пов`язані з правничою допомогою в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем полана апеляційна скарга, в якій зазначає, що судом були зроблені висновки з порушенням норм матеріального та процесуального права, обставини справи не з`ясовані повно, об`єктивно та всебічно, а поверхнево без вивчення конкретних фактів та документальних доказів. Апелянт зазначає, що змінами до ПК України зменшено розміри штрафів, що можуть накладатися на платників ПДВ за порушення ними відповідних граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, однак при цьому законодавцем не указано окремо конкретної календарної дати, з якої пункти 89, 90 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону №2876- ІХ підлягають застосуванню та вказаний Закон не містить прямої вказівки про надання зворотної дії в часі, як от, наприклад, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» від 13.12.2022 №2836-IX (чинний з 03.01.2023), яким передбачено, що норми абзаців другого - вісімнадцятого підпункту 4 пункту 4 розділу I цього Закону (щодо змін до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України) застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року. Відтак, за загальним правилом положення пункту 89, 90 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону №2876-ІХ підлягають застосуванню до тих правовідносин, котрі виникнуть у часі після набрання законної сили нормами Закону №2876-ІХ (тобто після 08.02.2023). Таким чином, до 08.02.2023 граничні строки реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в ЄРПН визначались пунктом 201.10 статті 201 ПК України, а з 08.02.2023 граничні строки реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в ЄРПН визначаються пунктом 89 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону №2876-ІХ. Станом на дату складання акту, інформація від ФГ «УЛАР» про відсутність у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів до контролюючого органу не надходила. Відповідно до пп.69.2 підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються (набув чинності 27.05.2022 року). Таким чином, на порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V, п.п.90 підрозділу 2, п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, ФГ «УЛАР» (код ЄДРПОУ 32461669) зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з порушенням терміну реєстрації: до 15 календарних днів на суму ПДВ 14 319 241,64 грн.; від 16 до 69 днів на суму ПДВ 3 088 755,57 грн. Щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу зазначає, що згідно п.5. ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Однак, позивачем не дотримано вимоги частини п`ятої статті 134 КАС України, а судом першої інстанції при визначенні суми відшкодування не враховано критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у ній та просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом установлено та з матеріалів справи слідує, що Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість з питання дотримання ФГ «УЛАР» граничних термінів реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування кількісних і вартісних показників) в Єдиному реєстрі податкових накладних за період реєстрації з 03.11.202 по 07.04.2023. За результатами перевірки складено Акт від 02.05.2023 №181/34-00-04-01-01/32461669 в якому зафіксовано порушення ФГ «УЛАР» граничних термінів реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування кількісних і вартісних показників) в Єдиному реєстрі податкових накладних за період реєстрації з 03.11.202 по 07.04.2023. Встановлено, що в порушення п.90 підрозділу 2, п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, ФГ УЛАР несвоєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, а саме: з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів на суму ПДВ 14319241,64 грн, від 16 до 69 календарних днів на суму ПДВ 3088755,57 грн. На підставі Акта перевірки від 02.05.2023 №181/34-00-04-01-01/32461669 Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 07.06.2023 винесене податкове повідомлення-рішення №175/34-00-04-01-01. Як видно з вказаного податкового повідомлення-рішення, за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених статтею 201, статтею 120-1 Податкового кодексу України та згідно підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України доповненого пунктами 89 та 90 (Закон №2876-ІХ), у період часу з 03.11.2022 по 07.04.2023, до 15 календарних днів на суму ПДВ 14319241,64 грн, з 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 41695,24 грн, з 31 по 69 календарних днів на суму ПДВ 3047060,33 грн, до ФГ УЛАР застосовано відповідальність, передбачену статтею 120-1 Податкового кодексу України штраф у розмірі 10% у сумі 1429695,82 грн; 20% на суму 0,26 грн; 30% на суму 912431,14 грн; 40% на суму 2271,20 грн та на підставі підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України доповненого пунктами 89 та 90 (закон №2876-ІХ) застосовано штраф у розмірі 2% у сумі 448,25 грн, 5% у сумі 2084,83 грн. Загальна сума штрафу за цим податковим повідомленням-рішенням становить 2346931,76 грн. Деталізація порушених строків реєстрації податкових накладних та розрахунок штрафу викладена у додатку № 1 до Акта перевірки. Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 07.06.2023№175/34-00-04-01-01, ФГ «УЛАР» звернулося до суду з цим позовом. Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідач неправильно застосував норми законодавства при обчисленні розміру штрафу, оскільки здійснив розрахунок штрафу без урахування положення статті 58 Конституції України та пункту 11 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, тобто застосував розмір штрафу, що був встановлений на день реєстрації спірних податкових накладних (пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України), а не на день прийняття податкового повідомлення рішення. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України). Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. При цьому, відповідно до абзацу четвертого пункту 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; - для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; - для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України. Зокрема, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: - 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; - 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; - 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; - 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; - 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Отже, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством, а саме: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних є підставою для відповідальності у вигляді штрафу за пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Позивач не заперечує факт несвоєчасної реєстрації поданих ним податкових накладних та погоджується з тим, що зареєстрував податкові накладні пізніше встановленого строку. Водночас позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган при обчисленні розміру штрафу неправомірно застосував розмір штрафу, що був встановлений на день реєстрації спірних правовідносин, а не на день прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення. Натомість апелянт вважає, що законодавцем не указано окремо конкретної календарної дати, з якої пункти 89, 90 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону №2876- ІХ підлягають застосуванню та вказаний Закон не містить прямої вказівки про надання зворотної дії в часі. З цього приводу апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; - для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Згідно з пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: - 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; - 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; - 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; - 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; - 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Отже, на момент прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення відбулися зміни у податковому законодавстві та наведеними приписами закону платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 89, 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України умов. Відповідно до пункту 11 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу). Станом на дату прийняття 07.06.2023 Південним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №175/34-00-04-01-01, вже набрали чинності зміни до ПК України, які пом`якшували відповідальність платника податку за порушення строків реєстрації податкової накладної (зменшували розмір штрафу), а тому контролюючий орган мав обчислювати суму штрафу згідно нових, зменшених розмірів. Крім цього, відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач неправильно застосував норми законодавства при обчисленні розміру штрафу, оскільки здійснив розрахунок штрафу без урахування положення статті 58 Конституції України та пункту 11 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, тобто застосував розмір штрафу, що був встановлений на день реєстрації спірних податкових накладних (пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України), а не на день прийняття податкового повідомлення рішення. При цьому, суд першої інстанції вірно звернув увагу, що оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню не через відсутність у позивача обов`язку по сплаті штрафу, а через неправильний розрахунок суми такого штрафу, а суд не зобов`язаний самостійно здійснювати розрахунок штрафних санкцій замість контролюючого органу, перебираючи таким чином його повноваження. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 (справа 826/15139/16 (К/9901/1450/17) та від 17.04.2018 (справа 2а-10031/12/2670). Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення. У цій справі, судом надається оцінка оскаржуваному рішенню відповідача, які винесене останнім саме з тих мотивів, що були предметом перевірки у судовому засіданні на підставі досліджених у справі доказів та з урахуванням доводів та заперечень сторін саме щодо цих доказів та обставин. Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є контроль за законністю прийняття рішень. Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Тобто, уданому випадку суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, змінюючи замість нього кваліфікацію правопорушення та змінюючи норму, на підставі якої позивача має бути притягнуто до відповідальності , тому навіть за можливості обчислити суму штрафу відповідно до зменшених розмірів, суд позбавлений можливості за власної ініціативи змінити кваліфікацію правопорушення та застосувати до позивача інше нормативне регулювання ніж те, яке було застосовано податковим повідомленням-рішенням від 07.06.2023№175/34-00-04-01-01. Крім цього, колегія суддів зазначає, що пунктом 201.10 ст. 201 ПК України, визначено, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1. статті 201 та пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Розрахунки за придбаний товар з контрагентами було проведено, податкові накладні належним чином зареєстровані. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов вірного про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що таке вказаним вище критеріям не відповідає, тому є протиправним та підлягає скасуванню. За сукупності викладених обставин, позов ФГ «УЛАР» підлягає задоволенню повністю. Щодо розподілу судових витрат. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем був сплачений судовий збір у загальному розмірі 26840,00 грн, що підтверджується квитанцією від 27.06.2023 №100768, який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача. Щодо судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката. Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. З матеріалів справи слідує, що між ФГ «УЛАР» (далі - Клієнт) та адвокатом Адвокатським бюро Богданова (далі - Бюро) укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 21.06.2023, згідно з умовами якого Бюро зобов`язується надати правовому допомогу Клієнту. Відповідно до акта виконаних робіт про надання правової (професійної правничої) допомоги ФГ «УЛАР» від 19.098.2023 до договору про надання правової допомоги від 21.06.2023 Бюро надало Клієнту такі послуги: - правовий аналіз акту перевірки Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків від 02.05.2023 №181/34-00-04-01-01/32461669 850,00 грн; - правовий аналіз податкового повідомлення рішення Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків від 07.06.2023 № 175/34-00-04-01-01 (перевірка правильності нарахування штрафу) 500,00 грн; - консультація з приводу оскарження у судовому порядку податкового повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків від 07.06.2023 № 175/34-00-04-01-01, роз`яснення ходу судового процесу, суми судового збору, порядку набрання рішенням законної сили, наслідки оскарження - 600,00 грн; - підготовка позову ФГ «УЛАР» до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків (написання позовної заяви, вибірка документів по господарських операціях, копіювання додатків та прошивання) 5000,00 грн; - правовий аналіз відзиву на позовну заяву відповідача. Підготовка відповіді на відзив на позовну заяву 800,00 грн; - участь в судовому засіданні 800,00 грн; - участь в судовому засіданні 800,00 грн; - передоплата за участь в судовому засіданні 20.09.2023 800,00 грн. Загальна вартість робіт за цим актом складає 10150,00 грн. Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 49 від 19.09.2023 прийнято від ФГ «УЛАР» 9800,00 грн згідно з договором про надання правової (професійної правничої) допомоги від 21.06.2023. Вирішуючи питання співмірності витрат адвоката, заявлених до стягнення, суд зазначає, що стаття 134 КАС України не позбавляє права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини п`ятої статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналізуючи вищевикладене, виходячи з принципів обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, значення справи для сторін, колегія суддів приходить до переконання про те, що висновок суду першої інстанції про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 2500 грн. є вірним. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №380/14663/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді І. І. Запотічний С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 01.03.2024