Постанова Чернігівський апеляційний суд № 742/6180/23

Справа № 742/6180/23 Головуючий у 1 інстанції Бездідько В. М. Провадження № 33/4823/217/24 Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 лютого 2024 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М., з участю захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, захисника адвоката Карпенка В. К. (в режимі відеоконференції) Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу захисника адвоката Карпенка В. К. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 грудня 2023 року, В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий по АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 536 грн. 80 коп. судового збору. Як установив суд, 26 жовтня 2023 року близько 16 год. 07 хв. по вул. Гнідаша, 10, у м. Прилуки, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Cruze, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: порушення координації рухів; почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин, постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вказує, що суд першої інстанції розглянув справу без своєчасного сповіщення ОСОБА_1 про день і час розгляду. Повістки про виклик з конвертами, які наявні у матеріалах справи, були повернуті поштою, без вручення ОСОБА_1 . На думку апелянта, протокол про вчинення правопорушення, є не належним доказом, оскільки він не засвідчує факт скоєння правопорушення, а саме керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. При тому, що він не відповідає вимогам ст. 266 КУпАП, оскільки у протоколі відсутні відомості про свідків такого правопорушення, що взагалі ставить під сумнів факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 . У матеріалах справи відсутній акт огляду на стан сп`яніння, який повинен складатися при двох свідках, як того вимагає ч. 2 ст. 266 КУпАП. Під час апеляційного розгляду захисник адвокат Карпенко В. К. підтримав доводи апеляційної скарги, просив задовольнити її з викладених у ній підстав. Заслухавши аргументи захисника, переглянувши відеозапис, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. За змістом ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, або її захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови. Враховуючи, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувався за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при цьому ОСОБА_1 копії постанови не отримував, а тому з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, строк на апеляційне оскарження захиснику необхідно поновити. На відеозапису, зробленому з відеореєстратора поліцейського видно, як їде автомобіль, працівники поліції їдуть за ним, за допомогою проблискових маячків його зупиняють та підходять до водія. В автомобілі, на сидінні водія за кермом перебуває ОСОБА_1 , у цей час автомобіль працює (чутно звук двигуна). Виявлення ознак алкогольного сп`яніння у водія стало правовою підставою для вимоги до водія пройти огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 докладно та у зрозумілій формі поліцейський неодноразово роз`яснював порядок огляду на стан сп`яніння: на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу; у медичному закладі або ж відмова від будь-якого огляду та наслідки такої відмови. Після такого роз`яснення ОСОБА_1 чітко вказав, що відмовляється від будь-якого огляду на стан сп`яніння. Свою відмову ОСОБА_1 на місці події пояснював тим, що вживав алкогольні напої. При цьому поліцейський вказав на наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння таких як запах алкоголю з порожнини рота; не стійка хода; почервоніння очей. Водій ОСОБА_1 не заперечував, чесно зізнався, що був у гостях та вживав спиртне, а саме - горілку. Запаху алкоголю з порожнини рота відеокамера не передає, порушення мови, координації рухів видно. Наслідки відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, який проводить поліцейський за допомогою спеціальних технічних засобів, наступають такі ж самі, як і у разі відмови від проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я, про що повідомили поліцейські водію під відеозапис та склали протокол. Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність. На відеозапису видно і чутно, як ОСОБА_1 не заперечує того, що керував автомобілем, за кермом якого перебував саме він, а не інша особа, пояснював, що їде додому від знайомої. Частину 2 ст. 266 КУпАП, яка зобов`язувала проведення огляду на місці зупинки у присутності двох свідків, було змінено, з 17 березня 2021 вона чинна в іншій редакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, і тільки у разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків. У даній справі проводився відеозапис, який підтверджує як обґрунтованість підозр поліцейських, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння, так і однозначну відмову від проходження будь-якого з двох видів медичного огляду. Доводи захисника про те, що в матеріалах справи відсутній належний Акт огляду на стан сп`яніння, в якому зазначені, виявлені працівниками поліції ознаки алкогольного сп`яніння, не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи наявний Акт, з описом виявлених у водія ознак сп`яніння і про відмову водія від підпису та проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу. (а. с. 4) Отже, наголошуючи на тому, що поліцейськими та судом були порушені права ОСОБА_1 , захисник не звернув уваги на те, що докази таких порушень відсутні, у той час як сам ОСОБА_1 , окрім прав, наділений ще і обов`язками, які повинен неухильно виконувати, тим більше, керуючи джерелом підвищеної небезпеки автомобілем. Посилання захисника на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції були порушені процесуальні права ОСОБА_1 , оскільки розгляд справи було здійснено без особистої участі останнього, не знайшло свого об`єктивного підтвердження, так як у ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов"язковою, проте ст. 130 КУпАП до цього переліку не входить. Крім того, відповідно до рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи, ОСОБА_1 його не отримував. Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки судом були вчинені всі необхідні дії для сповіщення ОСОБА_1 про розгляд справи, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Також, апеляційним судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, чого з боку ОСОБА_1 не вбачається. Таким чином, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, є обґрунтованими і законних підстав для скасування чи зміни судового рішення не вбачається. Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, - П О С Т А Н О В И В : Поновити строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу захисника адвоката Карпенка В. К. залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 грудня 2023 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін. Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Антипець