Ухвала ККС ВС № 639/236/22
від 26.02.2024 · КримінальнаУХВАЛА 26 лютого 2024 року м. Київ справа № 639/236/22 провадження № 51-479ск23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 липня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року стосовно засудженого ОСОБА_5 , в с т а н о в и в: Захисник ОСОБА_4 звернувся до Касаційного кримінального суду Верховного Суду з касаційною скаргою на вищевказані судові рішення. Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті. Відповідно до пункту 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції. При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Однак усупереч наведеним положенням процесуального закону, у поданій скарзі захисник ОСОБА_4 , порушуючи питання про перегляд судових рішень з підстав, зокрема, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, обмежився загальними фразами про допущення судами таких порушень. До того ж, захисник фактично не конкретизував, у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених стосовно ОСОБА_5 судових рішень, і чому їх слід відносити до безумовних підстав для скасування або зміни касаційним судом, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК. До того ж, порушуючи у касаційній скарзі питання про скасування вироку місцевого суду, не наводить таких порушень КПК, які відповідно до положень ст. 415 цього Кодексу слугували би підставою для призначення нового розгляду саме у суді першої інстанції та не можуть бути виправлені в апеляційному порядку. Доводи касаційної скарги захисника фактично зводяться до його вказівок на неправильну оцінку доказів, неповноту судового розгляду та, по суті, заперечення правильності встановлених фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Як убачається зі змісту скарги, захисник ОСОБА_4 , вважає істотним порушенням кримінального процесуального закону, зокрема, розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції за відсутності потерпілої. Разом з тим, захисник не зазначає, як це вплинуло на законність постановленого цим судом рішення в цілому. Крім того, стверджуючи у своїй скарзі про те, що суд апеляційної інстанції не навів вичерпних доводів щодо його апеляційної скарги, не зазначив, які саме доводи залишились без відповіді. Також захисник у скарзі вказує також на неправильне застосування судами закону України про кримінальну відповідальність, однак доводів на обґрунтування зазначеної позиції мотивувальна частина скарги не містить. Згідно з ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. Однак, усупереч зазначеним вимогам кримінального процесуального закону, захисник не додав до касаційної скарги копій оскаржуваних судових рішень. Відповідно до ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків. Колегія суддів зазначає, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо, всупереч вимогам КПК, вона не надала усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою. На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 429 КПК, Суд, п о с т а н о в и в: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 липня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року стосовно засудженого ОСОБА_5 , залишити без руху та надати строк для усунення недоліків - десять днів із дня отримання копії цієї ухвали. У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3