Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/72/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/72/24 Номер провадження 33/814/495/24Головуючий у 1-й інстанції Лизенко А. В. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 лютого 2024 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В., із секретарем Плаксюк І.Ю., за участі: захисника адвоката Лучко Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Октябрського районного суду м.Полтава від 04 січня 2024 року, в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн. в дохід держави. Постановою судді Серновець Д.В. визнаний винуватим в тому, що 10.12.2023 року, близько 01.00 год., вчинив психологічне насильство в сім`ї відносно своєї дружини ОСОБА_2 (в телефонному режимі погрожував фізичною розправою, висловлював образи нецензурною лайкою), внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої. Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КпАП України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Факт вчинення правопорушення заперечує. Вказує, що конфлікт було спровоковано саме діями ОСОБА_2 , яка, вчинивши крадіжку майна з квартири, намагалася відвернути увагу від правопорушення та здійснити тиск з огляду на наявне кримінальне провадження №1202317042000158 від 15.12.2023 року, в якому ОСОБА_1 являється потерпілою особою. Адміністративне правопорушення було виявлено 10.12.2023 року, а протокол про адміністративне правопорушення складено працівником поліції лише 23.12.2023 року, тобто з порушенням визначеного ст.254 КпАП України строку. Протокол про адміністративне правопорушення складено з порушеннями положень ст.256 КпАП України, а саме, в ньому не зазначено, яку саме шкоду психологічному здоров`ю ОСОБА_2 було спричинено. Крім того, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та захисник будучи належним чином повідомленими про дату, місце та час слухання справи, надіслали до суду клопотання про неможливість участі у судовому засіданні в зв`язку із перебування захисника у відпустці, однак суддя не взяв до уваги вказане клопотання та розглянув справу за їхньої відсутності, що свідчить про неповноту судового розгляду. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час слухання, в судове засідання не з`явились. Про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомили. Вислухавши захисника Лучко Т.І., яка підтримала подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, приходжу до такого висновку. Відповідно до вимог ст.ст.252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суддя місцевого суду даної вимоги закону не виконав, провів неповне та необ`єктивне дослідження обставин справи, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України. Згідно з положеннями ч.1 ст.173-2 КпАП України особа може бути притягнута до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого Домашнє насильство являє собою діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 10.12.2023 року, близько 01.00 год., вчинив психологічне насильство в сім`ї відносно своєї дружини ОСОБА_2 (в телефонному режимі погрожував фізичною розправою, висловлював образи нецензурною лайкою), внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої. Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 такий факт заперечив та вказав, що його дружина ОСОБА_2 викрала його речі та грошові кошти, після чого покинула їх спільне місце проживання. В результаті цього між ними виник конфлікт, але жодних погроз щодо фізичної розправи, висловлення образ нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, ОСОБА_1 не вчиняв. Пояснення потерпілої ОСОБА_2 про те, що її чоловік ОСОБА_1 погрожував їй фізичною розправою, вбивством та виражався на її адресу нецензурною лайкою не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. З наданої потерпілою роздруківки надісланих на її мобільний телефон повідомлень неможливо ідентифікувати абонентів, між якими відбувалася переписка, та встановити їх номери телефонів, прізвища чи імена. При цьому, із заявою про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 звернулася до Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лише 15.12.2023 року, тобто після спливу 5 днів після виникнення самої події, про яку вона вказує. Крім того, слідчим відділом Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №1202317042000158 від 15.12.2023 року, за фактом викрадення грошових коштів, ювелірних виробів та побутових приладів, в якому ОСОБА_1 являється потерпілою особою. Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, особистих образ, не може свідчити про вчинення домашнього насильства, в розумінні вимог ч.1 ст.173-2 КпАП України. Інші докази, що спростували б доводи апелянта у матеріалах справи відсутні. Отже, суду не надано належних та допустимих доказів, що доводили б винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України. Згідно з вимогами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України. Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КпАП України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Октябрського районного суду м.Полтава від 04 січня 2024 року скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України. Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. СУДДЯ Л.В. Нізельковська