Ухвала ККС ВС № 229/4621/20

УХВАЛА 29 лютого 2024 року м. Київ справа № 229/4621/20 Провадження № 51- 1103 ск 24 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 23 червня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року щодо нього, встановив: Вироком Дружківського міського суду Донецької області від 23 червня 2023 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни. У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень в касаційному порядку. Перевіривши відповідність касаційної скарг вимогам ст. 427 КПК України,колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції. Проте, в порушення п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі засуджений не зазначає в чому саме, на його думку, полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень відповідно до положень ст. 438 ч. 1 КПК України і доводи на обґрунтування цього. Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України). При цьому слід врахувати те, що відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Також засудженому необхідно врахувати, що обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України, не є відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом. Для складання та подання касаційної скарги засуджений може скористатись правовою допомогою захисника. Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження, шляхом подання виправленої касаційної скарги. Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд постановив: Залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 без руху. Встановити засудженому ОСОБА_4 п`ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали. У разі невиконання ухвали скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3