Постанова Київський апеляційний суд № 753/180/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 33/824/1298/2024 Справа № 753/180/24 Головуючий в суді І інстанції Коренюк А.М. Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц. П О С Т А Н О В А Іменем України 26 лютого 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді Кашперської Т.Ц., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 18 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 18 січня 2024 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.), стягнуто судовий збір у сумі 605,60 грн. на користь держави. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 30 грудня 2023 року о 17:00, перебуваючи за адресою місця проживання АДРЕСА_1 , вчинив сімейну сварку із зятем ОСОБА_2 , в ході якої погрожував, кидався в бійку, чим своїми діями завдав психологічного болю, та, як наслідок, вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 , поданій 26 січня 2024 року, указано на незаконність постанови та необхідність її скасування. Вказував, що дійсно зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , разом з ним проживає зять ОСОБА_2 . Однак, саме ОСОБА_2 протягом останніх років постійно вчиняє по відношенню до нього психологічне та фізичне домашнє насильство. Насправді, 30 грудня 2023 року приблизно о 17:00 він почав обідати та увімкнув світло, оскільки в квартирі в цей час доби було вже темно, в цей момент зайшов зять та виключив світло на кухні. Після зауваження ОСОБА_1 . ОСОБА_2 почав принижувати його, а потім штовхати. ОСОБА_1 пішов до консьєржа будинку, щоб зафіксувати факт вчинення відносно нього домашнього насильства, дізнався, що у цей час приїхала поліція. Працівники поліції відібрали в нього пояснення та попросили розписатися в протоколі. Протокол був складений таким чином, що ОСОБА_1 , враховуючи його вік та поганий зір, нічого не зміг розібрати та прочитати, зачитувати йому протокол не стали, але сказали, що записано все вірно, виходячи з його пояснень. Він підписав протокол тому, що був впевнений, що за його змістом він є постраждалою особою від правопорушення, вчиненого ОСОБА_2 04 січня 2024 року працівниками мобільної групи протидії домашньому насильству за його викликом був складений протокол, яким було зафіксовано, що ОСОБА_2 вчинив по відношенню до нього адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП серії ВАВ 274470. Листом Дарницького УП ГУНП у м. Києві від 11 січня 2024 року його повідомили, що протокол про адміністративне правопорушення було направлено до Дарницького районного суду м. Києва для прийняття рішення згідно чинного законодавства, що доводить систематичність протиправних дій кривдника відносно нього. Вказував, що має похилий вік - 83 роки, незадовільний стан здоров`я, натомість його зятю ОСОБА_2 50 років, він є здоровим та міцним чоловіком. Фізичні та психологічні сили ОСОБА_1 є набагато меншими, ніж у ОСОБА_2 , що вже само по собі робить сумнівним скоєння насильницьких дій ОСОБА_1 відносно нього, однак ці обставини не були враховані ані працівниками поліції, ані судом першої інстанції. Пояснював, що 18 січня 2024 року він з`явився в судове засідання, будучи впевненим, що дане провадження стосується притягнення до адміністративної відповідальності його зятя, а ОСОБА_1 є потерпілою стороною. Він повідомив судді про всі обставини справи, які мали місце 30 грудня 2023 року, та намагався надати суду в якості доказів своєї позиції протокол мобільної групи протидії домашньому насильству та лист поліції, про які зазначено в апеляційній скарзі. Однак судом не були прийняті всі ці матеріали та не взято до уваги його доводи. На підставі вищевикладеного просив долучити до матеріалів справи копію протоколу мобільної групи протидії домашньому насильству, копію листа Дарницького УП ГУНП у м. Києві, лист і акт Дарницького центру соціальних служб від 11 січня 2024 року, скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 18 січня 2024 року, провадження в справі закрити. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. З метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи апеляційний суд приймає надані ОСОБА_1 докази і надає їм оцінку. Згідно листа Дарницького УП ГУНП у м. Києві від 11 січня 2024 року ОСОБА_1 повідомлено про завершення перевірки його звернення з приводу можливих протиправних дій з боку співмешканця, інформація зареєстрована до журналу єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні чи інші події Дарницького УП ГУНП ЄО № 1002 від 05 січня 2024 року та вх. Ч-50 від 05 січня 2024 року. Повідомлено, що працівниками мобільної групи протидії домашньому насильству було складено протоколи про адміністративне правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 173-2 КУпАП серії ВАВ 274470 відносно зятя ОСОБА_2 , який було направлено до Дарницького районного суду м. Києва для прийняття рішення згідно чинного законодавства. Згідно листа Дарницького районного в м. Києві центру соціальних служб Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, повідомлено, що з метою з`ясування обставин, що склалися у сім`ї та проведення оцінки потреб сім`ї, 11 січня 2024 року фахівці Центру спільно з представниками Управління соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації та Дарницького УП ГУНП у м. Києві здійснили виїзд за вищевказаною адресою. Під час відвідування родини вдома перебували ОСОБА_1 , його донька ОСОБА_3 і зять ОСОБА_2 . ОСОБА_1 повідомив, що протягом останніх двох років потерпає від домашнього насильства психологічного, фізичного та економічного характеру зі сторони свого зятя ОСОБА_2 , який проживає з ним у квартирі (зять штовхає, б`є, обмежує доступ до ванної кімнати, на кухні вимикає світло, коли він їсть, принижує, обзиває). Зі слів ОСОБА_1 , працівники поліції, які приїжджають на виклик щодо вчинення насильства до нього, поводять себе зверхньо, примусили його зізнатися в нападі на зятя, захищають саме зятя, а не його, як постраждалого. Під час перебування в квартирі ОСОБА_2 поводив себе агресивно: вимикав світло на кухні під час бесіди з ОСОБА_1 , грубим тоном відповідав на запитання. Донька ОСОБА_1 . ОСОБА_3 уникала контактів з представниками служб, не виявляла турботи про свого батька і бажання з`ясувати ситуацію в родині. З ОСОБА_1 обговорено ситуацію, що склалася у сім`ї, забезпечено інформаційним ресурсом щодо роботи спеціалістів Центру та інших структурних підрозділів Дарницького району м. Києва. Відповідно до державних соціальних стандартів ОСОБА_1 надано соціальну послугу «Консультування», від подальших послуг Центру ОСОБА_1 відмовився, зазначивши, що потребує лише одного - щоб його не кривдили рідні. За результатами оцінки потреб складено акт оцінки потреб ОСОБА_1 від 11 січня 2024 року № 4, який додано до листа. Згідно висновку оцінки потреб ОСОБА_1 , складеного уповноваженими особами Дарницького районного в м. Києві центру соціальних служб 11 січня 2024 року, встановлено наявність складних життєвих обставин ОСОБА_1 , основними ознаками та чинниками, які їх спричиняють, є домашнє насильство психологічного і фізичного характеру по відношенню до ОСОБА_1 з боку його зятя ОСОБА_2 , вплив складних життєвих обставин на стан задоволення первинних потреб особи - пограничний, оскільки зять обмежує доступ до ванної кімнати, вимикає світло під час вживання ОСОБА_1 їжі, не дає сідати за кухонний стіл. Вплив факторів родини та середовища - негативний, з боку зятя психологічний, фізичних та економічний тиск на ОСОБА_1 , донька ігнорує проблему і не підтримує батька. Тривалість існування проблем - декілька років і більше. Випадок класифіковано як випадок середньої складності. Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити, потерпілого ОСОБА_2 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке. Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Постанова судді суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам. Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов до правомірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб. Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»). З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї. Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи. Забезпечення доведеності вини є однією із засад судочинства відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Конституції України. Висновки судді місцевого суду про доведеність вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру, а саме словесних погроз, кидання в бійку, чим завдано психологічного болю ОСОБА_2 , а відтак заподіяно шкоди психічному здоров`ю потерпілому ОСОБА_2 , стверджуються зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №274439 від 30 грудня 2023 року, 30 грудня 2023 року о 17 годині 00 хвилин, згідно якого ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме словесно погрожував, ліз в бійку до зятя, чим своїми діями завдав психологічного болю, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; заявою ОСОБА_2 від 30 грудня 2023 року на ім`я начальника Дарницького УП ГУНП у м. Києві, згідно якої ОСОБА_2 просив притягнути до відповідальності його тестя ОСОБА_1 , який 30 грудня 2023 року о 17:00 вчинив домашнє насильство, психологічного характеру, а саме словесно погрожував, кидався, ліз в бійку, чим своїми діями завдав психологічного болю; рапортом працівника поліції на ім`я начальника Дарницького УП ГУНП у м. Києві від 30 грудня 2023 року про те, що 30 грудня 2023 року отримано заяву та зареєстровано ЄО № 63432 від 30 грудня 2023 року як домашнє насильство. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено, що 30 грудня 2023 року о 17:13 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 30 грудня 2023 року о 17:12 за адресою АДРЕСА_1 , тесть з предметом, схожим на ніж, погрожував фізичною розправою, чоловік має травматичну зброю. За результатами відпрацювання складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП серії ВАВ №274439 відносно тестя ОСОБА_1 , а також винесено терміновий заборонний припис серії АА 261994 за вчинення домашнього насильства психологічного характеру, саме словесно погрожував, ліз в бійку, чим своїми діями завдав психологічного болю зятю. Соціальної допомоги не потребують, форма насильства - психологічна, родинний зв`язок тесть-зять. До рапорту додано фотозображення - річ пістолет Флобер Ekol Viper 3/4,5; письмовим поясненням ОСОБА_2 , згідно якого 30 грудня 2023 року, повернувшись додому, зайшов на кухню, вимкнув зайве освітлення, після чого його тесть кинувся на нього з ножем, погрожуючи вбити, і викликати поліцію, коли він буде «мертвий лежать». Вказував, що «людина хвора, обстежуватись не бажає, являє загрозу для мене і моєї сім`ї»; частково письмовим поясненням ОСОБА_1 , згідно якого 30 грудня 2023 року о 16:30 він сів обідати на кухні. Після обіду став чистити яблуко. В цей час зайшов його зять ОСОБА_2 і вимкнув йому світло. ОСОБА_1 запитав, навіщо вимикати світло, і ввімкнув його, після чого ОСОБА_2 повторно вимкнув світло і сказав, що оскільки ОСОБА_1 не сплачує за світло, він його вимикає. Після цього став відштовхувати ОСОБА_1 від вимикача і сказав, що йому вже (…). ОСОБА_1 пішов і зареєстрував у книгу у консьєржа. Під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 не визнав свою вину, вказав, що мав місце сімейний конфлікт, винним себе не визнає, уникнути конфліктної ситуації не намагався. Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що наведені вище докази підтверджують наявність обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, та, які, містять ознаки правопорушення, визначені диспозицією ст.173-2 ч.1 КУпАП. Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи. З доказів, наявних в матеріалах справи, та доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається наявність обопільної конфліктної ситуації, в тому числі пов`язаної з користуванням квартирою, однак це не дає підстав для висновку про звільнення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 має похилий вік 83 роки та незадовільний стан здоров`я, в той час як його зять ОСОБА_2 є здоровим та міцним чоловіком 50 років, в зв`язку з чим фізичні та психологічні сили ОСОБА_1 є набагато меншими, що робить сумнівним скоєння насильницьких дій відносно ОСОБА_2 , є оціночним судженням самого ОСОБА_1 , яке не ґрунтується на вимогах закону, не спростовує висновків суду першої інстанції та відхиляється апеляційним судом. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що він добросовісно помилявся відносно змісту протоколу про адміністративне правопорушення ВАВ №274439 від 30 грудня 2023 року, вважаючи, що протокол складено відносно ОСОБА_2 , і що в судовому засіданні, яке відбулось 18 січня 2024 року, був впевненим, що провадження стосується притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , в якому він є потерпілою особою, не дає підстав для висновку про звільнення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення та відхиляються апеляційним судом. Апеляційний суд враховує, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказував на вчинення щодо нього зятем ОСОБА_2 психологічного та фізичного домашнього насильства, проте не надав доказів звернення за вказаний період з відповідними заявами до поліції, а також до суду з заявами про видачу обмежувального припису, з позовами про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, тощо. З наданих ОСОБА_1 доказів вбачається, що він звернувся до Дарницького районного в м. Києві центру соціальних служб лише 11 січня 2024 року після складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Також апеляційний суд приймає до уваги, що згідно листа Дарницького УП ГУНП в м. Києві від 11 січня 2024 року, за заявою ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП серії ВАВ 274470, який направлено на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва для прийняття рішення, однак станом на час апеляційного перегляду результати розгляду даного протоколу судом відсутні. Вина ОСОБА_1 у цій справі доведена поза розумним сумнівом, що свідчить про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, а тому існують всі підстави для притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Зазначені вимоги закону районним судом, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу були дотримані у повній мірі. Апеляційний суд приймає до уваги, що апеляційна скарга не містить доводів щодо міри відповідальності, призначеної судом першої інстанції, та щодо обставин, які могли бути не враховані судом при накладенні стягнення. Наведене вказує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення. Постанова судді Дарницького районного суду м. Києва від 18 січня 2024 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 18 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Кашперська Т.Ц.