Ухвала КЦС ВС № 700/494/23

УХВАЛА 26 лютого 2024 року м. Київ справа № 700/494/23 провадження № 61-76ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 на заочне рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 20 вересня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, ВСТАНОВИВ: Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку. Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який розташовано на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 7122882800:01:000:0069, що належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спадкоємцем якої є ОСОБА_2 . Позивач посилаючись на норми статей 188, 377, 380 ЦК України статей 79-1, 120, 125, 126 Земельного кодексу України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об`єкта нерухомості», а також висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18 та висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 04 грудня 2018 року № 910/18560/16, від 19 травня 2020 року в справі № 127/10011/18, від 20 січні 2021 року в справі № 318/1274/18, вважає, що спірна земельна ділянка має належати їй як власнику житлового будинку, який на ній розташовано. ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку кадастровим номером 7122882800:01:000:0069, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 24.06.2004 року, серії ЧР № 125018. Заочним рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 20 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. 28 грудня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 20 вересня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зокрема, для надання суду касаційної інстанції доказів вартості спірного майна. На виконання ухвали Верховного Суду від 15 січня 2024 року особою, яка подала касаційну скаргу, надано витяг № НВ-7100062422024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, в якій вказано ціну позову - 36 806,94 грн. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023) Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). Ціна позову у цій справі становить 36 806,94 грн і не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року). Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України). Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 20 вересня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: І. О. Дундар Є. В. Краснощоков В. І. Крат