Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/927/24

Справа № 991/927/24 Провадження 1-кс/991/940/24 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2024 року м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42023000000001415 від 25.08.2023, ВСТАНОВИВ: До Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана скарга адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 . У поданій скарзі зазначені наступні обставини. Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000001415 від 25.08.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, в рамках якого, 21.11.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України. На думку захисника, повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 21.11.2023 є необґрунтованим, не було вручене в порядку, встановленому КПК України, що свідчить про необхідність скасування вказаного процесуального рішення. Як зауважив захисник, повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 21.11.2023 було складене детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , а вручене вже іншим детективом-старшим детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 . Крім того, останній повідомив про права підозрюваного та роз`яснив їх ОСОБА_5 . Проте, на переконання сторони захисту, вручити повідомлення про підозру ОСОБА_5 21.11.2023 мав право виключно детектив ОСОБА_3 , тобто автор самого тексту повідомлення про підозру. Отже за доводами захисника, повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 21.11.2023 вручене неуповноваженим суб`єктом, з порушенням належної правової процедури вручення такого повідомлення, тож ОСОБА_5 не набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні. Поряд з цим захисник вказав на відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, а саме обов`язкових елементів об`єктивної сторони складу злочину: відсутність фактів виникнення злочинного умислу, висловлення пропозиції та надання неправомірної вигоди. Згідно з повідомленням про підозру, ОСОБА_5 підозрюється у «висловленні пропозиції службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, надати їм неправомірну вигоду, та надання такої вигоди за вчинення службовими особами дій в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи, з використанням наданого їм службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб». Відповідно до позиції сторони обвинувачення ОСОБА_5 «висловив пропозицію надати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 неправомірну вигоду у розмірі від 3 до 5 відсотків від суми грошових коштів, які будуть виділені за рахунок коштів Державного бюджету України для фінансування додаткових обсягів робіт, виконуваних підконтрольним йому та ОСОБА_9 AT «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ». Проте, як стверджує захисник, органом досудового розслідування не встановлено жодного конкретного факту щодо виникнення у ОСОБА_5 злочинного умислу, висловлення останнім пропозиції та надання неправомірної вигоди службовим особам. Так, у повідомленні про підозру зазначено про те, що точна дата, коли ОСОБА_9 залучив до реалізації вказаного злочинного плану директора АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» ОСОБА_5 досудовим розслідуванням не встановлена, натомість вказано лише: «у період з 27.07.2023 до 23.08.2023». Більше того, з обставин вчинення кримінального правопорушення не вбачається місця та подій, які передували виникненню злочинного умислу, що є однією зі складових обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні. Так, у повідомленні про підозру зазначено, що: «діючи відповідно до інструкцій ОСОБА_9 , наданих ним на виконання попередньої злочинної домовленості із ОСОБА_5 , не будучи обізнаним про їхні злочинні наміри, ОСОБА_10 02.11.2023 о 21год 36 хв на парковці біля магазину «Новус» по вул. Георгія Кірпи, 5 у м. Києві в автомобілі «BMW» з державним номерним знаком НОМЕР_1 передав від ОСОБА_9 та ОСОБА_5 . ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 150 000 доларів США (що за курсом Національного банку України станом на 02.11.2023 становило 5 439 825 гри), яка була запакована у пакет та коробку». Проте, ані матеріали НСРД, ані матеріали кримінального провадження не містять жодного розумного пояснення виникнення неправомірної вигоди в сумі, що становить 150 000 доларів США, оскільки відповідно до матеріалів НСРД, сума між підозрюваними та службовими особами взагалі не обговорювалась. У матеріалах НСРД згадувалось, що розмір неправомірної вигоди нібито буде визначено на рівні від 3 до 5 відсотків від грошових коштів, які будуть виділені за рахунок коштів Державного бюджету України. Проте, ці умовні 3-5 відсотків неправомірної вигоди, які мали бути начебто надані в якості неправомірної вигоди, ніяк не корелюються із наданою неправомірною вигодою у розмірі 150 000 доларів США. Таким чином, на переконання захисника, висновки органу досудового розслідування, викладені в тексті повідомлення про підозру, ґрунтуються лише на припущеннях та власному тлумаченні та перекручуванні змісту розмов, які були отримані в результаті проведення НСРД. Окрім того, як зауважив захисник, під пропозицією слід розуміти висловлення службовій особі наміру про надання неправомірної вигоди. Пропозиція має бути зрозумілою, недвозначною та містити всі істотні умови. Натомість, зі стенограм розмов, які були отримані внаслідок проведення НСРД, не вбачається будь-яких зрозумілих, недвозначних натяків на пропозицію надання неправомірної вигоди з боку ОСОБА_5 . За твердженням сторони захисту, стороною обвинувачення не встановлено наявність фактів та обставин щодо виникнення у ОСОБА_5 злочинного умислу, висловлення останнім пропозиції у наданні неправомірної вигоди та надання такої вигоди службовим особам, що свідчить про відсутність діяння, як обов`язкової ознаки складу інкримінованого кримінального правопорушення. Окрім того захисник вказав і на відсутність суб`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, оскільки факт пропонування чи передачі ОСОБА_5 неправомірної вигоди стороною обвинувачення не доведений. Крім того, матеріали кримінального провадження не містять відомостей щодо обізнаності ОСОБА_5 про будь-яку передачу неправомірної вигоди. Таким чином, за доводами захисника, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_5 мав умисел на висловлення пропозиції на надання неправомірної вигоди службовим особам. Тож органом досудового розслідування не здобуто достатніх, узгоджених між собою конкретних доказів наявності складу інкримінованого кримінального правопорушення, які б дозволяли довести причетність ОСОБА_5 до вчиненого кримінального правопорушення. Поряд з цим захисник вказав на порушення процедури виявлення ознак кримінального правопорушення під час проведення НСРД в межах іншого кримінального провадження та внесення таких відомостей до ЄРДР. Наголосив, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 вручено в кримінальному провадженні, відомості про яке були виявлені в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій в межах інших кримінальних проваджень, у зв`язку з чим таке було зареєстроване в ЄРДР з суттєвим порушенням вимог законодавства. До того ж, на переконання сторони захисту, збір доказів та інформації за фактом висловлення пропозиції та надання народним депутатом України неправомірної вигоди особі, яка займає особливо відповідальне становище здійснювався до внесення відомостей в ЄРДР в межах інших кримінальних провадження, отже негласні слідчі (розшукові) дії, результати яких були отримані в межах інших кримінальних проваджень та покладені в основу повідомлення про підозру ОСОБА_5 , є недопустимими доказами та не можуть бути використані для обґрунтування підозри. У зв`язку з наведеним захисник просить: -скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, складене 21.11.2023 детективом Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , в межах кримінального провадження №42023000000001415 від 25.08.2023; -зобов`язати детектива, прокурора у кримінальному провадженні №42023000000001415 від 25.08.2023 внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_5 . У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 скаргу на повідомлення про підозру підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з викладених в ній підстав. Детектив ОСОБА_3 у судовому засідання та в письмових запереченнях проти задоволення скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, вважав, що відсутні підстави для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 21.11.2023 у кримінальному провадженні №42023000000001415 від 25.08.2023. Заслухавши позиції учасників, дослідивши скаргу з доданими до неї матеріалами, інші матеріали, надані учасниками під час розгляду, слідчий суддя приходить до наступних висновків. Із матеріалів наданих сторонами, слідчий суддя встановив, що у провадженні слідчої групи детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України знаходиться кримінальне провадження №42023000000001415 від 25.08.2023, за підозрою зокрема ОСОБА_5 . Так, 21.11.2023 детективом Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України. На думку захисника вказане повідомлення про підозру ОСОБА_5 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Право на оскарження повідомлення про підозру на досудовому провадженні передбачено п.10 ч.1 ст.303 КПК України. При цьому, із такою скаргою підозрюваний чи його захисник можуть звернутися після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом. Підстави для повідомлення особі про підозру, процедура та строки вручення повідомлення про підозру та вимоги щодо оформлення повідомлення про підозру врегульовані Главою 22 КПК України. Так відповідно до п.3 ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема, у випадку, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Відповідно до ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч.1 ст.278 КПК України). Водночас КПК України не містить положень, якими б були визначені підстави для скасування повідомлення про підозру. Проте з огляду на вищенаведені норми при розгляді скарги на повідомлення про підозру перевірці підлягають: існування визначених підстав для повідомлення особі про підозру; дотримання вимог КПК України щодо оформлення повідомлення про підозру; дотримання вимог щодо строків та порядку вручення повідомлення про підозру. Водночас, відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Згідно із ч.ч.1,2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Як зазначалося вище, скарга на повідомлення про підозру у вчиненні злочину може бути подана, зокрема, підозрюваним та його захисником після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом ( п.10 ч.1 ст.303 КПК України). Оскаржуване повідомлення про підозру ОСОБА_5 складене 21.11.2023. Із скаргою на повідомлення про підозру захисник ОСОБА_4 звернувся до суду 02.02.2024. На момент звернення до суду із скаргою та на момент її розгляду кримінальне провадження не закрите, обвинувальний акт до суду не передано. Отже, скаргу подано після спливу двох місяців, що відповідає вимогам, встановленим п.10 ч.1 ст.303 КПК України. Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри. У зв`язку із цим слідчий суддя під час розгляду скарги вирішує питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України. Захисник вказав на відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, який інкримінується ОСОБА_5 , оскільки аналіз змісту повідомлення про підозру від 23.11.2023 разом із матеріалами кримінального провадження №42023000000001415 від 25.08.2023 свідчать про очевидну невідповідність ознак діяння, що інкримінується ОСОБА_5 фактичним обставинам справи, зміст повідомлення про підозру є неповним, незрозумілим, нечітким та таким, що ґрунтується на доказах, які були отримані з суттєвим порушенням вимого чинного кримінального процесуального законодавства. Крім того, вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 , за доводами сторони захисту, було здійснено неуповноваженим суб`єктом, у зв`язку з чим ОСОБА_5 не набув статусу підозрюваного. Поряд з цим захисник наголошував, що кримінальне провадження зареєстроване протиправно, з порушенням процедури. Таким чином, на думку сторони захисту, повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 21.11.2023 є необґрунтованим незрозумілим та не підтвердженим жодним доказом. Водночас, надані слідчому судді для огляду матеріали не спростовують того факту, що мали місце події, про які зазначено в повідомленні про підозру ОСОБА_5 від 21.11.2023. Із досліджених матеріалів вбачається, що зібрані у кримінальному провадженні докази переконують слідчого суддю в тому, що в своїй сукупності та взаємозв`язку вони відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», що закріплений в пункті 3 частини 1 статті 276 КПК України та давали стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України. Стосовно доводів захисника про те, що з викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вбачається, що зазначені обставини є суперечливими, не містять встановленого часу інкримінованих ОСОБА_5 дій, слід зазначити, що вказані обставини мають бути перевірені в ході судового розгляду під час оцінки судом всіх доказів у сукупності. Водночас слушними є доводи захисника стосовно того, що відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені 25.08.2023 на підставі рапорту керівника САП від 25.08.2023, однак у вказаному рапорті відсутня інформація коли саме керівник САП отримав відомості про вчинення злочину. Варте уваги і те, що протоколи НСРД складені саме 31.08.2023, що не узгоджується із часом підписання рапорту керівником САП. До того ж розмови, зафіксовані у таких протоколах НСРД від 31.08.2023, в реальності відбувались в період з 08.08.2023 по 23.08.2023, що не може залишатися поза увагою, з огляду на те, що відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до ЄРДР лише 25.08.2023. Поряд з цим варто зазначити, що стадія досудового розслідування розпочинається саме з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження (п.5 ч.1 ст.3 КПК України). Таким чином відповідні обмеження прав та свобод особи можливі лише за наявності правових підстав в межах кримінального провадження та аж ніяк не поза межами досудового розслідування. Водночас, дослідивши надані учасниками матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час достатні підстави для висновку щодо пов`язаності ОСОБА_5 із подіями, що досліджуються в рамках даного кримінального провадження. До того ж захисником не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, тому на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру від 21.11.2023 вручене за відсутності достатніх підстав. Окрім того, під час розгляду скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя не вправі оцінювати зібрані під час досудового розслідування докази з точки зору їх достатності для складання та направлення до суду обвинувального акту щодо підозрюваного. Поряд з цим кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Таким чином із наданих учасниками матеріалів вбачається, що наведені в повідомленні про підозру від 21.11.2023 докази вказують на причетність ОСОБА_5 до подій, що досліджуються в рамках даного кримінального провадження та відповідно до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, що виправдовує подальше розслідування. При цьому слід зазначити, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні. За такого, питання про те, чи утворюють зазначені в повідомленні про підозру дії ОСОБА_5 склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ч.4 ст.369 КК України, знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні. За наведених підстав слідчий суддя не приймає доводи сторони захисту стосовно відсутності доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, оскільки зібраними в матеріалах кримінального провадження доказами об`єктивно пов`язується можлива причетність ОСОБА_5 до вищевказаних кримінальних правопорушень за обставин, викладених в тексті повідомленні про підозру від 21.11.2023. У той же час слідчим суддею не приймаються і доводи захисника про те, що ОСОБА_5 не повідомлений про підозру від 21.11.2023, у визначений КПК України спосіб, з огляду на наступне. Як встановлено вище у даній ухвалі, 21.11.2023 детективом Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 за погодженням із прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , в межах кримінального провадження №42023000000001415 від 25.08.2023 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, яке було вручене ОСОБА_5 за участі захисника в день його складення 21.11.2023 об 11год 24хв старшим детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 . Частиною 1 статті 278 КПК України встановлено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання (ст.38 КПК України). Досудове слідство здійснює, зокрема підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (п.2 ч.2 ст.38 КПК України). Відповідно до ч.ч.1,2, ст.39 КПК України керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування та уповноважений зокрема визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих. 25.08.2023 постановою т.в.о. керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12 створено слідчу групу у кримінальному провадженні №42023000000001415 від 25.08.2023, до складу якої зокрема входять серед інших детектив ОСОБА_3 та ст.детектив ОСОБА_6 . Старшим слідчої групи, вказаною постановою призначено детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , якому доручено керувати діями інших слідчих. Таким чином, вищевказана постанова, не суперечить вимогам ст.39 КПК України і є достатнім документом для наділення слідчого повноваженнями здійснювати досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні. Тож, всупереч доводам сторони захисту, детектив ОСОБА_3 , як старший слідчої групи у кримінальному провадженні №42023000000001415 від 25.08.2023 та якого відповідно уповноважено керувати діями інших слідчих, що входять до слідчої групи, наділений повноваженнями доручити іншому детективу здійснити повідомлення про підозру ОСОБА_5 . У той же час ст.детектив ОСОБА_6 входить до складу слідчої групи у даному кримінальному провадженні, тож уповноважений здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000001415, у тому числі проводити слідчі та процесуальні дії у такому кримінальному провадженні. Переконливих доводів, які би ставили під сумнів дотримання порядку здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_5 , скарга захисника не містить. Таким чином в ході судового розгляду доводи захисника щодо недотримання належної правової процедури під час здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_5 не знайшли свого підтвердження. За результатом дослідження наданих учасниками матеріалів, слідчий суддя відхиляє твердження сторони захисту про недостовірність, суперечливість, недостатність зазначених у повідомленні про підозру ОСОБА_5 від 21.11.2023 доказів, як підставу скасування такого, оскільки захисник насправді пред`являє до оцінки наданих доказів такі ж високі вимоги, як під час розгляду обвинувального акту по суті. Однак, питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення здійснюється судом, шляхом оцінки доказів відповідно до положень ст. 94 КПК України - за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. У п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99 від 27.09.2001, Європейський Суд з прав людини зазначив: «…Незважаючи на те, що п.1 ст.6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивуючи свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…». Тобто, ступінь необхідності детально мотивувати аргументи сторін кримінального провадження визначається слідчим суддею з урахуванням обставин справи. У зазначеній справі слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін. Зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 21.11.2023 слідує, що в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення керівником АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України. Водночас, захисником не наведено у скарзі обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, тому на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру від 21.11.2023 вручене за відсутності достатніх підстав для підозри. Інші обставини, на які посилається захисник у скарзі, також не спростовують обставини, встановлені під час досудового розслідування, та відносяться до питань, які є предметом судового розгляду, а не судового контролю з боку слідчого судді. У контексті наведеного слід зазначити, що слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо достатності доказів (підстав), не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення. Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для задоволення скарги адвоката ОСОБА_4 , поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 . Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ: У задоволенні скарги відмовити. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Слідчий суддя ОСОБА_1