Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/5903/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 300/5903/23 пров. № А/857/22105/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Кузьмич С.М., суддя Матковська З.М. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року (головуючий суддя Главач І.А., м.Івано-Франківськ) у справі №300/5903/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій,- В С Т А Н О В И В: 29.08.2023 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив: визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не здійснення з 18.08.2022 перерахунок та виплату пенсії з врахуванням довідок від 18.01.2022 № 99, від 14.12.2021 № 02/1-809, від 26.01.2022 № И-12; від 26.01.2022 № И-13; від 03.12.2018 № И-123/124, від 27.10.2020 № 31, від 17.08.2018 № 2966, від 10.10.2018 № 4059 з урахуванням виплачених сум; зобов`язати відповідача здійснити з 18.08.2022 перерахунок та виплату пенсії із врахування довідок від 18.01.2022 № 99, від 14.12.2021 № 02/1-809, від 26.01.2022 № И-12; від 26.01.2022 № И-13; від 03.12.2018 № И-123/124, від 27.10.2020 № 31, від 17.08.2018 № 2966, від 10.10.2018 № 4059 з урахуванням виплачених сум. Позов обґрунтовує тим, що на підставі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2022 у справі №300/4943/22, відповідач з 18.08.2022 призначив позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, зарахувавши до його страхового стажу періоди роботи: з 01.01.2004 по 31.01.2004 у ТзОВ "ТУРТАС"; з 11.02.2005 по 16.04.2006 у ТзОВ "УВАТ"; з 14.04.2006 по 15.06.2008, з 16.08.2011 по 04.06.2012, з 11.07.2012 по 13.06.2013, з 14.06.2013 по 31.12.2013, з 27.04.2017 по 17.08.2018 у ПАТ "Подземгургаз". Фактичне виконання такого рішення здійснено з 01.08.2022, у зв`язку із чим позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Однак, при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 орган пенсійного фонду не врахував довідки про заробітну плату від 18.01.2022 №99, від 14.12.2021 №02/1-809, від 26.01.2022 №И-12, від 26.01.2022 №И-13, від 03.12.2018 №И-123/124, від 27.10.2020 №31, від 17.08.2018 №2966, від 10.10.2018 №4059, які були подані позивачем разом із заявою про призначення пенсії від 21.09.2022 та згодом із заявою про перерахунок пенсії від 06.07.2023. Згідно листа від 07.08.2023 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило, що заробітна плата врахована за період з 01.01.1989 по 31.12.1993 та з 01.07.2000 по 30.09.2022 та відмовив у врахуванні оспорюваних довідок, у зв`язку з припиненням участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.02.1992. Позивач вважає, що обставина достовірності страхового стажу ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 31.01.2004 у ТзОВ "ТУРТАС"; з 11.02.2005 по 16.04.2006 у ТзОВ "УВАТ"; з 14.04.2006 по 15.06.2008, з 16.08.2011 по 04.06.2012, з 11.07.2012 по 13.06.2013, з 14.06.2013 по 31.12.2013, з 27.04.2017 по 17.08.2018 у ПАТ "Подземгургаз" встановлена у справі №300/4943/23. Окрім цього, довідками про заробітну плату підтверджується факт видачі останніх на основі первинних документів. Щодо припинення участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, зазначив, що на час виникнення трудових відносин з підприємствами російської федерації така Угода була чинною. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року адміністративним позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 довідок про заробітну плату від 18.01.2022 № 99, від 14.12.2021 № 02/1-809, від 26.01.2022 № И-12; від 26.01.2022 № И-13; від 03.12.2018 № И-123/124, від 27.10.2020 № 31, від 17.08.2018 № 2966, від 10.10.2018 № 4059. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 18.08.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату від 18.01.2022 № 99, від 14.12.2021 № 02/1-809, від 26.01.2022 № И-12; від 26.01.2022 № И-13; від 03.12.2018 № И-123/124, від 27.10.2020 № 31, від 17.08.2018 № 2966, від 10.10.2018 № 4059. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що позивач у липні 2023 року направив письмову заяву, згідно Закону України "Про звернення громадян", а тому відповідь ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 07.08.2023 носить інформаційний характер, та не являється рішенням про відмову у проведенні перерахунку пенсії. Для проведення перерахунку пенсії з дати призначення пенсії (18.08.2022) відсутні підстави, оскільки рішення суду від 30.12.2022 виконане в межах покладених зобов`язань, повторно, із заявою форма якої визначена Порядком №22-1 та додатково наданими документами позивач не звертався. Щодо оспорюваних довідок, то такі видані підприємствами, які знаходяться на території російської федерації. У довідці №31 від 27.10.2020 заробітна плата за період з 1988 по 1993 роки не підтверджена первинними документами про нарахування та виплату такої заробітної плати, а у відповідача відсутні відповідні відомості. При цьому, оспорювані довідки видані підприємствами, які знаходяться на території російської федерації. У зв`язку з тим, що довідка про заробітну плату №31 від 27.10.2020, не підтверджена первинними документами, у вищезазначених довідках відсутні відомості про сплату страхових внесків до відповідних фондів рф, а також рішенням суду не зобов`язано врахувати довідку про заробіток, відповідно такі не можуть бути взяті до уваги при обчисленні розміру пенсії позивача. Також, апелянт наголошує, що з 1 січня 20023 року російська федерація в односторонньому порядку припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, тому на осіб, які працювали в росії після 1 січня 1992 року, не поширюються норми Угоди щодо врахування при призначенні пенсії російського стажу та заробітку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Судом встановлені наступні обставини. Відомостями, які містяться в трудовій книжці позивача серія НОМЕР_1 та вкладці до трудової книжки серії НОМЕР_2 , копії яких містяться в матеріалах справи, підтверджено періоди роботи, які не зараховані Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, а саме: з 01.01.2004 по 31.01.2004 у ТзОВ "ТУРТАС"; з 11.02.2005 по 16.04.2006 у ТзОВ "УВАТ"; з 14.04.2006 по 15.06.2008, з 16.08.2011 по 04.06.2012, з 11.07.2012 по 13.06.2013, з 14.06.2013 по 31.12.2013, з 27.04.2017 по 17.08.2018 у ПАТ "Подземгургаз". Крім того, періоди роботи позивача у ПАТ "Подземгургаз" підтверджуються архівною довідкою Муніципальної бюджетної установи від 03.12.2018 №И-123/124 та відомостями про стан індивідуального рахунку застрахованої особи ОСОБА_1 20.10.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. До означеної заяви позивачем долучено ряд документів, в тому числі оспорювані довідки (довідки про джерела доходів з 01.07.2000 (6 шт.) та довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 (1шт.) №31). Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві рішенням №092750007054 від 27.10.2022 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком. У даному рішенні зазначено про не зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи: з 01.01.2004 по 31.01.2004, з 11.02.2005 по 16.04.2006, з 14.04.2006 по 15.06.2008, з 22.04.2017 по 17.08.2018, оскільки відсутні довідки про заробітну плату та довідки з Пенсійного фонду російської федерації щодо сплати страхових внесків на обов`язкове пенсійне страхування із заробітної плати позивача; з 16.08.2011 по 04.06.2012, з 11.07.2012 по 13.06.2013, з 14.06.2013 по 31.12.2013, оскільки в архівній довідці про заробітну плату від 03.12.2018 №И-12/124 відсутня інформація про сплату страхових внесків та відсутні довідки з Пенсійного фонду російської федерації щодо сплати страхових внесків на обов`язкове пенсійне страхування із заробітної плати позивача. Коментовані обставини встановлені рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2022 у справі №300/4943/22, яке за наслідками апеляційного оскарження набрало законної сили 20.06.2022. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2022 у справі №300/4943/22, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №092750007054 від 27.10.2022 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до його страхового стажу періоди роботи: з 01.01.2004 по 31.01.2004 у ТзОВ "ТУРТАС"; з 11.02.2005 по 16.04.2006 у ТзОВ "УВАТ"; з 14.04.2006 по 15.06.2008, з 16.08.2011 по 04.06.2012, з 11.07.2012 по 13.06.2013, з 14.06.2013 по 31.12.2013, з 27.04.2017 по 17.08.2018 у ПАТ "Подземгургаз". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 18.08.2022 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2022 у справі №300/4943/22, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (Тисменицьке об`єднане управління ПФУ) прийняло 12.06.2023 рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії з 18.08.2022 з врахуванням вищезазначених періодів, а саме: з 01.01.2004 по 31.01.2004 у ТзОВ "ТУРТАС"; з 11.02.2005 по 16.04.2006 у ТзОВ "УВАТ"; з 14.04.2006 по 15.06.2008, з 16.08.2011 по 04.06.2012, з 11.07.2012 по 13.06.2013, з 14.06.2013 по 31.12.2013, з 27.04.2017 по 17.08.2018 у ПАТ "Подземгургаз". Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії від 06.07.2023 з вимогою про здійснення з 18.08.2022 перерахунку та виплати пенсії з врахуванням довідок від 18.01.2022 № 99, від 14.12.2021 № 02/1-809, від 26.01.2022 № И-12; від 26.01.2022 № И-13; від 03.12.2018 № И-123/124, від 27.10.2020 № 31, від 17.08.2018 № 2966, від 10.10.2018 № 4059. Листом від 07.08.2023 за №7170-7077/І-02/8-0900/23 відповідач, поряд з іншим, повідомив позивача, що з 18.08.2022 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком (Список №2), страховий стаж складає 33 роки 11 місяців 7 днів, в тому числі робота за Списком №2 13 років 3 місяці 15 днів (коефіцієнт стажу 0,33917). Заробітна плата врахована за період роботи з 01.01.1989 по 31.12.1993 та з 01.07.2000 по 30.09.2022 (коефіцієнт заробітної плати 0,79284). У зв`язку із припиненням з 01.01.2023 росією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, при призначенні/перерахунку раніше призначених пенсій громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, заробітну плату враховують за періоди, страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону №1058, а за період по 31.12.1991 - на підставі документів про нараховану заробітну плату, виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Також звернув увагу, що згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (із змінами), заява про призначення/перерахунок пенсії подається заявником особисто до територіального органу Пенсійного фонду України (орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр). Відповідна заява може подаватись разом із сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису за адресою portal.pfu.gov.ua. або системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 року № 13-1. Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо неврахування спірних довідок про заробітну плату при обчисленні розміру пенсії за віком, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (Закон №1058-IV). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Згідно з частиною 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Відповідно до абзаців 4 і 5 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. В силу правового регулювання підпункту 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (Порядок №22-1), для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Порядку №22-1). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 2.10 Порядку №22-1). Колегія суддів зазначає, що законодавство про пенсійне забезпечення в силу вимог частини 1 статті 4 Закону №1058-IV базується на Конституції України та складається, серед іншого, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до частини 2 статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору. Законом України від 11 липня 1995 року за №290/95-ВР ратифіковано Угоду про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, укладену в рамках Співдружності Незалежних Держав і підписану від імені Уряду України у м. Москві 15 квітня 1994 року (Угода від 15 квітня 1994 року). Відповідно до статті 4 цієї Угоди кожна зі Сторін визнає (без легалізації) дипломи, свідоцтва про освіту, відповідні документи про надання звання, розряду, кваліфікації та інші неодмінні для провадження трудової діяльності документи і завірений у встановленому на території Сторони виїзду порядку переклад їх державною мовою Сторони працевлаштування або російською мовою. Трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами. У разі остаточного виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату помісячно. Питання пенсійного забезпечення працівників і членів їхніх сімей, згідно статті 9 цієї Угоди, регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року або (і) двосторонніми угодами. Приписами пунктів 2 і 3 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (Угода від 13 березня 1992 року) визначено, що для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії. Відповідно до статті 11 Угоди від 13 березня 1992 року необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 за №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", прийнято рішення про: вихід з цієї Угоди, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві; доручено Міністерству закордонних справ України в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з цієї Угоди. Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 за №72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року. Таким чином, виникнення правовідносин, зокрема здобуття спірного трудового/страхового стажу із оплатою праці за виконану позивачем роботу, подання і розгляду заяви про призначення пенсії, мало місце до 19.06.2023, тобто до виходу Держави Україна з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року. Крім того, приписами абзаців 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, визначено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. Відповідно до статті 22 Федерального закону російської федерації №167-Ф3 від 15.12.2001 "Про обов`язкове пенсійне страхування в російській федерації" передбачено, що страхувальники по відношенню до застрахованих осіб з числа іноземних громадян або осіб без громадянства, які тимчасово проживають на території російської федерації, а також іноземні громадяни та особи без громадянства які тимчасово перебувають на території російської федерації, сплачують страхові внески по тарифу, встановленому діючим Федеральним законом для громадян російської федерації на фінансування страхової частини трудових (страхових) пенсій, незалежно від року народження вказаних застрахованих осіб. Пунктом 1 статті 11 Федерального Закону російської федерації №400-ФЗ від 28.12.2013 "Про страхові пенсії" передбачено, що в страховий стаж включаються періоди роботи або іншої діяльності, які виконуються на території російської федерації при умові, що за ці періоди нараховувались і сплачувались страхові внески в Пенсійний фонд російської федерації. В Державі Україна право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг регламентовано положеннями статті 8 Закону №1058-ІV. Як визначено в Законі №1058-ІV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону. Страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до частин 1, 10, 12 статті 20 Закону №1058-ІV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Відповідно до частини 16 статті 106 Закону №1058-ІV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків. Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату, несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків, законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 30.09.2019 у справі №414/736/17 та від 30.07.2019 у справі №373/2265/16-а. Апеляційний суд зазначає, що надані позивачем довідки про заробітну плату від 18.01.2022 № 99, від 14.12.2021 № 02/1-809, від 26.01.2022 № И-12; від 26.01.2022 № И-13; від 03.12.2018 № И-123/124, від 27.10.2020 № 31, від 17.08.2018 № 2966, від 10.10.2018 № 4059, які також подавались останнім для призначення пенсії за віком, не викликають обґрунтованого сумніву з приводу факту роботи ОСОБА_1 на відповідних підприємствах на території російської федерації, відповідно підтверджують обставину працевлаштування позивача та отримання заробітної плати. Разом з тим, спірні довідки про заробітну плату позивача містять посилання на первинні документи, на підставі яких їх було видано, підписані керівником та/або головним бухгалтером, містять печатки та адреси місцезнаходження відповідного підприємства, відтак підлягають врахуванню при обчисленні розміру пенсії. Колегія суддів вказує, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання (перерахунок) пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у абзаці 7 пункту 4.7 Порядку №22-1. В даному випадку пенсійний орган не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності поданих документів на підтвердження розміру заробітної плати позивача, що є порушенням вищезазначених норм. За таких обставин пенсійний орган фактично переклав на позивача тягар доказування власного неперевіреного сумніву щодо достовірності документів, отриманих особою, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження отримання заробітної плати позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що на теперішній момент отримання будь-якої додаткової інформації чи документів щодо підтвердження довідок про заробітну плату первинними документами чи плати страхових внесків за спірні періоди роботи є неможливим, оскільки, з 24 лютого 2022 року у відповідь на акт збройної агресії російської федерації проти України, Україна заявила про розрив дипломатичних відносин з росією відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року. За таких обставин, апеляційний суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_2 відомостей про заробітну плату згідно довідок від 18.01.2022 № 99, від 14.12.2021 № 02/1-809, від 26.01.2022 № И-12; від 26.01.2022 № И-13; від 03.12.2018 № И-123/124, від 27.10.2020 № 31, від 17.08.2018 № 2966, від 10.10.2018 № 4059. Щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії з 18.08.2022, врахувавши оспорювані довідки, колегія суддів зазначає наступне. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. Наприклад, у п. 75 рішення від 05.04.2005 у справі Афанасьєв проти України (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним, як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави. Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9). Крім того, про порушене право позивач дізнався із листа-відповіді ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 07.08.2023 №7170-7077/І-02/8-0900/23. При цьому, враховуючи обставину подання позивачем до заяви про призначення пенсії від 20.10.2022 довідок від 18.01.2022 № 99, від 14.12.2021 № 02/1-809, від 26.01.2022 № И-12; від 26.01.2022 № И-13; від 03.12.2018 № И-123/124, від 27.10.2020 № 31, від 17.08.2018 № 2966, від 10.10.2018 № 4059, тобто у віданні відповідача при обчисленні розміру пенсії позивача були наявні спірні довідки, то перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату, відповідачу слід здійснити саме з 18.08.2022 (дата призначення пенсії). Щодо доводів апелянта про порушення позивачем порядку звернення за перерахунком пенсії, апеляційний суд зазначає наступне. Позивач 20.10.2022 при звернені із заявою про призначення пенсії долучив спірні довідки. Слід зазначити, що оскільки на виконання рішення суду від 30.12.2022 у справі №300/4943/22 здійснено відновлення порушеного права, зокрема позивачу первинно призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, спірні правовідносини стосуються первинного призначення пенсії, а не перерахунку пенсії позивача. Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України №1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року №13-1 (Порядок № 22-1). Відповідно до п. 1.1 Розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (орган, що призначає пенсію). Додатком 1 до Порядку №22-1 передбачено форму заяви про призначення/ перерахунок пенсії. Проте, колегія суддів вказує, що надана відповідачем відповідь від 07.08.2023 не містить вказівки на те, що позивачем подана заява невстановленого зразка та з її змісту неможливо оцінити намір заявника, що перешкоджає її розгляду у встановленому порядку. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року у справі № 300/5903/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. І. Довга судді С. М. Кузьмич З. М. Матковська