Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/11328/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/11328/23 Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Р.М. Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П. 27 лютого 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКЕ-АГРО" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКЕ-АГРО" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №8548495/43441901 від 03.04.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКЕ-АГРО" №24 від 08.03.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКЕ-АГРО" №24 від 08.03.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її надходження. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКЕ-АГРО"судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКЕ-АГРО" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. Додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКЕ-АГРО" про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКЕ-АГРО" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКЕ-АГРО" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. У задоволенні решти вимог - відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого додаткового рішення, враховуючи складність розглядуваної справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, значення цієї справи для учасника справи, дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню з огляду на їх співмірність та реальність у розмірі 7000,00 грн., а заява представника позивача є такою, що підлягає частковому задоволенню. Оцінюючи висновки суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів виходить з наступного. Згідно з частиною 2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Відповідно до пункту 1 частини 3 вказаної статті для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Частинами 4,5 ст.134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частинами 6,7 ст.134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Вирішуючи питання щодо пов`язаності витрат з розглядом справи та пропорційності розміру наданих послуг, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке. Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються положеннями КАС України та іншими законами. Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19. Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). На підтвердження наданих послуг надано договір про надання юридичних послуг №2 від 17.04.2023 року, платіжну інструкцію №1874 від 31.07.2023 року, акт виконаних робіт по наданню юридичних послуг від 26.05.2023 року, в якому зазначено, що позивачу були надані послуги на загальну суму 10 000 грн, з яких: - попередня консультація з вивченням письмових матеріалів - 500 грн. без ПДВ; - підготовка позовної заяви та формування пакету документів - 9500 грн. без ПДВ. Враховуючи складність розглядуваної справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, значення цієї справи для учасника справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню з огляду на їх співмірність та реальність у розмірі 7000,00 грн., а заява представника позивача є такою, що підлягає частковому задоволенню. Досліджуючи питання співмірності суми понесених позивачем витрат на правничу допомогу, колегія суддів звертає увагу на те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 21 серпня 2020 року по справі № 520/2915/19 та від 21 жовтня 2021 року по справі №420/4820/19. В свою чергу, колегія суддів не вважає належним чином обґрунтованою суму компенсації витрат на правничу допомогу у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 року у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19). Однак, проаналізувавши розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката у цій адміністративній справі неспівмірний із складністю справи та наданими послугами, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони. Між тим, на переконання колегії суддів розмір вказаних послуг з огляду на незначну складність даної справи та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах, а також обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, є явно завищеним. Колегія суддів вважає, що представником позивача не доведено, що складність і час надання ним послуги у вигляді підготовки позовної заяви відповідає заявленій вартості 9500,00 грн. Отже, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу до 3500,00 грн, які у зв`язку із задоволенням вимог позивача, підлягають відшкодуванню і таке стягнення слід проводити за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно. При вирішені спору щодо зменшення суми витрат на правову допомогу, суд апеляційної інстанції керується правовими позиціями Верховного Суду, висловленим у постановах від 22.12.2020 року у справі №520/8489/19, від 14.12.2020 року у справі №320/4885/20, від 11.12.2019 року у справі №545/2432/16-а. Суд першої інстанції з певним обґрунтуванням суми, заяву про розподіл судових витрат задовольнив частково, проте не звернув увагу на складність спору, предмет спору, без встановлення необхідності залучення послуг адвоката, невірно визначив належну суму судових витрат на правову допомогу. Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Додаткове рішення суду першої інстанції слід змінити у частині стягнення за рахунок відповідача на користь позивача судові витрати, як витрати на правничу допомогу. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задовольнити частково. Додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року змінити у частині суми витрат на правничу допомогу, виклавши другий та третій абзаци резолютивної частини наступним змістом: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКЕ-АГРО" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1750 (одна тисяча сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКЕ-АГРО" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1750 (одна тисяча сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.». В іншій частині додаткове рішення залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.