Постанова 4857 № 593/1841/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 593/1841/23 пров. № А/857/3786/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Гінди О.М., Мікули О.І., за участю секретаря судового засідання Гриньків І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 25 січня 2024 року (головуючий суддя Музика Я.М., м. Бережани Тернопільської області) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просив скасувати постанову серії ЕАТ №7725884 від 13 вересня 2023 року про накладення на нього адміністративного стягнення. Рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області від 25 січня 2024 року у поновленні процесуального строку для оскарження постанови про адмінправопорушення серії ЕАТ № 7725884 від 13 вересня 2023 року - відмовлено. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови серії ЕАТ № 7725884 від 13 вересня 2023 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовлено. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, просить скасувати таке та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. В апеляційній скарзі зазначає, що він зупинив автомобіль, де відстань до суцільної лінії розмітки була значно більша, ніж 3 (три) метри. Зустрічний розґїзд транспортних засобів був можливим і також транспортні засоби вільно могли рухатися в попутному напрямі, так як було дві полоси руху, що чітко видно на відеоматеріалі на диску, долученому до справи. Крім того, працівники поліції не повідомили його проте, що відносно нього виноситься постанова про адмінправопорушення і він притягується до адмінвідповідальності у вигляді штрафу. Йому не предґявлялися і не надавалися жодні документи і він ніде не розписувався. Про те, що був притягнутий до адмінвідповідальності у вигляді штрафу він дізнався лише після того, коли прийшло повідомлення з Бережанської державної виконавчої служби і він у встановлений законом строк - 10 днів звернувся із позовом до Бережанського районного суду про скасування даної постанови відповідача. Також не відповідає фактичним обставинам справи твердження відповідача про те, що він був повністю згідний з притягненням до адмінвідповідальності. Навпаки, він катего рично заперечував будь-яке порушення Правил дорожнього руху зі свого боку. Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7725884 від 13.09.2023 р. вбачається, що ОСОБА_1 13.09.2023р. о 10 год. 55 хв. здійснив зупинку транспортного засобу марки «АUDI-80» д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Тернопільська,4 у м.Бере жани Тернопільської області, де між транспортним засобом і дорожньою розміткою відстань менше 3 м, чим порушив п.15.9 «д» ПДР порушення заборони зупинки у місцях, де відстань між суцільною лінією і транспортним засобом менше 3 м. Таким чином його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень. Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.93 р. № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 . Відповідно п. 15.9 «д» ПДР зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м. Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди. Відмовляючи у поновленні процесуального строку для оскарження постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАТ № 7725884 від 13 вересня 2023 року суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення із адміністративним позовом до суду, а його пояснення про те, що він взнав лише 24.11.2023 року, що відносно нього винесена оскаржувана постанова, коли із Бережанського відділу ДВС прийшло повідомлення про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення штрафу за порушення ПДР, спростовуються долученими до матеріалів справи відеоматеріалами на диску. Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважав що в поновленні процесуального строку позивачу для оскарження постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАТ № 7725884 від 13 вересня 2023 року слід відмовити за відсутності законних підстав. Крім цього, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідно до приписів чинного законодавства на підставі відповідних доказів, про які зазначено в постанові, а доказів, які б спростовували надані відповідачем докази в обґрунтування наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення не надано. З огляду на це суд вважав, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7725884 від 13.09.2023р. відповідає вимогам чинного законодавства. Проте, колегія суддів з такими доводами суду першої інстанції не погоджується. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 04 грудня 2023 року суд відкрив провадження у справі, при цьому зазначив, що позовна заява відповідає вимогам ст. 160 , 161 КАС України. Відмовляючи у поновленні процесуального строку на звернення до суду, суд першої інстанції поза увагою залишив ту обставину, що у відповідності до вимог ч.ч. 3 та 4 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Відтак, відмовивши у поновленні процесуального строку на звернення з позовом до суду, суд першої інстанції не постановив відповідний процесуальних документ, а відмовив у задоволенні позову, розглянувши спір по суті, чим фактично визнав факт відсутності пропуску строку позовної давності. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що як уже вказувалось вище, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до вимог ч.1 ст. 122 КУпАП за порушення вимог п. 15.9 «д» Правил дорожнього руху згідно якого зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м. Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Як вбачається з відеоматеріалу на диску, доданому відповідачем, позивач дійсно здійснив зупинку, проте доказів у який спосіб працівники поліції визначили, що відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом позивача менше 3 м вказані матеріали не містять, відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що за таких обставин позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 15.9 «д» Правил дорожнього руху. Таким чином постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7725884 від 13.09.2023р. підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, бо висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права, а позовні вимоги задовольнити. Керуючись ст. 243, ст.286, ст. 308, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 25 січня 2024 року по справі № 593/1841/23 скасувати. Позов ОСОБА_1 задовольнити. Скасування постанову серії ЕАТ №7725884 від 13 вересня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя М. А. Пліш судді О. М. Гінда О. І. Мікула