Ухвала КЦС ВС № 362/1993/23

УХВАЛА 27 лютого 2024 року м. Київ справа №362/1993/23 провадження № 61-2286ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Змаженко Леонід Якович, на постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Борисової О. В., Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., від 28 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Нещасна Тетяна Миколаївна, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, застосування наслідків нікчемності заяви та визнання права власності, ВСТАНОВИВ: У квітні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , в якому просив: - застосувати наслідки нікчемності заяви № 218 від 21 жовтня 2020 року, поданої від його імені приватному нотаріусу Обухівського районного нотаріального округу Нещасній Т. М. в частині його відмови від видачі свідоцтва про право власності на майно набуте подружжям в шлюбі на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; - визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину серія та номер: 2510, видане 15 грудня 2020 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Нещасною Т. М. на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; - визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , як на частку в спільному майні подружжя. Одночасно із позовною заявою ОСОБА_2 подав заяву, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням у справі. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2023 року скасовано, заяву ОСОБА_2 задоволено частково, вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 108,1 кв. м, житловою площею 63,6 кв. м. 15 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Змаженко Л. Я. подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі. Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню, оскільки вказаний строк пропущений на один день з поважних причин. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідач ні самостійно ні через представників не розміщувала оголошення на спеціальному торгівельному майданчику ОЛХ в мережі Інтернет в розділі продажу нерухомого майна щодо продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а крім того не була повідомлена про розгляд справи апеляційним судом. Вважає, що Верховний Суд має витребувати інформацію про особу, яка розмістила оголошення про продаж будинку на сервісі OLX. Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову після їх перегляду в апеляційному порядку. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України). Ухвала суду про забезпечення позову не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи. Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування апеляційним судом норм права при вирішенні питання про забезпечення позову є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено, чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричиненню значної шкоди позивачу. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед не може бути визначено результат розгляду справи по суті спору. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 травня 2020 року у справі № 755/15345/17-ц, від 21 квітня 2022 року у справі № 592/7729/18, від 30 серпня 2023 року у справі № 753/23090/21. Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, застосування наслідків нікчемності заяви та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, ОСОБА_2 посилався на те, що в мережі Інтернет на сервісі OLX в розділі продажу нерухомого майна ознайомився із оголошенням про продаж спірного житлового будинку. Вказував, що оскільки спірне майно, може бути продане, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі. На підтвердження своїх вимог представник позивача надав копію оголошення розміщеного в мережі Інтернет щодо продажу будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Верховний Суд у постанові від 03 березня 2023 року в справі № 905/448/22 звернув увагу, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Встановивши, між сторонами виник майновий спір, право власності на спірне майно (житловий будинок) зареєстроване за відповідачем, яка має необмежене право в будь-який момент розпорядитися спірним майном, з урахуванням обставин конкретної справи, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що не застосування заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову. З огляду на вищенаведені висновки Верховного Суду у постанові від 03 березня 2023 року в справі № 905/448/22 сама по собі наявність або відсутність оголошення на сервісі OLXне впливає на правильність висновків апеляційного суду при вирішенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову. Оцінка законності, обґрунтованості та доведеності позовних вимог при вирішенні питання про забезпечення позову не здійснюється. Застосовані судом заходи забезпечення позову не перешкоджають користуванню нерухомим майном, носять тимчасовий характер та спрямовані, зокрема, на унеможливлення зміни власника майна, до вирішення спору судом. Відповідач не позбавлена права, за наявності передбачених законом підстав (глава 10 розділу І ЦПК України), ініціювати перед судом питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, скасування заходів забезпечення позову, відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову. Доводи касаційної скарги про те, що судова кореспонденція була вручена неповнолітньому сину відповідача, за встановлених обставин не є підставою для скасування постанови апеляційного суду. Перевірка документів, що посвідчують особу адресата (фізичну особу), особу, яка одержує поштове відправлення замість такого адресата, родинні зв`язки з адресатом, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників поштового зв`язку (постанова Верховного Суду від 30 листопада 2020 року в справі № 806/1943/18). ОСОБА_1 та її представнику - адвокату Змаженко Л. Я. щонайменше із липня 2023 року було достовірно відомо про перебування справи на розгляді Васильківського міськрайонного суду Київської області та, вочевидь, вони не мали перешкод для того, щоб довідатись, зокрема за допомогою підсистеми Електронний Суд ЄСІСТ, про те, що справа у жовтні 2023 року була направлена судом першої інстанції до Київського апеляційного суду для перегляду ухвали від 01 червня 2023 року. Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування апеляційним судом норм права при вирішенні питання про забезпечення позову є очевидним, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Підстави для витребування нових доказів Верховним Судом відсутні. Описка, допущена судами попередніх інстанцій в ухвалі від 01 червня 2023 року та постанові від 28 листопада 2023 року при зазначенні прізвища відповідача, може бути усунута в порядку, передбаченому статтею 269 ЦПК України, за ініціативою суду або за заявою учасників справи. Керуючись статтями 388, 389, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Змаженко Леонід Якович, на постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року у справі № 362/1993/23. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников