Ухвала ККС ВС № 455/1533/22

УХВАЛА 26 лютого 2024 року м. Київ справа № 455/1533/22 провадження № 51-1044ск24 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 січня 2024 року, встановив: Захисник ОСОБА_4 звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить про перегляд судових рішень щодо ОСОБА_5 у касаційному порядку. Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу захисником подано без додержання вимог пунктів 3, 4, 5 ч. 2, ч. 3 та ч. 6 цієї статті. Пунктом 3 ч. 2 ст. 427 КПК передбачено, що у касаційній скарзі необхідно зазначити судові рішення, що оскаржуються. Однак захисник у касаційній скарзі вказує на оскарження ним ухвали апеляційного суду, тоді як вимоги у прохальній частині скарги формулює як щодо вказаного судового рішення, так і щодо вироку місцевого суду, який, як убачається із вступної частини скарги, не оскаржує, чим допустив суперечності, які перешкоджають суду касаційної інстанції визначитись з предметом перевірки у касаційному порядку. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Згідно вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції. Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, захисник у касаційній скарзі, вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені судом апеляційної інстанції при постановленні оскарженої ухвали, як на підставу, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, для її зміни, доводів на обґрунтування зазначеної позиції з урахуванням положень ст. 412 цього Кодексу не наводить. Не містить касаційна скарга і доводів на обґрунтування неправильного застосування апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність з урахуванням положень ст. 413 КПК, про що захисник зазначає у мотивувальній частині скарги. Крім того, захисник в обґрунтування незаконності оскарженої ухвали заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження та посилається на неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. Як убачається з прохальної частини касаційної скарги, захисник формулює вимоги про зміну вироку та ухвали в частині призначеного покарання у зв`язку із невідповідністю призначеного покарання, яке за своїм розміром є явно несправедливим через суворість, тоді як у мотивувальній частині скарги вказує на допущені судом апеляційної інстанції, у тому числі істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, як на підстави для зміни вказаного судового рішення, чим допустив суперечності між частинами касаційної скарги. Згідно з ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участь у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак подана скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини. Крім того, захисник всупереч вимогам ч. 6 ст. 427 КПК не додав до копій касаційної скарги доданих до неї додатків (копій судових рішень) у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження й усім учасникам судового провадження. Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити касаційну скаргу захисника без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою. На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 січня 2024 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали. У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3