Ухвала КЦС ВС № 727/9565/22

УХВАЛА 21 лютого 2024 року м. Київ справа № 727/9565/22 провадження № 61-17336св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: судді-доповідача - Грушицького А. І., суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В., Ситнік О. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 вересня 2023 року у складі колегії суддів Половінкіної Н. Ю., Височанської Н. К., Кулянди М. І. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Позивач зазначала, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції 12 вересня 2012 року, актовий запис № 1365, розірваний рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 08 лютого 2022 року. За час шлюбу сторони набули у власність транспортний засіб марки BMW, модель 330і, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . У серпні 2022 року ОСОБА_2 відчужив транспортний засіб без згоди другого з подружжя. Згідно звіту про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Проф Плюс Експерт» від 06 жовтня 2022 року ринкова вартість спірного транспортного засобу становить 1 487 800,00 грн. Позивач просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію 1/2 вартості автомобіля марки BMW, модель 330і, 2019 року випуску в сумі 743 500,00 грн. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 11 квітня 2023 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частини автомобіля марки BMW, модель 330і, 2019 року випуску в сумі 743 500,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що підлягає захисту право ОСОБА_1 на стягнення з ОСОБА_2 грошової компенсації 1/2 частини вартості спірного транспортного засобу в сумі 743 500,00 грн. На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив, що об`єктом спільної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є спірний автомобіль, ОСОБА_2 розпорядився майном на власний розсуд без згоди другого з подружжя ОСОБА_1 , не в інтересах сім`ї. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 вересня 2023 року рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 11 квітня 2023 року змінено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля марки BMW, модель 330і, 2019 року випуску в сумі 320 000,00 грн. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 563,73 грн. В решті рішення залишено без змін. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у звіті про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Проф Плюс Експерт» від 06 жовтня 2022 року відсутні дані про неможливість особистого огляду об`єкта дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням пункту 56 Національного стандарту № 1 та пунктів 1, 6 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Ураховуючи наведене, суд першої інстанції безпідставно визначив ринкову вартість спірного майна на підставі звіту про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Проф Плюс Експерт» від 06 жовтня 2022 року. За відсутності інших доказів вартості спірного транспортного засобу розмір грошової компенсації апеляційний суд визначив відповідно до ціни, вказаної у договорі купівлі-продажу транспортного засобу від 03 серпня 2022 року, укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який посвідчений ТСЦ МВС № 8048 РСЦ ГСЦ МВС в м. Київ, в сумі 640 000,00 грн. Короткий зміст вимог касаційної скарги У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції. Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Шевченківського районного суду міста Чернівці. 27 грудня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В. Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів. Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 19 лютого 2024 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В., Ситнік О. М. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу В касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження, зокрема, посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 180/254/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 761/17775/15-ц та від 09 січня 2019 року у справі № 643/4589/15-ц. Заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про невідповідність звіту про оцінку автомобіля вимогам законодавства України. Заявник в касаційній скарзі вказує, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про долучення електронних доказів, що містили відомості про ринкову вартість спірного автомобіля (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано задовольнив клопотання відповідача про долучення договору купівлі-продажу автомобіля від 03 серпня 2022 року, оскільки в суді першої інстанції вказане клопотання не заявлялося. Відзив на касаційну скаргу не надходив. Фактичні обставини Суд встановив, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції 12 вересня 2012 року, актовий запис № 1365, розірваний рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 08 лютого 2022 року (а. с. 7, 8). Відповідно до довідки РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області від 02 серпня 2022 року № 31/24/1997-05-2022 24 вересня 2021 року здійснено реєстрацію транспортного засобу марки BMW, модель 330і, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власник ОСОБА_2 25 вересня 2021 року проведена операція заміни державного реєстраційного номера на НОМЕР_1 . 03 серпня 2022 року здійснено перереєстрацію транспортного засобу на іншу особу (а. с. 9). Згідно із звітом про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Проф Плюс Експерт» від 06 жовтня 2022 року ринкова вартість транспортного засобу марки BMW, модель 330і, тип легковий седан-в, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 1 487 800,00 грн (а. с. 10-17). Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 03 серпня 2022 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який посвідчений ТСЦ МВС № 8048 РСЦ ГСЦ МВС в м. Київ, продавець передав у власність покупця транспортний засіб марки BMW, модель 330і, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ціна складає 640 000,00 грн (а. с. 85, 86).

Позиція Верховного Суду Судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України). У частині першій статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати. Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів робить висновок про наявність підстав для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно зі статтею 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою (далі - ЄСІКС) у порядку, визначеному ЦПК України (автоматизований розподіл справ) (частина третя статті 14). У статті 33 ЦПК України передбачено визначення складу суду. А саме, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІКС під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений ЄСІКС суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду. Частинами четвертою та п`ятою статті 34 ЦПК України визначено, що перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанції здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів. У визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касаційного цивільного суду (палатою), об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду (об`єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду. Отже, можна зробити висновок, що в суді касаційної інстанції розгляд справ здійснюється у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, крім випадків, коли законодавством передбачений розгляд певних питань одноособово. Стаття 141 ЦПК України передбачає загальні правила про розподіл судових витрат, а у статті 142 ЦПК України врегульовано розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, про що рішення приймає саме суд. Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом. Частина перша статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. 13 лютого 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із заявою про повернення надміру сплаченого судового збору. У вказаній заяві позивач зазначає, що за подання касаційної скарги сплатила судовий збір в подвійному розмірі, а тому на підставі статті 7 Закону України «Про судовий збір» просить винести ухвалу про повернення надміру сплаченого судового збору у розмірі 14 870,00 грн. Аналізуючи практику вирішення питання про повернення судового збору, колегія суддів з`ясувала, що у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду склалися різні підходи визначення кількісного складу суду, який виносить ухвалу про повернення судового збору. Так, ухвалу щодо повернення судового збору винесено одноособово суддею-доповідачем у справах, в яких постанову по суті спору ухвалено у складі трьох або п`яти суддів: від 31 липня 2023 року у справі № 344/18282/19 (провадження № 61-1141св22), від 13 червня 2023 року у справі № 203/3204/17 (провадження № 61-14391ск21), від 19 квітня 2023 року у справі № 707/999/21 (провадження № 61-11411св22), від 23 грудня 2022 року у справі № 686/26971/21 (провадження № 61-6983ск22), від 30 листопада 2022 року у справі № 729/252/21 (провадження № 61-96св22). Разом з тим, в наступних справах ухвалу щодо повернення судового збору винесено таким же кількісним складом суду, який виніс постанову по суті спору: від 17 січня 2024 року у справі № 757/44316/19 (провадження № 61-11661св22), від 10 січня 2024 року у справі № 314/1418/21 (провадження № 61-2898св23), від 20 грудня 2023 року у справі № 732/5/22 (провадження № 61-10805св22), від 29 вересня 2022 року у справі № 761/45802/18 (провадження № 61-19870св21). Правова проблема у застосуванні норм процесуального права щодо кількісного складу суду при вирішенні питання про повернення судового збору виникає також до відкриття касаційного провадження у разі винесення судом касаційної інстанції ухвал про повернення касаційної скарги та відмову у відкритті касаційного провадження (див. ухвалу Верховного Суду від 12 лютого 2024 року у справі № 264/2644/21 (провадження № 61-18115ск23)). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що суд, встановлений законом, стосується не лише судової інстанції, але і визначення складу суду. Ухвалення будь-якого рішення, навіть такого, що ґрунтується на правильному застосуванні норм права, не може вважатися законним, якщо воно ухвалене неповноважним складом суду. Однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому. Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може призвести до порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Згідно з частиною другою статті 403 ЦПК України та з урахуванням наведеного наявні підстави для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для відступу від висновків щодо наявності у судді-доповідача процесуальних повноважень одноособово вирішувати питання про повернення судового збору (перелік конкретних справ було наведено вище), або підтвердження правильності такого висновку щодо застосування норми частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» та статей 33, 34 ЦПК України. Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Передати справу № 727/9565/22на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач А. І. Грушицький Судді І. В. Литвиненко Є. В. Петров В. В. Пророк О. М. Ситнік