Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/4770/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/4770/23 пров. № А/857/20686/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Кузьмича С.М., Матковської З.М. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року, ухвалене суддею Коморним О.І. у м. Львові, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 380/4770/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення дій, В С Т А Н О В И В: Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача у якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 від 07.10.2022 року № 134650020783; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та нарахувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 30.09.2022 року (часу подачі зави), зарахувавши в загальний страховий стаж: - період навчання з 24.11.1994 року по 17.07.1984 року в Львівському технічному училищі № 31; - період отримання допомоги по безробіттю з 24.11.1994 року по 23.05.1995 року; 3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та нарахувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 30.09.2022 року (часу подачі зави), зарахувавши в пільговий стаж за Списком № 1 час роботи з 01.09.1997 року по 07.10.2022 року на посаді молодшої медсестри рентгенкабінету по догляду за хворими, яка передбачена розділом XIX 12300000-20426 постанови КМУ від 02.08.2016 року № 461. 28 вересня 2023 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 07.10.2022 № 134650020738 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №

1. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період з 01.09.1983 року по 17.07.1984 року, з 24.11.1994 року по 23.05.1995 року та пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 01.09.1997 року по 30.09.2022 року. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 30.09.2022. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2147,20 гривень. Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно не зарахував позивачці до страхового стажу час її роботи з 01.09.1983 року по 17.07.1984 року, з 24.11.1994 року по 23.05.1995 року, зважаючи на те, що переклад її прізвища, імені і по батькові в дипломі про освіту на російську мову є вірним. Період отримання позивачкою допомоги по безробіттю з 24.11.1994 року по 23.05.1995 року підтверджений записом у трудовій книжці. Виправлення в номері наказу не впливає на факт перебування позивачки на обліку в центрі зайнятості, як безробітної. При цьому, суд звернув увагу на те, що позивачка не несе відповідальності за дії роботодавця щодо дотримання порядку ведення трудової книжки. Суд також вважає, що відповідач протиправно не зарахував позивачці час її роботи з 01.09.1997 року по 07.10.2022 року на посаді молодшої медсестри рентгенкабінету, оскільки вказана посада передбачена Списком № 1, який затверджений постановою КМУ від 02.08.2016 року №

461. Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову. У обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що переклад на російську мову в дипломі про освіту прізвища, імені і по батькові позивачки не відповідає паспортним даним позивачки. У трудовій книжці запис про період перебування позивачки на обліку в центрі зайнятості, як безробітної з 24.11.1994 року по 23.05.1995 року має виправлення. Посада молодшої медсестри рентгенкабінету, на якій позивачка перебувала в період з 01.09.1997 року по 07.10.2022 року, не передбачений Списком №

1. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що 30.09.2022 року позивачка у віці 56 років звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області прийняло рішення № 134650020738 від 07.10.2022 року, яким відмовило позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, згідно з ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. У вказаному рішенні, зокрема зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 29 років 6 місяців 28 днів, пільговий стаж не підтверджений. До страхового стажу не зараховані періоди: навчання з 01.09.1983 по 17.07.1984, оскільки в записі рішення комісії виправлене прізвище та запис на російській мові отримувача диплому по батькові не відповідає паспортним даним; з 24.11.1994 по 23.05.1995, оскільки в записі номеру наказу є виправлення. До пільгового стажу не зарахований період роботи, згідно з довідкою № 425 від 30.09.2022, оскільки, зазначена у довідці професія «молодша медсестра рентгенкабінету» не відповідає переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, працівникам, яким підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, затвердженому постановою КМУ від 02.08.2016 року № 461, розділом XXIV якого передбачена професія «молодша медична сестра з догляду за хворими». Не погодившись із цим рішення позивач оскаржив його до суду. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до положень частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Отже, для призначення пенсії на підставі статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивачка має відповідати наступним критеріям: досягти 50-річного віку, мати страховий стаж не менше 20 років і стаж роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці не менше 7 років 6 місяців. Сторони не заперечують, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах позивачка досягла 56 років. Що стосується страхового стажу, то у рішенні № 134650020738 від 07.10.2022 року, на підставі якого Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовило позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, управління зазначило, що страховий стаж позивачки становить 29 років 6 місяців 28 днів. Водночас, до страхового стажу позивачки відповідач не зарахував: - період навчання з 24.11.1994 року по 17.07.1984 року в Львівському технічному училищі № 31; - період отримання допомоги по безробіттю з 24.11.1994 року по 23.05.1995 року; Надаючи правову оцінку рішенню відповідача, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Частиною другою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. На виконання вимог статті 62 Закону № 1788-ХІІ, Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Апеляційний суд встановив те, що Львівське технічне училище № 31 видало позивачці диплом № НОМЕР_1 , відповідно до якого позивачка, в період з 01.09.1983 по 17.07.1984, навчалася в цьому училищі. У записі по батькові позивачки на російській мові є виправлення літери «в» «Николевной». Разом з тим, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції в тому, що це виправлення не викликає сумнівів, що диплом про освіту виданий позивачці, оскільки, в записі українською мовою чітко, без виправлень, зазначено, що диплом видано позивачці. Крім того, факт навчання позивачки у Львівському технічному училищі № 31 з 01.09.1983 по 17.07.1984 підтверджується записом в трудовій книжці з посиланням на дату і номер диплому. Тому, на думку апеляційного суду, період навчання позивачки у Львівському технічному училищі № 31 з 01.09.1983 по 17.07.1984 необхідно зарахувати позивачці до страхового стажу. Що стосується періоду перебування позивачки на обліку в Рава-Руській філії Жовківського районного центру зайнятості населення, як безробітної з 24.11.1994 року по 23.05.1995 року, то апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до частини 4 статті 29 Закону України «Про зайнятість населення», у період одержання громадянином допомоги по безробіттю за ним зберігається безперервний трудовий стаж. Про період перебування позивачки на обліку в центрі зайнятості населення як безробітної є запис у трудовій книжці. Цей запис, як встановив апеляційний суд, має виправлення в частині номеру наказу про взяття позивачки на облік, як безробітної. Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58). Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. У відповідності до п. 2.6 Інструкції, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. Системний аналіз вищезазначених положень, дає підстави дійти висновку, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на роботодавця, тому її не належне ведення не може позбавити позивачку права на включення вказаного періоду перебування на обліку, як безробітної до її страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням. Тому, на думку апеляційного суду, період перебування позивачки на обліку в Рава-Руській філії Жовківського районного центру зайнятості населення, як безробітної з 24.11.1994 року по 23.05.1995 року, необхідно зарахувати позивачці до страхового стажу. Що стосується пільгового стажу роботи, то апеляційний суд зазначає наступне. У рішенні № 134650020738 від 07.10.2022 року відповідач не зарахував позивачці до пільгового стажу період її роботи на посаді молодшої медсестри рентгенкабінету, на якій позивачка працювала в період з 01.09.1997 року по 07.10.2022 року. Апеляційний суд, на підставі записів трудової книжки та уточнюючої довідки, встановив те, що позивачка, в період з 01.09.1997 року по 07.10.2022 року, працювала на посаді молодшої медсестри рентгенкабінету в Рава-Руській районній лікарні. Відповідач зазначив, що у довідці № 425 від 30.09.2022 року про пільговий характер роботи, зазначена професія «молодша медсестра рентгенкабінету», однак вказана посада відсутня у переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, працівникам, яким підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, затвердженому постановою КМУ від 02.08.2016 року №

461. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 11.03.1994 року № 162 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у якому зазначено «середній медичний персонал рентгенівських відділень (кабінетів), а також середній медичний персонал, постійно зайнятий у рентгеноопераційних, ангіографічних кабінетах». Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 16.01.2003 № 36 затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у якому зазначено «молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок)». Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 24.06.2016 № 461, затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у якому зазначено «молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок)». Отже, посада молодшої медсестри рентгенкабінету на якій працювала позивачка, в період з 01.09.1997 року по 07.10.2022 року, передбачена Список № 1, а тому вказаний період роботи позивачки необхідно зарахувати позивачці до пільгового стажу. Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 07.10.2022 № 134650020738 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, згідно із частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є протиправним, а тому його необхідно скасувати. Ці висновки є підставою для задоволення позовних вимог про: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 07.10.2022 № 134650020738 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період роботи на посаді молодшої медсестри рентгенкабінету у Рава-Руській районній лікарні з 01.09.1997 року по 07.10.2022 року та до страхового стажу період навчання в Львівському технічному училищі № 31 з 24.11.1994 року по 17.07.1984 року та період отримання допомоги по безробіттю з 24.11.1994 року по 23.05.1995 року. При цьому, зобов`язати зарахувати зазначений вище час роботи позивачки та час навчання до пільгового і страхового стажу необхідно Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, як належного відповідача за цією позовною вимогою, який визначений за принципом екстериторіальності, як орган, що обчислює стаж та призначає пенсію. Що стосується позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах на підставі частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 30 вересня 2022 року, то апеляційний суд вважає цю вимогу передчасною, оскільки належний орган Пенсійного фонду ще не вирішив питання про зарахування зазначеного вище часу роботи позивачки до спеціального стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та страхового стажу. Водночас, апеляційний суд, з метою ефективного захисту порушеного права позивачки на належний рівень пенсійного забезпечення вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву позивачки від 30.09.2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, тому рішення суду необхідно скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення позову. Апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково. Що стосується розподілу судових витрат, то апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до частини 1 та 3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Апеляційний суд встановив, що позивачка сплатила судовий збір за подання позову, як за дві немайнові вимоги в сумі 2147,20 грн. Враховуючи те, що суд задовольнив дві немайнові вимоги, то на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 2147,20 грн. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі № 380/4770/23 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 07.10.2022 № 134650020738 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №

1. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.09.2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №

1. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.09.2022 року, зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи на посаді молодшої медсестри рентгенкабінету у Рава-Руській районній лікарні з 01.09.1997 року по 07.10.2022 року, а до страхового стажу період навчання у Львівському технічному училищі № 31 з 24.11.1994 року по 17.07.1984 року та період отримання допомоги по безробіттю з 24.11.1994 року по 23.05.1995 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовити. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області сплачений за подання позову судовий збір в сумі 2147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок). Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статтею 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді С. М. Кузьмич З. М. Матковська Постанова складена 28.02.2024 року