Ухвала КЦС ВС № 530/72/22

УХВАЛА 28 лютого 2024року м. Київ справа № 530/72/22 провадження № 61-1944ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Зіньківської міської ради Полтавської області про припинення права оренди земельних ділянок та ВСТАНОВИВ: 29 січня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку надіслали до Верховного Суду касаційну скаргуна постанову Полтавського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року, в якій просять її скасувати і залишити в силі рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 20 квітня 2022 року. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, з огляду на таке. Частиною першою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) встановлено, що датоюскладення повного тексту постанови Полтавськогоапеляційного суду від 28листопада 2023 року зазначено 30 листопада 2023 року (інша дата у судовому рішенні не зазначена), останнім днем на її касаційне оскарження з урахуванням вихідних днів є 01 січня 2024 року. Заявники обґрунтовують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження тим, що копію оскаржуваної постанови отримали із значним запізненням. Однак у порушення пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України не вказують дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. Зазначають, що у зв`язку з погіршенням здоров`я ОСОБА_2 та необхідністю лікування в сільській амбулаторії, а потім і в районній лікарні, заявники були позбавлені можливості вчасно звернутися з касаційною скаргою. Суд критично оцінює вказану обставину для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, оскільки з наданих копій виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , двічі 18 грудня 2023 року зверталася за медичною допомогою до Зіньківської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, на стаціонарне лікування не направлялася. Не свідчить про наявність підстав для поновлення строку і надана копія довідки Комунального некомерційного підприємства «Зіньківська центральна районна лікарня» Зінькіської міської ради Полтавської області від 04 січня 2024 року, оскільки така довідка видана ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначення про неможливість складення касаційної скарги у зв`язку зі зверненням за безкоштовною юридичною допомогою у м. Зіньків Полтавської області, що вимагало значного часу, є безпідставними. Як встановлено з ЄДРСР, під час розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства «Агроекологія» на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 20 квітня 2022 року інтереси заявників представляв адвокат Моторний Ю. С. До того ж, 21 грудня 2023 року колегія суддів Полтавського апеляційного суду розглядала заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 20 грудня 2023 року про відвід суддів, що входять до складу колегії у цивільній справі № 530/72/22, які мотивували її тим, що після ознайомлення з постановою Полтавського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року у них виникли підстави для заявлення колегії суддів відводу. За вказаних обставин підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, заявлені в клопотання заявників, є неповажними. Доказів порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України, не надано. Оскільки до відкриття касаційного провадження Верховний Суд позбавлений можливості здійснити перевірку своєчасності направлення судом апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку копії оскаржуваного судового рішення або доказів отримання цього рішення, відповідні докази мають бути надані заявником до суду касаційної інстанції, зокрема у вигляді довідки суду першої або апеляційної інстанції про те, яким чином та коли заявнику направлена та вручена копія оскаржуваного судового рішення. Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу і якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Вимоги щодо форми, змісту касаційної скарги та додатків до неї передбачено у статті 392 ЦПК України. У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК Українипередбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Касаційна скарга містить клопотання про звільнення осіб, які подають касаційну скаргу, від сплати судового збору, оскільки вони є особами похилого віку, отримують незначний розмір пенсії, отримують від держави субсидію. Вказують, що, зловживаючи процесуальними правами, Приватне підприємство «Агороекологія» подало до них шість позовів і заяв. До міст, де в судах розглядаються ці позови, значна відстань і відсутнє пряме автомобільне сполучення. Власного транспорту вони не мають, вимушені платити за проїзд своїм знайомим. Також мають значні втрати від того, що на врожай соняшнику 2023 року ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 21 серпня 2023 року накладено арешт, що позбавило їх можливості отримати кошти від його реалізації. На підтвердження майнового стану заявниками надано відомості з електронної особової справи ОСОБА_1 про нарахування з жовтня 2022 року до листопада 2023 року субсидії; довідку про доходи ОСОБА_1 ; довідку про доходи ОСОБА_2 . Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу. За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»). З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Встановлено, що ОСОБА_1 з січня по грудень 2023 року отримав 39 573,92 грн пенсії, 5 відсотків від розміру якої становить 1 978,69 грн. ОСОБА_2 отримала 31 455,96 грн пенсії, 5 відсотків від розміру якої становить 1 572,79 грн. Заявники оскаржують постанову суду апеляційної інстанції, якою закрито провадження у справі. Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 3 028,00 грн. Враховуючи викладене, заявники за подання касаційної скарги мають сплатити 605,60 грн судового збору. З огляду на надані заявниками доказиїхмайнового стану,касаційний суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги на постанову Полтавського апеляційного суду від 28 листопада2023 року, оскільки розмір судового збору не перевищує 5 відсотків доходу заявників за 2023 рік. Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено найменування суду, до якого подається скарга. Заявники в порушення вказаної норми зазначають, що касаційна скарга на постанову Полтавського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року подається до Верховного Суду України, який з 15 грудня 2017 року припинив свою діяльність на підставі пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно виправити вказаний недолік та зазначити правильну назву суду касаційної інстанції, до якого вони звертаються з касаційною скаргою. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Такі підстави перелічені у частині другій статті 389 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням конкретної норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. При цьому суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (наведене узгоджується висновками, викладеними в ухвалах Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 607/16725/22, від 30 листопада 2023 року у справі № 530/1297/21, від 26 грудня 2023 року у справі № 758/113/23). 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного суду від 22 лютого 2022 року у справі 920/577/20 суд виснував, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів для такого відступлення. Процесуальні положення пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України є уніфікованими. Єдність однакового застосування уніфікованих норм права забезпечує правову визначеність та сталість судової практики. 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. При поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною першою статті 411 цього Кодексу, зазначаються обґрунтування необхідності скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, а саме: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. При поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 цього Кодексу, зазначаються обґрунтування підстав для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд та/або порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Обов`язковою умовою касаційного оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України є обґрунтованість підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відповідає таким вимогам. Заявники як на підставу касаційного оскарження судових рішень узагальнено посилаються на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначають конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин заявникам необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Особам, які подали касаційну скаргу, необхідно: 1) звернутися до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження; 2) сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; 3) указати правильну назву суду касаційної інстанції, до якого подається касаційна скарга; 4) уточнити підстави касаційного оскарження; 5) подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України; 6) надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи. Касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникам строк для усунення цих недоліків. Суд роз`яснює, якщо у зазначений строк заявники не звернуться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням підстав для його поновлення, а також поданням доказів порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Полтавського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року залишити без руху. Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Ситнік