Постанова 4824 № 753/12589/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 лютого 2024 року справа № 753/12589/23 провадження № 22-ц/824/4692/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В., при секретарі: Савіцькій Д.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 31 серпня 2023 року, постановлену під головуванням судді Коренюк А.М., у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення начальника Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зайця Анатолія, заінтересовані особи: Приватне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», ОСОБА_2 В С Т А Н О В И В : У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення начальника Дарницького відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Зайця А., заінтересовані особи: ПрАТ«Кредитпромбанк», ОСОБА_2 . Скарга мотивована тим, що у порушення Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем не забезпечено за наслідком застосованого п. 2 ч. 1 ст. 47 вказаного Закону та винесеної постанови від 24.06.2014 року про повернення з підстав відсутності майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна, виявилися безрезультатними, повернуто стягувачу виконавчий лист № 2-2705/11, виданий 04.11.2011 року Дарницьким районним судом м.Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та нього ( ОСОБА_1 ) на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 742 296 грн 31 коп. (виконавче провадження ВП НОМЕР_1), вимог закону про зняття з накладеного на все майно боржників арешту. Вважає, що наразі за наслідком повернення виконавчого листа стягувачу 24.06.2014 року, а також відсутності як виконавчого провадження, так й особи стягувача, всі вжиті державним виконавчем заходи забезпечення виконання, мають бути скасовані, тобто державний виконавець за наслідком повернутого виконавчого листа стягувачу, мав вжити заходів до скасування такого арешту, чого не зробив. Він отримав від начальника Дарницького відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції у м.Києві Зайця А. відповідь від 11.05.2023 року на його звернення про вжиття заходів для скасування накладеного державним виконавцем арешту у межах вказаного виконавчого провадження ВП НОМЕР_1, який вказав про відсутність правових підстав для зняття арешту з майна, що й стало підставою для звернення до суду з цією скаргою. Вважає, що таке рішення начальника Дарницького відділу державної виконавчої служби є неправомірним, оскільки засноване на бездіяльності державного виконавця, суперечить приписам ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якими державний виконавець зобов`язаний вжити передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 31 серпня 2023 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення начальника Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зайця Анатолія, заінтересовані особи: Приватне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», ОСОБА_2 , відмовлено. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити подану скаргу. Вимоги обґрунтовані тим, що станом на день звернення до суду із скаргою у Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції було пред`явлено два різних виконавчих документа по одному кредитному договорі, що призводить до подвійного стягнення суми боргу. Зазначає, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності (закінчення) виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправним втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Вказує, що після винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 24 червня 2014 року, повторно виконавчий документ пред`явлено не було. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції виходив із того, що виконавче провадження не завершене та повернення виконавчого документу стягувачу у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» не встановлювало прямого обов`язку державного виконавця знімати арешт з майна боржника. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Судом встановлено, що в провадженні Дарницького районного відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) з 05.12.2011 року перебувало на виконанні виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2-2705/11, виданого 04.11.2011 року Дарницьким районним судом м. Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 742 296 грн 31 коп., що підтверджується постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 05.12.2011 року (матеріали виконавчого провадження). Постановою державного виконавця державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції по виконанню вказаного виконавчого листа на підставі Закону Укоаїни «Про виконавче провадження» накладено арешт на все майно боржників, яке належить їм на праві власності. Постановою державного виконавця від 24.06.2014 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто стягувачу виконавчий документ (виконавчий лист) № 2-2705/11, виданий 04.11.2011 року Дарницьким районним судом м.Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 742 296 грн. 31 коп. з підстав відсутності майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (матеріали виконавчого провадження). З часу повернення виконавчого листа стягувачу (24.06.2014 року) вжиті заходи забезпечення виконавчого провадження не скасовані, що спонукало скаржника до звернення до виконавця із заявою про скасування вжитих заходів. Скаржник отримав від начальника Дарницького відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції у м.Києві Зайця А. відповідь від 11.05.2023 року на його звернення про вжиття заходів для скасування накладеного арешту у межах вказаного виконавчого провадження ВП НОМЕР_1, який вказав про відсутність правових підстав для зняття арешту з майна (а.с. 24). Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦК України). Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

5. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду Звертаючись до суду із скаргою ОСОБА_1 посилався на бездіяльність державного виконавця, який здійснював виконавчі дії у виконавчому провадженні щодо не зняття арешту з майна боржника на стадії завершення виконавчого провадження, так й начальника ВДВС, яким відмовлено скаржнику (боржнику) у скасуванні заходів накладеного виконавцем арешту. Встановлено, що постановою державного виконавця від 24.06.2014 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто стягувачу виконавчий документ. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 37 вказаного Закону виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Частиною 1 ст. 39 вказаного закону передбачені підстави закінчення виконавчого провадження, серед яких повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійсненні виконавцем відповідно до цього закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, не є підставою для закінчення виконавчого провадження. Статтею 40 визначені наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа. Так, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі № справа № 740/3240/18, від 16 березня 2020 року у справі № 137/1649/17та інших. Відтак вірним є висновок суду першої інстанції про те, що вимога скарги про визнання рішення начальника Дарницького ВДВС у м. Києві щодо незняття арешту з майна боржника при поверненні виконавчого документа стягувачу та визнання протиправною бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту з майна боржника є необґрунтованими, оскільки виконавче провадження не є закінченим. Повернення виконавчого документу стягувачу у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» не встановлювало прямого обов`язку державного виконавця знімати арешт з майна боржника. Колегія суддів також погоджується із посиланням суду першої інстанції про те, що накладення арешту не призводить до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки виконавче провадження не завершене. Доводи в апеляційній скарзі про те, що пред`явлено два виконавчі документи по одному кредитному договору, що призводить до подвійного стягнення колегія суддів вважає безпідставним. Посилання боржника на наявність виконавчого провадження НОМЕР_2 щодо стягнення зі ОСОБА_2 заборгованості за період з 30.07.2020 року по 05.03.2021 року заборгованості за кредитним договором не має правового значення для вирішення питання щодо скасування арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 про стягнення солідарно зі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 742 296,31 грн. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та на їх правильність не впливають. Рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 31 серпня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 29 лютого 2024 року. Суддя-доповідач Судді