LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд372/1281/21

від 14.02.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 травня 2023 року залишити без змін.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 372/1281/21 Головуючий у І інстанції Тиханський О.Б. Провадження №22-ц/824/4263/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 14 лютого 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Таргоній Д.О., суддів: Голуб С.А., Писаної Т.О., за участі секретаря Спис Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки та вселення, ВСТАНОВИВ: У квітні 2021 року позивач звернулась до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що вона та ОСОБА_1 являються співвласниками житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки, кадастровий номер 3223110100:01:054:0106, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач зареєстрував своє право власності на частину житлового будинку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою з цього реєстру. 12 жовтня 2016 року рішенням Обухівського районного суду Київської області, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Після розірвання шлюбу фактичне проживання у будинку та його спільне використання стало не можливим. На даний момент відповідач одноособово використовує спільне майно та чинить ОСОБА_2 перешкоди у доступі. Також позивач неодноразово зверталась до відповідача з усними заявами про фактичний виділ спільного майна, однак вони залишились без уваги. 08.02.2021 року позивачем було направлено письмову заяву на ім`я ОСОБА_1 про виділ в натурі житлового будинку та земельної ділянки, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до Технічного паспорту на спірний житловий будинок, його загальна площа складає 79,4 кв.м., також є прибудинкова забудова, гараж 31,9 кв.м. та сарай 48,6 кв.м. Відповідно до технічного паспорту у будинку є один вхід, одна кухня та котельня. Тобто виділити частину будинку без його перепланування та потенційної добудови є неможливим. Оскільки подальше спільне користування та розпорядження житловим будинком та земельною ділянкою є неможливим, єдиним способом фактично вирішити спір між позивачем та відповідачем є виділ в натурі частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельною ділянкою, а також вселення позивача у спірний будинок, тому позивач вважає, що вона має право на звернення до суду за захистом свого майнового права. Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 24 січня 2022 року у справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза. 11 жовтня 2022 року від ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» до суду надійшов висновок експерта за результатами експертизи. З огляду на результати проведеної експертизи, позивач, посилаючись на створення відповідачем перешкод у користуванні спільним майном, просила здійснити поділ спірного нерухомого майна за варіантом № 3 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 10016 від 04.10.2022 та вселити її. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 03 травня 2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки та вселення, задоволено. Припинено право спільної часткової власності на житловий будинок та земельну ділянку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , співвласників ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . ОСОБА_2 виділено в натурі в окремий об`єкт нерухомості та визнано за нею право власності на: - 1/ 2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до третього варіанту висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 10016 від 04.10.2022, проведеної судовим експертом Свістуновим Ігорем Сергійовичем Незалежного інституту судових експертиз, а саме приміщення в житловому будинку площею 41,30 кв.м: - приміщення 1-1 (6,70 кв.м)- коридор; - приміщення 1-2 (13,30 кв.м)- кухня; - приміщення 1-6 (8,70 кв.м)- котельня; - приміщення 1-7 (12,60 кв.м)- веранда, господарські будівлі та споруди: - Г - літня кухня, № 1-2 - 64/100 частин огорожі. ОСОБА_1 виділено в натурі в окремий об`єкт нерухомості та визнано за ним право власності на: - 1/ 2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до третього варіанту висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 10016 від 04.10.2022, проведеної судовим експертом Свістуновим Ігорем Сергійовичем Незалежного інституту судових експертиз, а саме приміщення в житловому будинку площею 38,10 кв.м: -приміщення 1-3 (9,20 кв.м) житлова; - приміщення 1-4 (20,40 кв.м) житлова; - приміщення 1-5 (8,50 кв.м) житлова; - приміщення 1 -4 (7,2 кв.м) кімната; господарські будівлі та споруди: Б- гараж, I -колодязь, №1-2 36/100 часток огорожі. Виділено ОСОБА_2 земельні ділянки загальною площею 500,0 кв. м. (0,0500га), а саме: - ділянку площею 93,7 кв. м. (0,00937га), що на схемі позначена під №1 (зображена зеленим кольором), яка проходить по точках: 1-2-3-13-12-11-10-1 зі сторонами: 7,24м-2,95м-2,73м лінія проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А»)- 2,15м-4,32м-11,9м; - ділянку площею 406,3 кв. м. (0,04063га), що на схемі позначена під №2 (зображена зеленим кольором), яка проходить по точках: 6-7-8-9-14-15-16-6 зі сторонами: 17,72м-38,28м-5,96м-11,9м-16,23м-6,63м-9,89м. Виділено ОСОБА_1 земельні ділянкі загальною площею 500,0 кв.м. (0,0500га), що на схемі позначена під №3 (зображена жовтим кольором), яка проходить по точках: 3-4-5-6-16-15-14-9-10-11-12-13-3 зі сторонами: 8,97м-20,86м-10,18м-9,89м-6,63м-16,23м-11,9м-4,58м-4,32м-2,15м лінія проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А»)- 2,73м. Вселено ОСОБА_2 в житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 суму судового збору в сумі 12 258,00 грн. та суму сплаченої вартості судової експертизи в розмірі 31 300,00 грн., а всього 43 558,00 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, з апеляційною скаргою звернувся відповідач ОСОБА_3 який, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення по справі, невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема в доводах апеляційної скарги зазначає, що ухвалюючи рішення про задоволення позову, зокрема в частині припинення права спільної часткової власності, суд першої інстанції не взяв до уваги, що після постановлення Обухівським районним судом Київської області 24 квітня 2017 року рішення у справі за його позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ, він, ОСОБА_3 , зареєстрував за собою право власності на свою частку нерухомого майна, а позивачка ОСОБА_2 - ні. Таким чином, рішення суду не відповідає вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ухвалено з порушенням вимог статті 367 ЦК України. Наводить практику Верховного Суду, щодо застосування положень статті 182 ЦК україни про державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухомі речі та положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо обов`язковсті державної реєстрації прав на нерухомемайно. Щодо неповноти зясування судом обставин, які мають значення для справи, апелянь зазначає, що висновок судової будівельно-технічної експертизи, який судом покладено в основу оскаржуваного рішення, складений з порушенням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень від 08.10.1998 року. Вважає, що свій висновок експерт зробив без огляду спірного будинку, однак до висновку додані фото приміщень будинку, які експерт не міг зробити особисто, відповідно, такі фото були йому надані позивачем. Водночас, п. 2.3 Науково-методичних рекомендацій забороняє експерту самостійно збирати матеріали, що підлягають дослідженню. Крім того, експертом були використані неактуальні правовстановлюючі документи на будинок та земельну ділянку. Поряд із цим, після розподілу спільного сумісного майна за судовим рішенням відповідачем було виготовлено новий технічний паспорт на спірний будинок, згідно з якии гараж відсутній як об`єкт права власності. Таким чином, судом поділено самочинно збудоване нерухоме майно, яке не належить до об`єктів права власності, а саме гараж. Використаний експертом технічний паспорт 2015 року має суттєві розбіжності з Технічним паспортом на житловий будинок АДРЕСА_1 , складений експертом КП Київськоїобласної ради «Київськеобласне бюро технічної інвентаризації» Проскуряковою Ю.Ю. від 20.10.2020 року. Вказує також, що його, як співвласника, не було повідомлено про день і час проведення експертного обстеження, чим порушено його права. В суді він також був позбавлений можливості висловити свою думку щодо висновку експертизи та визначених ним варіантів розподілу будинку, що призвело до порушення норм процесуального права та неправильного вирішення спору. 13.11.2023 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, підписаний позивачем ОСОБА_2 та представником позивача Каращуком В.Г. , в якому останні заперечують проти доводів скарги, посилаючись на їх безпідставність. У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Падалко О.Ю. підтримали апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи, просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 . Позивачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Каращук В.Г. заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обгрунтоване. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам чинного законодавства відповідає. Судом встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24 квітня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено факт проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 28 березня 2007 року по 14 липня 2007 року. Визнано житловий будинок, земельну ділянку площею 0,1 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223110100:01:054:0106, які розташовані по АДРЕСА_1 та автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним на 1/2 частку житлового будинку, земельної ділянки площею 0,1 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223110100:01:054:0106, які розташовані по АДРЕСА_1 та автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права приватної особистої власності, визнання майна спільною сумісної власністю та його поділ відмовлено повністю. Вказане судове рішення набрало законної сили 10.10.2018 року. Із технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_2 , виготовленого 24.09.2015 року ФОП « ОСОБА_5 », встановлено, що будинок складається із приміщень: коридор 1-1 (6,7 кв.м), кухня 1-2 (13,3 кв.м.), житлова 1-3 (9,2 кв.м.), житлова 1-4 (20,4 кв.м.), житлова 1-5 (8,5 кв.м.), котельня 1-6 (8,7 кв.м.), веранда 1-7 ( 12,6 кв.м.), загальна площа будинку становить 79,4 кв.м., житлова 38,1 кв.м. та господарських будівель та споруд: гараж, літня кухня, навіс, туалет, баня, альтанка, сарай, колодязь, тераса, огорожа. Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 24 січня 2022 року у справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза. Відповідно до експертного висновку № 10016 від 04.10.2022 року було визначено 3 варіанти поділу в натурі житлового будинку та господарських споруд, які визначені з відхиленням ідеальних часток позивача, що сумарно дорівнює 1/2 та сумарно дорівнює частці відповідача 1/2 частин, розмір компенсації співвласники повинні отримати тільки за будівлі та споруди, які розташовані на земельній ділянці. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про виділ частки в натурі є обґрунтованими, обставини, на які посилаються позивачі підтвердженні належними та допустимими доказами. При цьому, суд вважав, що наявний в матеріалах справи висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та судової земельно-технічної експертизи № 10016 від 04.10.2022, дає можливість виділити позивачу в натурі 1/2 частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 до запропонованого варіанту № 3 (додаток 4), який буде відповідати інтересам співвласників та забезпечить рівні умови використання будинку. Так, відповідно до третього варіанту висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 10016 від 04.10.2022, проведеної судовим експертом Свістуновим Ігорем Сергійовичем Незалежного інституту судових експертиз, загальна площа житлового будинку літ. А складає 79,40 кв.м. На ідеальну (сумарну) частку співвласника №1 ( ОСОБА_2 ) в розмірі 1/2 частини, площа в житловому будинку складає - 41,30 кв.м. (160586,00 грн.). На ідеальну (сумарну) частку співвласника №2 ( ОСОБА_1 ) в розмірі 1/2 частини, площа в житловому будинку, складає: 38,10 кв.м. (148592,00 грн.). Приміщення в житловому будинку які виділяються в особисте користування співвласнику АДРЕСА_3 ( ОСОБА_2 ) площею 41,30 кв.м: -Приміщення 1-1 (6,70 кв.м)- коридор; -Приміщення 1-2 (13,30 кв.м)- кухня; -Приміщення 1-6 (8,70 кв.м)- котельня; -Приміщення 1-7 (12,60 кв.м)- веранда; Господарські будівлі та споруди: Г - літня кухня, № 1-2 - 64/100 частин огорожі. Приміщення в житловому будинку які виділяються в особисте користування співвласнику АДРЕСА_4 ( ОСОБА_1 ) площею 38,10 кв.м (148592,00 грн.). -Приміщення 1-3 (9,20 кв.м) житлова; -Приміщення 1-4 (20,40 кв.м) житлова; -Приміщення 1-5 (8,50 кв.м) житлова; -Приміщення 1 -4 (7,2 кв.м) кімната; Господарські будівлі та споруди: Б- гараж, I -колодязь, №1-2 36/100 часток огорожі. Для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які виділено співвласникам в житловому будинку, згідно варіанту № 3, провести наступні ремонтно-будівельні роботи: - в житловій кімнаті № 1-5 (площею 8,5 кв.м) демонтувати віконний блок в зовнішній стіні тильного фасаду житлового будинку (літ. «А») з подальшим пробиванням дверного прорізу та влаштуванням зовнішнього дверного блоку із штукатуренням укосів; - між житловою кімнатою № 1-4 (площею 20,4 кв.м) та житловою кімнатою №1-5 (площею 8,5 кв.м) пробити новий дверний проріз з подальшим влаштуванням внутрішнього дверного блоку із штукатуренням укосів; - між коридором № 1-1 (площею 6,7 кв.м) та житловою кімнатою № 1-5 (площею 8,5 кв.м), коридором №1-1 (площею 6,7 кв.м) та житловою кімнатою № 1-4 (площею 20,4 кв.м) демонтувати дверні блоки з подальшим закладанням дверних прорізів із штукатуренням з обох сторін, та для відповідності вимогам будівельних норм, необхідно провести наступні ремонтно- будівельні роботи: - між кухнею № 1-2 (площею 13,3 кв.м) та коридором № 1-1 (площею 6,7 кв.м) демонтувати суміжну перегородку та грубу; - в котельні № 1-6 (площею 8,7 кв.м) передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення з котельні на кухню (влаштування систем вентиляції, каналізації, водопостачання, газопостачання та ін.); - в зовнішній стіні лівого фасаду прибудови (літ. «а»), в котельні №1-2 (площею 8,7 кв.м) пробити новий віконний проріз з подальшим влаштуванням зовнішнього віконного блоку із штукатуренням укосів (фактично виконаний); - в кухні № 1-2 (площею 13,3 кв.м) передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення з кухні на житлову кімнату; - в житловій кімнаті № 1-5 (площею 8,5 кв.м) передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення з житлової кімнати на тамбур; - в житловій кімнаті № 1-3 (площею 9,2 кв.м) передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення з житлової кімнати на кухню (влаштування систем вентиляції, каналізації, водопостачання, газопостачання та ін.); нумерація приміщень, згідно плану будинку в технічному паспорті та в додатку №

4. Частки співвласників в зазначеній площі земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:01:054:0106 площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , складає: за ОСОБА_2 - 1/2 частки (500,0 кв.м), за ОСОБА_1 - 1/2 частки (500,0 кв.м). Відповідно до третього варіанту висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 10016 від 04.10.2022, проведеної судовим експертом Свістуновим Ігорем Сергійовичем Незалежного інституту судових експертиз, поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:01:054:0106 площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 : - для забезпечення доступу співвласнику № 1 ( ОСОБА_2 ) до відповідної частини житлового будинку з господарськими будівлями пронується надати земельні ділянки загальною площею 500,0 кв. м. (0,0500га), а саме: ділянку площею 93,7 кв. м. (0,00937га), що на схемі позначена під №1 (зображена зеленим кольором), яка проходить по точках: 1-2-3-13-12-11-10-1 зі сторонами: 7,24м-2,95м-2,73м лінія проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А»)- 2,15м-4,32м-11,9м; ділянку площею 406,3 кв. м. (0,04063га), що на схемі позначена під №2 (зображена зеленим кольором), яка проходить по точках: 6-7-8-9-14-15-16-6 зі сторонами: 17,72м-38,28м-5,96м-11,9м-16,23м-6,63м-9,89м. - для забезпечення доступу співвласнику № 2 ( ОСОБА_1 ) до відповідної частини житлового будинку з господарськими будівлями пронується надати земельні ділянки загальною площею 500,0 кв. м. (0,0500га), що на схемі позначена під №3 (зображена жовтим кольором), яка проходить по точках: 3-4-5-6-16-15-14-9-10-11-12-13-3 зі сторонами: 8,97м-20,86м-10,18м-9,89м-6,63м-16,23м-11,9м-4,58м-4,32м-2,15м лінія проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А»)- 2,73м. Варіант № 3 поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:01:054:0106 площею 0,1000 га зображено на схемі в додатку № 7 до даного висновку. Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. За змістом ч. 1 ст. 356, ч. ч. 1, 2 ст. 358 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. У частині 3 статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. За змістом частин 1, 3 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Виділ частки із спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні. Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему водопостачання, водовідведення, опалення тощо, тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна у розумінні ст. 181 ЦК України. Верховний Суд у постанові від 11.11.2020 у справі № 361/4047/17 зазначив, що системний аналіз положень ст.ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено його відокремлену частину, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася. Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Поділ (виділ) частки житлового будинку передбачає перебудову існуючого, зазвичай, одноквартирного будинку з метою обладнання двох і більше ізольованих квартир. Варіанти поділу (виділу частки) житлового будинку повинні максимально забезпечувати однакові умови для співвласників із урахуванням їхніх часток. Поділ (виділ) частки житлового будинку вважається можливим якщо за результатами поділу у частинах будинку, що виділяються співвласникам, є можливість влаштувати ізольовані та забезпечені окремими виходами на прилеглу земельну ділянку, як мінімум однокімнатні, житлові квартири, які за своїми показниками (об`ємно-планувальним рішенням, складом приміщень, площею, забезпеченістю інженерним обладнанням тощо) відповідають чинним вимогам нормативних документів. Поділ житлового будинку (з технічної точки зору) - технічна можливість поділу в натурі житлового будинку у відповідності до часток співвласників (або близьких до цих часток) з облаштуванням у частинах будинку, що виділяються співвласникам, окремих ізольованих як мінімум однокімнатних квартир, у відповідності до вимог нормативних документів. Мінімальна необхідна площа для виділу однокімнатної квартири повинна складатися з приміщень певної площі (житлової і допоміжної), відповідати Державним будівельним нормам України ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Основні положення» та становити площу не менше 28 м2. Мінімальна площа загальної кімнати в однокімнатній квартирі повинна бути не меншою 14 м2, кухні - не менше 5 м2. Частиною 1 ст. 86 ЗК України визначено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). За приписами ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки. За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша - третя статті 89 ЦПК України). Згідно ч.1, 4, 5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Відповідно до статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальної дії, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Суд зобов`язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків. Статтею 102 ЦПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права . Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Відповідно до ст. 110 ЦПК висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Отже, враховуючи те, що взаємної згоди щодо поділу майна між сторонами не досягнуто, суд першої інстанції, дослідивши та надавши оцінку експертному висновку та іншим доказам у їх сукупності, проаналізувавши кожен із запропонованих варіантів поділу будинку та земельної ділянки, дійшов обґрунтованого висновку про те, що за наслідками розгляду цієї справи можливо виділити позивачу в натурі 1/2 частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:01:054:0106 до відповідно до запропонованого Варіанту № 3 (додаток 4) . Колегія суддів погоджується з даними висновками, враховуючи, що цей варіант поділу є найбільш прийнятний з точки зору доцільності та найбільш оптимальний для обох сторін. Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо неможливості проведення виділу з огляду на відсутність державної реєстрації за ОСОБА_2 права спільної часткової власності на вказане нерухоме майно, оскільки таке право позивачу належить на підставі рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 квітня 2017 року, що не спростовано відповідачем. Відповідачем ОСОБА_1 також не надано належних доказів на підтвердження порушень Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень від 08.10.1998 року допущених судовим експертом під час складання висновку, зокрема щодо не проведення обстеження об`єкту дослідження. Зазначені доводи спростовуються матеріалами висновку судового експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельної експертизи № 10016 від 04.10.2022, з яких вбачається, що 28.07.2022 року судовим експертом було проведено візуально-інструментальне обстеження об`єктів дослідження: житлового будинку та земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:01:054:0106 за адресою: АДРЕСА_1 . Огляд проведено в присутності позивача - ОСОБА_2 та відповідача - ОСОБА_1 . Доступ експерту було забезпечено лише до приміщень котельні №1-6 (площею 8,7 кв.м.) та веранди №1-7 (площею 12,6 кв.м.) та території ділянки. (а.с. 101 том 1) Відповідач був ознайомлений з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельної експертизи № 10016 від 04.10.2022 року, жодних заперечень щодо висновку у суді першої інстанції не заявляв, не запропонував будь-який варіант розподілу майна в натурі, який би його влаштовував, про призначення повторної чи додаткової експертизи не заявляв. Колегія суддів також вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що при підготовці висновку експертом були використані неактуальні правовстановлюючі документи на будинок та земельну ділянку, у звязку із чим при поділі нерухомого майна судом враховано гараж, який фактично є відсутнім. З матеріалів даної справи вбачається, 28.03.2007 року ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_6 цілий житловий будинок з надвірними побудовами, розташований в АДРЕСА_1 , що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу будинку з надвірними побудовами від 28.03.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за №2810. Відповідно до даних технічного паспорту складеного станом на 19.03.2007 року, використаних судовим експертом при складанні висновку, до переліку надвірних будівель і споруд, розташованих в будинковолодінні за адресою: АДРЕСА_1 , входять: гараж Б, сарай Г, колодязь К, огорожа г. Згідно даних технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , складений ФОП ОСОБА_5 від 24.09.2015, індивідуального житлового фонду, гараж Б 1993 року побудови входить до складу надвірних будівель домоволодіння. З огляду на вказане, станом на час набутття ОСОБА_2 домоволодіння у власність у 2007 році, а також станом на час вирішення Обухівським районним судом Київської області спору щодо поділу спільного сумісного майна, вказаний гараж входив до складу надвірних будівель домоволодіння. Доказів на спростування зазначеної обставини відповідачем не надано та в матеріалах справи не міститься. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і на переконання колегії апеляційного суду варіант розподілу спірного майна ураховує баланс інтересів обох сторін та обраний судом з урахуванням встановлених обставин справи. Суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам заявника належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе судове рішення. Визнання за позивачем, як одним із співвласників права на частину спільного майна, на переконання суду апеляційної інстанції, є вирішенням спору по суті, а саме дійсно наявного спору щодо спільного використання майна. Відтак, колегія апеляційного суду погоджується із рішенням суду першої інстанції як таким, що відповідає завданням цивільного судочинства та будь-яких перешкод у виділі в натурі спільного часткового майна не існує на час розгляду справи. Апеляційна скарга не містить доводів щодо оскарження рішення місцевого суду в частині задоволення вимог позивача про усунення перешкод у користуванні будинком та вселення ОСОБА_2 , тому апеляційний суд не перевіряє правильність висновків суду у вказаній частині. При апеляційному розгляді справи інших порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення суду, в справі не виявлено. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 травня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцятиднів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 23.02.2024 року. Суддя-доповідач Таргоній Д.О. Судді: Голуб С.А. Писана Т.О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»